Рішення

від 26.12.2019 по справі 160/10236/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Справа № 160/10236/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Кандрашина К.В.

представника відповідача Чабан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОНУС" (далі - ТОВ "БОНУС", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.06.2019 року №0018891411 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 396523 грн. та 99130,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірними контрагентами підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов`язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов`язки. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 року №0018891411 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Представником ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що у ході перевірки були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами в охоплений перевіркою період були вчинені виключно з метою мінімізації податкових зобов`язань. Таким чином, враховуючи неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин позивача та спірних контрагентів, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 року №0018891411, якими позивачу збільшено суму грошовою зобов`язання з податку на додану вартість.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

20.11.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.11.2019 року для надання відповіді на відзив; 26.11.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.12.2019 року, у зв`язку з неявкою представника відповідача; 04.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.12.2019 року.

В судовому засіданні 26.12.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ "БОНУС" зареєстровано як юридична особа 04.08.1995 року та перебуває на обліку у ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 03.04.2019 року №2070-п, ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БОНУС" з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД" (код ЄДРПОУ 41890210) за період з 01.04.2018 по 30.04.2018, ТОВ "МАРКСВЕЛ" (код ЄДРПОУ 42098305) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки складено акт №22561/04-36-14-11/21941296 від 19.04.2019 року (а.с. 23-39).

Висновком документальної позапланової виїзної перевірки встановлені порушення:

1) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 396523 грн., у тому числі:

- за квітень 2018 року на суму 269562 грн.;

- за червень 2018 року на суму 126961 грн.

На підставі акту перевірки від 19.04.2019 року №22561/04-36-14-11/21941296 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 року №0018891411, яким ТОВ "БОНУС" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 396523 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 99130,75 грн. (а.с. 40).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України, рішенням якої від 24.09.2019 року №2914/6/99-00-08-05-01 податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 року №0018891411 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 41-43).

Позивач, вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

Надаючи оцінку правовідносини, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Аналогічна права позиція викладена в постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №804/14783/13-а.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про наявність протиправної податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю. Це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

З матеріалів справи вбачається, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД" (код ЄДРПОУ 41890210), ТОВ "МАРКСВЕЛ" (код ЄДРПОУ 42098305).

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД", суд зазначає наступне.

Між ТОВ "БОНУС" (покупець) та ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД" (продавець) було укладено договір поставки №20 від 20.04.2018 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання), а покупець належним чином прийняти і оплатити наступний товар: заготовка, сталь 34ХН1МА, сталь 40Х, Ф150, сталь 40Х, Ф270, сталь 40Х, Ф200, сталь 40ХН2МА, зливки на загальну суму 1 617 372 грн., в тому числі ПДВ - 269 562 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні №РН-000481 від 20.04.2018 року, №РН-000482 від 23.04.2018 року, №РН-000484 від 26.04.2018 року, №РН-000483 від 23.04.2018 року, рахунки-фактури №СФ-000481 від 20.04.2018 року, №СФ-000482 від 23.04.2018 року, №СФ-000483 від 23.04.2018 року, №СФ-000484 від 26.04.2018 року, товарно-транспортні накладні №481/04 від 20.04.2018 року, №482/04 від 23.04.2018 року, №484/04 від 26.04.2018 року, №483/04 від 23.04.2018 року.

На підтвердження здійснення розрахунків між сторонами позивач надав виписки з банку за 08.06.2018 року, 14.06.2018 року, 01.06.2018 року, 04.06.2018 року, 31.05.2018 року, 29.05.2018 року, 25.05.2018 року, 23.05.2018 року, 17.05.2018 року, 08.05.2018 року, 21.05.2018 року, 26.04.2018 року.

З акту перевірки відомо, що ТОВ "БОНУС" складено податкові накладні №481 від 20.04.2018 року, №482 від 23.04.2018 року, №484 від 26.04.2018 року, №483 від 23.04.2018 року.

ТОВ "БОНУС" до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по вищевказаним податковим накладним у розмірі 269562 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року від 18.05.2018 року №9096354162.

В акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД", перевіряючими встановлено, що підприємство перебуває на обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережне відділення, Амур-Нижньодніпровської ДПІ; стан платника: 3; основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля; середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період складає 2 особи; згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) від 03.07.2018 №9134590550 за 2 кв. 2018 року на підприємстві працювало 7 осіб, з них 1 особа прийнята 16.04.2018, 1 особа звільнена 13.04.2018, 5 осіб прийняті 02.05.2018 та звільнені 31.05.2018.

За результатами аналізу ЄРПН ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД" здійснює придбання ТМЦ, послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД".

Крім іншого, ТОВ "ЮНЕСКО ЛТД" є фігурантом в кримінальних провадженнях:

1) за №42018100000000946 від 08.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України;

2) за №32018100060000023 від 28.02.2018 року за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України;

3) за №42017000000004294 від 17.11.2017 року за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України;

4) за №42017100000000256 від 27.02.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до проведеного аналізу ЄРПН відповідачем встановлено, що ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД" придбано товар, який в подальшому реалізований позивачу, у ТОВ "ВАРАТОН".

За результатами ЄРПН встановлено, що ТОВ "ВАРАТОН" здійснює придбання та продаж ТМЦ, послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ "ВАРТОН". У ТОВ "ВАРАТОН" працювало дві особи, що не дає можливим, при такій кількості працівників одночасно здійснювати керівництво, вести бухгалтерський та податкові обліки, приймати участь у наданні послуг, оформленні та реалізації ТМЦ по різним регіонам країни.

Перевіряючими зроблено висновок, що ТОВ "ВАРАТОН" здійснювало реалізацію різноманітного товару, робіт та послуг не маючи в штаті достатньої кількості працівників та відповідно проведеного аналізу, не залучало сторонні трудові ресурси у достатній кількості.

Також, ТОВ "ВАРАТОН" є фігурантом у кримінальному провадженні №3201800000000039 від 30.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Отже, за результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ "ЮНЕСКА ЛТД" по ланцюгу взаємопов`язаних господарських операцій з руху товарів, реалізованих на адресу позивача у квітні 2018 року (сталь, заготовка сталі), встановлена відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва та постачання.

Контролюючим органом зроблено висновок, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "МАРКСВЕЛ" суд зазначає наступне.

Між ТОВ "БОНУС" (покупець) та ТОВ "МАРКСВЕЛ" (продавець) укладено договір поставки №98 від 01.06.2018 року, за умовам якого продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання), а покупець належним чином прийняти і оплатити наступний товар: заготовка, ст.20 та заготовка Ф280, ст.35ХМ на загальну суму 761763,22 грн., в тому числі ПДВ - 126960,54 грн.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору відвантаження відбувається автотранспортом продавця на склад покупця. Розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 днів з часу відвантаження.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні №РН-560 від 21.06.2018 року, №РН-561 від 25.06.2018 року, №РН-562 від 26.06.2018 року, товарно-транспортні накладні №560/06 від 21.06.2018 року, №561/06 від 25.06.2018 року, №561/06 від 25.06.2018 року, податкові накладні №562 від 26.06.2018 року, №561 від 25.06.2018 року, №560 від 21.06.2018 року.

05.07.2018 року між ТОВ "МАРКСВЕЛ" (цедент), ТОВ "АЙРОНКЕМ" (цесіонарій) та ТОВ "БОНУС" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №22/18-07. Договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відсутплення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, цедентом цесіонарієві прав вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором боржника за договором №98 від 01.06.2018 року, між цедентом та боржником на суму 761763,22 грн.

Відповідно до пункту 2 вказаного договору до цесіонарія переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань боржника, викладених в угоді, а боржник зобов`язується перед цесіонарієм належно виконати зобов`язання боржника, що викладені в угоді.

На підтвердження здійснення розрахунків між позивачем та ТОВ "АЙРОНКЕМ" надано виписки з банку за 10.07.2018 - 12.07.2018 року, 17.07.2018 - 21.07.2018 року, 25.07.2018 - 27.07.2018 року, 01.09.2018 - 07.09.2018 року, 13.09.2018 - 17.09.2018 року.

ТОВ "БОНУС" до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по податкових накладним у розмірі 126960,54 грн., що відображено в податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року від 20.07.2018 року №9149779407.

Перевіряючими встановлено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містять повних реквізитів автомобільного перевізника, а саме: ідентифікаційний норм/код ЄДРПОУ, у зв`язку з чим неможливо визначити наявність транспортних засобів у автомобільного перевізника, чисельність працюючих, відображення операцій у податковій звітності автомобільного перевізника та як наслідок неможливо встановити здійснення перевезення товару саме цим контрагентом.

З акту перевірки відомо, що у згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності встановлено, що ТОВ "МАРКСВЕЛ" зареєстровано в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, стан платника - 0, кількість працюючих - 6.

Контролюючим органом встановлено, що відповідно до договору №98 від 01.06.2018 року, укладеного між ТОВ "БОНУС" та ТОВ "МАРКСВЕЛ" в реквізитах ТОВ "МАРКСВЕЛ" зазначено банківський рахунок р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299. Проте, з реєстраційних відомостей ТОВ "МАРКСВЕЛ" встановлено, що зазначений банківський рахунок не відкривався.

З акту перевірки відомо, що ТОВ "МАРКСВЕЛ" здійснює придбання ТМЦ, послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ "МАРКСВЕЛ".

Також, відповідно до проведеного аналізу за допомогою інформаційних баз ДФС встановлено, що ТОВ "МАРКСВЕЛ" зареєстровано податкові накладні з номенклатурою товару Ф280, ст.35ХМ, заготовка ст.20 від ТОВ "ТД АРІСТА", яке в свою чергу здійснює придбання ТМЦ, послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ "ТД АРІСТА".

За результатами аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "ТД АРІСТА" придбало товар, який реалізовано позивачу, у ТОВ "МЕРАНТІ ЛТД".

В акті перевірки зазначається, що податковий кредит ТОВ "МЕРАНТІ ЛТД" з моменту реєстрації сформовано за рахунок придбання у дев`яти контрагентів, зареєстрованих у Дніпропетровській, Харківській та Київській областях з наступною номенклатурою: тягач сідельний, соя, пшениця, риба, цукор, автомобіль, м`ясо птиці, кукурудза цукрова консервована, кава розчинна, вживане взуття кат.2, 3, мультивітамінний сік, лакофарбова продукція, металопродукція, лісоматеріали, речі вживані не сортовані, маргарин, олія, сік та інше, тобто не встановлено придбання товару, реалізованого на адресу ТОВ "ТД АРІСТА" - ТОВ "МАРКСВЕЛ" для подальшого продажу ТОВ "БОНУС".

Крім того, ТОВ "МЕРАНТІ ЛТД" є фігурантом в кримінальних провадженнях за №32018000000000039 від 30.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України; за №32017040650000060 від 11.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

За результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ "МАРКСВЕЛ" по ланцюгу взаємопов`язаних господарських операцій з руху товарів, реалізованих на адресу позивача у червні 2018 року встановлена відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва та постачання.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено здійснення ТОВ "БОНУС" нереальних господарських операцій з товарами у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у позовній заяві, та з системного аналізу акту перевірки і наданих до матеріалів справи документів, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Суд погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вважає, що надані позивачем первинні документи не дають можливості встановити реальність відображених у податковому обліку та розглянутих вище господарських операцій з зазначеними контрагентам, що дає підстави дійти висновку про їх сумнівність.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. У разі, якщо фактичного здійснення господарських операцій не було, документи, які складені за результатом таких операцій, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таким документів.

Суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки та всі вищевикладені факти свідчать про формальний підхід до оформлення первинних документів по вказаним операціям та відповідно про їх юридичну дефектність.

В даному випадку, ТОВ "БОНУС" не доведено належними документами первинного обліку правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту.

Про необхідність доведення позивачем належними документами первинного обліку правомірність та обґрунтованість складу податкового кредиту, також свідчить висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 19.09.2019 року по справі №804/7009/13-а. Зокрема, у вказаній постанові суду зазначено, що за певних інших обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу; у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Встановлені судом обставини справи дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт реального постачання товару.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту по нереальним операціям).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у задоволенні позову ТОВ "БОНУС" належить відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУС" (адреса: 49044, м. Дніпро, вул. В. Моссаковського, буд. 6А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21941296) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 08.01.2020 року.

Суддя М.В. Бондар