Рішення

від 10.01.2020 по справі 540/2347/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2347/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (далі-позивач, Товариство) звернувся до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач, Митниця), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2019р. №UA508070/2019/000001/2, №UA508070/2019/000002/2, від 31.01.2019р. №UA508000/2019/000011/2 та від 11.03.2019р. №UA508000/2019/000024/2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем. Так, згідно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів підставами для відмови у визнанні митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору) є: постачання товару за рахунок ТОВ БЕКО в зв`язку із фактичною поставкою товарів у більш пізніші строки (40-й- 47-й день з дати узгодження замовлення), ніж визначені в договорі (не пізніше 25 днів від дати узгодження замовлення); відсутність посилання у експортних деклараціях країни відправлення на інвойси; не надання Товариством документів, що містяться у вимозі митного органу, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Позивач не погоджується із викладеними в оскаржуваних рішеннях підставами для коригування митної вартості товарів з огляду на наступне. Зокрема, зазначає, що поставка була здійснена на умовах CFR (порт Одесса) згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС-2010 р., відповідно до яких CFR - вартість та фрахт означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладається відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу. Збільшення ж реальних строків поставки товарів порівняно до вказаних в умовах зовнішньоекономічного контракту на поставку імпортованих товарів зумовлено виключно транспортною завантаженістю порту відправлення та не може бути ознакою того, що транспортування товару поза митною територією України здійснювалось за рахунок позивача, ТОВ БЕКО .

Крім того, позивач вказує, що жодна норм права не зобов`язує позивача обов`язково здійснювати страхування імпортованих товарів на шляху до митної території України. З огляду на зазначене, позивач вважає протиправним позицію відповідача про те, що не здійснення страхування товарів може стати підставою для збільшення митної вартості імпортованих товарів.

Також позивач вважає протиправною позицію відповідача про відсутність посилання у експортних деклараціях країни відправлення на інвойси.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів, а тому рішення про коригування митної вартості є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 11.11.2019р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що Митниця позов не визнає з наступних підстав. Зокрема, зазначає, що для здійснення митного оформлення товарів та підтвердження митної вартості декларантом подані документи, відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Перевіркою наданих документів було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлені неповні відомості про митну вартість товарів. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи, відповідно до ст.53 МК України: банківські платіжні документи, що стосуються товарів; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаної пропозиції позивачем надані: прас-листи фірми YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD , декларацію відправника, ціни Лондонської біржі кольорових металів.

Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування. У поданих експортних деклараціях відсутнє посилання на інвойси. Заявлену декларантом митну вартість товарів не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджені.

Крім того, відповідач посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.

Враховуючи вищевикладене Митниця вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є правомірними, а позов задоволенню не підлягає.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого Товариство наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позові. Крім того, позивач вказує, що в даній категорії справ строк звернення до суду визначається ст.102 ПК України, тобто 1095 днів, а не 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

01 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (Покупець) та YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №KD160401 від 01.04.2016 року на постачання Товарів та митну територію України на умовах CFR Одеса (згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2010) та додаткові угоди до вказаного контракту №1 від 30.03.2017 року, №2 від 20.10.2017 року, №3 від 23.10.2017 року, №4 від 12.03.2018 року.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець ( YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD ) здійснював поставку товарів протягом січня-березня 2019р., а саме:

- Відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000013 від 16.01.2019 року - дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок товщиною 2 мм, по 150 шт., у пластиковій упаковці - 50400 уп., за договірною вартістю 2031,12 доларів США (57210,17 грн. по курсу 28,166809 грн., за 1 дол. США); запасні частини до верстатів для виробництва виробів з дроту з чорних металів: вал конусний сталевий, складається із трьох частин, максимальний діаметр 23,5 см, мінімальний 7,5 см. - 20 шт., за договірною вартістю 67.00 доларів США(1887,18 грн., по курсу 28Л 66809 грн., за 1 дол. США);

- Відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000026 від 16.01.2019р. вироби з вати; палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців джгутик вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, шириною 4 мм, вагою 0,2г: по 100 шт. у круглій баночці - 5040 уп.; по 200 шт. у поліетиленовому пакеті - 5040 уп.; по 200 шт. у круглій баночці - 3120 уп., за договірною вартістю 1233,96 доларів США (34756,72 грн, по курсу 28,166809 грн., за 1 дол. США): фольга алюмінієва, без основи, катана, без подальшого оброблення, сплав 8011/0, товщиною 8,5 мкм, у рулонах масою більше 10 кг, з внутрішнім діаметром 76,2 мм, зовнішнім діаметром 400 мм, на металевій гільзі обмотаних плівкою, застосовується для приготування та зберігання харчових продуктів: шириною 280мм-9,354 т., шириною 440 мм - 0,705 т., за договірною вартістю 21 626,85 доларів США (609159.35 грн, по курсу 28,166809 грн. за 1 дол. США);

- Відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000135 від 01.02.2019р. - поліетиленовий виріб, сітка екструдована у формі рукава, білого кольору, з перфорованою кромкою і ячейками прямокутної форми, без покриття, використовується для пакування шкребків - 1001 кг, за договірною вартістю 1081,08 доларів США (29990.20 грн. по курсу 27,74096 грн., за 1 дол. США); готові для використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарчих потреб (80% поліестер, 20% поліамід), пофарбований (синій, червоний, зелений кольори), не просочені та без покриття, розміром 30x30 см - 102000 шт.; готові до використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарчих потреб для скла та дзеркал (80% поліестер, 20% поліамід), пофарбований (синій, червоний, зелений, жовтий кольори), не просочені та без покриття розміром 30x30 см - 100000 шт., за договірною вартістю 10 902,00 доларів США (302431,95 грн., по курсу 27,74096 грн., за 1 дол. США); нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, поверхнева щільність 90 г/м2, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору: у рулонах шириною 25 см - 36 рулонів - 2,127 тон, за договірною вартістю 3722,25 доларів США (103258,79 грн. по курсу 27,74096 грн., за 1 дол США);

- Відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000346 від 11.03.2019р. - вироби з вати; палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців джгутик вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, шириною 4 мм, вагою 0,23 г: по 100 шт. поліетиленовій упаковці 25000 уп., по 100 шт. у поліетиленовому пакеті, ТМ Блеск - 5280 уп. за договірною вартістю 1570,10 дол. США (41433,63 грн. по курсу 26,389167 грн. за 1 дол. США); готові для використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарчих потреб для скла та дзеркал (80% поліестер, 20% поліамід), пофарбований (синій, червоний, зелений, жовтий кольори), не просочені та без покриття розміром 30x30 см - 106000 шт., за договірною вартістю 5989,00 доларів США (158044,72 грн. по курсу 26,389167 грн. за 1 дол. США); нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестер 50%) пофарбований, не просочений, без покриття, недобльований, поверхнева щільність 90 г/м2, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору: у рулонах шириною 30 см - 58 рулонів - 3,093 тон за договірною вартістю 5412,75 доларів США (142837,96 грн. по курсу 26,389167 за 1 дол.США).

Митна вартість вказаних товарів визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження митної вартості товарів та для митного оформлення позивач надав митному органу пакет документів, а саме:

- за МД №UA508070/2019/000013 від 16.01.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) №КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс від 05.12.2018 року ВН181205; офіційний прайс-листз періодом дії з 01.11.2018 по 31.01.2019; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН181205; пакувальний лист від 05.12.2018 року;

- за МД №UА508070/2019/000026 від 16.01.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) № КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс від 28.11.2018 року ВН181128А; офіційний прайс-лист з періодом дії з 01.11.2018 по 31.01.2019; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН181128 А; пакувальний лист від 28.11.2018 року;

- за МД №UА508070/2019/000135 від 01.02.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) №КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс ВН181219А від 19.12.2018 року; офіційний прайс-листз періодом дії з 01.12.2018 по 15.02.2019 року; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН181219А; пакувальний лист від 19.12.2018 року;

- за МД № UА 508070/2019/000346 від 11.03.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) № КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс від 24.01.2019 року ВН190124; офіційний прайс-лист з періодом дії з 01.01.2019 по 31.03.2019 року; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН190124; пакувальний лист від 24.01.2019 року.

Перевіркою наданих документів було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлені неповні відомості про митну вартість товарів. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи, відповідно до ст.53 МК України: банківські платіжні документи, що стосуються товарів; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаної пропозиції позивачем надані: прас-листи фірми YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD , декларацію відправника, ціни Лондонської біржі кольорових металів.

Вказані факти підтверджують наявними матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим Митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2019р. №UA508070/2019/000001/2, №UA508070/2019/000002/2, від 31.01.2019р. №UA508000/2019/000011/2 та від 11.03.2019р. №UA508000/2019/000024/2, відповідно до яких коригування митної вартості товарів здійснено за резервним методом та визначено (збільшено) митну вартість товарів.

На підставі рішення від 16.01.2019р. №UA508070/2019/000001/2, позивач був змушений додатково надмірно сплатити суму ПДВ в розмірі 8399,23 грн. та суму державного мита в розмірі 418,56 грн.; на підставі рішення 16.01.2019р. №UA508070/2019/000002/2 надмірно сплачено суму ПДВ у розмірі 14131,03 грн. та державного мита у розмірі 823,29 грн., на підставі рішення від 31.01.2019р. №UA508000/2019/000011/2 надмірно сплачено суму ПДВ у розмірі 38605,51 грн. та державного мита на 12255,56 грн. та на підставі рішення від 11.03.2019р. №UA508000/2019/000024/2 надмірно сплачено суму ПДВ у розмірі 46518,63 грн., державного мита - 11409,94 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Приписами ст.49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ч.4 та 5 ст.58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019р. у справі №815/6780/15, від 06.09.2019р. у справі №803/1212/14 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товару, так і на вимогу Митниці надані всі необхідні документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування та перевезення товару.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування та вартості перевезення оцінюваних товарів.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Вказані документи також надані позивачем разом із позовною заявою та дослідженні судом.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.

Так, судом встановлено, що Контрактом передбачено постачання товару на умовах CFR (порт Одесса) згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС-2010 р.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Вказане також підтверджується п.4.2 контракту, укладеного між сторонами, відповідно до якого ціни, вказані в контракті включають вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одеса.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.04.2019р. у справі №825/1990/17.

Також суд критично ставиться до вимоги Митниці щодо надання Товариством документів на підтвердження витрат на страхування, з огляду на положення ст.53 МК України. Так, положеннями вказаної норми встановлена необхідність подання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування лише у разі, якщо таке страхування здійснювалося.

Суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

При цьому суд зазначає, що згідно умови поставки CFR, продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. Продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення. Ризик витрат чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. Проте страхування товару покупцем, з моменту відвантаження товару є його правом, а не обов`язком та чинним законодавством не передбачено. Тобто, покупець в даному випадку, на власній ризик вправі як страхувати товар - так і не страхувати його.

Отже, не надання декларантом документу свідчить про його відсутність, у даному випадку про відсутність факту страхування. Доказів зворотного Митницею, як суб`єктом владних повноважень, до суду не надано.

Стосовно не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що митним органом жодним чином не обґрунтована необхідність вказаних документів.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідачем у відзиві вказано, що позивачем надано до Митниці ціни Лондонської біржі кольорових металів. Отже, фактично позивачем виконана вимога Митниці в частині надання інформації біржових організацій про вартість товару. Разом з цим суд звертає увагу, що відповідачем не конкретизовано, який саме документ необхідно надати, а лише процитовано норму МК України у якій перелічено декілька різних за суттю документів.

Отже, посилання Митниці на таку підставу, як не надання Товариством висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є безпідставним та необґрунтованим.

Судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, окрім не надання вищевказаних документів, також є: постачання товару за рахунок ТОВ БЕКО в зв`язку із фактичною поставкою товарів у більш пізніші строки (40-й- 47-й день з дати узгодження замовлення), ніж визначені в договорі (не пізніше 25 днів від дати узгодження замовлення); відсутність посилання у експортних деклараціях країни відправлення на інвойси.

Щодо висновків відповідача про постачання товару за рахунок ТОВ БЕКО в зв`язку із фактичною поставкою товарів у більш пізніші строки (40-й- 47-й день з дати узгодження замовлення), ніж визначені в договорі (не пізніше 25 днів від дати узгодження замовлення), суд зазначає наступне.

Так, зі змісту оскаржуваних рішень убачається, що …Згідно п.6.1 контракту №KD160401 від 01.04.2016 фактична передача товару має бути здійснена у строк не пізніше 25 днів від дати узгодження замовлення, проте фактично вантаж був доставлений до м. Одеса на 40-47 день від дати узгодження замовлення. Вказане свідчить, що фактично товар постачався за рахунок ТОВ Беко … .

Суд звертає увагу на зміст контракту №KD160401 від 01.04.2016. Зокрема, п.6.1 дійсно передбачено, що строк фактичної передачі товару не пізніше 25 днів з дати погодження замовлення. Відправник має право додатково погодити строк поставки з Покупцем перш ніж замовлення буде затверджене. Разом з цим, п.3.2 контракту встановлено, що за погодженням сторін поставки можуть бути перенесені на більш пізній строк. Відповідно до п.4.2 контракту ціни, вказані в контракті включають серед іншого вартість доставки.

Окрім того, розділом 9 цього ж контракту встановлені санкції, серед яких передбачена відповідальність продавця за прострочення доставки товару.

Отже, постачання товару за рахунок продавця чітко встановлено умовами контракту №KD160401 від 01.04.2016.

Суд зауважує, що вказаний висновок Митниці жодним чином не обґрунтований та не підтверджений відповідними доказами, а наведені вище положення контракту спростовують викладені висновки митного органу.

Щодо висновків Митниці про відсутність посилання у експортних деклараціях країни відправлення на інвойси, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано яким чином відсутність посилання на інвойси впливає на складові митної вартості товару з урахуванням того, що в копіях декларацій країни відправлення, які надані митному органу та містяться у матеріалах справи, вказаний такий самий перелік товарів як і в наданих інвойсах, при цьому вказані документи не містять будь-яких розбіжностей ані у найменуванні товарів, ні в їх вартості.

Отже, необґрунтованою також є підстава прийняття оскаржених рішень, сформульована відповідачем як відсутність посилання у експортних деклараціях країни відправлення на інвойси.

Окремо, суд звертає увагу, що оплата товарів за визначеною позивачем вартість оплачена, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу. Зі змісту відзиву на позовну заяву убачається, що у якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товарів були використані митні декларації від 27.11.2018р. №UA500060/2018/36275, від 26.09.2018р. №UA500010/2018/16038, від 26.12.2018р. №UA100110/2018/360908, від 20.09.2018р. №UA500090/2018/007229, від 05.11.2018р. №UA500200/2018/010271, від 30.01.2019р. №UA500010/2019/002097, від 05.03.2019р. №UA500010/2019/005210, від 01.03.2019р. №UA5000100/2019/002174.

Суд звертає увагу, що ухвалою від 11.11.2019р. відповідача зобов`язано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду засвідчені копії оскаржених рішень та усіх документів на підставі яких їх прийнято, у тому числі, але не виключно митних декларацій на підставі яких скориговано та визначено митну вартість товарів, задекларованих позивачем.

Однак, ухвала суду не виконана, вище перелічені митні декларації, на які відповідач посилається у відзиві, не надані до суду.

З цього приводу суд зауважує, що положеннями ст.77 КАС України на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Враховуючи відсутність митних декларацій, на підставі яких відповідачем скориговано та визначено митну вартість товарів, суд вважає такі розрахунки не доведеними та документально не підтвердженими.

Крім того, відомості отримані з митних декларацій, раніше визнаних митним органом, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Окремо суд звертає увагу, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов`язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі документи у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості.

Підсумовуючи вищевикладене суддійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд, приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними.

Щодо посилання відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення позивача до суду, передбаченого положеннями статті 123 КАС України, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару є рішенням контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання платника податків, оскільки митна вартість, скоригована таким рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету. Тобто, строк звернення із вказаним позовом до суду обраховується із врахуванням положень податкового законодавства, а саме статті 102 Податкового кодексу України, який є спеціальним по відношенню до строку передбаченого в статті 122 КАС України та становить - 1095 днів.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.11.2019р. у справі №820/12061/15, від 21.08.2018, справа №815/2541/17.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду 07.11.2019р. з позовом про оскарження рішення від 16.01.2019р., 31.01.2019р. та 11.03.2019р., строк у 1095 днів не пропущений.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2019р. №UA508070/2019/000001/2, від 16.01.2019р. №UA508070/2019/000002/2, від 31.01.2019р. №UA508000/2019/000011/2 та від 11.03.2019р. №UA508000/2019/000024/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (73036, м. Херсон, вул.Університетська, буд.136, оф.40, код ЄДРПОУ37959468) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 108020200