Постанова

від 14.05.2020 по справі 540/2347/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/2347/19 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Херсон;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

10 січня 2020 року;

Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 16.01.2019 року №UA508070/2019/000001/2, №UA508070/2019/000002/2, від 31.01.2019 року №UA508000/2019/000011/2 та від 11.03.2019 року №UA508000/2019/000024/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі матеріали, передбачені митним законодавством та які підтверджують митну вартість товарів за основним методом. Водночас, є необґрунтованими висновки митниці про те, що відсутність даних про страхування товару, порушення обумовлених термінів його поставки та не зазначення даних інвойсу в експортних деклараціях перешкоджає визначитись у правильності обрання позивачем основного методу митної вартості товарів. Для перевірки правильності визначення митної вартості у контролюючого органу не виникло підстав для витребування додаткових документальних підтверджень заявленої митної вартості. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості товарів не ґрунтуються на законі, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" задоволено. Суд визнав протиправними та скасував прийняті Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2019 року №UA508070/2019/000001/2, від 16.01.2019 року №UA508070/2019/000002/2, від 31.01.2019 року №UA508000/2019/000011/2 та від 11.03.2019 року №UA508000/2019/000024/2.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажних митних деклараціях.

З огляду на те, що декларантом під час проведення митного контролю одночасно з поданням митних декларацій подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд вказав на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є можуть відповідати критерію обґрунтованості та правомірності.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі та скасування оспорюваних рішень суб`єкта владних повноважень.

В апеляційній скарзі Чорноморська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позову та клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам справи, що за наданими до митного оформлення документами не можливо було підтвердити митну вартість товарів за ціною договору через їх неповноту, а додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у її заниженні. Заниження митної вартості товарів підтверджується і аналізом порівняння заявленої митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже завершене, а також автоматизованою системою аналізу та управління ризиками. Вказане безумовно зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у передбачених законом випадках - прийняти рішення про коригування митної вартості. Таким чином, оскільки заявлена митна вартість не була підтверджена документально (належними та повними матеріалами), коригування митної вартості товарів згідно оскаржуваних рішень проведено цілком обґрунтовано і правомірно, а тому у суду першої інстанції не виникло обставин для задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для його скасування.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток, позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, враховуючи необґрунтованість клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, з огляду на достатність доказів для вирішення справи, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 01.04.2016 року між Компанією "YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD" (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (Україна) укладено контракт №KD160401, відповідно до якого Компанія "YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD" зобов`язується продати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" прийняти та оплатити товар, асортимент якого визначений та обумовлений в Специфікації до кожної окремої поставки, кількості та цінам згідно супровідних документів.

Відповідно до п. 1.2 Контракт діє протягом одного календарного року з моменту його підписання 01.04.2016 року до 31.03.2017 року.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Контракту поставка товару здійснюється на умовах CFR - порт Одеса, згідно Міжнародним правилам Інкотермс 2010. Відправником та виробником товару являється Компанія "YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD".

Товар має бути поставлений у строк, узгоджений сторонами. За згодою сторін строки поставки можуть бути перенесені на більш пізній строк. У такому разі сторони складають та підписують відповідну додаткову угоду до Контракту, яка є його невід`ємною частиною.

Транспортування товару: морем у контейнері.

Компанія "YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD" оплачує послуги сюрвейєрської компанії при завантаженні контейнера, ТОВ "БЕКО" - при розвантаженні контейнера.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Контракту ціна за одиницю товару вказана в специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною Контракту.

Загальна вартість Контракту складає 495 000 дол. США. Ціни, вказані у Контракті, включили в себе вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одеса.

У п. 5.2 Контракту сторони визначили умови оплати: оплата здійснюється по факту отримання товару покупцем.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.3 Контракту строк фактичної передачі товару не пізніше 25 днів від дати узгодження товару.

До переліку товаросупровідних документів входять: 3 оригінала та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу та його завантаженої кількості із зазначенням вантажоодержувача: BEKO LTD; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура (інвойс) - 2 оригінали; пакувальний лист - 2 оригінали.

Пунктом 11.3 визначено, що Контракт набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту повного виконання зобов`язань.

Додатковими угодами від 30.03.2017 року №1, від 20.10.2017 року №2, від 23.10.2017 року №3, від 12.03.2018 року №4 сторонами узгоджено продовження строку дії Контракту до 31.03.2019 року; уточнено загальну вартість Контракту на суму 1 000 000 дол. США; повторно узгоджено умови поставки товару - CFR порт Одеса.

Відповідно до умов Контракту позивач одержав та пред`явив до митного оформлення:

- відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000009 від 15.01.2019 року - дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок товщиною 2 мм, по 150 шт., у пластиковій упаковці - 50400 уп., за договірною вартістю 2031,12 доларів США (57210,17 грн. по курсу 28,166809 грн., за 1 дол. США); запасні частини до верстатів для виробництва виробів з дроту з чорних металів: вал конусний сталевий, складається із трьох частин, максимальний діаметр 23,5 см, мінімальний 7,5 см. - 20 шт., за договірною вартістю 67.00 доларів США(1887,18 грн., по курсу 28Л 66809 грн., за 1 дол. США);

- відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000010 від 15.01.2019 року - вироби з вати; палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців "джгутик" вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, шириною 4 мм, вагою 0,2г: по 100 шт. у круглій баночці - 5040 уп.; по 200 шт. у поліетиленовому пакеті - 5040 уп.; по 200 шт. у круглій баночці - 3120 уп., за договірною вартістю 1233,96 доларів США (34756,72 грн, по курсу 28,166809 грн., за 1 дол. США): фольга алюмінієва, без основи, катана, без подальшого оброблення, сплав 8011/0, товщиною 8,5 мкм, у рулонах масою більше 10 кг, з внутрішнім діаметром 76,2 мм, зовнішнім діаметром 400 мм, на металевій гільзі обмотаних плівкою, застосовується для приготування та зберігання харчових продуктів: шириною 280мм-9,354 т., шириною 440 мм - 0,705 т., за договірною вартістю 21 626,85 доларів США (609159.35 грн, по курсу 28,166809 грн. за 1 дол. США);

- відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000122 від 31.01.2019 року - поліетиленовий виріб, сітка екструдована у формі рукава, білого кольору, з перфорованою кромкою і ячейками прямокутної форми, без покриття, використовується для пакування шкребків - 1001 кг, за договірною вартістю 1081,08 доларів США (29990.20 грн. по курсу 27,74096 грн., за 1 дол. США); готові для використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарчих потреб (80% поліестер, 20% поліамід), пофарбований (синій, червоний, зелений кольори), не просочені та без покриття, розміром 30x30 см - 102000 шт.; готові до використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарчих потреб для скла та дзеркал (80% поліестер, 20% поліамід), пофарбований (синій, червоний, зелений, жовтий кольори), не просочені та без покриття розміром 30x30 см - 100000 шт., за договірною вартістю 10 902,00 доларів США (302431,95 грн., по курсу 27,74096 грн., за 1 дол. США); нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, поверхнева щільність 90 г/м2, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору: у рулонах шириною 25 см - 36 рулонів - 2,127 тон, за договірною вартістю 3722,25 доларів США (103258,79 грн. по курсу 27,74096 грн., за 1 дол США);

- відповідно до вантажної митної декларації №UA508070/2019/000331 від 11.03.2019 року - вироби з вати; палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців "джгутик" вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, шириною 4 мм, вагою 0,23 г: по 100 шт. поліетиленовій упаковці 25000 уп., по 100 шт. у поліетиленовому пакеті, ТМ "Блеск" - 5280 уп. за договірною вартістю 1570,10 дол. США (41433,63 грн. по курсу 26,389167 грн. за 1 дол. США); готові для використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарчих потреб для скла та дзеркал (80% поліестер, 20% поліамід), пофарбований (синій, червоний, зелений, жовтий кольори), не просочені та без покриття розміром 30x30 см - 106000 шт., за договірною вартістю 5989,00 доларів США (158044,72 грн. по курсу 26,389167 грн. за 1 дол. США); нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестер 50%) пофарбований, не просочений, без покриття, недобльований, поверхнева щільність 90 г/м2, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору: у рулонах шириною 30 см - 58 рулонів - 3,093 тон за договірною вартістю 5412,75 доларів США (142837,96 грн. по курсу 26,389167 за 1 дол.США).

Митна вартість товарів визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження правильності визначення митної вартості товару позивачем до митного оформлення подано:

- за МД №UA508070/2019/000009 від 15.01.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) №КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс від 05.12.2018 року ВН181205; офіційний прайс-листз періодом дії з 01.11.2018 по 31.01.2019; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН181205; пакувальний лист від 05.12.2018 року;

- за МД №UA508070/2019/000010 від 15.01.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) № КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс від 28.11.2018 року ВН181128А; офіційний прайс-лист з періодом дії з 01.11.2018 по 31.01.2019; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН181128 А; пакувальний лист від 28.11.2018 року;

- за №UA508070/2019/000122 від 31.01.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) №КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс ВН181219А від 19.12.2018 року; офіційний прайс-листз періодом дії з 01.12.2018 по 15.02.2019 року; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН181219А; пакувальний лист від 19.12.2018 року;

- за МД №UA508070/2019/000331 від 11.03.2019 року: вантажну митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) № КD 160401 від 01.04.2016 року із додатковими угодами до нього; комерційний інвойс від 24.01.2019 року ВН190124; офіційний прайс-лист з періодом дії з 01.01.2019 по 31.03.2019 року; експортну декларацію постачальника; специфікацію (сертифікат якості) за інвойсом ВН190124; пакувальний лист від 24.01.2019 року.

Також, на вимогу митниці позивачем подано: прас-листи фірми "YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD", декларацію відправника, ціни Лондонської біржі кольорових металів.

Водночас, під час митного огляду за даною партією товару митний орган вказав на неможливість визнати обрану митну вартість товарів, оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість та її складові (фактурна вартість, витрати на страхування та транспортування) документально не підтверджено. Так, митним органом зазначено, що відповідно до умов, вказаних у рахунках-фактури, товар постачається на умовах CFR Одеса, що передбачає поставку товару з Китаю до м. Одеса за рахунок постачальника. Згідно п. 6.1 Контракту фактична передача товару має бути здійснена не пізніше 25 днів від дати узгодження замовлення, проте фактично вантаж був доставлений на 40, 47 дні від дати узгодження замовлення, а тому здійснений за рахунок покупця. Разом з цим, контролюючим органом враховано, що відповідно до п. 4.2 Контракту витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару, а інформацію щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надано та як окрема складова митної вартості не заявляється. Оскільки серед наданих документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, митний орган вказав, що вказані обставини можуть свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Також, митним органом враховано, що в експортних деклараціях країни відправлення відсутнє посилання на інвойси, додатково наданий на вимогу контролюючого органу прайс-лист не має дати його складання, а посилання в них на рахунок-фактури здійснено без конкретизації дати складання рахунків-фактури.

Врахувавши у сукупності ці обставини, митний орган дійшов висновку про неможливість здійснити ідентифікацію за партією товару, заявленого до митного оформлення, а не надання на вимогу митниці: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, не спростовує сумніви митниці у достовірності наданої інформації. Отже, митниця дійшла висновку про наявність підстав для коригування митної вартості товарів та необхідність її визначення за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.

Митним органом зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу; другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів - через відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів, - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - через відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - через відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості, - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - через відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

За результатами перевірки митних декларацій, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнято, зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2019 року №UA508070/2019/000001/2, №UA508070/2019/000002/2, від 31.01.2019 року №UA508000/2019/000011/2 та від 11.03.2019 року №UA508000/2019/000024/2.

Поставлений позивачем товар був випущений у вільний обіг на умовах відстрочення зобов`язань згідно ВМД: від 16.01.2019 року №UA508070/2019/000013, №UA508070/2019/000026; від 01.02.2019 року №UA508070/2019/000135; від 11.03.2019 року №UA508070/2019/000346.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про його неправомірність та скасування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте органом доходів і зборів рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом ст. 57 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митні декларації; зовнішньоекономічний договір із додатковими угодами до нього; комерційні інвойси; офіційні прайс-листи; експортні декларації постачальника; специфікації (сертифікати якості) за інвойсами; пакувальні листи.

Оплата товарів проведена позивачем шляхом перерахування коштів на рахунок Компанії "YIWU JINYU INDUSTRY AND TRADE CO., LTD" згідно платіжних доручень від 29.03.2019 року №60 на підставі інвойсів від 05.12.2018 року №ВН181205, від 28.11.2018 року №ВН181128А, від 19.12.2018 року №ВН181219А, згідно платіжних доручень від 26.06.2019 року, від 11.09.2019 року №64 - на підставі інвойсу від 24.01.2019 року №ВН190124, тобто після одержання товару покупцем, що відповідає п. 5.2 Контракту.

Отже, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України під час митного оформлення товару позивачем подано документи, за якими має підтверджуватись заявлена митна вартість.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що предметом митного оформлення за вищенаведеною митною декларацією є товар, дані якого відповідають специфікаціям, інвойсам, прайс-листам, товаросупровідним документам. За цими документами вбачається вид постановленого товару, його кількість, характеристики, вартість тощо.

У тому числі, інвойси містять відомості про товар, який підлягає оплаті, його кількість, загальну вартість. Ці дані відповідають і специфікації на постановлений товар та прайс-листу.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що постачання товару відбувалось за правилами CFR (порт Одесса) Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-2010 року, згідно яких поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

При цьому, згідно п. 9.3 Міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 року існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, як-от терміни CIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Таким чином, за правилами поставки товару продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. За наведеними умовами у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін CFR передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Вказане відповідає умовам п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту, укладеного між позивачем та продавцем-нерезидентом.

Отже, оскільки у Контракті сторонами не визначений обов`язок страхування товару, міжнародними правилами також не обумовлюється такий обов`язок учасників зовнішньоекономічної угоди, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів митниці щодо заниження митної вартості товару за рахунок не надання документів, що підтверджують його страхування.

Також, необґрунтованими є вимоги митниці, за наявності всіх документів щодо митної вартості товару та обраного методу цієї вартості, стосовно надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та висновку про неможливість митниці упевнитись у її правильності за відсутності вказаних документів.

Крім того, відповідачем не заперечується, що позивачем надано до митниці ціни Лондонської біржі кольорових металів. Отже, фактично позивачем виконана вимога в частині надання інформації біржових організацій про вартість товару.

У тому числі, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, контракту та складених на підставі угоди документів, і правильно враховано, що порушення термінів поставки товару та не наведення нерезидентом в експортній декларації повного переліку матеріалів, які супроводжують товар, ніяким чином не може свідчити про недійсність операцій з поставки товару та недостовірність обраного позивачем методу митної вартості товару. Вказані обставини носять суто індивідуальний характер, а відтак випливають з міри відповідальності сторін угоди, тобто носять комерційний характер, передбачають певні індивідуальні наслідки не виконання зобов`язань, у тому числі на рівні закону на певній території.

Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.

Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами і таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.

При цьому, в копіях декларацій країни відправлення, які надані митному органу на перевірку, вказаний такий самий перелік товарів як і в наданих інвойсах, вказані документи не містять будь-яких розбіжностей ні в найменуванні товарів, ні в їх вартості.

У зв`язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені.

З огляду на те, що митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників митної вартості або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження тощо, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Заявлення вартості товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, дані про які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Ці обставини лише додатково підтверджують не здійснення контролюючим органом аналізу поданих позивачем на митне оформлення товару документів, які безпосередньо розкривають зміст митної вартості імпортованого підприємством товару.

Апеляційний суд враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.

Відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці.

Також, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції не вирішувалось питання про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань витрат на правову допомогу, а тому в цій частині судове рішення не переглядалось.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло