Рішення

від 13.01.2020 по справі 908/3133/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/165/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020 Справа № 908/3133/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянувши матеріали справи №908/3133/19:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП (69032, м.Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 13)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ про стягнення 249.186,18 грн., які складаються з: 218.548,15 грн. основного боргу, 28.165,78 грн. пені та 2.475,25 грн. 3% річних.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про переведення боргу від 24.06.2019, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 218.548,15 грн. Позивач у позові посилався на те, що предмет укладеного між позивачем, первісним боржником та відповідачем 24.06.2019 договору про переведення боргу визначений в п.1.1. цього договору, за умовами якого первісний боржник переводить, а відповідач приймає на себе борг у вигляді грошового зобов`язання в сумі 223.548,15 грн., що виник на підставі договору №18/03-19-2 про надання послуг автотранспорту і будівельної техніки від 18.03.2019 укладеного між первісним боржником та кредитором (позивачем у справі). У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства, нарахував та просить стягнути пеню за період прострочення з 25.06.2019 по 06.11.2019 у розмірі 28.165,78 грн. та 3% річних у розмірі 2.472,25 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 20, 193, 216, 230-232 ГК України, ст. ст. 513, 520, 521, 525-527, 529, 530, 612, 624, 625, 627, 629, 901-903 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3133/19, присвоєно справі номер провадження 28/165/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

02.12.2019 на адресу суду від позивача надійшли пояснення вих. №25/11 від 25.11.2019. Позивач зазначив, що до позовної заяви додані належним чином засвідченні копії підписаних сторонами основного договору Актів про надання послуг, якими фактично підтверджується факт надання послуг. Разом із актами про надання послуг, підписаних зі сторони позивача, директору первісного боржника особисто також передавалися рахунки на оплату. Щодо обставин особистої передачі директору первісного боржника рахунків та актів наданих послуг, позивачем додана заява свідка ОСОБА_1 , який є директором позивача. Зазначена заява посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Грибановою О.В. Також позивачем зазначено, що рахунки та акти наданих послуг після кожного факту надання послуг одразу направлялись первісному боржнику на його електронну пошту, після чого первісним боржником здійснювалась оплата за основним договором. На підтвердження визнання первісним боржником факту настання строку оплати за основним договором додатково надано копії платіжних доручень №576 від 19.03.2019 року, №590 від 28.03.2019 року, №607 від 11.04.2019 року, №623 від 22.04.2019 року, №627 від 24.04.2019 року. №632 від 25.04.2019 року, №646 від 08.05.2019 року; № 666 від 22.05.2019 року, №669 від 28.05.2019 року, згідно яких первісним боржником упродовж дії основного договору здійснювались оплати, загалом на суму 262.304,65 грн. Звертав увагу на те, що первісний боржник здійснював оплату як на підставі рахунків, так і на підставі основного договору, без посилання на рахунок. Тому на його думку, вказані платіжні доручення щодо здійснення первісним боржником оплат за основним договором свідчать про відсутність у первісного боржника будь-яких перешкод для здійснення оплат за актами надання послуг, за якими виникла заборгованість. Виходячи з цього, з дати укладення договору про переведення боргу, за передбаченими цим договором умовами, відповідач став стороною такого договору замість первісного боржника, і до нього перейшли всі права та обов`язки первісного боржника за основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переведення боргу, в тому числі обов`язок по сплаті заборгованості. А тому, отримання відповідачем 25.10.2019 року рахунку на оплату не може вплинути на момент настання строку для оплати відповідачем боргу, з якого відраховується прострочення виконання зобов`язання, і цим моментом є наступний день після укладення договору про переведення боргу.

23.12.2019 від позивача до суду надійшла заява вих. №23/12 від 23.12.2019 про доручення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками підприємств.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/3133/19 від 11.11.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 16.12.2019.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 10.01.2020.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи та перебуванням судді-доповідача у відпустці, рішення прийнято без його проголошення - 13.01.2020.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП (виконавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю Кранмонтаж (замовник, первісний боржник) 18.03.2019 уклали договір про надання послуг автотранспорту та будівельної техніки №18/03-19/2.

Відповідно до 1.1 договору №18/03-19/2 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги будівельною технікою та механізмами під керуванням операторів та водіїв виконавця на об`єкті замовника.

Пунктом 2.1 договору №18/03-19/2 встановлено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами та до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.

Пунктом 4.1 договору №18/03-19/2 узгоджено, що оплата за послуги будівельної техніки та механізмів здійснюється на умовах повної попередньої оплати на підставі виписаних виконавцем рахунків. За узгодженням сторін попередня оплата може бути частково. В такому разі розрахунок за фактично виконану роботу здійснюється замовником протягом п`яти банківських днів з дня підписання акта наданих послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку (з урахуванням раніше сплаченого авансу).

В додатку №1 до договору №18/03-19/2 сторонами узгоджені вартість послуг автотранспорту та будівельної техніки.

Про факт виконання позивачем зобов`язань за договором №18/03-19/2 свідчать Акти наданих послуг №491 від 23.04.2019 на суму 7649,96 грн., №505 від 24.04.2019 на суму 8499,96 грн., №562 від 8499,96 грн., №586 від 03.05.2019 на суму 5949,97 грн., № 587 від 04.05.2019 на суму 5949,97 грн., №594 від 05.05.2019 на суму 6799,97 грн., №602 від 06.05.2019 на суму 8499,96 грн., №624 від 07.05.2019 на суму 8499,96 грн., №636 від 08.05.2019 на суму 8499,96 грн., №665 від 11.05.2019 на суму 6799,97 грн., №669 від 13.05.2019 на суму 9349,96 грн., №688 від 14.05.2019 на суму 8499,96 грн., №700 від 15.05.2019 на суму 10.199,95 грн., №709 від 16.05.2019 на суму 8499,96 грн., №722 від 17.05.2019 на суму 7649,96 грн., №723 від 18.05.2019 на суму 8499,96 грн., №724 від 19.05.2019 на суму 7649,96 грн., №742 від 20.05.2019 на суму 8499,96 грн., №754 від 21.05.2019 на суму 10.199,95 грн., №775 від 22.05.2019 на суму 7649,96 грн., №797 від 25.05.2019 на суму 7649,96 грн., №823 від 28.05.2019 на суму 6799,97 грн., №849 від 30.05.2019 на суму 4249,98 грн., №865 від 31.05.2019 на суму 6799,97 грн., №872 від 01.06.2019 на суму 6799,97 грн., №895 від 03.06.2019 на суму 6799,97 грн., №907 від 04.06.2019 на суму 5949,97 грн., №921 від 05.06.2019 на суму 10199,95 грн., №983 від 11.06.2019 на суму 6840,00 грн.

Як свідчать матеріали справи на оплату наданих послуг за договором №18/03-19/2 від 18.03.2019 замовнику були виставлені наступні рахунки: №118 від 18.03.2019 року, № 135 від 22.03.2019 року, №143 від 25.03.2019 року. №146 від 26.03.2019 року, №154 від 27.03.2019 року, №156 від 28.03.2019 року, №161 від 29.03.2019 року, №175 від 02.04.2019 року, №184 від 03.04.2019 року, №190 від 04.04.2019 року, №196 від 05.04.2019 року, №207 від 08.04.2019 року, №217 від 09.04.2019 року, №223 від 10.04.2019 року, №234 від 11.04.2019 року, №250 від 12.04.2019 року, №260 від 15.04.2019 року, №267 від 16.04.2019 року, №274 від 37.04.2019 року, №284 від 18.04.2019 року, №292 від 19.04.2019 року, №303 від 22.04.2019 року, №313 від 23.04.2019 року, №326 від 24.04.2019 року, №353 від 02.05.2019 року, №367 від 03.05.2019 року, №368 від 04.05.2019 року, №374 від 05.04.2019 року, №379 від 06.05.2019 року, №385 від 07.05.2019 року, №388 від 08.05.2019 року, №403 від 11.05.2019 року, №406 від 13.05.2019 року. №411 від 14.05.2019 року, №422 від 15.05.2019 року; №425 від 16.05.2019 року, №433 від 17.05.2019 року, №436 від 20.05.2019 року, №440 від 21.05.2019 року, №449 від 22.05.2019 року, №460 від 25.05.2019 року, №468 від 28.05.2019 року, №479 від 30.05.2019 року, №488 від 31.05.2019 року. №492 від 01.06.2019'року. №501 від 03.06.2019 року, №507 від 04.06.2019 року, №514 від 05.06.2019 року. №551 від 11.06.2019 року.

Замовник частково виконав зобов`язання щодо оплати наданих послуг, про що свідчать платіжні доручення, які долучені до справи.

Внаслідок неналежного виконання замовником зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг виникла заборгованість у розмірі 223.548,15 грн.

Доказів визнання договору про надання послуг автотранспорту та будівельної техніки №18/03-19/2 від 18.03.2019 припиненим або визнання його в судовому порядку недійсним учасниками правочину суду не надано.

24.06.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Кранмонтаж (первісний боржник), товариство з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ (новий боржник, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП (кредитор, позивач у справі) уклали договір про переведення боргу (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний боржник переводить, а Новий боржник приймає на себе борг у вигляді грошового зобов`язання в сумі 223.548,15 гривень (двісті двадцять три тисячі п`ятсот сорок вісім гривень 15 коп.), що виник на підставі договору №18/03-19/2 про надання послуг автотранспорту і будівельної техніки від 18.03.2019 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (далі - Основний договір ).

Згідно з п. 1.2 договору за даним Договором до Нового боржника переходять всі права та обов`язки Первісного боржника за Основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переведення боргу.

З моменту укладення даного Договору Новий боржник вважається стороною Основного договору замість Первісного боржника.

Пунктом 1.3 договору Кредитор засвідчує той факт, що загальна сума боргу за зобов`язанням Первісного боржника за Основним договором складає 223.548,15 гривень (далі Борг або Зобов`язання або Грошове зобов`язання ), та не заперечує проти переведення боргу за цим Договором та заміни Первісного боржника в Основному договорі Новим боржником і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає згоду на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 договору Новий боржник зобов`язується виконати на користь Кредитора грошове зобов`язання Первісного боржника за Основним договором в сумі 223.548,15 гривень (двісті двадцять три тисячі п`ятсот сорок вісім гривень 15 коп.) на умовах, визначених Основним договором.

Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому були передані всі необхідні документи, що пов`язані із Основним договором, та інформація яка важлива для виконання грошового зобов`язання за Основним договором (п. 2.2.2 договору).

З урахуванням укладеного договору про переведення боргу позивач виставив відповідачу рахунок від 24.06.2019 №1288 на суму заборгованості у розмірі 223.548,15 грн.

Відповідач частково виконав зобов`язання щодо погашення заборгованості та сплатив на користь позивача 5000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №104 від 18.10.2019.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором переведення боргу від 24.06.2019 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вже зазначалося судом договір про переведення боргу є трьохстороннім правочином, який підписаний первісним боржником, новим боржником та кредитором.

Отже позивач був обізнаний про заміну боржника у зобов`язанні, що регулюється умовами договору №18/03-19/2 від 18.03.2019.

З огляду наведеного, підписання ТОВ МК-СІЧ договору про переведення боргу свідчить про погодження відповідної особи з умовами вказаного правочину та, відповідно, свідчить про перехід до відповідача прав та обов`язків замовника за договором про надання послуг автотранспорту і будівельної техніки №18/03-19/2 від 18.03.2019, зокрема в частині обов`язку по сплаті боргу за надані позивачем послуги і роботи.

Відповідно до ст. ст. 901, 903, 629 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання.

З огляду наведеного, підписання у квітні, травні та червні 2019 року ТОВ Кранмонтаж , як замовником/первісним боржником, актів надання послуг без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості наданих позивачем послуг і робіт свідчить про прийняття замовником таких послуг, що породжує для ТОВ МК-СІЧ , як нового боржника за договором про переведення боргу, обов`язок по оплаті вартості послуг/робіт у погоджені строки.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати наданих послуг на суму 218.548,15 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Суд приймає до уваги, що підписаним сторонами та скріпленим печаткою відповідача актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що за позивачем за період з 01.07.2019 по 14.11.2019 рахується дебет за договором переведення боргу від 24.06.2019 в сумі 218.548,15грн.

В розумінні ст. ст. 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що у ТОВ МК-СІЧ виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі, як виконавцем за договором про надання послуг автотранспорту і будівельної техніки №18/3-19/2 від 18.03.2019, в розмірі 218.548,15 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 218.548,15 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 5.1.2 договору №18/03-19/2 від 18.03.2019, просив стягнути суму пені в розмірі 28.165,78 грн. за період прострочення з 25.06.2019 по 06.11.2019.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1.2 договору №18/03-19/2 від 18.03.2019 узгоджено, що замовник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що наданий розрахунок пені є невірним, через невірне застосування облікової ставки Національного Банку України, а саме позивачем не прийнято до уваги,що починаючи з 06.09.2019 облікова ставка НБУ складала - 16,5%, а з 25.10.2019 - 15,5%.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума пені за вказаний позивачем період прострочення, яка підлягає до стягнення складає 27.633,12 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство").

РОЗРАХУНОК ПЕНІ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн. 2*Ставка НБУ 24.06.2019 18.07.2019 24 223548,15 5144.67 2*Ставка НБУ 18.07.2019 17.10.2019 91 223548,15 18692.30 2*Ставка НБУ 17.10.2019 06.11.2019 20 218548,15 3796.15

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 532,66 грн. суд відмовляє, оскільки заявлені безпідставно.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2.472,25 грн. за період з 25.06.2019 по 18.10.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2472,25 грн. за період з 25.06.2019 по 06.11.2019, такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів виконання зобов`язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав. Факт наявності заборгованості за договором переведення боргу від 24.06.2019 в сумі 218.548,15 грн. підтвердив.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 3.729,80 грн. (248.653,52 грн. (задоволена сума) х 1,5%). Решта судових витрат 7,99 грн. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП до товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ про стягнення 249.186,18 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 13, ідентифікаційний код 42933438) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП (69032, м.Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16, ідентифікаційний код 40353336) 218.548,15 грн. (двісті вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 15 коп.) заборгованості за договором переведення боргу від 24.06.2019, 27.633,12 грн. (двадцять сім тисяч шістсот тридцять три грн. 12 коп.) пені, 2.472,25 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дві грн. 25 коп.) 3% річних 3.729,80 грн. (три тисячі сімсот двадцять дев`ять грн. 80 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 532,66 грн. (п`ятсот тридцять дві грн. 66 коп.) пені відмовити.

4. Судовий збір у розмірі 7,99 грн. залишити за позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці повний текст судового рішення складено 13 січня 2020 року.

Суддя О.В. Федорова