Постанова

від 27.02.2020 по справі 908/3133/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 року м.Дніпро Справа № 908/3133/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ на рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2020р. (суддя Федорова О.В., повне рішення складено 13.01.2020), у справі № 908/3133/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП (69032, м.Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 13)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕСМІ ГРУП з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ про стягнення 249 186,18 грн., які складаються з: 218 548,15 грн. основного боргу, 28 165,78 грн. пені та 2 475,25 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.01.2020р. позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ МК-СІЧ на користь ТОВ ДЕСМІ ГРУП 218 548,15 грн. заборгованості за договором переведення боргу від 24.06.2019, 27 633,12 грн. пені, 2 472,25 грн. 3% річних, в решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд послався на підписання у квітні, травні та червні 2019 року ТОВ Кранмонтаж , як замовником/первісним боржником, актів надання послуг без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості наданих позивачем послуг і робіт, що свідчить про прийняття замовником таких послуг та що породжує для ТОВ МК-СІЧ , як нового боржника за договором про переведення боргу, обов`язок по оплаті вартості послуг/робіт у погоджені строки.

При відмові в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 532,66грн. господарським судом зазначено, що розрахунок пені є невірним через неправильне застосування облікової ставки НБУ.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ МК-СІЧ звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- загальний ліміт відповідальності відповідача за договором про переведення боргу закріплений у п.2.2.1 договору і складає 223 548,15грн., при цьому відповідач не брав на себе зобов`язання по сплаті пені за основним договором та інших платежів;

- 28.05.2019р. відповідачем була надана позивачу поворотна фінансова допомога на суму 30 000грн., а 07.06.2019р. - поворотна фінансова допомога на суму 20 000грн. Позивач вказані суми не повернув, оскільки за домовленістю сторін сума 50 000грн. повинна бути врахована в рахунок часткового погашення боргу згідно з договором про переведення боргу від 24.06.2019р.;

- відповідно до листа відповідача від 18.11.2019р., врученого 03.12.2019р. головному бухгалтеру позивача, позивач вказав про зарахування вказаних сум в рахунок погашення боргу та здійснив таке зарахування за своїм бухгалтерським обліком.

Просить апеляційний суд вказане рішення змінити та стягнути з відповідача 168548,15грн.

Також у тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, які не були подані до суду першої інстанції через відновлення бухгалтерського обліку на підприємстві відповідача, а саме: копії платіжних доручень від 28.05.2019р. та 07.06.2019р. на суму 50000грн., лист відповідача від 18.11.2019р., прийнятий відповідачем 03.12.2019р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, посилаючись на помилковість доводів відповідача щодо відсутності у позивача підстав для стягнення з нього пені та 3%річних за умовами основного договору, оскільки відповідач з 24.06.2019р. є стороною цього договору, на яку розповсюджуються всі його умови, у тому числі і умови відповідальності.

Крім того, позивач заперечує проти клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, оскільки останнім не надано доказів існування об`єктивно незалежних від нього причин, що унеможливили подання копії листа від 18.11.2019р. до суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020р. у справі № 908/3133/19 ухвалено розгляд апеляційної скарги провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ДЕСМІ ГРУП (виконавцем) та ТОВ Кранмонтаж (замовником) 18.03.2019р. укладено договір про надання послуг автотранспорту та будівельної техніки №18/03-19/2, відповідно до п. 1.1 якого №18/03-19/2 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги будівельною технікою та механізмами під керуванням операторів та водіїв виконавця на об`єкті замовника.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами та до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.

Згідно п. 4.1 договору, оплата за послуги будівельної техніки та механізмів здійснюється на умовах повної попередньої оплати на підставі виписаних виконавцем рахунків. За узгодженням сторін попередня оплата може бути частково. В такому разі розрахунок за фактично виконану роботу здійснюється замовником протягом п`яти банківських днів з дня підписання акта наданих послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку (з урахуванням раніше сплаченого авансу).

Відповідно до п. 5.1.2 договору, замовник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

В додатку №1 до договору №18/03-19/2 сторонами узгоджені вартість послуг.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання з надання послуг автотранспорту та будівельної техніки, що підтверджується відповідними актами наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 18-46).

Позивачем було виставлено рахунки на оплату цих послуг, які були оплачені відповідачем частково, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 223 548,15 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2019р.-21.06.2019р..

Матеріалами справи підтверджується також і те, що 24.06.2019р. ТОВ Кранмонтаж (первісним боржником), ТОВ МК-СІЧ (новим боржником, відповідачем у справі) та ТОВ ДЕСМІ ГРУП (кредитором) укладено договір про переведення боргу, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе борг у вигляді грошового зобов`язання в сумі 223 548,15 гривень (двісті двадцять три тисячі п`ятсот сорок вісім гривень 15 коп.), що виник на підставі договору №18/03-19/2 про надання послуг автотранспорту і будівельної техніки від 18.03.2019 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі - Основний договір ).

Згідно з п. 1.2 договору, за даним Договором до Нового боржника переходять всі права та обов`язки Первісного боржника за Основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переведення боргу.

З моменту укладення даного Договору Новий боржник вважається стороною Основного договору замість Первісного боржника.

Пунктом 1.3 договору Кредитор засвідчує той факт, що загальна сума боргу за зобов`язанням Первісного боржника за Основним договором складає 223 548,15 гривень (далі Борг або Зобов`язання або Грошове зобов`язання ), та не заперечує проти переведення боргу за цим Договором та заміни Первісного боржника в Основному договорі Новим боржником і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає згоду на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, Новий боржник зобов`язується виконати на користь Кредитора грошове зобов`язання Первісного боржника за Основним договором в сумі 223 548,15 гривень (двісті двадцять три тисячі п`ятсот сорок вісім гривень 15 коп.) на умовах, визначених Основним договором.

Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому були передані всі необхідні документи, що пов`язані із Основним договором, та інформація яка важлива для виконання грошового зобов`язання за Основним договором (п. 2.2.2 договору).

На підставі укладеного договору про переведення боргу позивач виставив відповідачу рахунок від 24.06.2019р. №1288 на суму 223 548,15 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованність в сумі 5000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №104 від 18.10.2019р..

Несплаченою залишилася заборгованість в сумі 218548,15грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.07.2019 по 14.11.2019, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств..

Це стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення цієї заборгованості.

Крім основного боргу позивач просив стягнути 28 165,78 грн. пені та 2475,25 грн. 3% річних.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ст.ст.520 - 522 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Згідно ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено факт наявності заборгованості ТОВ Кранмонтаж за договором про надання послуг автотранспорту та будівельної техніки №18/03-19/2 в сумі 223 548,15грн. та прийняття цього боргу на себе відповідачем.

Дані обставини не оспорюються сторонами.

Відповідно до п.1.2. Договору про переведення боргу, до відповідача перейшли всі права та обов?язки первісного боржника за основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переведення боргу.

Отже відповідно до даного пункту та ст.522 ЦК України, відповідач вважається стороною Договору № 18/03-19/2 про надання послуг автотранспорту та будівельної техніки від 18.03.2019р. і має право висувати проти вимог позивача лише ті заперечення, які ґрунтуються на відносинах між сторонами цього договору.

Відповідач порушив умови договору в частині оплати за надані послуги тому обґрунтовано позивачем застосовано ст.625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та нараховано пеню, відповідно до п.5.1.2. Договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 218548,15грн. основного боргу, пені та 3% річних.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що загальний ліміт відповідальності відповідача за договором про переведення боргу закріплений у п.2.2.1 договору і складає 223548,15грн., при цьому відповідач не брав на себе зобов`язання по сплаті пені за основним договором та інших платежів колегією суддів до уваги не приймаються у зв?язку з вищенаведеним.

Колегією суддів відхиляються посилання скаржника на те, що надана відповідачем позивачу поворотна фінансова допомога в сумі 50000,00грн. повинна бути врахована в рахунок часткового погашення боргу згідно з договором про переведення боргу від 24.06.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 22.11.2019р. отримано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у даній справі, якою надавався відповідачу строк - 15 днів з дня отримання ухвали, для надання відзиву на позовну заяву (а.с.72).

Однак відповідач відзив не надав та не надав суду першої інстанції докази що стосуються надання фінансової допомоги та щодо врегулювання заборгованості.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Клопотання про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень від 28.05.2019 та 07.06.2019 на суму 50000грн. про надання позивачу поворотної фінансової допомоги та листа відповідача від 18.11.2019 про зарахування цих платежів в рахунок часткового погашення боргу перед позивачем мотивовано тим, що неподання цих доказів до суду першої інстанції було неможливе через відновлення бухгалтерського обліку на підприємстві відповідача .

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для прийняття апеляційним судом доказів, які не були подані до суд першої інстанції є не наведення обставини, яка робила неможливим надання доказів, а саме надання стороною доказів на підтвердження такої обставини.

Враховуючи наведене, клопотання відповідача про залучення доказів колегією суддів не приймається до уваги, оскільки скаржником належними та допустимими доказами не підтверджена неможливість подання цих доказів суду першої інстанції.

За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МК-СІЧ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2020р. у справі № 908/3133/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна