Ухвала

від 24.12.2019 по справі 752/26517/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 752/26517/19

провадження № 1-кс/752/12127/19

УХВАЛА

24.12.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши клопотання цивільного позивача в особі ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12019100000001317 від 18.12.2019 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

в с т а н о в и в:

Цивільний позивач в особі ОСОБА_3 , звернувся до слічого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019100000001317 від 18.12.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а саме: про арешт наступних об`єктів нерухомості:

- будівля АЗС, загальною площею 24 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 548781218231, адреса: АДРЕСА_1 ;

- комплекс, а саме: автозаправка (літера «А») загальною площею 63,5 кв.м., насосна (літера «Б») загальною площею 40,8 кв.м., навіс (літера В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №388667132222, адреса: Київська обл., Кагарлицький р., м. Кагарлик, вулиця Каштанова, будинок 52а;

- автозаправна станція, адреса: АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва на право особистої приватної власності на автозаправну станцію від 15 березня 1999 року;

- нежитлова будівля, автозаправочна станція, загальною площею 46.5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №628120518206, адреса: АДРЕСА_3 .

Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100000001317 від 18.12.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Встановлено, що у 2010 році, ОСОБА_3 вирішив вкласти гроші в бізнес з роздрібного продажу нафтопродуктів та почав займатись в сфері автозаправних станцій та нафтопродуктів. В цей же час його познайомили з ОСОБА_4 , який на той час був директором однієї із автозаправних станцій, після чого почали спільну співпрацю .

В свою чергу ОСОБА_4 був ініціатором того щоб угода між ними була на умовах, що ОСОБА_3 , буде фінансувати придбання автозаправних станцій,

а ОСОБА_4 буде їх для нього підбирати та в подальшому розвивати, за що буде отримувати невеликий відсоток з доходу. Згодом ОСОБА_4 увійшов до ОСОБА_3 , в довіру з метою заволодіння його майном та грошовими коштами. Так, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 , кошти на придбання в останнього власність 4 автозаправних станцій, які він всупереч домовленостям оформив на себе та підконтрольні собі підприємства та до теперішнього часу не повернув ОСОБА_3 ні гроші, ні придбані за мої кошти автозаправні станції.

Для придбання на користь ОСОБА_3 , автозаправних станцій останній передав ОСОБА_4 грошові кошти 200000 доларів США відповідно до договору від 15 травня 2011 року.

На теперішній час ОСОБА_4 за отримані від ОСОБА_3 , кошти було придбано 4 наступних автозаправних станцій:

-дві автозаправні станції (1 за адресою: Житомирська обл., с. Баранівка, 2а за адресою: Житомирська обл., м. Любар) оформлені на ОСОБА_4 безпосередньо;

-одна автозаправна станція за адресою: Кіровоградська обл., м. Новомиргород, оформлена на ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП», яку ОСОБА_3 , створив, але ОСОБА_4 був оформлений засновником;

-одна автозаправна станція за адресою: Київська обл., м. Кагарлик оформлена на ПП «ФІРМА «КРЕЗ», яку ОСОБА_3 , створив, але оформлена на ОСОБА_4 .

Крім цього за грошові кошти в розмірі понад 30000 доларів США, які належать цивільному позивачу був придбаний вантажний автомобіль газовоз, який також, за його ініціативою, оформлений на ОСОБА_4 .

Після придбання вказаних автозаправних станцій ОСОБА_4 повинен був відповідно до договору переоформити їх у власність ОСОБА_3 , але постійно відкладав під різними приводами.З метою увійти в довіру до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запропонував щоб вказані 4 автозаправних станції перебували під ОСОБА_3 керівництвом. Три з них (в м. Новомиргород, в м. Кагарлик, та в м. Любар) знаходлись під управлінням ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП», директор ОСОБА_5 . Четверта, в м. Баранівка управляється ТОВ «УКР-НАФТА-ЕЛІТ», директор ОСОБА_6 .

Останнім часом ОСОБА_4 безпосередньої участі в управлінні бізнесом не приймав, на ньому були лише оформлені вказані заправні станції та земельні ділянки, а також він був оформлений як засновник ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП» та ПП «ФІРМА «КЕРЕЗ».

Влітку 2019 року ОСОБА_3 , вирішив розірвати усну угоду з ОСОБА_4 про співпрацю та переоформити на себе газовоз, автозаправні станції та пов`язані з ними підприємства. Спочатку ОСОБА_4 не заперечував, але через деякий час сказав, що мені нічого віддавати не буде.

Після цього, ОСОБА_4 без погодження зі ОСОБА_3 , вніс в реєстр інформацію про нового директора ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП» та почав виводити придбані за ОСОБА_3 , кошти автозаправки зі своєї власності на підставних осіб та обтяжувати їх іпотеками, у зв`язку з чим діяльність заправок фактично заблокована. Приблизна ринкова вартість вказаних 4 автозаправних станцій на теперішній час близько 9 млн. грн. (близько 400 тис. доларів США).

Підтвердженням того, що вказані підприємства ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП», ТОВ «УКР-НАФТА-ЕЛІТ», ТОВ «ФІРМА КРЕЗ» належать ОСОБА_3 , також свідчить те, що всі вони мають одну й ту ж юридичну адресу: АДРЕСА_4 .

З вересня 2019 року ОСОБА_4 відмовляється повернути ОСОБА_3 , належні останньому автозаправки або отримані від нього грошові кошти та вчиняє дії, спрямовані на відчуження придбаних за мої кошти автозаправних станцій, а саме: переоформив ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП» на інших підставних осіб, а на дві заправних станції наклав іпотеку.

Крім того 20 грудня 2019 року ОСОБА_3 , стало відомо, що в підтвердження наміру ОСОБА_4 по ухиленню від повернення отриманих коштів шляхом обману та зловживанням довірою та по ухиленню від виконання майбутнього рішення суду за ОСОБА_3 , цивільним позовом, нерухоме майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні №12019100000001317від 18122019 знову було відчужене тепер вже на користь ОСОБА_7 .

На підставі цих обставин ОСОБА_3 , визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12019100000001317від 18.12.2019 Це підтверджується врученою йому пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Також, старшим слідчим слідчого управління ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 винесено постанову про визнання вищевказаного майна речовими доказами від 18 грудня 2019 року.

На підставі вищенаведеного, ОСОБА_3 було підготовано цивільний позов у кримінальному провадженні № 12019100000001317 до ОСОБА_4 (код платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ), який було надано старшому слідчому слідчого управління ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 .

В цьому позові ОСОБА_3 , ставились вимоги про стягнення з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 4698080,00 грн. (чотири мільйони шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімдесят гривень 00 копійок).

Розмір позовних вимог грунтується на розмірі матеріальних збитків, завданих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується договором від 15 травня 2011 року, на підставі якого ним з прямим умислом та корисливим мотивом, зловживаючи довірою ОСОБА_3 , були отримані грошові кошти в еквіваленті 4698080,00 грн. (чотири мільйони шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімдесят гривень 00 копійок).

У зв`язку із цим, з метою забезпечення цивільного позову, спрямованого на відшкодування завданих заявнику матеріальних збитків, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке визнане у кримінальному провадженні № 12019100000001317 речовим доказом та належить ОСОБА_7 .

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення /цивільного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Враховуючи вище наведене, існує загроза відчуження майна фактично належного ОСОБА_3 , однак на даний час право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_7 , оскільки останній будучи обізнаним у намірах органу досудового розслідування щодо арешту належного йому майна, можливо вживатиме заходів щодо набуття права власності на вказані об`єкти нерухомості третіми особами в якості добросовісних набувачів, в зв`язку з чим цивільний позивчач просить накласти арешт на вказане вище нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_7 , з метою забезпечення цивільного позову.

Заявник та сторона обвинувачення в судове засідання не з"явилися, надали заяви про розгляд клопотання в їх відсутність.

Володілецьмайна всудове засідання не викликався на підставі ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100000001317 від 18.12.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Цивільний позивач ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні

№ 12019100000001317 від 18.12.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а саме:

- будівлі АЗС, загальною площею 24 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 548781218231, адреса: АДРЕСА_1 була відчужена на користь ОСОБА_7 19.12.2019 року на підставі договору купівлі-продажу будівлі АЗС, серія та номер: 1946, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50338892 від 19.12.2019, номер запису про право власності: 34752526);

- комплексу, а саме: автозаправка (літера «А») загальною площею 63,5 кв.м., насосна (літера «Б») загальною площею 40,8 кв.м., навіс (літера В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №388667132222, адреса: АДРЕСА_6 був відчужена на користь ОСОБА_7 17.12.2019 року на підставі договору купівлі-продажу, комплексу (нежитлових будівель), серія та номер: 1921, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50274013 від 17.12.2019, номер запису про право власності: 34693497);

- автозаправнаої станції: А- операторська - 8,9 кв.м., Б,кр -блок-пункт, В - навіс, У - убиральня, № 1-3, 1 - заправна колонка, 2 -ємність для скрапленого газу, 3,4,5 - резервуари для палива, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1992951035238, адреса: АДРЕСА_2 була відчужена на користь ОСОБА_7 19.12.2019 року на підставі договору купівлі-продажу, автозаправної станції, серія та номер: 1954, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50341608 від 19.12.2019, номер запису про право власності: 34755172);

- нежитлової будівлі, автозаправочної станції, загальною площею 46.5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №628120518206, адреса: АДРЕСА_3 була відчужена на користь ОСОБА_7 19.12.2019 року на підставі договору купівлі-продажу, нежитлової будівлі, серія та номер: 1950, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50340304 від 19.12.2019, номер запису про право власності: 34754175).

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті КК України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У випадках, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправні впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собі форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальне провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

В силу положень ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

З наданих суду до клопотання письмових доказів вбачається, що майно, на яке цивільний позивач просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним ст.170 КПК України, оскільки являється речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019100000001317 від 18.12.2019 р.

З врахуванням викладеного, вважаю, що не застосування арешту може призвести до подальшого відчуження або знищення зазначеного майна, в зв`язку з чим з метою збереження майна, яке є засобом забезпечення цивільного позову, вважаю за необхідне задовольнити заявлене клопотання.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019100000001317 від 18.12.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на наступне нерухоме майно:

-будівлю АЗС, загальною площею 24 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 548781218231, адреса: АДРЕСА_1 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 ;

- комплекс, а саме: автозаправка (літера «А») загальною площею 63,5 кв.м., насосна (літера «Б») загальною площею 40,8 кв.м., навіс (літера В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №388667132222, адреса: АДРЕСА_6 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 ;

- автозаправна станція: А- операторська - 8,9 кв.м., Б,кр -блок-пункт, В - навіс, У - убиральня, № 1-3, 1 - заправна колонка, 2 -ємність для скрапленого газу, 3,4,5 - резервуари для палива, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1992951035238, адреса: АДРЕСА_2 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 .

- нежитлова будівля, автозаправочна станція, загальною площею 46.5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №628120518206, адреса: АДРЕСА_3 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: