Постанова

від 16.06.2020 по справі 752/26517/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/26517/19

Провадження №: 1-кс/752/4065/20

У Х В А Л А

16.06.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні

№ 12019100000001317 від 18.12.2019, внесене слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на тягач марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 1844LS, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп марки VPS, моделі CN50, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП Н/ПР-ЦИСТЕРНА - Е, 2008року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , що належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

В обґрунтування вимог, викладених у клопотанні про арешт майна, слідчим зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 18.12.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000001317, правова кваліфікація - ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 2ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, їх захисника, якщо це не є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи обставини провадження, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, передбачене покарання у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачає, в тому числі, конфіскацію майна, вважаю за необхідне не викликати власника майна під час проведення розгляду судом даного клопотання.

Дослідивши клопотання та матеріали, долучені до нього, встановлено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 15.05.2011

у невстановлений слідством час, перебуваючи за адресою: м. Київ,

вул. Світлицького, 35 у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою знайомством та тісною співпрацею із ОСОБА_6 , запевнив останнього у неправдивій інформації щодо дійсності своїх намірів спрямованих на придбання в інтересах ОСОБА_6 чотирьох автозаправних станцій, які розташовані за адресами: Житомирська обл., м. Баранівка; Житомирська обл., с. Старий Любар; Кіровоградська обл., м. Новомиргород; Київська обл., м. Кагарлик.

В свою чергу ОСОБА_6 , будучи не обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_5 , направлені на заволодіння грошовими коштами, виходячи

із довіри до останнього і помилкової впевненості у порядності і добросовісності його дій, при невстановлених обставинах, 15.05.2011 року за адресою м. Київ, вул. Світлицького, 35, в приміщенні офісу ТОВ «УКР-НАФТА-ЕЛІТ» уклав із ОСОБА_5 , договір про отримання останнім грошових коштів у сумі 200000 доларів США, що в еквіваленті національної валюти встановленої Національним банком України станом на 13.05.2011 за 1 долар США становить 7.9785 гривень та відповідно складає 1595700 гривень з метою придбання ОСОБА_5 у власність ОСОБА_6 , чотирьох діючих, укомплектованих, придатних для використання згідно призначення автозаправних станцій (земельних ділянкок, будівель автозаправних станцій, обладнання, дозвільної та іншої необхідної інформації.) за наступними адресами: АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 . При цьому відповідно до вказаного договору, ОСОБА_5 зобов`язується придбати за отримані грошові кошти та передати у власність ОСОБА_6 , вказані автозаправні станції до 01.01.2018 року.

В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_6 , з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами останнього, переконав ОСОБА_6 під приводом здійснення необхідних оптимізаційних процедур з моменту початку роботи автозаправних станцій у необхідності зареєструвати зазначені автозаправні станції безпосередньо на себе та формально належні йому Товариства «Нафта Ойл Груп» та ПП «Фірма КРЕЗ» в яких він зазначався як засновник.

В свою чергу ОСОБА_6 , будучи не обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_5 , направлені на заволодіння грошовими коштами, виходячи

із довіри до останнього і помилкової впевненості у порядності і добросовісності його дій на вказану пропозицію останнього погодився в результаті чого право власності на об`єкти нерухомості, що за адресою: АДРЕСА_1 , що включає в себе нежитлову будівлю, автозаправочну станцію, загальною прощею 46, 5 кв.м., та земельну ділянку, 29.04.2015 року відповідно до договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки було оформлено за ОСОБА_5 . Обєкти нерухомості, що за адресою: АДРЕСА_2 , що включають в себе будівлю автозаправної станції загальною площею 24, кв.м. та земельну ділянку загальною площею, 0231 га відповідно до договорів дарування будівлі АЗС та земельної ділянки було оформлено на ОСОБА_5 .Обєкти нерухомості, що за адресою: АДРЕСА_4 , що включає в себе комплекс нежитлових приміщень, а саме автозаправка (літера «А») площею 63,5 кв.м та насосна (літера «Б») площею 40,8 кв.м. навіс (літера «В»), 19.06.2014 року відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень було оформлено на ПП «Фірма «КРЕЗ»» засновником та директором якого є ОСОБА_5 . Обєкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що являє собою комплекс нежитлових будівель в який входять операторська, блок-пункт, навіс, убиральня, огорожа, заправна колонка, ємкість для скрапленого газу, резервуари для палива,

що відповідно до протоколів Загальних зборів учасників ТОВ «НАФТОХЛІБОБІЗНЕС» від 18.12.2015 зареєстровано за ТОВ «НАФТА ОЙЛ ГРУП», засновником якого являється ПП «ФІРМА «КРЕЗ» та ОСОБА_5 .

В подальшому, ОСОБА_5 , з метою завершення реалізації свого злочинну умислу направленого на заволодіння грошовими коштами

ОСОБА_6 , користуючись довірою останнього, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення при невстановлених обставинах уклав 19.12.2019 року із гр. ОСОБА_7 , договори купівлі-продажу в результаті яких було відчужено автозаправні станції, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 ;

АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 , які в свою чергу були придбані за грошові кошти ОСОБА_6 , та знаходились у його фактичному управлінні.

Своїми злочинними діями ОСОБА_5 , спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_6 , у розмірі 1595700 гривень.

24.04.2020 ОСОБА_5 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

18.12.2019 у кримінальному провадженні № 12019100000001317 від 18.12.2019 потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов на суму 4698080 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

ч. 6 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

ч. 11 ст. 170 КПК України, передбачено що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Ураховуючи обставини вчинення злочину, вказане майно підлягає арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає у тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимогст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту, підлягає задоволенню як обґрунтоване, з метою забезпечення цивільного позову, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тягач марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 1844LS, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп марки VPS, моделі CN50, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП Н/ПР-ЦИСТЕРНА - Е, 2008року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , що належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно дост. 174 КПК Україниарешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя: