Рішення

від 13.01.2020 по справі 924/1046/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2020 р. Справа № 924/1046/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 337 справу

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державного концерну "Укроборонпром", м. Київ

про стягнення 720000,00 грн. неустойки,

представники сторін:

позивача: Костюкович Д.К. - представник по довіреності № 202 від 31.07.2019р.;

відповідача: Кривовяз Н.О. - представник згідно ордеру;

третьої особи: не з`явився.

У судовому засіданні 13.01.2020р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.10. 2019 року відкрито провадження у справі № 924/1046/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.11.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1046/19 на 30 днів та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром".

Ухвалами суду від 11.11.2019р. та від 17.12.2019р. прийнято заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить (із врахуванням заяви від 06.11.2019р. та заяви від 16.12.2019р. про збільшення розміру позовних вимог) стягнути з відповідача 720000,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення позивачу, а саме за період з квітня по листопад 2019 року. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018р. у справі № 924/195/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2018р. та постановою Верховного Суду від 14.11.2018р., позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром", за участю Військової прокуратури Чернівецького гарнізону про зобов`язання відповідача повернути позивачу за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди № 01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19326", а також про стягнення 1970747,56 грн., з яких 90000 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення задоволено. Зобов`язано державне підприємство „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки" повернути приватному виробничо-комерційному підприємству „Механік" за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди № 01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19326.

Крім того, позивач звертає увагу, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р. у справі № 924/80/19 рішення господарського суду Хмельницької області від 18.07.2019 у справі № 924/80/19 в частині відмови в первісному позові щодо стягнення з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 915967,50 грн. неустойки скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Первісний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про стягнення 15385,06 грн. інфляційних втрат; 4083,29 грн. 3% річних; 1831935,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" 14865,92 грн. інфляційних втрат; 4083,29 грн. 3% річних; 1831935,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення; 27763,26 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору. У зустрічному позові державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" про зобов`язання припинити нарахування неустойки, відмовлено.". В решті рішення залишено без змін.

Таким чином, зважаючи на чинне та обов`язкове до виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018р. у справі № 924/195/16, а також значне додаткове стягнення відповідних нарахувань за наступний період прострочення повернення майна за судовим рішенням у справі № 924/80/19, позивач вважає за необхідне в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України продовжити нарахування неустойки за наступний період, який не був охоплений попередніми судовими рішеннями, а саме за період з квітня по листопад 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі із врахуванням заяв про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву від 18.10.2019р., у якому просить суд застосувати позовну давність та відмовити у позові. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача вказує, зокрема, що з моменту виникнення зобов`язання повернути майно відповідно до п. 7.1. договору, де вказано, що після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів повернути майно орендодавцю за актом передачі (01.11.2015р. строк дії договору закінчився) і до моменту звернення позивача до суду (ухвала про відкриття провадження у справі № 924/1046/19 від 07.10.2019р.) сплив термін позовної давності. Неустойка, яку позивач просить стягнути з відповідача, є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних відносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність. Як зазначає відповідач, початок перебігу позовної давності за відповідною вимогою визначається за загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України, тобто з дня, наступного за тим днем, коли мало бути виконано зобов`язання щодо повернення речі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позов та просив відкласти розгляд справи після 20 січня 2020 року. Судом відмовлено в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи, мотивуючи строками розгляду справи встановленими ст. 195 ГПК України.

У наданих державним концерном "Укроборонпром" поясненнях від 02.12.2019р. останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію аргументує тим, що для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, у боржника, державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", має бути наявна вина. При цьому представник третьої особи у поясненнях звертає увагу суду на правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові № 908/2379/17 від 04.12.2018р. Також, як зазначено у поясненнях, факт відсутності вини у боржника підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 23.05.2016р., актом ДАС України від 07.12.2018р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", актом державного виконавця від 15.02.2019р., ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.04.2019р. Вказані докази вказують, на думку третьої особи, на відсутність у відповідача майна, у зв`язку з яким позивач вимагає стягнути неустойку. Крім того, державний концерн "Укроборонпром" звертає увагу, що вимога про стягнення неустойки в 9 разів перевищує вартість майна, що дає підстави для зменшення неустойки.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.11.2010р. між приватним виробничо-комерційним підприємством "Механік" (орендодавець) та державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (орендар) укладено договір оренди № 01-719/1, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування майно, що визначене у цьому договорі (майно), а орендар зобов`язується прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

У п. 1.2. договору визначено характеристики майна: найменування майна: оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 - 3 шт. Вартість майна: 474000,00 грн. Стан майна на момент передання в оренду: придатні до використання.

Відповідно до п. 2.1. договору майно передається в оренду для виготовлення комплектуючих до виробів ЗМТ1 та ЗМТ2.

Згідно п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.11.2014р.) строк оренди складає 5 років з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.11.2014р.) орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату щомісячно починаючи з 01.11.2012р. до 01.11.2014р. в розмірі 8000,00 грн. за кожен оброблювальний центр.

Загальна сума орендної плати в місяць в період з 01.11.2012р. до 01.11.2014р. за даним договором оренди становить 24000,00 грн.

Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату щомісячно починаючи з 01.11.2014р. до 01.11.2015р. в розмірі 15000,00 грн. за кожен оброблювальний центр.

Загальна суму орендної плати в місяць в період з 01.11.2014р. до 01.11.2015р. за даним договором оренди становить 45000,00 грн.

Як передбачено п. 5.1. договору, майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 3-х робочих днів з моменту набрання чинності цим договором. Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акту передавання-приймання.

Орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі (пп. 6.1.2. договору).

За умов п. 7.1. договору після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів повернути майно орендодавцю за актом передачі.

Згідно п. 7.2. договору майно повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу.

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору ("порушення договору") сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 8.1. договору).

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 8.2. договору).

Згідно п. 9.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Відповідно до акта прийому-передачі майна до договору № 01-719/1 від 01.11.2010р. приватне виробничо-комерційне підприємство "Механік" (орендодавець) передав, а державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (орендар) прийняв у строкове платне користування оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери 19324, 19325, 19326 в кількості 3 шт. загальною вартістю 474000,00 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018р. № 924/195/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2018р. та постановою Верховного Суду від 14.11.2018р., позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром", м. Київ, за участю Військової прокуратури Чернівецького гарнізону про зобов`язання відповідача повернути позивачу за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19326", а також про стягнення 1970747,56 грн., з яких 90000 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення задоволено. Зобов`язано державне підприємство „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 28, код 23831376) повернути приватному виробничо-комерційному підприємству „Механік" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, 2/9, код 22769037) за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер - 19326. Стягнуто з державного підприємства „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 28, код 23831376) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Механік" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, 2/9, код 22769037) 90000,00 (дев`яносто тисяч грн. 00 коп.) заборгованості з орендної плати, 21026,15 грн. (двадцять одну тисячу двадцять шість гривень 15 коп.) інфляційних втрат, 4560,41 грн. (чотири тисячі п`ятсот шістдесят гривень 41 коп.) 3% річних, 1855161,00 грн. (один мільйон вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч сто шістдесят одну гривню 00 коп.) неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, 36694,49грн. (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 49 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р. по справі № 924/80/19 апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2019 в частині відмови в первісному позові щодо стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 915967,50 грн. неустойки у справі № 924/80/19 задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2019 у справі № 924/80/19 в частині відмови в первісному позові щодо стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 915967,50 грн. неустойки, скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Первісний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про стягнення 15385,06 грн. інфляційних втрат; 4083,29 грн. 3% річних; 1831935,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, буд. 28, ідентифікаційний код 23831376) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, буд. 2, корпус 9, ідентифікаційний код 22769037) 14865,92 грн. інфляційних втрат; 4083,29 грн. 3% річних; 1831935,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення; 27763,26 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору. У зустрічному позові державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" про зобов`язання припинити нарахування неустойки, відмовити.". В решті рішення залишено без змін.

Державним виконавцем Кам`янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції 15.02.2019р. складено акт № АСВП 57360499, у якому встановлено, що 15.02.2019р. в приміщенні дільниці верстатів з ПК державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 28 здійснено огляд верстатів: оброблювальних центрів HR-5B. На момент огляду в приміщенні обладнання не працює. При огляді встановлено наявність чотирьох одиниць верстатів HR-5B. На одному з верстатів наявна паперова наліпка з інвентаризаційним номером 594, на інших трьох верстатах інвентаризаційних номерів не виявлено. На трьох верстатах без інвентаризаційних номерів наявні таблички на приводах насосів СОЖ та приводах транспортерів стружки, які засвідчують характеристику даних вузлів. Крім того, як зазначено у акті, на верстатах оброблювальних центрів HR-5B наявна металева стружка, що свідчить про їх використання у виробництві.

Крім того, матеріали справи містять: постанову слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 10.05.2017р. згідно якої вказано, що в ході кримінального провадження, не представилось можливим підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 (який в 2010р. на час укладення договору оренди №01-719/1 був в.о. директора ДП НТК „ЗТМ") та іншими посадовими особами ДП НТК „ЗТМ" кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 358 КК України, у зв`язку із чим кримінальне провадження закрито; аудиторського звіту № 22-08-08/12 від 07.12.2018р. за результатами державного фінансового аудиту діяльності державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за період з 01.04.2017р. по 31.08.2018р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи 01.11.2010р. між сторонами було укладено договір оренди №01-719/1, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування майно, що визначене у цьому договорі (майно), а орендар зобов`язується прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Пунктом 1.2. договору визначено об`єкт оренди: оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 - 3 одиниці; вартість майна: 474000,00 грн. та його стан на момент передачі в оренду - придатні до користування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 610, 612 Цивільного кодексу України).

Позивач на виконання умов договору оренди № 01-719/1 від 01.11.2010р. передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери 19324, 19325, 19326 у кількості 3 одиниці загальною вартістю 474000,00 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі майна від 01.11.2010 року.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Сторонами у пункті 7.1 договору оренди визначено, що після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів повернути майно орендодавцю за актом передачі.

Згідно п. 7.2. договору майно повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди № 01-719/1 від 01.11.2010 року (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.11.2014р.), припинив свою дію 01.11.2015р. у зв`язку із закінченням строку оренди.

Як встановлено судом, відповідач орендоване майно, а саме 3 оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326, яке передане йому за актом приймання-передачі майна від 01.11.2010 року, не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не спростовано.

Вказані обставини також підтверджуються рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018р. по справі № 924/195/16. Дане рішення залишене без змін Рівненським апеляційним господарським судом (постанова від 11.09.2018р.) та Верховним Судом (постанова від 14.11.2018р.).

Разом з цим, приватне виробничо-комерційне підприємство "Механік" просить суд стягнути з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" штрафні санкції у вигляді подвійного розміру орендної плати за весь період користування майном після закінчення дії договору, а саме за період з квітня 2019 року по листопад 2019 року.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 20.03.2012 року у справі №3-13гс12).

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акту приймання-передачі. У разі не виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. При цьому, факт фактичного використання майна в даному випадку до уваги не береться (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2014р. у справі № 916/2353/13).

Оскільки державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" орендоване майно по акту приймання-передачі не було повернуто, суд дійшов висновку, що у позивача наявні правові підстави для нарахування відповідачу неустойки за неповернення орендованого майна після закінчення договору оренди.

Як встановлено судом, стягнення приватним виробничо-комерційним підприємством "Механік" з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" неустойки у розмірі подвійної орендної плати за протиправне користування орендованим майном у порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України за окремими періодами уже було предметом розгляду у справах № 924/195/16 та № 924/80/19.

Так, по справі № 924/195/16 приватним виробничо-комерційним підприємством "Механік" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) нараховано державному підприємству "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 1855161,00 грн. неустойки за період з 01.11.2015 року по 19.07.2017 року. Зазначену суму за рішенням суду по вищевказаній справі стягнуто з відповідача, при цьому рішення від 29.05.2018р. залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2018р. та постановою Верховного Суду від 14.11.2018р.

Окрім того, по справі № 924/80/19 приватним виробничо-комерційним підприємством "Механік" нараховано державному підприємству "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 1831935 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення за період з 20.07.2017р. по 31.03.2019р. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.07.2019р. позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в частині стягнення 1831935 грн. неустойки задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Механік" 915967,50 грн. неустойки. Однак, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р. у справі № 924/80/19 (залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.10.2019р.) рішення господарського суду Хмельницької області від 18.07.2019р. у справі № 924/80/19 в частині відмови в первісному позові щодо стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 915967,50 грн. неустойки, скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. Позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в частині стягнення 1831935,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" 1831935,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення.

Водночас, Верховним Судом у постанові від 30.10.2019р. по справі № 924/80/19 висловлено правову думку, що законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Судом береться до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2019 у справі № 914/908/18.

У справі № 924/1046/19 позивачем нараховано 720000,00 грн. неустойки за період з 01.04.2019р. по 30.11.2019р. Суд, здійснивши перерахунок вказаної суми, дійшов висновку про правомірність такого нарахування у вказаній сумі, оскільки 90000,00 грн. (45000,00 грн. * 2 - подвійна плата за користування річчю за час прострочення) * 8 місяців (1 квітня 2019 року - 30 листопада 2019 року) = 720000,00 грн. Доказів оплати відповідачем оренди майна за квітень - листопад 2019р. матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на чинність (відсутність доказів виконання) рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018р. у справі № 924/195/16 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р. у справі № 924/80/19, предметом розгляду яких було стягнення приватним виробничо-комерційним підприємством "Механік" з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" неустойки у вигляді подвійного розміру плати за користування річчю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в про стягнення 720000,00 грн. неустойки у вигляді подвійного розміру плати за користування річчю на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України заявлені обґрунтовано, а тому підлягають задоволенні в повному обсязі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності судом відзначається наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України). Частиною 3 статті 267 зазначеного Кодексу передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, як це визначено частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов`язку щодо повернення речі. Початок перебігу позовної давності за відповідною вимогою визначається за загальним правилом частини першої статті 261 названого Кодексу (з дня, наступного за тим днем, коли мало бути виконано зобов`язання щодо повернення речі), а не згідно з положенням частини другої статті 786 ЦК України (з моменту повернення речі наймачем), оскільки це положення стосується вимог, зазначених у частині першій тієї ж статті 786 ЦК України, а не вимоги про стягнення згаданої неустойки. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.07.2012 № 14-рп/2012 зі справи № 1-20/2012 також зазначено, що положення статті 786 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності в один рік застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).

У пункті 5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.03.2012р. по справі № 3-13гс12.

Також, Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі від 17.05.2012р. № 01-06/658/2012 зазначив, оскільки неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК, є самостійною формою майнових відповідальності, то на неї не поширюється спеціальна позовна давність, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України. Отже, має застосовуватись загальний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що відповідно до п. 7.1. договору оренди від 11.11.2010р. та п. 1 додаткової угоди від 01.11.2014р. зобов`язання щодо повернення майна орендодавцю настало з 07.11.2015р. Тому, період застосування загальної позовної давності стосовно стягнення пені на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України складатиме з 07.11.2015р. по 07.11.2018р. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача 720000,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення позивачу саме за період з квітня по листопад 2019 року . Тобто зобов`язання щодо стягнення неустойки за вказаний період (з 01.04.2019 по 30.11.2019р.) не охоплюється періодом застосування позовної давності, яку заявлено відповідачем.

Із зазначеного, суд не вбачає обґрунтованим клопотання відповідача про застосування позовної давності, що викладене у відзиві на позовну заяву, а тому у його задоволенні відмовляє.

Стосовно доводів державного концерну "Укроборонпром", викладених у поясненні, про можливість притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 785 ЦК України за умов наявності вини боржника, а також посилання третьої особи на докази, що підтверджують відсутність вини державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", зокрема, постанова про закриття кримінального провадження від 23.05.2016р., акт ДАС України від 07.12.2018р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", акт державного виконавця від 15.02.2019р., ухвала господарського суду Хмельницької області від 15.04.2019р., суд зазначає наступне.

Вищевказані докази були предметом дослідження судом першої інстанції у справі № 924/195/16 під час розгляду заяви керівника виконавчої групи - відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про встановлення порядку виконання рішення у справі №924/195/16. Тому, щодо посилання третьої особи на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.04.2019р. у справі № 924/195/16, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019р., як на доказ відсутності майна, суд відзначає, що згідно даної ухвали та наявних в матеріалах виконавчого провадження пояснень свідків три оброблювальні центри, які були орендовані ДП НТК "Завод точної механіки" у ПВКП "Механік" згідно договору оренди № 01-719/1 від 01.11.2010р., були розміщені в цеху (дільниця верстатів) заводу. Наявність у ДП НТК "Завод точної механіки" оброблювальних центрів, які за ним не обліковуються підтверджується наявним в матеріалах виконавчого провадження витягом із аудиторського звіту за результатами фінансового аудиту діяльності державного підприємства "НТК "Завод точної механіки" за період з 01.04.2017р. по 31.08.2018р., складений управлінням західного офісу Державної аудиторської служби в Хмельницькій області 07.12.2018р. за № 22-08/12, яким встановлено, що проведеною інвентаризацією в дільниці верстатів з програмним керуванням виявлено в наявності обладнання в кількості 5-ти одиниць. На двох із 5-ти одиниць вищезазначеного обладнання є інвентарні номери: 566 та 594, на 3-ох одиницях обладнання інвентарні номери відсутні. Аудиторським дослідженням руху основних засобів по підприємству встановлено, що обладнання в кількості 3-ох одиниць на дату початку періоду, який підлягав дослідженню, в обліку не значилися.

Суд в у справі № 924/195/16 дійшов висновку, що наявність або відсутність інвентарних номерів на оброблювальних центрах не може вплинути та бути перешкодою державному виконавцю для примусового виконання судового рішення у справі № 924/195/16, у випадку якщо останнім, з урахуванням усіх матеріалів виконавчого провадження та вчинених виконавчих дій встановлено, що дані оброблювальні центри (які не містять інвентарних номерів) належать ПВКП "Механік" і саме ці центри були передані ДП НТК "Завод точної механіки" за договором оренди № 01-719/1 від 01.11.2010р.

Таким чином, зважаючи на зміст вказаної вище ухвали суду та ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд критично оцінює доводи представника державного концерну "Укроборонпром", що викладені у частині 1 пояснень від 02.12.2019р., та вважає їх неаргументованими.

Щодо тверджень третьої особи про перевищення вимоги про стягнення неустойки у 9 разів за вартість майна, що є підставою для зменшення наустойки, а також посилання при цьому третьою особою на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, судом вказується, що оскільки неустойка заявлена на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою ст. 549 ЦК України (ст. 230 ГК України), відповідно до якої застосовуються приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, тому до неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України (штрафу та пені) та ст. 233 ГК України щодо зменшення не застосовуються.

Даний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі № 914/730/17.

Окрім того, при прийнятті рішення судом враховується, що договір оренди майна діє в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, в тому числі щодо повернення отриманого майна та сплати коштів за користування майном.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державного концерну "Укроборонпром", м. Київ про стягнення 720000,00 грн. неустойки задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 28, ідентифікаційний код 23831376) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, 2, корпус 9, ідентифікаційний код 22769037 ) 720000,00 грн. (сімсот двадцять тисяч гривень 00 коп.) неустойки, 10800,00 грн. (десять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.01.2020 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець - Подільський, проспект Грушевського, 2, корпус 9; Костюковичу Д.К. - АДРЕСА_1 );

4 - відповідачу (32313, Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, вул. Годованця, 28);

5 - третій особі (державний концерн "Укроборонпром", 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36).

Всім рекомендованим з повідомленням.