Постанова

від 20.11.2019 по справі 912/2887/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 912/2887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представника Генеральної прокуратури України - Красножон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019

у справі № 912/2887/18

за позовом: Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації

до відповідача-1: Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Прудкого А.І.

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з ФОП Прудким А.І.; про визнання недійсним договору №1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92), укладеного між Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та ФОП Прудким А.І.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі №912/2887/18 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з ФОП Прудким А.І. Визнано недійсним договір № 1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92), укладеного між Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та ФОП Прудким А.І. Стягнуто з Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на користь прокуратури Кіровоградської області 1 762 грн. судового збору. Стягнуто з ФОП Прудкого А.І. на користь прокуратури Кіровоградської області 1 762 грн. судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 (колегія суддів: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі №912/2887/18 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі № 912/2887/18.

У касаційній скарзі Перший заступник прокурора Дніпропетровської області, зокрема, зазначає про те, що процесуальна можливість керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернутись до суду з позовом (мати та здійснювати особисто свої процесуальні права та обов`язки), тобто процесуальна правоздатність і дієздатність прямо передбачена ст. 131-1 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України.

За твердженням заявника касаційної скарги, питання про наявність у прокурора права заявляти у позові конкретну матеріально-правову вимогу в інтересах визначеного позивача або правильність обраного ним способу захисту у конкретних правовідносинах, не може бути підставою для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 для розгляду касаційної скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області у справі №912/2887/18 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Банаська О.О., Огородніка К.М.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 912/2887/18 касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 912/2887/18 залишено без руху; надано Першому заступнику прокурора Дніпропетровської області строк для усунення недоліків.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 912/2887/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 912/2887/18; призначено касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області Першого заступника прокурора Дніпропетровської області до розгляду на 14.08.2019 на 14:45.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 провадження у справі №912/2887/18 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 912/2887/18 за позовом: Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації до відповідача-1: Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Прудкого А.І. про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору, зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) та виготовлення повного тексту судового рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено касаційне провадження у справі № 912/2887/18 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019; продовжено розгляд касаційної скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 в судовому засіданні 20.11.2019 о 10:15 хв.

У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області у справі № 912/2887/18 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г.- головуючий, Банасько О.О., Губенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 19.11.2019.

Відзиви на касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з ФОП Прудким А.І., та про визнання недійсним договору №1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92), укладеного між Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та ФОП Прудким А.І. (далі - Договір)

Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що проведення публічної закупівлі шляхом застосування переговорної процедури на підставі п. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності конкуренції є порушенням ст. 12 п. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а Договір укладено без проведення визначеної законом процедури закупівлі, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 2, ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, при зверненні з даним позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері публічних закупівель.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з ФОП Прудким А.І. не відповідає нормам Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, враховуючи, що договір № 1 від 23.01.18 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) укладено на підставі рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти, яке визнано судом недійсним, місцевий суд дійшов висновку, що зазначений договір також підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим, за висновком суду першої інстанції, у даному випадку відбулось порушення інтересів держави внаслідок укладення договору з недотриманням вимог законодавства, що є підставою представництва прокурора інтересів держави в суді в особі визначених ним органів.

Водночас, апеляційний господарський суд, залишаючи позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виходив з відсутності у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив також з того, що місцевим господарським судом не було належним чином досліджено, у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета прийняття рішення тендерним комітетом та вчинення на підставі тендерного рішення спірного правочину, оскільки самі по собі посилання на порушення при укладенні спірного правочину вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та невжиття зазначеними прокурором органами відповідних заходів щодо усунення порушень при використанні бюджетних коштів, не є безумовними правовими підставами для здійснення представництва в суді інтересів держави прокурором.

За висновком апеляційного суду, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

Як вказано судом апеляційної інстанції, у даній справі місцевим господарським судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Східним офісом Держаудитслужби, Новоархангельською районною радою Кіровоградської області, Управлінням освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади тощо. Сама по собі обставина незвернення позивачами з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони є передчасними, зробленими з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції , прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру " представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому, слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відтак, тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

З огляду на викладене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Крім того, як вже було зазначено вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

При цьому, "неналежність" здійснення захисту інтересів держави відповідним органом може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 № 914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері публічних закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 Закону).

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Східний офіс Державної аудиторської служби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Закупівля товару за Законом України "Про публічні закупівлі" здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що замовником є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Згідно ст. 61 Закону України "Про освіту" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Вказана норма кореспондується із статтею 78 Закону України "Про освіту" в новій редакції від 05.09.2017.

Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту, а також валютні асигнування на основну діяльність. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням, що закріплено Законом України "Про освіту".

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, позовну заяву керівником Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області подано в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації.

За твердженням прокуратури, оскільки фінансування за оспорюваним Договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції) та місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади тощо; проведення процедури державних закупівель та укладення Договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, прокурор послався на те, що укладення оспорюваного Договору всупереч норм Закону України "Про публічні закупівлі" є прямим порушенням законності в бюджетній сфері, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить матеріальний збиток, що не може не відобразитися на державних інтересах та авторитеті держави. Відтак, підставою для звернення заступника прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів, чим може бути завдано шкоди бюджету у вигляді незаконних витрат.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом у даній справі, керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області зазначив, що ні Східним офісом Держаудитслужби, ні Новоархангельською районною радою Кіровоградської області, ні Управлінням освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації не вжито заходів до оскарження в судовому порядку рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з ФОП Прудким А.І. та договору №1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92).

Отже, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та зазначив, що Східним офісом Державної аудиторської служби ними самостійно не вжито заходів щодо усунення порушень інтересів держави.

Відповідно до ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив наведені прокурором обставини, які, на його думку, свідчать про необхідність захисту інтересів держави, обмежившись при цьому немотивованим висновком про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Крім того апеляційним судом не було досліджено зазначених прокурором підстав для звернення до суду від імені суб`єктів владних повноважень, та залишено поза увагою аргументи прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює відповідні повноваження.

Таким чином, оскільки з`ясування зазначених вище питань і встановлення відповідних обставин є необхідними складовими для належного розгляду справи, висновок суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України є передчасним.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки при вирішенні спору, яких припустився апеляційний господарський суд, свідчать про передчасність його висновків стосовно позовної заяви керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору №1 від 23.01.2018 про закупівлю.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 912/2887/18 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, врахувавши при цьому правову позицію Великої палати Верховного Суду стосовно підстав звернення прокурора з позовом до суду, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 912/2887/18 скасувати.

Справу № 912/2887/18 направити на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий- Ткаченко Н.Г.

Судді- Банасько О.О.

Губенко Н.М.