Постанова

від 16.11.2020 по справі 912/2887/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2887/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Шустова В.А., посвідчення №056904 від 25.08.2020 р., прокурор відділу;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 , ухвалене суддею Макаренко Т.В., повний текст рішення складений 11.01.2019, у справі №912/2887/18

за позовом Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Дніпро, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області, смт.Новоархангельськ, Кіровоградська область та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації, смт.Новоархангельськ, Кіровоградська область

до відповідача-1: Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області, смт. Новоархангельськ, Кіровоградська область

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Прудкого Анатолія Івановича, смт.Новоархангельськ, Кіровоградська область

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з Фізичною особою-підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем;

- визнання недійсним договору №1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92), укладеного між Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Фізичною особою-підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі №912/2887/18 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено.

Визнано недійсним рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з Фізичною особою - підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем.

Визнано недійсним договір № 1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92), укладеного між Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Фізичною особою - підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем.

Стягнуто з Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на користь прокуратури Кіровоградської області 1 762 грн. судового збору.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Прудкого Анатолія Івановича на користь прокуратури Кіровоградської області 1 762 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальна установа "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, просить Центральний апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, судові витрати віднести на рахунок держави.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що тендерним комітетом дотримані вимоги чинного законодавства щодо оприлюднення та форми повідомлення про намір укладення договору під час застосування переговорної процедури. Замовник, провівши процедури, визначені законодавством, уклав договір про закупівлю товару за державні кошти № 1 від 23.01.18 на суму 1 200 000 грн. Договір укладено відповідно до норм чинного законодавства, дотримані строки щодо оприлюднення всіх етапів при проведенні даної процедури закупівлі. Тендерний комітет (надалі - ТК) виважено підійшов до питання щодо закупівлі дизельного пального та бензину А-92 для потреб Замовника, обґрунтовуючи застосування переговорної процедури закупівлі, зазначив умови, причини та обставини даної процедури закупівлі та об`єктивно визначив переможця переговорної процедури закупівлі.

Господарський суд передчасно критично віднісся до твердження, що вартість переїзду автотранспорту з навколишніх міст до селища Новоархангельськ становитиме 48 726, 80 гривень на місяць, а це додаткові кошти, обґрунтовуючи, що даний розрахунок не містить інформації про дату, на яку він складений та про джерела, з яких взято відомості, використані при його складенні.

У попередні роки (2014 рік) відділом освіти, молоді та спорту Новоархангельської РДА був наданий запит до податкової інспекції щодо підприємств, які здійснюють торгівельну діяльність нафтопродуктами на території Новоархангельського району, але відмовлено в наданні вказаної інформації.

Відповідачем-1 був надісланий лист від 22.01.2019 №16/1 на сільські та селищну ради Новоархангельського району "Про надання інформації щодо підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність нафтопродуктами". Даний лист та відповіді на нього скаржником долучено до апеляційної скарги.

Господарським судом не взято до уваги рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 року у справі №912/2659/14 з аналогічних правовідносин.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Однак, Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської РДА при проведенні спірної переговорної закупівлі дані принципи не дотримано.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що він як головний розпорядник коштів не вбачає в діях тендерного комітету порушень чинного законодавства, та вважає, що останній виважено підійшов до питання щодо закупівлі дизельного пального та бензину А-92 для потреб замовника, обґрунтовуючи застосування переговорної процедури закупівлі, зазначив умови, причини та обставини даної процедури закупівлі та об`єктивно визначив переможця переговорної процедури закупівлі, відповідно, такими діями не було завдано збитків для бюджету освітньої галузі району.

Інші учасники судового процесу відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі №912/2887/18 скасовано; прийнято нове рішення; позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Верховного суду від 20.11.2019 у справі №912/2887/18 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі №912/2887/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2019 справу №912/2887/18 прийнято до свого провадження (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. - головуючий, доповідач, судді - Антонік С.Г., Дармін М.О.); зупинено провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідної постанови.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020 поновлено апеляційне провадження; розгляд справи призначено у судове засідання на 16.11.2020.

12.11.2020 від Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача; позовні вимоги підтримав, заперечень не має.

Клопотання аналогічного змісту щодо розгляду справи за відсутності представника надійшло до суду апеляційної інстанції 12.11.2020 від відповідача-1.

Відповідач-2 правом, передбаченим ст. 42 ГПК України, не скористався, участі у судовому засіданні не прийняв, про час та місце судового засідання повідомлений судом апеляційної інстанції належним чином за адресою, що розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників Позивача та Відповідачів-1,2.

В судовому засіданні 16.11.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанову у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо правомочності звернення прокурора з апеляційною скаргою.

Залишаючи позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив також з того, що місцевим господарським судом не було належним чином досліджено, у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета прийняття рішення тендерним комітетом та вчинення на підставі тендерного рішення спірного правочину, оскільки самі по собі посилання на порушення при укладенні спірного правочину вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та невжиття зазначеними прокурором органами відповідних заходів щодо усунення порушень при використанні бюджетних коштів, не є безумовними правовими підставами для здійснення представництва в суді інтересів держави прокурором.

За висновком апеляційного суду, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

При цьому, місцевим господарським судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Східним офісом Держаудитслужби, Новоархангельською районною радою Кіровоградської області, Управлінням освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади тощо. Сама по собі обставина не звернення позивачами з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

Як вже зазначено вище, постановою Верховного суду від 20.11.2019 у справі №912/2887/18 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі №912/2887/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому суд касаційної інстанції, вказавши на передчасність та здійснений з порушенням вимог чинного законодавства висновок суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, зауважив, що прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та зазначив, що Східним офісом Державної аудиторської служби самостійно не вжито заходів щодо усунення порушень інтересів держави. В свою чергу, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив наведені прокурором обставини, які, на його думку, свідчать про необхідність захисту інтересів держави, обмежившись при цьому немотивованим висновком про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Крім того, апеляційним судом не було досліджено зазначених прокурором підстав для звернення до суду від імені суб`єктів владних повноважень, та залишено поза увагою аргументи прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює відповідні повноваження.

З урахуванням того, що з`ясування зазначених вище питань і встановлення відповідних обставин є необхідними складовими для належного розгляду справи, а касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

На виконання вказівок Верховного Суду колегія суддів констатує, що при зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, як органу, який уповноважений здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснює захист інтересів держави представницькими засобами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері публічних закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 Закону).

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Східний офіс Державної аудиторської служби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Водночас, як зазначає Прокурор, Східним офісом Державної аудиторської служби не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної заяви листи прокуратури, адресовані Східному офісу Державної аудиторської служби, та відповіді на них.

Так, оспорюваний договір закупівлі укладений відповідачами 23.01.2018, зі строком дії до 31.12.2018. Прокурор звернувся до суду з даним позовом 02.11.2018, тобто через 9 місяців та 11 днів після його укладення та за 1 місяць і 29 днів до закінчення його дії.

Прокурором перед зверненням до суду, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", направлено на адресу позивача - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби України у Кіровоградській області лист від 14.09.2018 № 45-10779 вих. 18, в якому повідомлено про виявленні порушення при укладенні спірного договору та зазначено про необхідність вжиття заходів в межах компетенції щодо поновлення інтересів держави.

Листом від 21.09.2018 № 04-11-25-17/3673 Управління Східного офісу Державної аудиторської служби України у Кіровоградській області повідомила керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури, що Східний офіс Державної аудиторської служби України на даний час не звертався з відповідним позовом до суду до Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та не має необхідних матеріалів і доказової бази для такого звернення.

Водночас, доказова база у зазначеній справі, зокрема - тендерна документація та спірний договір закупівлі розміщенні на сайті уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/ та є у відкритому доступі, а отже, не потребують додаткових зусиль щодо їх витребування та збирання.

Таким чином, спеціально уповноважений орган державної влади, на який покладено здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері державних закупівель, фактично відмовився від захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах, про що письмово повідомив прокурора.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Діяльність Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" знаходиться у повному підпорядкуванні Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації, водночас, вказаними суб`єктами не застосуванні самоврядні контрольні повноваження на протязі більше ніж 9 місяців з моменту допущення порушень підпорядкованим підприємством. Більш того, наявність зазначених порушень, як і необхідність захисту інтересів держави взагалі не визнавались позивачами, як перед зверненням прокурора до суду, так і на протязі всього розгляду справи.

Перед зверненням до суду, прокурором направлено на адресу позивачів повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в якому повідомлялось про виявленні порушення вимог закону, а також про встановлення прокурором підстав для представництва в особі відповідних органів. При цьому, звернуто увагу на можливість оскарження позивачами до суду підстав для представництва прокурором інтересів держави у даних правовідносинах. Позивачами не оскаржувались підстави для застосування прокурором представницьких повноважень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано встановлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист майнових інтересів держави, якими у цій справі є Східний офіс Державної аудиторської служби України, Новоархангельська районна рада Кіровоградської області, та Відділ освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації, з повідомленням про виявлені порушення при винесенні оскаржуваного рішення та надання розумного строку для відреагування на стверджувані порушення інтересів держави.

Із відповіді та фактичних дій (бездіяльності) Позивачів очевидно, що останні не мали наміру на оскарження рішення тендерного комітету та відповідного договору.

Вказані обставини, в силу ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", покладають обов`язок представництва інтересів держави на прокурора.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням тендерного комітету (протокол від 04 січня 2018 року) затверджено річний план закупівель на 2018 рік. Предмет закупівлі: ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (бензин м А-92 та дизельне пальне) становить 1200000,00 грн.

Розділ 5 вказаної Тендерної документації містить кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, встановлені ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

04.01.2018 Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" оприлюднене оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі (скороченої) UA-2018-01-05-001565-а, предметом якої є "бензин марки А-92 та дизельне паливо" код ДК 021:2015:09130000-9- нафта та дистиляти в кількості 42758 літри на загальну суму 1 200 000,00 грн.

На виконання прийнятого рішення листом № 01 від 05.01.2018 Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області направлено ФОП Прудкий А.І. запрошення взяти участь у тендерних переговорах, з проханням надати документально підтверджену інформацію про відповідність кваліфікаційним критеріям. Відповідачем надано документи на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям до учасників та вимог, встановлених ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

Протоколом тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір від 05.01.2018 прийнято рішення щодо наміру укласти договір про закупівлю нафти і дистилятів (дизельне паливо та бензин марки А-92) з ФОП Прудким А.І.

23.01.2018 Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області укладено з ФОП Прудким Анатолієм Івановичем договір № 1 про закупівлю товару за бюджетні кошти та оприлюднено звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-01-05-001565-а на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro".

За твердженням прокурора, оскаржувані рішення та договір укладені з порушенням чинного законодавства, зокрема, проведення публічної закупівлі шляхом застосування переговорної процедури на підставі п. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності конкуренції, є порушенням ст. 12, п. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі"; а договір укладено без проведення визначеної Законом процедури закупівлі, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 2, ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що у Новоархангельському районі окрім ФОП Прудкий А.І. зареєстровано ще 8 фізичних осіб-підприємців з видом діяльності торгівля пальним. Вказане свідчить про наявність конкуренції на ринку торгівлі пальним. З огляду на вказане, господарський суд прийшов до висновку про недоведеність Відповідачем-1 факту відсутності конкуренції на ринку, через що застосування останнім саме переговорної процедури закупівлі товару, а не процедури відкритих торгів, є незаконною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), дорівнює або перевищує 200 000 грн., а робіт 1 500 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:

- відкриті торги;

- конкурентний діалог;

- переговорна процедура закупівлі.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що переговорна процедура закупівлі - це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Перелік підстав для проведення переговорної процедури визначений ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" та є вичерпним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 490 від 22.03.2013 затверджена форма повідомлення про намір укладення договору за результатами переговорної процедури, відповідно до якої у разі застосування переговорної процедури закупівлі замовник при підготовці обґрунтувань щодо застосування вказаної процедури має посилатися на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність підстав для її застосування.

Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області прийнято рішення про здійснення закупівлі за переговорною процедурою.

Як вбачається з матеріалів справи, застосування переговорної процедури обґрунтовано замовником із посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" - у зв`язку із відсутністю конкуренції (п. 13-14 Повідомлення про намір укласти договір, а.с. 39, т.1).

Зі змісту протоколу засідання тендерного комітету від 05.01.18 (а.с. 108, т.1) вбачається наступне обґрунтування застосування переговорної процедури та укладення договору саме з ФОП Прудким А.І.:

- всі підприємства, які здійснюють господарську діяльність з торгівлі пальним знаходяться на території смт. Новоархангельська, лише ФОП Прудкий А.І. здійснює свою діяльність на території с. Підвисоке;

- вартість переїзду автотранспорту з навколишніх сіл до смт. Новоархангельськ (близько 25 км в одну сторону) становитиме 48 726,80 грн. на рік, а це додаткові витрати, які не передбачено (розрахунок - а.с. 110-111, т.1);

- враховуючи попередню співпрацю з ФОП Прудким А.І. така співпраця є найбільш прийнятною.

В той же час, відповідно до інформації Новоархангельського відділення Голованівської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у Новоархангельському районі окрім ФОП Прудкий А.І. зареєстровано ще 8 фізичних осіб-підприємців з видом діяльності торгівля пальним. Вказане свідчить про наявність конкуренції на ринку торгівлі пальним.

З огляду на вказане, господарський суд прийшов до правильного висновку про недоведеність Відповідачем-1 факту відсутності конкуренції на ринку, через що застосування останнім саме переговорної процедури закупівлі товару, а не процедури відкритих торгів, є незаконною.

Вказане свідчить, що рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з фізичною особою - підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Тобто, за змістом наведеної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами. У даному випадку іншим органом виступає тендерний комітет Благовіщенської міської ради.

За вказаних обставин господарський суд правомірно задовольнив вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти про намір укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92) ДК 021:2015 - 09130000 - 9 з фізичною особою - підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що вартість переїзду автотранспорту з навколишніх міст до селища Новоархангельськ становитиме 48 726, 80 гривень на місяць, а це додаткові кошти, які обґрунтовують застосування саме переговорної процедури закупівлі товару та укладення договору саме з ФОП Прудким А.І., є безпідставними з огляду на наступне.

Ураховуючи суму, на яку було оголошено закупівлю товару, а це 1 200 000, 00 грн, то центром по обслуговуванню закладів освіти повинна була здійснюватися закупівля товару за процедурою відкритих торгів, адже у ч. 1 ст. 20 закону України "Про публічні закупівлі" чітко вказано, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі товарів.

Дійсно, п.2 ч.2 ст. 35 Закону прописано, що у разі відсутності конкуренції на відповідному ринку можливе застосування переговорної процедури та укладення договору про закупівлю товару лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до вимог Закону центр по обслуговуванню закладів освіти повинен був оголосити закупівлю товарів за процедурою відкритих торгів.

У разі подання лише однієї пропозиції, торги підлягають скасуванню.

Також, у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону передбачено, що переговорна процедура застосовується в тому випадку, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Враховуючи вищевикладену норму, можна дійти висновку про те, що Центру по обслуговуванню закладів освіти потрібно було оголошувати відкриті торги, двічі їх відміняти (у випадку недостатньої кількості учасників для їх проведення), а вже потім приймати рішення про проведення переговорної процедури у зв`язку із відсутністю конкурентів на відповідному ринку. А не проводити тендерним комітетом аналіз географічних особливостей об`єктів господарювання, які здійснюють торгівлю пальним на території Новоархангельського району (яке не підтверджено письмовими матеріалами), та не проводити розрахунок вартості переїзду автотранспорту з навколишніх міст до селища Новоархангельськ, який становитиме 48 726, 80 гривень на місяць, що взагалі не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, Центр по обслуговуванню закладів освіти необґрунтовано, в порушення норм чинного законодавства, обрав переговорну процедуру задля не проведення процедури відкритих торгів.

Крім того, будь-який суб`єкт господарювання, що діє на території Новоархангельського району, міг скласти конкуренцію ФОП Прудкий А.І. на укладення спірного Договору на поставку бензину та дизельного пального за вільними цінами і КУ "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" мав альтернативу у виборі постачальника на ринку поставки пального, а відтак, тендерний комітет останнього безпідставно обрав переговорну процедуру.

Та обставина, що у селищі Новоархангельськ реалізацію бензину та дизельного пального реалізують також ЗАТ "РУР ГРУП С.А." та ТОВ "Ньюпорт Холдинг", підтверджує доводи прокурора, що ці підприємства могли скласти конкуренцію ФОП Прудкому А.І., а Центр по обслуговуванню закладів освіти міг укласти більш вигідний договір та на кращих умовах.

Також, крім звичайних закупівель, що базуються на ціні, є можливість оголосити закупівлю, що передбачала б й інші фактори.

Такі закупівлі визначають показники, в яких зацікавлений замовник, та наскільки різні критерії впливають на вибір переможця. Критерії можуть описувати властивості учасників, лота чи товарів/послуг, що закуповуються. Кожен критерій має числове значення, що визначає його важливість в порівнянні з ціною. Учасники проводять власну оцінку та надають параметри своїх пропозицій (дійсне значення кожного критерію) разом із фінансовою частиною своєї пропозиції.

Відповідні показники економічної обґрунтованості якраз вказуються як допоміжні в тендерній документації до відкритих торгів, а не переговорної процедури.

Тому, обрахунок витрат коштів, які потрібні для здійснення заправки нафтопродуктів можливо було б зробити як один із критеріїв для відритих торгів.

Однак, враховуючи те, що інші особи також могли подати документацію для участі у процедурі закупівлі, це як мінімум ЗАТ "РУР ГРУП С.А." та ТОВ "Ньюпорт Холдинг", та могли запропонувати Центру по обслуговуванню закладів освіти більш вигідні умови, а тому витрачання додаткових коштів могло б і не бути; вищевказані компанії могли запропонувати меншу ціну, ніж Відповідач-2.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про неналежність такого доказу як запит Відповідача-1 до Новоархангельського відділення Маловисківської ОДПІ щодо наявності підприємств, які здійснюють діяльність з продажу пального, оскільки процедура закупівлі проводилася на початку 2018 року, а документ, на який посилається комунальна установа датується 2014 роком.

Господарським судом при винесенні рішення правомірно не взято до уваги рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 у справі №912/2659/14 з аналогічних правовідносин, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів не надає оцінку та не приймає до уваги надісланий Відповідачем-1 лист від 22.01.2019 №16/1 на сільські та селищну ради Новоархангельського району "Про надання інформації щодо підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність нафтопродуктами" та відповіді на нього, долучені до апеляційної скарги, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В підготовчому засіданні господарським судом було з`ясовано, чи було надано сторонами по справі всі наявні докази, однак клопотання відповідача-1 щодо надання додаткових доказів також не було заявлено.

Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наданих апелянтом документів вбачається, що він звернувся до сільської та селищних рад Новоархангельського району "Про надання інформації щодо підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність нафтопродуктами" 22.01.2019. Тобто звернення та відповіді на нього відбулися вже після проголошення оскаржуваного рішення Господарського суду Кіровоградської області.

Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятно, коли суд першої інстанції задовольнив позов, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги документи, які виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

Під час розгляду справи судом першої інстанції Відповідач-1 не повідомляв суд про неможливість надання інформації щодо підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність нафтопродуктами на території Новоархангельського району та не заявляв клопотань про необхідність в її отримані та долученні до матеріалів справи.

Таким чином, апелянтом не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції інформації щодо підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність нафтопродуктами на території Новоархангельського району (лист від 22.01.2019 №16/1 та відповіді на нього), які просить долучити до справи на стадії апеляційного розгляду, як не надано і доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. А саме встановлено, що апеляційним судом обґрунтовано відхилене клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції, тобто це доказ, який взагалі не існував на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, лист Відповідача-1 від 22.01.2019 №16/1 на сільські та селищну ради Новоархангельського району "Про надання інформації щодо підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність нафтопродуктами" та відповіді на нього, додані до апеляційної скарги, колегією суддів до розгляду не приймаються.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18 та від 04.04.2019 у справі № 918/329/18.

Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї з сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Враховуючи те, що договір № 1 від 23.01.2018 про закупівлю товару за державні кошти на постачання нафти і дистиляти (дизельне паливо та бензин марки А-92), укладений між Комунальною установою "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області та фізичною особою - підприємцем Прудким Анатолієм Івановичем укладено на підставі рішення тендерного комітету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти, яке визнано судом недійсним, господарський суд правомірно визнав зазначений договір недійсним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь позивачів, відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача-1 (заявника у апеляційній скарзі).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі № 912/2887/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2019 у справі № 912/2887/18 - залишити без змін.

Судові витрати Комунальної установи "Новоархангельський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" Новоархангельської районної ради Кіровоградської області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік