Рішення

від 13.01.2020 по справі 160/9926/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 160/9926/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвейт Індустрія" до Відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №362 від 29.08.2019р., -

ВСТАНОВИВ :

08.10.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвейт Індустрія" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 25.10.2019р., просить

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого Протоколом №362 від 29.08.2019р., яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з інформації розміщеної в електронному кабінеті позивачеві стало відомо про внесення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, як такого, що відповідає п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку з 29.08.2019р., у зв`язку з чим на адресу контролюючого органу було направлено адвокатський запит щодо роз`яснення правових підстав віднесення позивача до ризикових платників податку та надання відповідного рішення. Листом №9685/10/04-36-04-01 від 01.10.2019р. Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що за рішенням Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.08.2019р. товариство включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол №362 від 29.08.2019р.) відповідно до п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вважає таке рішення контролюючого органу незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права позивача, як платника податків, оскільки вказане рішення блокує можливість для позивача здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН; у зв`язку з тим, що позивач довгий час не здійснював господарську діяльність, то ним не складалася і не реєструвалася жодна податкова накладна, а тому моніторинг позивача на предмет ризиковості згідно до вимог Порядку №117 є неможливим; в електронному кабінеті позивача відсутній чіткий критерій, якому відповідає позивач, а також і відсутній перелік умов, які підлягають виконанню позивачем для прийняття Комісією рішення про виключення товариства з переліку ризикових платників податку; позивач зареєстрований в м. Дніпро, тобто на території, яка не відноситься до тимчасово окупованих територій; товариство зареєстровано платником ПДВ з 01.04.2019р., що перевищує трьохмісячний строк; позивач має відкриті рахунки в банку; засновники та посадові особи позивача не були засновниками суб`єктів господарювання ліквідованих за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; податкові перевірки діяльності позивача, в результаті яких було б встановлено порушення товариством податкового законодавства, не здійснювалися; Критерії ризиковості платника податку, які затверджені листом Державної фіскальної служби України, не підпадають під жодний нормативно-правовий акт, визначений п.4 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р., а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для врахування вказаних критеріїв під час прийняття рішень індивідуальної дії, які мають правові наслідки для платника податків у вигляді зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №816/809/17, від 23.10.2018р. у справі №822/1817/18 та від 21.05.2019р. у справі №650/3556/18.

Ухвалою суду від 29.10.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.2).

02.12.2019р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, відповідач-1 (Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області) подав до суду відзив на позов, у якому просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що Критерії ризиковості платника податку визначено листом ДПС України та погоджено Міністерством фінансів України від 07.08.2019р. №1962/99-99-29-01-01, та на підставі інформації, отриманої в межах Алгоритму дій, затвердженого розпорядженням від 13.09.2018р. №95-р, позивача включено до переліку ризикових згідно протоколу засідання комісії №362 від 29.08.2019р., як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). Окрім того, відповідач-1 зазначає, що щодо позовних вимог про виключення позивача з переліку ризикових платників податків, то дії контролюючого органу по включенню позивача до переліку ризикових не створюють для останнього жодних правових наслідків, а отже, не порушують прав платника, а тому вказані позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають ч.2 ст.55 Конституції України. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011р. №19-рп/2011, постанову Верховного Суду від 27.08.2019р. у справі №540/2077/18 та постанову Третього апеляційного адміністративного суд від 23.05.2019р. у справі №160/102/19 (а.с.76-78).

Відповідач-2 (Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області), у строки встановлені ухвалою суду від 29.10.2019р., відзив на позов суду не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та позовну заяву з додатками отримав 04.11.2019р., що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с.74).

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 16.12.2019р. по 31.12.2019р. та з 02.01.2020р. по 11.01.2020р. включно у щорічній відпустці, дана справа вирішується 13.01.2020р.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвейт Індустрія" з 06.12.2018р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49050, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Козакова, буд. 4-Д, офіс 523/2, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копіями відомостей з ЄДРПОУ та відомостей з Реєстру платників ПДВ (а.с.13,19-21).

На адвокатський запит б/н від 25.09.2019р. щодо надання копії протоколу про включення ТОВ Інвейт Індустрія до переліку ризикових платників податку, листом №9685/10/04-36-04-01 від 01.10.2019р. Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що за рішенням Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.08.2019р. товариство включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол №362 від 29.08.2019р.) відповідно до п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку, що підтверджується копією відповідного листа (а.с.16-17).

Згідно Витягу з Протоколу №362 від 29.08.2019р. та самої копії Протоколу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №362 від 29.08.2019р. видно, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та схеми роботи підприємства комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій щодо віднесення (внесення) ТОВ Інвейт Індустрія (код ЄДРПОУ 42676298) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що підтверджується змістом наведеного рішення, оформленого протоколом №362 від 29.08.2019р. (а.с.18,80-81).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача із вищевказаним оспорюваним рішенням Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого Протоколом №362 від 29.08.2019р., яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправним та скасувати таке рішення посилаючись на протиправність та необґрунтованість оспорюваного рішення, що прийнято на підставі листа ДФС України, яке не є нормативно-правовим актом, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Голова комісії контролюючого органу організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає коло питань, що підлягають розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Так, Державна фіскальна служба України, листом від 07.08.2019р. №1962/99-99-29-05-01-01 визначила Критерії ризиковості платника податку (далі - Критерії ризиковості).

Згідно п.1.6 Критеріїв ризиковості визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку про те, що у разі якщо контролюючим органом виявлені факти наявності ознак ризиковості платника податків згідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості, за результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення головою Комісії забезпечується внесення інформації щодо включення такого платника до переліку платників податків як платника з ознаками ризиковості.

Проте, зі змісту витягу з оспорюваного Протоколу №362 від 29.08.2019р. та копії відповідного наведеного Протоколу вбачається, що вказане рішення взагалі не містить жодного аналізу оперативної інформації ДФС України, за якою контролюючий орган прийшов до висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості, у ньому не зазначено на підставі яких саме матеріалів платника податку - позивача віднесено до переліку ризикових, а лише зазначено про розгляд інформації, отриманої в межах Алгоритму дій щодо позивача, фінансово-господарської діяльність господарювання (без конкретизації) та схеми роботи підприємства (без конкретизації), окрім того, вказане оспорюване рішення взагалі не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, не зазначено і не має у оспорюваному рішенні і посилань на пп.1.6 Критеріїв та відповідний лист Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019р. (а.с.18,80-81).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №362 від 29.08.2019р. є невмотивованим, необґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом, при прийнятті рішення у цій справі, враховується і те, що вказане оспорюване рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, яке оформлене Протоколом №362 від 29.08.2019р. є актом індивідуальної дії, оскільки воно стосується прав та обов`язків позивача щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та віднесення суб`єктом владних повноважень позивача до такого Переліку, фактично, створює перешкоди у господарській діяльності підприємства, тобто призводить до порушення прав та інтересів платника податків та яке може бути предметом спору у суді виходячи з вимог ст.55 Конституції України.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, як свідчить зміст оспорюваного рішення, вказане рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування.

Окрім того, є безпідставним віднесення позивача до переліку ризикових платників податків на підставі Критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019р., оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а, відтак, і не є джерелом права відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2019р. у справі №822/1878/18.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, судом враховується і позиція, що міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019р. у справі №340/258/19.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем-1 не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваного рішення з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем, аналізу наведених норм податкового законодавства та вищевикладених висновків Верховного Суду.

При цьому, є безпідставними посилання відповідача-1 на те, що рішення про включення позивача до Переліку ризикових платників податків не створює жодних правових наслідків, так як вказане рішення порушує право позивача на реєстрацію податкових накладних у ЄРПН у порядку та у спосіб, встановлений ст.201 Податкового кодексу України без зупинення реєстрації таких накладних та проведення такої реєстрації лише після надання позивачем первинних бухгалтерських документів та їх перевірки контролюючим органом.

Також є безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача-1 на рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011р. №19-рп/2011 та ч.2 ст.55 Конституції України, оскільки вони спростовуються змістом ч.2 ст.55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, а тому, у даному випадку, позивачеві як платнику податків надано право оскарження будь-яких рішень суб`єкта владних повноважень.

Є безпідставними посилання відповідача-1 на те, що позивача включено до переліку ризикових, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація визначена листом ДФС №1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019р., що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) на підставі інформації, отриманої в межах Алгоритму дій, затвердженого розпорядженням від 13.09.2018р. №95-р, так як вказаних обґрунтувань та мотивів оспорюване рішення не містить, вказане оспорюване рішення не містить посилань на конкретний пункт критерію ризиковості та на зазначений лист а відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкт владних повноважень в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Окрім того, доводи відповідача-1 про те, що позивач відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості, визначених у листі ДФС №1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019р., спростовуються наданими позивачем доказами про те, що позивач ніколи не був зареєстрований у Донецькій та Луганській областях згідно відомостей, які містяться в ЄДРПОУ (а.с.19-21); позивач має відкриті рахунки у банку згідно довідки АТ Сбербанк від 08.08.2019р. (а.с.12); посадова особа позивача (засновник) не був посадовою особою суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства згідно відомостей з ЄРП щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (а.с.15); позивач не має обов`язку і подання звітності, так як не здійснює господарську діяльність, а відповідно, по ньому відсутня будь-яка інформація, яка могла б свідчити про наявність ознак ризиковості операцій проведених платником, таких доказів відповідачем суду надано не було.

Отже, позивачем надано достатньо доказів та наведено підстав, які свідчать про протиправність оспорюваного рішення відповідача-1 щодо внесення позивача до ризикових у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували прийняттю оспорюваного рішення в частині внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом №362 від 29.08.2019р., є неправомірними та не обґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем-1, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення, порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту щляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в частині віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, оформленого Протоколом №362 від 29.08.2019р.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача заявлені до відповідача-2 (Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області), оскільки зі змісту оспорюваного рішення, оформленого Протоколом №362 від 29.08.2019р., яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків, вбачається, що його прийнято саме відповідачем-1: Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області, тобто, відповідач-2 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) не приймав участі у прийнятті оспорюваного рішення, таких доказів суду не надано.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача про те, що згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. №537 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визначено правонаступником прав і обов`язків Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки станом на момент подання позову та розгляду даної справи Головне управління ДФС у Дніпропетровській області знаходиться на стадії ліквідації у стані припинення згідно відомостей з ЄДРПОУ (а.с.27-32,50-53), відповідна інформація про припинення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ЄДРПОУ не внесено, а тому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виконує свої функції та обов`язки до дня внесення до ЄДРПОУ запису про її припинення згідно до вимог ч.1, ч.5 ст.104 Цивільного Кодексу України.

З огляду на викладене у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову в частині заявлених позовних вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки вказаний орган жодних рішень щодо прав і обов`язків позивача не приймав, а права та обов`язки до відповідного органу від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області переходять лише тільки після внесення до ЄДРПОУ запису про припинення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, який на момент розгляду даної справи відсутній в ЄДРПОУ.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача лише в частині позовних вимог, які заявлені до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно квитанції (дубліката чеку) №0.0.1487101689.1 від 08.10.2019р. у розмірі 960,50 грн., виходячи із розрахунку: 1921,00 грн./2 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвейт Індустрія" до Відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №362 від 29.08.2019р. - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвейт Індустрія" (49050, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Козакова, буд. 4-Д, офіс 523/2, код ЄДРПОУ 42676298) до переліку ризикових платників податків, оформлене Протоколом №362 від 29.08.2019р.

У задоволенні позовних вимог заявлених до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвейт Індустрія" (49050, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Козакова, буд. 4-Д, офіс 523/2, код ЄДРПОУ 42676298) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 960 грн. 50 коп. (дев`ятсот шістдесят грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва