Ухвала

від 25.06.2020 по справі 160/9926/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9926/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 160/9926/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвейт Індустрія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвейт Індустрія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 11.02.2020 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 160/9926/19 повернуто скаржнику у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору у розмірі 2881,50 грн.

19.06.2020 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано повторну апеляційну скаргу.

Ознайомившись з вказаною апеляційною скаргою, встановлено її невідповідність вимогам КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 13.01.2020.

Копія оскаржуваного судового рішення отримана відповідачем 21.01.2020 (а.с.90).

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 26.03.2020 у даній справі, відповідачем отримана 30.03.2020, що підтверджується відомостями реєстраційної картки поштового повідомлення, копія якої долучена до матеріалів справи.

Разом з тим, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, була подана лише 24.06.2020 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга подана у строки, встановлені КАС України, при цьому повторну апеляційну скаргу подано без зайвих зволікань. Вказує на те, що на даний час на території України введено карантин та внесено відповідні зміни до КАС України щодо строків, які встановлює суд у своєму рішенні, і які не можуть бути меншими ніж строк дії карантину. До апеляційної скарги також долучено документ про сплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

При цьому обов`язок сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідача виник одночасно з правом оскарження такого судового рішення під час подачі первинної апеляційної скарги, а саме: з 13.01.2020, тобто до введення карантину та внесення відповідних змін до процесуальних кодексів.

Слід також зазначити, що незгода з судовим рішенням, в тому числі з ухвалою про повернення апеляційної скарги, є підставою для його оскарження в порядку, встановленому нормами КАС України і не може визнаватись поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження.

До того ж, частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені особою, яка подає апеляційну скаргу обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Крім того, в силу приписів ст.293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що особа, яка подає апеляційну скаргу, участі під час розгляду справи судом першої інстанції не приймала та не залучалась судом як учасник справи, позовних вимог до заявника апеляційної скарги позивач не заявляв.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник не навів доводів, що свідчать про наявність обставин, передбачених частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, які є підставою для оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 160/9926/19, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у поданому клопотанні.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 160/9926/19 - залишити без руху .

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали, але не пізніше ніж десять днів з моменту закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;

- обґрунтованого клопотання з наведенням підстав апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 160/9926/19 із зазначенням того, яким саме чином оскаржуваним рішенням порушені права, свободи, інтереси чи обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю. В. Дурасова