Рішення

від 13.01.2020 по справі 160/6231/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 160/6231/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ :

04.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 92 086,16 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем самостійно визначено кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати у нього, проте станом на кінець звітного періоду останній не виконує нормативи щодо працевлаштування інвалідів, внаслідок чого, згідно з приписами Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , до нього застосовано адміністративно господарські санкції у розмірі 92086,16 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року (суддя Барановський Р . А .) позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року (суддя Барановський Р. А.) відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

У зв`язку з відрахуванням судді Барановського Р. А. зі штату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/6231/19, за результатом якого, головуючим суддею у справі визначено суддю Луніну О. С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від т02.10.2019 року (суддя Луніна О. С.) справу № 160/6231/19 прийнято до провадження та позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року (суддя Луніна О. С.) відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року (суддя Луніна О. С.) витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія копії документів, а саме: копію звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з відміткою про його отримання органами доходів і зборів книгу обліку руху трудових книжок і вкладиші до них, наказ про прийняття та звільнення з роботи, копії довідок МСЕК; копії звітів 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , які подавались до центру зайнятості у 2018 році у судове засідання 19.12.2019 року. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

19.12.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія на позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свої доводи наступним.

Позивачем не надано жодних доказів відмови позивача у працевлаштуванні осіб з обмеженими можливостями, які мали бути направлені службою зайнятості, яка згідно зі ст. 18-1 Закону здійснює пошук підходящої роботи для інваліда. Підставою для відповідальності є наявність вини у вчиненні такого порушення та, якщо підприємством не вживались заходи спрямовані на недопущення такого господарського правопорушення. Оскільки відповідачем не допущено порушень вимог Закону, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 19.12.2019 року, за клопотанням представника позивача, проти якого представник відповідач не заперечував, вирішено відкласти підготовче засідання до 27.12.2019 року.

Cторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до вимог ст.ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно Звіту Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія про зайнятість та працевлаштування інвалідів, за формою 10-ПІ за 2018 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила у 2018 році 65 осіб, із них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 3 особи, середньорічна заробітна плата штатного працівника 46043 грн. Відповідно до розрахунку суми позову, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 92086,16 грн.

Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами. (далі - Закон № 875-ХІІ)

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За приписами ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.

Тобто, передбачено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Згідно з ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ч.2 вказаної статті види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Разом з тим, законом передбачено випадки, у яких суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, суд перевіряє, чи вживав відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, приписами ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ встановлено, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

У свою чергу, роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). (п. 4 ч.3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення )

Тобто, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Однак, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Обов`язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів врегульовано прийняттям Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316. (далі Наказ № 316).

Згідно з Наказом № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Тобто, на момент розгляду справи, законодавець не покладав на підприємства обов`язок подавати форму 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов`язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач подавав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) щомісячно з січня по грудень 2018 року, тим самим вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто вживав всіх можливих заходів для недопущення правопорушення, тоді як позивачем не надано до суду доказів безпідставної відмови інвалідам, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольна виробничо-дистриб`юторська компанія (вул. Калинова, 68, м. Дніпро, 49087, код ЄДРПОУ 40699093) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна