Ухвала

від 08.01.2020 по справі 694/543/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 січня 2020 року

м. Київ

справа № 694/543/16-ц

провадження №61-105ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом Малого приватного підприємства Рапід до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Звенигородського районного суду від 22 листопада 2016 року у справі 694/543/16-ц за позовом Малого приватного підприємства Рапід до ОСОБА_1 про стягнення боргу ухвалено стягнути з

ОСОБА_1 2 843 грн основного боргу; 7 931,97 грн інфляційного збільшення; 932,35 грн 3% річних; 1 378 грн судового збору; 1 250 грн за надану правову допомогу; 450 грн. судових витрат.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про внесення виправлень в рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2016 року у справі № 694/543/16-ц.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року, залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Ухвали судів першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 19 частини першої статті 353 ЦПК України).

Водночас стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, оскарження ухвал суду першої інстанції щодо відмови у внесенні виправлень у рішення , після їх перегляду в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Пункт 8 статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті що термін судом, встановленим законом , Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року ТОВ Фірма Верітас проти України).

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Ураховуючи викладене, ухвала Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року , не підлягають касаційному оскарженню у зв`язку з відсутністю пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України у переліку оскаржуваних ухвал за пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом Малого приватного підприємства Рапід до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька