Рішення

від 13.01.2020 по справі 279/4737/18

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/37/20

Справа № 279/4737/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Прокопчук І.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Насонова Г . І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу №279/4737/18 за позовом ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства Агенство професійної безпеки Атлант про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, відповідно до уточненої позовної заяви від 21.12.2018 року, звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, скасування наказу, зазначивши, що в червні 2017 року був прийнятий на підприємство відповідача. В зв`язку з невиплатою заробітної плати 28.02.2018 року ним була подана заява про звільнення за власним бажанням, було відпрацьовано 14 календарних днів та на 15-ий день він звернувся до керівництва з вимогами про звільнення, проведення повного розрахунку, видачу трудової книжки, які виконані не були, а зазначено, що він повинен відшкодувати 8 тис. грн.. за майно, яке нібито ним втрачено при охороні. В подальшому на роботу він не виходив. 20 квітня направив відповідачеві заяву про видачу трудової книжки, яка видана йому не була. Неодноразові звернення, в тому числі і письмові, залишались без задоволення. Під час судового розгляду трудова книжка ним була отримана 29.11.2018 року і він виявив, що він звільнений 16.04.2018 року на підставі наказу №15-к згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Таке звільнення вважає незаконним, а наказ №15-к від 16.04.2018 року таким, що підлягає скасуванню.

26.07.2019 року позивач провів розрахунок заборгованості по невиплаченій заробітній платі та визначив її в сумі 11084,48 грн. за період з лютого по квітень 2018 року, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислив в сумі 57930,40 грн..

Просив стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату, середній розрахунок за час затримки виплати заробітної плати на час судового розгляду, наказ №15-к від 16.04.2018 року скасувати та зобов`язати відповідача внести зміни до трудової книжки про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 п.1 КЗпП України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з вищезазначених підстав та просив їх задовольнити. Пояснив, що позивач 28.03.2018 року подав заяву про звільнення за власним бажанням. Продовживши виконувати свої обов`язки 14 календарних днів, на 15-ий день не вийшов на роботу. Після отримання трудової книжки, довідався, що його звільнили за прогули. Наказ про звільнення з такої підстави є протиправним. Відповідач мав видати трудову книжку та виплатити заробітну плату. Трудова книжка отримана 29.11.2018 року. Заробітна плата за період з лютого до 16 квітня не виплачена. Дані про розмір заробітної плати позивачем отримано з даних Пенсійного фонду.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, до якого долучено письмові докази.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що 28.03.2018 року позивачем було написано заяву про звільнення. Начальником підрозділу було обумовлено дні, які мав відпрацювати позивач, які були зазначені на його заяві. Начальник дільниці подав заяву про крадіжку на дільниці позивача, який несе повну матеріальну відповідальність. Йому необхідно було прибути 10.04.18 для з`ясування обставин крадіжки. Однак він не прибув і більше на роботі не з`являвся, на дзвінки не відповідав. Йому направлялись листи, телефонували, однак він не прибув, тому 16.04 був звільнений за прогули. Оскільки трудову книжку не могли видати без заяви позивача, то вона була видана його представникові в листопаді 2018 р.. Отримати розрахункові кошти представник відмовилась. Дані про заробітну плату з ПФ не відповідають дійсній зарплаті, оскільки працівник міг працювати не повний місяць, тому довідка з ПФ є некоректною. Всі листи, які направлялись на відому підприємству адресу, позивач не отримував, за розрахунковими коштами не прибував. Відповідач готовий добровільно виплатити 2990 грн. неотриманої заробітної плати. Заробітна плата виплачується по відомості. Останній день, коли позивач вийшов на роботу було 09 квітня, в день звільнення не прибув. Кошти в сумі 2990 грн. позивачеві направлялись на адресу, що вказана в справі, однак через місяць вони повернулись.

Вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності розірвання трудової угоди, невиплати розрахункових коштів при звільненні працівника, середнього заробітку за час затримки розрахунку, який регулюється нормами трудового законодавства.

Згідно ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Підставою звільнення працівника відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України є прогул без поважних причин.

Відповідно до положень ст.116 Кодексу законів про працю України (далі: КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує копією заяви від 20.04.2018 року про видачу трудової книжки, копією стор.1, 43 трудової книжки, копією видаткового касового ордеру від 26.02.2018 року, індивідуальними відомостями про застраховану особу. Будь-які інші докази позивачем подані не були.

Згідно запису в трудовій книжці, позивача було звільнено наказом відповідача №15-к від 16.04.2018 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул.

З доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву письмових доказів вбачається наступне:

28.03.2018 року позивачем подано заяву про звільнення (підстава звільнення не вказана). Відповідачем в межах 14-денного строку було визначено дні відпрацювань - з 31.03 по 13.04.

12.04.2018 року відповідачем було складено акт про відсутність позивача на роботі, 13.04.2018 року за №25/14 на адресу місця його проживання, яка була вказана з письмовому зобов`язанні від 21.08.2017 року, було направлено лист про пояснення причин відсутності на роботі 12.04.2018 року, необхідність прибуття для розрахунку та отримання документів та попереджено про можливість звільнення за прогул. Листами відповідача від 16.04.2018 року №29/14 та від 02.05.2018 року №35/14 позивача було повідомлено про звільнення та необхідність прибуття для розрахунку та отримання документів.

Згідно довідки від 26.09.2019 року заробіток позивача за два останніх місяці роботи склав 5994,02 грн..

Отже, поданими відповідачем доказами підтверджено, що позивачем 28.03.2018 року було подано заяву про звільнення без зазначення підстав. Останнім днем його роботи мало бути 13.04.2018 року, однак після 09.04.2018 року він на роботу не прибув, про причину неявки не повідомив, за отриманням розрахунку та трудової книжки не прибув. Відповідачем вживались заходи для з`ясування причин невиходу позивача на роботу, пропонувалось отримати розрахункові кошти та документи.

Ці обставини позивачем не спростовані, доказів того, що він після закінчення 14-денного строку після подання заяви про звільнення, відпрацювавши таких строк, прибув до відповідача з вимогою про проведення з ним розрахунку та видачу трудової книжки, не надано.

За таких обставин, підстави вважати звільнення позивача незаконним не встановлені, позивачем не доведені.

Оскільки позивачем не доведено, що він працював в день звільнення або пред`явив відповідачеві вимогу про проведення з ним розрахунку, то стягнення з відповідача розрахункових коштів в судовому порядку є безпідставним.

Враховуючи, що доказів порушення відповідачем строку розрахунку при звільненні не надано, обов`язку відповідача по виплаті позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку не виникло.

За таких обставин, правильність проведеного позивачем розрахунку суми розрахункових коштів та середнього заробітку за час його затримки судом не перевіряється.

Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги не доведені, їх правомірність відповідачем спростована, позовні вимоги як необґрунтовані задоволенню не підлягають.

Згода відповідача провести виплату позивачеві розрахункових коштів не є підставою для їх стягнення в примусовому порядку, оскільки вина відповідача в їх невиплаті не встановлена, можливість позивача їх отримання в добровільному (позасудовому) порядку не втрачена.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.40,116,117 КЗпП України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства Агенство професійної безпеки Атлант про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Дочірнє підприємство Агенство професійної безпеки Атлант , місце знаходження: Київська область, м.Вишгород, вул.Київська, 10, ЄДРПОУ 31507775.

Представник позивача адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, місце знаходження: АДРЕСА_2 ,

Представник відповідача Насонов Геннадій Іванович , місце знаходження: Київська область, м.Вишгород, вул.Київська, 10 .

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно оригіналу