Ухвала

від 14.01.2020 по справі 404/6343/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6343/18

Номер провадження 1-кс/404/70/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кропивницького клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженню 12017120020012960, за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2020 року, слідчий звернувся з клопотанням про необхідність проведення обшуку по АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення : документів, цифрових носіїв, грошових коштів, цінного майна, договору 05\18 від 16.03.2018 року.

Слідчий підтримав заявлені вимоги.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 25 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Слідчий, прокурор повинні забезпечити повне та ефективне проведення досудового розслідування (ст. ст. 36, 40 КПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.(ст. 94 КПК України).

Під час розгляду питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (ч. 5 ст. 132 КПК України). Обов`язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається на слідчого/прокурора ( ст. 91-93 КПК України).

Тривалість цього досудового розслідування становить два роки.

Рівень освітніх і кваліфікаційних вимог, що пред`являються до представників сторони обвинувачення дозволяють слідчому з прокурором вільно висловлювати свої думки.

За останні двадцять чотири місяці слідчий з прокурором повинні вже розуміти предмет доказування і чітко висловити свою вимогу перед слідчим суддею, зазначивши про неї в прохальній частині підписаного ними клопотання про надання дозволу на проведення обшуку.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 234 КПК України, клопотання про надання дозволу на проведення обшуку повинно містити індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати.

У даному випадку підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, зокрема принцип правової визначеності закріпленій у ст. 6 Конвенції, за умовами якого загальне формулювання заявленого на відшукання майна, дає органу досудового розслідування необмежені повноваження. Відсутність посилань на чітко визначені документи надають слідчому з прокурором неосяжно широкий обсяг дискреційних повноважень що є непропорційним, тобто чи мають відношення відшукані речі та документи до цього провадження; чи можуть бути доказами у цьому провадженні відшукані речі і документи. (п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 234 КПК України) . У справі «Смирнов проти Росії» вказано, що невизначене формулювання обсягу майна заявлене до обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати це питання, тобто відноситься до порушеннь ст. 6 Конвенції. Аналогічну позицію ЄСПЛ висловлено в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано що відсутність інформації про предмети, що підлягають виявленню та вилученню, надало слідчим широких повноважень, обшуки не були пропорційними. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що відшукувані речі мають значення для досудового розслідування ( п. 2 ч. 5 ст. 234 КПК України). Запропоноване слідчим словосполучення не розкриває індивідуальних або родових ознак відшуканого майна. Вказана неповнота суперечать принципу юридичної визначеності, закріпленій у ст. 6 Європейської Конвенції. Виявлений недолік є істотними і такими, що виключає можливість задоволення вимог слідчого.

Самостійною підставою відмови в задоволенні вимог слідчого про проведення обшуку є порушення ознаки співмірності.

Відповідно до ст. 8 Конвенції та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Не можна досягнути справедливого балансу і пропорційності, коли відсутня ознака законності.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що завданням слідчого судді є захист прав учасників кримінального провадження. Захист суспільно важливих відносин не можна виправдати перерахованими істотними недоліками слідчого та прокурора. Слідчий не довів, що клопотання про обшук є: співмірний; найбільш доцільний та ефективний спосіб відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, та буде забезпечено пропорційне вручання ( п. 5 ч. 5 ст. 234 КПК України).

В демократичному суспільстві до якого належить Україна, спочатку звертаються з пропозицією про добровільну видачу. Обгрунтованість такого твердження підтверджується ст. 163 КПК України. Проведення обшуку можливе тоді, коли володілець відмовився надати доступ до речей і документів. (ст. 234 КПК України). Необхідно послідовно застосовувати передбачені статтею 131 КПК України види заходів забезпечення у кримінальному провадженні, - від менш впливових і закінчувати вже більш суворими. Практична реалізація алгоритму такої процесуальної поведінки є проявом професіоналізму і забезпечує розумність та співмірність.

Разом з цим 14.01.2020 року, слідчий призначив почеркознавчу експертизу і в цей же день звернувся з клопотанням про обшук.

Слідчий не запропонував володільцю добровільно видати п`ять оригіналів документів по яким він призначив проведення почеркознавчої експертизи.

Слідчий не запропонував володільцю добровільно видати п`ятнадцять умовно-вільних документів зі зразками почерку і підпису.

Слідчий не звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до п`яти оригіналів документів по яким він призначив проведення почеркознавчої експертизи, а також про тимчасовий доступ до п`ятнадцяти оригіналів умовно-вільних документів зі зразками почерку і підпису.

Відповідно до ст. 8 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Порушення конституційної гарантії на недоторканість житла/іншого володіння та проведення обшуку без ухвали слідчого судді є незаконним. Як наслідок, не можна досягнути справедливого балансу і пропорційності, коли відсутня ознака законності. Пошук цінного майна підозрюваного проводиться шляхом отримання відомостей з Єдиних реєстрів, а не внаслідок проведення обшуків. Керуючись ст.ст. 206, 233 - 236, 309, 369-372, 376, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні поданого слідчим клопотання про надання дозволу на проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 , - відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1