Рішення

від 14.01.2020 по справі 540/2388/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2388/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Брилівське" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївни про визнання дій протиправними та скасування приписів,

встановив:

Державне підприємство Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач-1, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Лабенка Олександра Івановича (далі - відповідач-2), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Бабича Дар`ї Миколаївни (далі - відповідач-3), в якому просить визнати протиправним дії державних інспекторів та скасувати припис від 25.09.2019 р. №409-ДК/0311Пр/03/01/-19, та припис від 25.09.2019 року № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства, під час використання земель із регіональною особливістю на території Виноградівської об`єднаної територіальної громади Олешківського району Херсонської області, державними інспекторами складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, на підставі якого видано приписи від 25.09.2019 р. №409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19 про приведення у попередній стан земельної ділянки. Вказані приписи позивач вважає протиправним з огляду на те, що в порушення положень Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, посадові особи відповідача не дотримались порядку складення акту перевірки, так як під час перевірки не надано позивачу ні наказу на перевірку, ні направлення, ні повідомлення про проведення перевірки, ні посвідчення на проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель. В порушення вимог частини 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ні акт перевірки, ні приписи не містять інформації стосовно типу перевірки (позапланова чи планова). Крім того, надані позивачу приписи, також, не відповідають затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2019 року № 466 уніфікованій формі припису. Враховуючи викладене позивач просить визнати протиправними та скасувати приписи від 25.09.2019 р. №409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19.

Ухвалою від 14.11.2019р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідачів відзиву на позовну заяву не надходило.

В судове засідання представники сторін не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи за правилами письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19.08.2019 № 409-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наказано здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території Виноградівської сільської об`єднаної територіальної громади Олешківського району Херсонської області.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 03.09.2019 № 409-ДК/817/АП/09/01/-19, якими встановлено, що земельні ділянки з регіональною особливістю, які розташовані на території Тарасівської сільської ради Виноградівської об`єднаної територіальної громади Олешківського району перебувають в постійному користуванні у Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України. Також встановлено, що на підставі державних актів на право постійного користування земельного ділянкою, які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно використовує земельні ділянки, загальною площею 1065,65га (25 сформованих земельних ділянок), що складаються із земельних ділянок наданих на підставі розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації від 30 грудня 2009 року № 888 у постійне користування позивачу, загальною площею 727,0245 га., та земельних ділянок, загальною площею 337,6152га (6 ділянок), наданих у постійне користування Брилівській дослідній станції Інституту гідротехніки і меліорації на підставі розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації від 16.02.2010 року № 114, право постійного користуванні на які відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано у грудні 2015 року за позивачем. Також в ході перевірки встановлено, що відповідно до Технічної документації по складенню Державного акта на право постійного користування землею Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук розробленої Земельним кадастровим бюро при Цюрупинському відділі земельних ресурсів у 2001 році, а саме відповідно контурної експлікації площ по угіддях, картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) земельні ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:009:0007 загальною площею 39,0008га (контур №9 плану) відносяться до земель сільськогосподарського призначення із видом угідь - зрошувана рілля; із загальної площі 39,0008га земельні ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:009:0007, частина цієї земельної ділянки площею 27,9га використовується під вирощування багаторічних насаджень (виноградник, фруктові дерева); в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 (17,5673га), яка перебуває у постійному користуванні позивача, відповідно до картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) земельна ділянка поділена па 2 ділянки, на яких були розташовані молочна ферма (8.5га), сінник (4,7га); в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 встановлено, що на території ферми розорюються земельні ділянки площами 4,6га та 1,2 га; також розорюється земельна ділянка за кадастровим номером 652085000:10:017:0003 площею 3,28га, яка відповідно контурної експлікації площ по угіддях, картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) відведена під сінник; земельні ділянки площами 4,6га та 3,28га використовуються позивачем для вирощування сільськогосподарської культури та використовуються єдиним масивом із земельною ділянкою за кадастровим номером 6525085000:10:018:0003, під час проведення перевірки на земельній ділянці проведено агрообробіток грунту; на частині земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:021:003, а саме площею 1,0га, яка відводилася під молочну ферму, проведено агрообробіток грунту; на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, саме на частині земельної ділянки площею 3,2га розташовано сміттєзвалище; на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:026:0057, на частині цієї земельної ділянки площею 0,37га влаштовано теплиці (14 шт.).

Виходячи з вищевикладеного в акті зазначено, що земельні ділянки площею 27,9га, 4,6га, 1,2га. 3,28га, 1,0га, 3,21га, 0,37га позивачем використовується в порушення частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, а також частина земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, площею 3,21га (смітник) використовується позивачем в порушення статті 35 Закону України Про охорону земель .

За результатами проведеної перевірки відповідачем 1 винесено приписи від 25.09.2019 року за №409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19, за яким приписано привести земельні ділянки у попередній стан.

Не погоджуючись із вказаними приписами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного: доводи позивача щодо протиправності припису мотивовані порушенням відповідачем порядку здійснення заходу державного нагляду (контролю) та невідповідністю оскаржуваного припису вимогам, які установлені Законом України від 05.04.2007р. № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

Суд не погоджується із цими доводами позивача, оскільки враховує, що згідно преамбули та ст.ст.1, 3, 4 Закону №877-V він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Враховуючи зміст викладених правових норм, предметом регулювання Закону №877-V є правовідносини, які складаються під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері саме господарської діяльності. Тобто, об`єктом перевірки за цим Законом є виключно конкретні види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю).

На противагу цьому слід зазначити, що питання контролю за використанням та охороною земель урегульовані Земельним кодексом України та Законом України від 19.06.2003р. №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон №963-IV).

Статтями 187, 188 Земельного кодексу України визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно преамбули та ст.2 Закону №963-IV він визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст.4 Закону №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Таким чином, об`єкт державного контролю за Законом №963-IV (всі землі в межах території України) не збігається з об`єктом державного контролю за Законом №877-V (господарська діяльність суб`єкта господарювання).

Відтак дія Закону №877-V не поширюється на правовідносини щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, якщо тільки такі заходи контролю не спрямовані на перевірку дотримання вимог земельного законодавства саме у межах господарської діяльності.

У даному випадку захід контролю призначався не з приводу перевірки дотримання земельного законодавства конкретного суб`єкта господарювання, яким є позивач, а з метою перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів під час використання земель з регіональною особливістю на території Виноградівської сільської об`єднаної територіальної громади Олешківського району Херсонської області, тобто цей захід не стосувався діяльності конкретних суб`єктів.

Тому суд приходить до висновку, що спірні правовідносини цілком урегульовані приписами Земельного кодексу України та Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Оцінюючи оскаржувані приписи на відповідність вимогам указаних нормативно-правових актів, суд виходить з наступного: згідно ст.ст. 187, 188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Таким законом є Закон України від 19.06.2003р. №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель

Згідно з ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;

дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим виконанням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;

вирішенням інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Відповідно до ст.9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону №963-IV, якою передбачено, що державні інспектори мають, зокрема, право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Судом установлено, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем зроблено висновки що земельні ділянки площею 27,9га, 4,6га, 1,2га. 3,28га, 1,0га, 3,21га, 0,37га позивачем використовується в порушення частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, а також частина земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, площею 3,21га (смітник) використовується позивачем в порушення статті 35 Закону України Про охорону земель .

Приписами від 25.09.2019 №409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та №409-ДК/0310Пр/03/01/-19 відповідач зобов`язав позивача усунути порушення земельного законодавства, а саме привести земельну ділянку у попередній стан у строк до 16.10.2019р.

Приписи від 25.09.2019 №409-ДК/0310Пр/03/01/-19 та №409-ДК/0311Пр/03/01/-19 прийнято відповідно до статті 144 Земельного кодексу України, як прямо видно зі змісту самих приписів.

Статтею 144 Земельного кодексу України установлено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Ця стаття знаходиться у Главі 22 Земельного кодексу України, яка в свою чергу регулює питання припинення прав на землю.

Згідно із ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у визначеному ст.144 Земельного кодексу України порядку відбувається припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується із порушенням земельного законодавства.

Однак виходячи зі змісту ст.ст.116, 123, 124 Земельного кодексу України у взаємозв`язку із положеннями ст.ст.140 - 151 цього ж Кодексу, припиненню за правилами ст.144 Земельного кодексу України підлягають права на земельну ділянку, які виникли правомірно і легітимно, однак використання таких земельних ділянок здійснюється з порушенням земельного законодавства, до яких віднесено виключно такі порушення, як: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Крім того, статтями 6, 10 Закону №963-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Таким чином, державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель має право давати приписи щодо зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан виключно у випадках, які прямо установлені законом. При цьому вбачається, що обов`язок приведення земельної ділянки у попередній стан виникає у разі незаконної зміни її рельєфу та при необхідності знесення будинків, будівель і споруд (статті 96, 212 Земельного кодексу України).

З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджено наявність підстав викладених у спірних приписах, а саме, що позивачем при використанні земельних ділянок, кадастрові номери: 6525085000:10:009:0007, 6525085000:10:020:0003, 6525085000:10:017:0003, 6525085000:10:018:0003, 6525085000:10:021:0003, 6525085000:10:014:0003, 6525085000:10:026:0057, порушено положень частини 5 статті 20 Земельного кодексу України та при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 (розміщення смітнику/сміттєзвалища на частині земельної ділянки площею 3,21 га) в порушення ст. 35 Закону України Про охорону земель , а також те, що захід контролю призначався не з приводу перевірки дотримання земельного законодавства конкретного суб`єкта господарювання, яким є позивач, а з метою перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів під час використання земель з регіональною особливістю на території Виноградівської сільської об`єднаної територіальної громади Олешківського району Херсонської області, отже, оскаржувані приписи від 25.09.2019 року № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19 та № 409-ДП/0311Пр/03/01/-19 прийняті відповідачем у спосіб та у межах повноважень, які визначені Земельним кодексом України та Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , з дотриманням принципів (критеріїв) правомірної діяльності суб`єктів владних повноважень, які визначені статтею 2 КАС України, зокрема оскаржувані приписи є обґрунтованим, оскільки прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо скасування приписів від 25.09.2019 року № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19 та № 409-ДП/0311Пр/03/01/-19 а тому відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати розподілені відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Дослідне господарство "Брилівське" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (75142, Херсонська область, с.Привітне, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 35294080) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул. Університетська, 136 а, код ЄДРПОУ 39766281), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича (73036, м.Херсон, вул. Університетська, 136 а, код ЄДРПОУ 39766281), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївни (73036, м.Херсон, вул. Університетська, 136 а, код ЄДРПОУ 39766281) про визнання дій протиправними та скасування приписів - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 109020100