Постанова

від 10.06.2020 по справі 540/2388/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/2388/19

Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 14 січня 2020 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, у справі за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївни про визнання дій протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області, державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївні, а саме: визнання протиправними дії державних інспекторів щодо проведення перевірки земельних ділянок; скасування припису від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та припису від 25 вересня 2019 року № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, так як під час призначення здійснення спірного заходу державного контролю не дотримано вимог ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

При цьому, апелянт вважає, що на перевірених у ході здійснення спірного заходу державного контролю земельних ділянках він здійснює господарську діяльність, що свідчить про необхідність застосування ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у межах спірних правовідносин.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не надано правової оцінки факту відсутності доказів, підтверджуючих правомірність викладених в оскаржуваних приписах висновків про порушення цільового призначення земельних ділянок, а також посиланням на практику Верховного Суду.

В свою чергу, відповідачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як ним не порушено вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19 серпня 2019 року № 409-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності державним інспекторам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наказано здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території Виноградівської сільської об`єднаної територіальної громади Олешківського району Херсонської області.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 03 вересня 2019 року № 409-ДК/817/АП/09/01/-19, якими встановлено, що деякі земельні ділянки з регіональною особливістю, які розташовані на території Тарасівської сільської ради Виноградівської об`єднаної територіальної громади Олешківського району перебувають в постійному користуванні у Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

При цьому, вказаним актом встановлено наступні порушення:

- відповідно контурної експлікації площ по угіддях, картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) земельні ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:009:0007, загальною площею 39,0008 га, відносяться до земель сільськогосподарського призначення із видом угідь - зрошувана рілля, тоді як частина цієї земельної ділянки, площею 27,9 га, використовується під вирощування багаторічних насаджень (виноградник, фруктові дерева);

- в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 (17,5673 га), відповідно до картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) земельна ділянка поділена на 2 ділянки, на яких розташовані молочна ферма (8.5 га), сінник (4,7 га), тоді як в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003, на території ферми розорюються земельні ділянки площами 4,6 га та 1,2 га;

- розорюється земельна ділянка єдиним масивом за кадастровим номером 652085000:10:017:0003 площею 3,28га, яка відповідно контурної експлікації площ по угіддях, картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) відведена під сінник, із земельною ділянкою за кадастровим номером 6525085000:10:018:0003;

- на частині земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:021:003, а саме площею 1,0 га, яка відводилася під молочну ферму, проведено агрообробіток ґрунту;

- на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, а саме на частині земельної ділянки площею 3,2 га, розташовано самовільне сміттєзвалище;

- на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:026:0057, а саме на частині цієї земельної ділянки, площею 0,37 га, влаштовано теплиці (14 шт.).

Внаслідок чого, в акті зроблено висновок, що земельні ділянки площею 27,9 га, 4,6 га, 1,2 га. 3,28 га, 1,0 га, 3,21 га, 0,37 га позивачем використовується в порушення ч. 5 ст. 20 ЗК України, а також частина земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, площею 3,21 га (смітник), використовується позивачем в порушення статті 35 ЗУ Про охорону земель .

Крім того, за результатами проведеної перевірки складено приписи про усунення виявлених порушень від 25 вересня 2019 року за № 409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19.

Не погоджуючись із правомірністю призначення та проведення зазначеної перевірки, а також правомірністю отриманих приписів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, з яким частково погоджується судова колегія, про відмову у задоволенні позовних вимог, так як спірна перевірка правомірно призначена та проведена суб`єктом владних повноважень, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 187 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно ч 1 ст. 4 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З іншого боку, ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 4 ст. 2 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем, зокрема, оскаржено дії державних інспекторів Держгеокадастру щодо проведення заходів державного контролю за дотриманням законодавства при використанні земельних ділянок, що перебувають у його користуванні.

В даному випадку, обґрунтовуючи протиправність дій суб`єктів владних повноважень позивачем зазначається про порушення положень ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , в частині підстав призначення заходу державного контролю, визначення суб`єкта перевірки, а також його повідомлення про проведення відповідного заходу державного контролю.

В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інсатцнії встановлено, що дія положень ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не поширюється на спірні правовідносини, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

В даному випадку, об`єктом перевірки суб`єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин є земельні ділянки на території певної місцевості, а не господарська діяльність конкретного підприємства.

При цьому, положеннями ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не врегульовано особливостей проведення перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами.

З іншого боку, порядок перевірки земель органами Держгеокадастру врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом - ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про те, що на спірні правовідносини розповсюджуються дія положень ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , а тому посилання позивача на ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є безпідставними.

При цьому, є безпідставними посилання позивача в апеляційній скарзі на відсутність в оскаржуваних актах перевірки виду її проведення (планова чи позапланова), а також на порушення встановленого ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порядку проведення заходів державного контролю, оскільки під час перевірки посадові особи Держгеокадастру не керувалися вищезазначеним нормативно-правовим актом, а керувалися безпосередньо положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року (справа № 826/11708/17), від 15 липня 2019 року (справа № 140/2320/18).

З іншого боку, колегія суддів вважає недоречними посилання позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені у справах № 823/922/17 та № 815/5113/17, так як у даних справах суб`єктом владних повноважень проводилась перевірка конкретних суб`єктів господарювання, а не земельних ділянок.

В свою чергу, щодо вимог позивача про скасування приписів суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, приписом від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0311Пр/03/01/-19 зобов`язано позивача усунути наступні порушення нецільового використання земельних ділянок:

- частина земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:009:0007, площею 27,9 га, використовується під вирощування багаторічних насаджень (виноградник, фруктові дерева), тоді як дана земельна ділянка відносяться до земель сільськогосподарського призначення із видом угідь - зрошувана рілля (цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей).

- на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003, площею 17,5673 га (цільове призначення - для інших сільськогосподарського призначення), відповідно до картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) має розташовуватись молочна ферма (8.5 га) та сінник (4,7 га), тоді як в межах земельної ділянки на території ферми розорюються земельні ділянки площами 4,6 га та 1,2 га;

- земельна ділянка за кадастровим номером 652085000:10:017:0003 (цільове призначення - пропаганда передового досвіду ведення сільського господарство), площею 3,28 га, яка відповідно контурної експлікації площ по угіддях та картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської опитної станції) відведена під сінник, розорюється єдиним масивом;

- на земельній ділянці за кадастровим номером 652085000:10:018:0003 (цільове призначення - пропаганда передового досвіду ведення сільського господарство), проводиться агрообробіток ґрунту єдиним масивом з вищевказаними частинами земельних ділянок, площею та 4,6 га та 3,28 га.

- на частині земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:021:003 (цільове призначення - пропаганда передового досвіду ведення сільського господарство), площею 1,0 га, яка відведена під молочну ферму, проводиться агрообробіток ґрунту;

- на частині земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:026:0057 (цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей), площею 0,37 га, влаштовано теплиці (14 шт.).

При цьому, позивач вважає, що вищевказані земельні ділянки відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому здійснення вищевказаних видів діяльності на відповідних ділянках не є порушенням їхнього цільового призначення.

В свою чергу колегія суддів зазначає, що поняття категорія земель за основним цільовим призначенням та вид цільового призначення земель, який закріплений у Класифікаторі видів цільового призначення земель, затвердженому наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23 липня 2010 року, не є тотожними поняттями.

В даному випадку, положеннями ст. 20 ЗК України чітко встановлено забору використання земельної ділянки із категорії земель сільськогосподарського призначення на власний розсуд її власником або користувачем, всупереч її встановленому цільовому призначенню.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень правомірно зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, пов`язані з нецільовим використанням земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

При цьому, є безпідставними посилання позивача на відсутність конкретних доказів вчинення зазначених порушень, так як таким доказом є акт проведеної перевірки, складений спеціально уповноваженими посадовими особами суб`єкта владних повноважень.

З іншого боку, судом не зібрано жодного іншого доказу, яким можливо спростувати викладені в акті перевірки та оскаржуваному приписі порушення.

Щодо правомірності оскаржуваного припису від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0310Пр/03/01/-19, колегія суддів зазначає наступне.

Так, оскаржуваним приписом встановлено, що на частині земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, площею 3,2 га, розташовано сміттєзвалище, що є порушенням ст. 35 ЗУ Про охорону земель та фактично є самовільним зайняттям земельної ділянки (порушення ст. 125 та ст. 126 ЗК України).

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач має право постійного користування вказаною земельною ділянкою, відповідно до державного акту про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 9321629 від 08 липня 2010 року.

Внаслідок чого, колегія суддів зазначає, що вимога суб`єкта владних повноважень про приведення у попередній стан земельної ділянки, яка на його думку самовільно зайнята позивачем та використовується для влаштування сміттєзвалища, не підлягає виконанню, так як у нього є право постійного користування відповідною земельною ділянкою, а тому вона не може вважатись самовільно зайнятою.

В даному випадку, зазначений дефект оскаржуваного припису, попри встановлений та не спростований факт влаштування сміттєзвалища, є достатньою підставою для скасування оскаржуваного припису.

Проте, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача в цій частині, а як наслідок зроблено помилковий висновок про правомірність оскаржуваного припису від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0310Пр/03/01/-19.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а тому наявні підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, в частині висновку про правомірність припису Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0310Пр/03/01/-19 - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0310Пр/03/01/-19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України частково понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у сумі 4802,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні п`ятдесят копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.