Рішення

від 14.01.2020 по справі 640/7912/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Київ № 640/7912/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "НОВОС"

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "НОВОС" (далі - позивач, ПАТ "НОВОС") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2019 року №0007221406, стягнути з Державного бюджету України судовий збір, витрати на проведення економічного дослідження в сумі 25 000,00 грн та судові витрати, які будуть понесені після подання позовної заяви шляхом їх безспірного списання з рахунків суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про те, що дохід, отриманий від реалізації майнових прав фізичним особам за договорами резервування нерухомості для передачі у власність та, в подальшому, за договорами купівлі-продажу квартир має оподатковуватись на загальних підставах за ставкою 18%, оскільки такий дохід не був коштами спільного інвестування в розумінні підпункту 13 частини 1 статті 1 Закону України Про інститут спільного інвестування та підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України, викладений в акті від 25 січня 2017 року №38/26-15-14-06-02/37500031 Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "НОВОС" податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 рок, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 12 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року є необґрунтованим, що свідчить про протиправність прийнятого на підставі такого висновку податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2019 року №0007221406.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов представник відповідача вказує, що в порушення підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України позивачем безпідставно застосовано пільгу з податку на прибуток на суму доходу, отриманого від реалізованих майнових прав фізичним особам за договорами резервування нерухомості для передачі у власність, а в подальшому за договорами купівлі-продажу квартир.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "НОВОС" податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 рок, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 12 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року, за результатом якої складений акт від 25 січня 2017 року №38/26-15-14-06-02/37500031 (далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки, перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "НОВОС" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України, а саме неправомірне застосування позивачем пільги зі сплати податку на прибуток, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 707 221 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2019 року №0007221406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 876 534,0 грн (за основним платежем 707 221,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 169313,0 грн).

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно з наданими до перевірки банківськими документами та регістрами бухгалтерського обліку (рах.281, рах.286, рах.311, рах.3772) встановлено укладання договору від 26 лютого 2014 року №Ін/09-Ж60д про інвестування будівництва об`єкта капітального будівництва між позивачем (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю СК ВЕРСІЯ (Забудовник). Предметом договору є зобов`язання Забудовника збудувати, ввести в експлуатацію об`єкт капітального будівництва (багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: місто Полтава, вулиця Жовтнева, будинок 60д) та передати Інвестору за актами приймання-передачі об`єкти інвестування (квартири).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, станом на дату підписання цього договору загальна вартість об`єктів інвестування становить 840 620 грн, в т.ч ПДВ 140103,33 грн.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата вартості будівництва повинна бути проведена не пізніше введення об`єкту в експлуатацію.

Згідно пункту 4.3 Договору, остаточна вартість об`єктів інвестування буде визначено сторонами протягом 10 робочих днів після проведення обмірів органами, що мають на це відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 4.4 Договору в разі, якщо фактична площа об`єктів інвестування виявиться більшою від вказаної в додатку 2 до цього договору, інвестор доплачує різницю Забудовнику протягом одного місяця після проведення обмірів. В разі, якщо фактична площа об`єктів інвестування виявиться меншою від вказаної в додатку 2 до цього договору, Забудовник повертає різницю Інвестору протягом одного місяця після проведення обмірів.

Відповідно до додаткової угоди б/н від 07 вересня 2015 року до договору №Ін/09-Ж60д від 26 лютого 2014 року, вартість об`єктів інвестування (квартири в„–37, в„–72 ) становить 734 800 грн, в т.ч. ПДВ 122 466,67 грн (акт приймання-передачі майнових прав від 07 вересня 2015 року).

Згідно з наданими до перевірки банківськими документами встановлено перерахування у період січень-серпень 2015 року грошових коштів на виконання договору №Ін/09-Ж60д від 26 лютого 2014 року на загальну суму 840 620 гривень.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено укладання договору від 02 вересня 2014 року №Ін/09-Л10 про інвестування будівництва об`єкта капітального будівництва між позивачем (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРХІМЕТА (Забудовник), предметом якого є зобов`язання Забудовника збудувати, ввести в експлуатацію об`єкт капітального будівництва (багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Полтава, вул. Ляхова, буд. 10) та передати Інвестору за Актами приймання-передачі об`єкти інвестування (квартири).

Відповідно до умов пункту 4.1. Договору станом на дату підписання цього договору загальна вартість об`єктів інвестування становить 4 068 064 грн., в т.ч. ПДВ 678 010,67 грн. Згідно з пунктом 4.2 Договору, оплата вартості будівництва повинна бути проведена не пізніше введення об`єкту в експлуатацію.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що остаточна вартість об`єктів інвестування буде визначено сторонами протягом 10 робочих днів після проведення обмірів органами, що мають на це відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 4.4 Договору в разі, якщо фактична площа об`єктів інвестування виявиться більшою від вказаної в додатку 2 до цього договору, інвестор доплачує різницю Забудовнику протягом одного місяця після проведення обмірів. У разі, якщо фактична площа об`єктів інвестування виявиться меншою від вказаної в додатку 2 до цього договору, Забудовник повертає різницю Інвестору протягом одного місяця після проведення обмірів.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 10 червня 2016 року до договору №Ін/09-Л10 від 02 вересня 2014 року, вартість об`єктів інвестування (квартири № 9 , №10, №11, №16, №20, №24, №38, №49, №66, №71) становить 3 161 496 грн, в т.ч. ПДВ 526 916 грн (акт приймання-передачі майнових прав від 02 вересня 2014 року).

Відповідно до актів б/н від 14 червня 2017 року та б/н від 19 червня 2017 року щодо вартості переданих житлових приміщень по договору №Ін/09-Л10 від 02 вересня 2014 року, вартість об`єктів інвестування становить 4243397,86 грн, в т.ч. ПДВ 122466,67 грн.

Згідно з наданими до перевірки банківськими документами встановлено перерахування у період серпень-жовтень 2015 року грошових коштів на виконання договору №Ін/09-Л10 від 02 вересня 2014 року на загальну суму 2 222 700 гривень.

Згідно з наданими до перевірки банківськими документами та регістрами бухгалтерського обліку (рах.3772, рах.311) встановлено надходження грошових коштів за договорами про резервування нерухомості для передачі у власність, в яких позивач виступає у якості Сторони 1, що резервує за Стороною 2 (фізичні особи) об`єкти нерухомості (квартири) (перелік наведено в акті перевірки).

Перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач застосовував пільгу зі сплати окремих податків та зборів та подавало Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств із посиланням на пільгу з кодом 11020303, зміст якої: звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) на підставі підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України , а саме: № 9276234072 від 27 лютого 2016 року за 2015 рік на суму 5 235 080 гривень; № 9270332948 від 24 лютого 2017 року за 2016 рік на суму 464 942 гривні; № 9297259844 від 26 січня 2018 року за 2017 рік на суму 2 510 630 гривень.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 141.6 статті 141 Податкового кодексу України визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб`єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Згідно підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України Про інститути спільного інвестування інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд.

Нормами пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України Про інститути спільного інвестування передбачено, що активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Так, матеріалами справи підтверджено, що оплата покупцями за договорами резервування для позивача здійснювалась після укладання позивачем договорів резервування та після оплати позивачем собівартості майнових прав, які вже належали позивачу.

Суд зауважує, що відповідно до підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Оскільки підпункт 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України не містить положень, в силу яких інститут спільного інвестування звільняється від сплати податку на прибуток, а передбачає лише звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування, отже, як наслідок, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування не враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Податковий кодекс України не відносить інститути спільного інвестування до кола юридичних осіб, які звільнені від сплати податку на прибуток чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж базова. Інститути спільного інвестування є платниками на прибуток за базовою ставкою 18 відсотків, якщо такий прибуток був сформований відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Оскільки квартири за договорами резервування були реалізовані особам, які не були залучені від таких осіб, отже висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України, на думку суду, є обґрунтованим.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "НОВОС" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко