Рішення

від 13.01.2020 по справі 910/6281/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2020Справа № 910/6281/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву комунального комплексного позашкільного закладу "Київський міський будинок учителя" про стягнення судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) з відповідача у справі

за позовом комунального комплексного позашкільного закладу "Київський міський будинок учителя"

до Національного музею історії України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва;

2) на стороні відповідача - Міністерство культури України

про виселення, зобов`язання вчинити дії та стягнення 60730,45 грн.

При секретарю судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, з урахуванням заяви Позивача від 28.08.2019 про збільшення загального розміру позовних вимог (по складових, збільшено - у частині орендної плати, електроенергії, водопостачання, теплоенергії, експлуатаційних послуг, і зменшено до нуля - у частині неустойки, яка до стягнення вже не заявляється), яка прийнята судом, у якому заявник просить суд:

- зобов`язати звільнити (виселити) Національний музей історії України та зобов`язати повернути по акту приймання-передачі об`єкт оренди, а саме: нежилі приміщення загальною площею 85,80 кв.м. в т.ч. на 3 поверсі - 85,80 кв.м., що розташований за адресою - м. Київ, вул. Володимирська, 57, літ. А, Комунальному комплексному позашкільному навчальному закладу "Київський міський будинок учителя"

- стягнути з Національного музею історії України на користь Комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя" 112148 грн. 86 коп. заборгованості, а також 5736 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2019 року (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволено повністю. Зобов`язано звільнити (виселити) Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 02226103) та зобов`язано повернути по акту приймання-передачі об`єкт оренди, а саме: нежилі приміщення загальною площею 85,80 кв.м. в т.ч. на 3 поверсі - 85,80 кв.м., що розташований за адресою - м. Київ, вул. Володимирська, 57, літ. А, Комунальному комплексному позашкільному навчальному закладу "Київський міський будинок учителя" (вул. Володимирська, 57, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 02597232). Стягнуто з Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 02226103) на користь Комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя" (вул. Володимирська, 57, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 02597232) 112148 (сто дванадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 86 коп. заборгованості, а також 5736 (п`ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. судового збору.

04.12.2019 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) з відповідача.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2019 року визначено суддю Сташківа Р.Б.

Розпорядженням В.о. керівника апарату №05-23/2958 від 04.12.2019 року у зв`язку з відпусткою судді Сташківа Р.Б., відповідно до п.4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №910/6281/19, зареєстрованих за вхідним №01-20/12073/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мудрого С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.12.2019 року призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17.12.2019 року.

В судове засідання 17.12.2019 учасники справи не з`явилися.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2019 року відкладено розгляд справи для вирішення питання про судові витрати на 13.01.2020 року.

10.01.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) з відповідача.

В судове засідання 13.01.2020 року представники сторін та третіх осіб не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотриманням вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем було долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000720 від 01.01.2017 та копію договору про надання правової допомоги № 12-03/2019/232 від 28.03.2019 року.

04.10.2019 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) з відповідача на загальну суму 12 486,50 грн.

Після прийняття рішення у даній справи від позивача (04.12.2019 року) надійшла заява про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) з відповідача на загальну суму 15 368,00 грн.

Вищезазначена заява направлена до суду 02.12.2019 року, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті.

Так, 28.03.2019 року між комунальним комплексним позашкільним закладом "Київський міський будинок учителя" (клієнт) та адвокатським бюро "Качура Лоєрс" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №12-03/2012/232 за умовами якого виконавець приймає на себе зобов`язань надати клієнту правову допомогу обумовленого ним характеру та обсягу (ДК 0212:2015 (CPV) 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва), на умовах та в порядку передбаченому договором, а інша сторона - клієнт зобов`язується виконати покладені на нього цим договором обов`язки.

Згідно підпунктів 3.2.8. та 3.2.9 договору, клієнт зобов`язується прийняти надану виконавцем правову допомогу шляхом підписання акта прийому-передачі наданих послуг; вчасно та в повному обсязі оплатити послуги виконавця, спрямовані на виконання умов договору.

На виконання умов договору №12-03/2019/232 від 28.03.2019 року між сторонами були підписані акти прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 12-03/2019/232, зокрема, відповідно до актів (щодо надання позивачу правової допомоги в даній справі) від 16.05.2019 року на суму 3 842,00 грн., від 04.07.2019 року на суму 1921,00 грн.

За надання юридичних послуг за договором №12-03/2019 від 16.05.2019 року та згідно актів підписаних сторонами, позивачем було здійснено оплату наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №79 від 23.05.2019 року, №104 від 08.07.2019 року.

До клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) з відповідача на загальну суму 12 486,50 грн. позивачем додано договір про надання правової допомоги № 25-07/2019/232 укладений 31.07.2019 між комунальним комплексним позашкільний заклад "Київський міський будинок учителя" (клієнт) та адвокатським бюро "Качура Лоєрс" за умовами якого виконавець приймає на себе зобов`язань надати клієнту правову допомогу обумовленого ним характеру та обсягу (ДК 0212:2015 (CPV) 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва), на умовах та в порядку передбаченому договором, а інша сторона - клієнт зобов`язується виконати покладені на нього цим договором обов`язки.

Згідно п. 4.2 договору сторони погодили, що розмір гонорару за 1 (одну) годину роботи адвоката (або іншого фахівця у галузі права) становить 960, 50 грн без ПДВ.

Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг, який підписується сторонами (п. 4.3 договору).

Також надано додаток № 1 від 31.07.2019 року до договору про надання правової допомоги № 25-07/2019/232 відповідно до якого сторонами погоджено види та обсяги правової допомоги.

Так, на виконання умов договору про надання правової допомоги № 25-07/2019/232 між сторонами підписані акти прийому-передачі наданих послуг, зокрема, відповідно до актів (щодо надання позивачу правової допомоги в даній справі): від 31.08.2019 року на суму 6 724,50 грн., від 10.10.2019 на суму 960,50 грн, від 08.11.2019 на суму 960,50 грн., від 28.11.2019 на суму 960,50 грн.

За надання юридичних послуг за договором № 25-07/2019/232 та згідно актів підписаних сторонами, позивачем було здійснено оплату наданих послуг згідно платіжних доручень: № 79 від 23.05.2019 року, № 142 від 11.10.2019, № 166 від 14.11.2019 та №178 від 28.11.2019 року.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивачаа були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018р. по справі №910/23210/17.

За висновками суду, заявлений відповідачами до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву комунального комплексного позашкільного закладу "Київський міський будинок учителя" про стягнення судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національного музею історії України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 2, ідентифікаційний код 02226103) на користь комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя" (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 57, ідентифікаційний код 02597232) 15 368 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий