Ухвала

від 31.08.2020 по справі 910/6281/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/6281/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Національного музею історії України

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі

за позовом Комунального комплексного позашкільного закладу "Київський міський будинок учителя"

до Національного музею історії України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності міста Києва

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства культури України

про виселення, зобов`язання вчинити дії та стягнення 60 730,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 Національний музей історії України (далі - Відповідач) звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

За пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, зокрема, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, абзацом 2 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми статей 17, 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (у відповідній редакції) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18. Також посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17, Верховного Суду України від 07.06.2017 у справах № № 910/9480/16, 910/9482/16, а також правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 906/745/18, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 04.09.2018 у справі № 925/1223/17.

Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Суд визнає, що подані матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Також у касаційній скарзі скаржник просить зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

В обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що є неприбутковою установою, національним закладом культури, який повністю фінансується з державного бюджету. Незначний перелік платних послуг, які відповідач може надавати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 № 1271 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури", наразі неспроможний наповнити дохідну частину спеціального фонду через пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19) та обмежувальні заходи, запроваджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням усіх змін) та постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України". Зважаючи на зазначену ситуацію, виконання оскаржуваних рішень до моменту остаточного вирішення справи Верховним Судом порушить баланс інтересів сторін та становитиме значний тягар для відповідача.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, яким позов задоволено; зобов`язано звільнити (виселити) відповідача та зобов`язано повернути за актом приймання-передачі об`єкт оренди позивачу; вирішено питання щодо розподілу судових витрат, та додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2020, яким повністю задоволено заяву позивача про стягнення 15 368,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Втім, скаржник не наводить обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, які б давали підстави для висновку про наявність обставин, що свідчать про необхідність зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у цій справі, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого з 12.03.2020 постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо Суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись статтями 121, 234, 235, 294 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного музею історії України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №910/6281/19.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 06 жовтня 2020 року о 13:40 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 202.

3. Визнати участь представників учасників справи у судовому засіданні необов`язковою.

4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу із наданням доказів надсилання іншим учасникам справи копій відзиву та доданих до нього документів до 15.09.2020.

5. У задоволенні клопотання Національного музею історії України про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №910/6281/19 відмовити.

6. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак