Рішення

від 11.12.2019 по справі 910/22904/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2019Справа № 910/22904/15

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт";

4. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражного керуючого Комлика І.С.

про: визнання правочину недійсним в межах справи № 910/22904/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош"

Суддя Яковенко А.В.

секретар судового засідання Бабич М.А.

Представники:

від заявника Дзера С.М.;

від відповідача 1 не з`явився;

від відповідача 2 Олексієнко Т.В.;

від відповідача 3 не з`явився;

від відповідача 4 не з`явився;

ліквідатор Комлик І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

В провадженні Господарського суду м. Києва на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа № 910/22904/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" (код ЄДРПОУ 33156172) про банкрутство.

30.03.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1" - відповідач 1; Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест" - відповідач 2; Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт" - відповідач 3; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - відповідач 4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович про визнання правочину недійсним в межах справи № 910/22904/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" на підставі частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/22904/15 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про визнання правочину недійсним.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постановою Верховного суду від 22.05.2019 Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/22904/15 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/22904/15 скасовано. Справу № 910/22904/15 напралено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу №910/22904/15 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Верховний Суд вказав, що при новому розгляді суду необхідно дослідити зібрані у справі докази та надати їм належну оцінку, встановити момент вчинення правочину - документу про передачу права на підставі якого було здійснено передачу права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №99483 від співвласника Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укбудпроект 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест", дослідити та встановити (з огляду на висновки викладені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/22904/15) наявність чи відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1" прав розпорядження (передачі права власності) на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483 на момент вчинення оспорюваного правочину, дослідити та встановити те, чи вжито ліквідатором дії для повернення майна банкрута яке є предметом оспорюваного правочину - знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 справу №910/22904/15 передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 прийнято заяву позовна заява Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1" - відповідач 1; Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест" - відповідач 2; Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт" - відповідач 3; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - відповідач 4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович про визнання правочину недійсним в межах справи № 910/22904/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош"; вирішено Розгляд справи №910/22904/15 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.07.2019.

05.07.2019 до Господарського суду міста Києва від представника ТОВ "ТДД ІНВЕСТ" надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного суду у справі "910/22904/15 від 22.05.2019.

18.07.2019 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ГЕОС ЕСТЕЙТ" надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного суду у справі "910/22904/15 від 22.05.2019.

19.07.2019 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1" надійшов відзив на позовну заяву.

25.07.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" надійшла відповідь на відзив ТОВ "ТДД Інвест" з урахуванням постанови Верховного суду у справі "910/22904/15 від 22.05.2019.

25.07.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" надійшла відповідь на відзив ТОВ "НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1".

Судове засідання, призначене на 29.07.2019, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 підготовче засідання призначено на 14.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено розгляд справи на 16.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 закрито підготовче провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт"; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за участі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражного керуючого Комлика І.С. про визнання правочину недійсним в межах справи №910/22904/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош"; призначено розгляд вказаної заяви до розгляду по суті на 16.10.2019.

В судовому засіданні 16.10.2019 заслухано вступне слово учасників провадження у справі, присутніх в судовому засіданні та оголошено перерву до 18.11.2019.

21.10.19р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019р. №2597-VIII.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З огляду на зазначене, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Судове засідання, призначене на 18.11.2019, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці за сімейними обставинами..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 розгляд справи призначено на 11.12.2019.

В судовому засідання 11.12.2019 представник позивача з`явився, надав пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання 11.12.2019 з`явилася, надала пояснення по суті спору, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа в судове засідання 11.12.2019 з`явився, надав пояснення по суті спору, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів 1, 3, 4 в судове засідання 11.12.2019 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, неявка представників відповідачів 1, 3, 4 , належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 11.12.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2017 між ТОВ "НВФ Укрбудпроект 1", ТОВ "ГЕОС ЕСТЕЙТ" та ТОВ "ТДД Інвест" було підписано Документ про передачу права на знак для товарів і послуг № 99483, згідно якого ТОВ "НВФ Укрбудпроект 1" передало право власності на знак ТОВ "ТДД Інвест".

17.10.2017 Мінекономрозвитку прийняло рішення (реєстраційний номер №22367, дата публікації та реєстрації 10.11.2017) опублікувати в офіційному бюлетені Промислова власність та внести до Державного реєстру свідоцтв України знаків для товарів та послуг відомостей про передачу прав власності на знак GEOS , відповідно до яких право власності на знак для всіх послуг класів 37, 38, на які зареєстровано знак, свідоцтво № 99483 , передається співвласником свідоцтва ТОВ НВФ Укрбудпроект 1 до ТОВ ТДД Інвест .

Зазначене рішення було прийнято на підставі заяви та поданого документа про передачу права від 30.06.2017, укладеного між ТОВ НВФ Укрбудпроект 1 та ТОВ ТДД Інвест .

Згідно частини 3 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Згідно частин 7, 9 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 2 статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що правочин щодо передачі права на знак GEOS для товарів і послуг № 99483 вчинений 10.11.2017 (дата реєстрації).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 26.07.2017 р ПрАТ "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "БАНОШ", ТОВ "НВФ НВФ Укрбудпроект 1", ТОВ "ГЕОС ЕСТЕЙТ" про визнання недійсним правочину на підставі якого/яких було здійснено передачу права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483 від власників свідоцтва ТОВ "Будівельна компанія "ГЕОС" та ТОВ "ГЕОС ЕСТЕЙТ" до правонаступників власника свідоцтва ТОВ "ГЕОС ЕСТЕЙТ" та ТОВ "НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року, у справі № 910/22904/15 задоволено позов ПАТ "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2" та визнано недійсним правочин - Документ про передачу права від 09.10.2014 року, на підставі якого було здійснено передачу права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483 від власників свідоцтва Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ЕСТЕЙТ" до правонаступників власника свідоцтва Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ЕСТЕЙТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1".

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви 17.07.2017 адвокат Дзера Ю.М., який діє в інтересах ПАТ Трест Київпідземшляхбуд-2 направив на адресу повідомлення Щодо запобігання неправомірних дій , за змістом якого повідомив, що передача після 07.05.2014 майна - знаку для товарів та послуг за свідоцтвом №99483 від ТОВ Будівельна компанія ГЕОС до ТОВ НВФ Укрбудпроект 1 здійснювалась під час накладеного на все майно ТОВ Будівельна компанія ГЕОС арешту.

Аналогічні повідомлення 18.07.2017 були направлені на адресу ТОВ НВФ Укрбудпроект 1 та ТОВ ГЕОС ЕСТЕЙТ .

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 №576 (надалі - Інструкція), Мінекономрозвитку розглядає заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам розділів 1, 2 цієї Інструкції.

Згідно п. 3.3 Інструкції Мінекономрозвитку має право надіслати запит про подання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані до Державної служби документи. У цьому разі рішення приймається в двотижневий строк від дати надходження додаткових документів.

Пунктом 3.4 Інструкції встановлено, що відомості не можуть бути опубліковані та внесені до реєстру (реєстру договорів), якщо: свідоцтво (міжнародна реєстрація знака) визнано недійсним повністю; дія свідоцтва (міжнародної реєстрації знака) припинена; подані документи не відповідають вимогам розділів 1, 2 та пункту 3.3 цієї Інструкції.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що станом на дату вчинення правочину, 10.11.2017 (дата державної реєстрації), за яким ТОВ ТДД Інвест отримало від ТОВ НВФ Укрбудпроект 1 право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 99483, не існувало рішень суду, які б спростовували право або забороняли ТОВ "НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1", як співвласнику на день укладення, та реєстрації знаку GEOS , відчужувати право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 99483, а у Міністерства економічного розвитку та торгівлі України відсутні були підстави для відмови в реєстрації права власності на знак GEOS за свідоцтвом України №99483 від ТОВ НВФ Укрбудпроект 1 до ТОВ ТДД Інвест .

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що 29.03.2018 р. власниками свідоцтва № 99483 подано клопотання про продовження строку дії свідоцтва та сплачено збір, а тому свідоцтво № 99483 є чинним до 16.01.2028 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначає, що якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Оскільки, ТОВ "ТДД ІНВЕСТ" не було учасником провадження у справі про визнання недійсним правочин - Документ про передачу права від 09.10.2014 року, на підставі якого було здійснено передачу права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483 від власників свідоцтва Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ЕСТЕЙТ" до правонаступників власника свідоцтва Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ЕСТЕЙТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1", не знав та не мін знати про існування такого спору, та за відплатним договором від 30.06.2017 р. (дата державної реєстрації 10.11.2017) отримало від ТОВ "НВФ Укрбудпроект1" право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом №99483, то ТОВ "ТДД Тнвест" - додержано всіх вище перелічених підстав, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Щодо дій ліквідатора, які направленні на повернення майна суд зазначає наступне.

За змістом ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Постановою Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 р., а саме пунктом 2.15 зазначено, що "наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов`язок повернення майна за цим правочином. У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України."

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 2 ст. 216 ЦК України).

На виконання вказаних норм, оскільки ТОВ ТДД Інвест є добросовісним набувачем, а ст. 388 Цивільного кодексу України має вичерпний перелік, щодо пред`явлення позову до добросовісного набувача, ліквідатором було ТОВ "БАНОШ" було надіслано на адресу ТОВ "НВФ Укрбудпроект1" претензію-вимогу про відшкодування половини вартості торгівельної марки GEOS на суму 487 305,00 грн.

18.06.2018 ТОВ "НВФ Укрбудпроект1" сплатило на рахунок ТОВ "БАНОШ" кошти в розмірі 487 305,00 грн. в якості відшкодування 1/2 вартості торгівельної марки GEOS .

У відповідності до статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент вчинення дій) ліквідатором було направлено грошові кошти, отримані в процедурі ліквідації на погашення грошових вимог кредиторів та оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора у наступній черговості:

Перша черга реєстру вимог кредиторів:

- оплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого - 68 343,60 грн.

- відшкодування витрат арбітражного керуючого понесених за час виконання повноважень ліквідатора 5 620,00 грн.

Четверта черга реєстру вимог кредиторів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр", що діє в інтересах та за рахунок закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Інвестиційний центр 1" на суму 53 921,95 грн. (шляхом внесення коштів у депозит нотаріуса).

- Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1" на суму 161 198,66 грн.

- Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" на суму 190 293,95 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Престиж" на суму 3 543, 92 грн.

- Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" на суму 2 669,29 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дока Україна Т.О.В." на суму 675,39 грн.

Комісія утримана Банком в якому відкрито ліквідаційний рахунок - 1 196,00 грн.

Таким чином, ТОВ Банош , отримавши кошти в розмірі 487 305,00 грн. в якості відшкодування 1/2 вартості торгівельної марки GEOS , направило вказані кошти на погашення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись кодексом України з питань банкрутства, ст.ст. 129, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович про визнання правочину недійсним в межах справи № 910/22904/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покласти на Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 16.01.2020.

Суддя А.В.Яковенко