Рішення

від 26.12.2019 по справі 921/124/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 грудня 2019 року м.Тернопіль Справа № 921/124/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши заяву позивача - Безп`ятчук С.Ф. про ухвалення додаткового рішення (вх.№20262 від 07.11.2019) про компенсацію судових витрат у справі №921/124/18:

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1", вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль, 46009

про стягнення вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_1 від 06.11.18,

адвокат Осів Павло Володимирович, посвідчення адвоката України № 000295 від 24.05.2018;

Відповідача: не з`явився.

1 .Судові процедури.

1.1. Повідомлення учасників про справу.

Сторони та третя особа, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви належним чином у встановленому законом порядку.

1.2. Суть справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/124/19 за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" про стягнення вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства.

07.11.2019 судом ухвалено рішення у даній справі та у судовому засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" на користь ОСОБА_1 , - 168 749 грн 40 коп. вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства. В іншій частині в позові відмовлено. Судові витрати, у порядку частини 9 статті 129 ГПК України покладено на відповідача - Приватне підприємство "ТЕРНЕЛІТ-1". Призначено судове засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача на 19 листопада 2019 року о 15 год. 00 хв. Позивачу визначено протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у даній справі, а саме з 07.11.2019 надати суду докази, які підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 921/124/18, що підлягають стягненню в користь позивача, у тому числі витрат на правову допомогу адвоката.

1.3. Прийняття заяви про компенсацію судових витрат та призначення

її до розгляду у судовому засіданні.

07.11.2019 представником позивача - Осівим П.В. подано заяву про компенсацію судових витрат, у якій позивач просить стягнути з Приватного підприємства Тернеліт-1 (46009, м.Тернопіль, вул.Чумацька, 1, код ЄДРПОУ 14047347), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ), суму витрат понесених та які будуть понесені в розмірі 33794 гривень.

У зазначеній заяві позивач просить суд постановити додаткове рішення щодо вирішення питань про стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі, сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 33794 грн 00 коп.

11.11.2019 представником позивача - Осівим П.В. подано заяву про приєднання доказів, понесених витрат на правничу допомогу, зокрема: Договір про надання правничої допомоги №9/18 від 28.12.2018, Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг від 08.11.2019 року на суму 12000,00 грн. квитанцію №23652973 від 08.11.2019 на суму 12000 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Гевка В.Л. на лікарняному, судове засідання, призначене на 19.11.2019 не відбулось.

Суд, ухвалою від 26.11.2019 призначив судове засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача на 03.12.2019 о 11 год. 00 хв.

Враховуючи, що 03.12.2019 суддя Гевко В.Л. перебував на стаціонарному лікуванні, розгляд заяви не відбувся.

Ухвалою від 12.12.2019 судове засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача, призначено на 18 грудня 2019 року о 15 год. 30 хв.

Ухвалою від 18.12.2019 судове засідання відкладено на 26.12.2019 на 15 год. 30 хв.

2.Аргументи сторін.

2.1. Правова позиція заявника (позивача у справі).

У поданій суду заяві та у судовому засіданні 18.12.2019 позивач зазначає, що ОСОБА_1 , як позивач по справі, понесла та понесе витрати на сплату судового збору, отримання професійної правничої допомоги, а також судові витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Так, 28.12.2018 між Безп`ятчук С.Ф. та Адвокатом Осівом Павлом Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги №9/18 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору, Сторони домовились, що Адвокат зобов`язується забезпечити надання правничої допомоги Клієнту, а саме, захист прав Клієнта, в межах спору між Клієнтом та ПП Тернеліт 1 (чи його правонаступників за їх наявності), про стягнення вартості частки у статутному капіталі. Клієнт, в свою чергу, зобов`язується, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, оплатити надану правничу допомогу Адвокату в порядку, розмірах та строки передбачені цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору Сторони погодили, що правнича допомога знаходить своє відображення в наданні Адвокатом Клієнту наступних послуг: наступних послуг (але не виключно): ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та складення позовної заяви; підготовка та складення відзиву на позов; підготовка та складення відповіді на відзив іншого учасника справи; підготовка та складення заперечень на відповідь іншого учасника справи; представництво Клієнта безпосередньо в судових засіданнях по справі у судах першої та апеляційної інстанцій; отримання від імені Клієнта судових рішень; збір та подання доказів, подання адвокатських запитів, консультування Клієнта; підготовка та складення апеляційної скарги чи відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та складення касаційної скарги чи відзиву на касаційну скаргу.

Сторонами Договору підписано Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг від 08.11.2019 на суму 12000,00 грн (копію додано до матеріалів справи).

Вищенаведений Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг оплачений Безп`ятчук С.Ф., що підтверджується квитанцією №23652973 від 08.11.2019 на суму 12000 гривень.

Таким чином, станом на 11 листопада 2019 року розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс Позивач, складає 12000 грн.

При цьому, долучено докази понесених витрат на правничу допомогу, зокрема: Договір про надання правничої допомоги №9/18 від 28.12.2018, Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг від 08.11.2019 року на суму 12000,00 грн квитанцію №23652973 від 08.11.2019 на суму 12000 грн.

Також, в строки визначені ч.8 ст.129 ГПК України, позивачем надано докази інших судових витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертиз.

Як зазначає позивач, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03 липня 2018 року задоволено частково заяву позивача від 02.07.2018 (вх№13237 від 02.07.2018) та призначено у справі №921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизу.

Позивач оплатив зазначені експертизи відповідно до виставлених рахунків, зокрема:

- Рахунок №15415 від 03.08.2018 на суму 3432 грн оплачено квитанцією №53 від 19.10.2018 (копії додано до матеріалів справи).

- Рахунок №15613 від 13.08.2018 на суму 5148 грн оплачено квитанцією №29 від 21.08.2018 (копії додано до матеріалів справи).

Також Позивач оплатив ПП ТЕК Бюро кошти в сумі 1400 грн згідно Квитанції до прибуткового касового ордера від 19.07.2019 на підставі виставленого рахунку №19/07/119-001 від 19.07.2019 (копії додано до матеріалів справи) та відповідно до акту прийому-передачі робіт по доопрацювання (актуалізації) Звіту про оцінку майна від 20.09.2019 сплачено 2500 грн (копії додано до матеріалів справи). Разом сплачено 12480 грн.

Позивач при зверненні до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 5790 грн (копія квитанції №33 від 24.03.2018 находиться в матеріалах справи), а також, надмірно, судовий збір у розмірі 3524 грн (копію квитанції №8 від 09.06.2018 додано до матеріалів справи). Разом сплачено 9314 грн.

З урахуванням викладеного, заявник просить суд стягнути з Приватного підприємства Тернеліт -1 (46009, м.Тернопіль, вул.Чумацька,1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) суму витрат понесених, та які будуть понесені в розмірі 33794 гривень.

2.2. Правова позиція відповідача у справі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, будь-яких клопотань, заяв чи заперечень щодо розподілу судових витрат суду не надав.

3. Розгляд заяви про компенсацію судових витрат.

3.1.Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд при ухваленні Додаткового рішення.

За результатами вирішення спору суд, рішенням від 07 листопада 2019 року задовольнив позов частково.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому суд вважає, що матеріалами справи доведено, що спір у даній справ виник з вини відповідача.

Крім того, суд враховує і поведінку відповідача у справі, який у судові засідання не з`являвся, а також перешкоджав своєчасному здійсненню правосуддя не забезпечуючи належним чином отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням та не забезпечуючи своєчасного допуску експертів для проведення експертиз.

А тому суд, користаючись своїм правом, судові витрати, у порядку частини 9 статті 129 ГПК України згідно рішення у справі від 07.11.2019 повністю поклав на відповідача у справі - Приватне підприємство "ТЕРНЕЛІТ-1".

3.1.1. Щодо заявленої позивачем компенсації судового збору у розмірі 9314,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно вимог статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов`язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вказує заявник та підтверджено матеріалами справи, позивачем при зверненні із позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області було сплачено 5790,00 грн судового збору виходячи із предмету позовних вимог та ціни позову (385998,88 грн), що підтверджується квитанцією №33 від 24.03.2018.

У відповідності до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд, розглянувши подану позивачем заяву, вважає, що заявлена в ній сума судового збору в розмірі 5790,00 грн відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір" (385998,88 грн*1,5% = 5790,00 грн), є підтвердженою належними доказами у справі та такою, що підлягає до стягнення з відповідача - Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" в користь позивача - ОСОБА_1 , у порядку пункту 9 статті 129 ГПК України.

При цьому, розглядаючи заяву від 26.12.2019 в частині відшкодування 3524,00 грн судового збору, який начебто був сплачений як надмірний при подачі позову (Вх. №141 від 05.04.2018), то суд зазначає, що у справі №921/124/18 відсутні докази надмірної сплати судового збору в сумі 3524,00 грн згідно квитанції №8 від 09.06.2018.

Також, судом встановлено, що вказана позивачем сума судового збору у розмірі 3524 грн була сплачена згідно квитанції №8 від 09.06.2018 при зверненні ОСОБА_1 до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного товариства "Тернеліт-1", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування нежитлового приміщення та повернення по 1/6 частці нежитлового приміщення, що є предметом спору у справі №921/200/18. Вказана справа перебувала у провадженні судді Руденко О.В.

Так, судом встановлено, що 14.06.2018 у справі №921/200/18 позивачем через канцелярію суду подано заяву без номера (вх.№12519), у якій ОСОБА_1 , серед іншого, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України, просила суд повернути їй позовну заяву, а також вирішити питання про повернення суми сплаченого судового збору, згідно із п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою від 15 червня 2018 року суддя Руденко О.В. заяву ОСОБА_1 без номера (вх.№12519) про повернення позовних матеріалів та суми сплаченого судового збору задовольнив. Відтак, позовну заяву без номера (вх.№234) від 08.06.2018 та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду та повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 ) із Державного бюджету України, судовий збір у сумі 3524 грн, сплачений згідно квитанцій №8 від 09.06.2018.

Одночасно, повернуто ОСОБА_1 і долучений оригінал квитанцій №8 від 09.06.2018 на суму 3524 грн.

З огляду на зазначене, суд заяву позивача від 26.12.2019 (вх№23649 від 26.12.2019) в частині стягнення з відповідача 3524 грн судового збору, сплаченого згідно квитанції №8 від 09.06.2018, залишає без розгляду, як безпідставно заявлену.

3.1.2. Щодо судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача заявою від 07.11.2019 року просив суд стягнути із відповідача - Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" судові витрати, проте зазначив, що докази понесення таких витрат (договори, рахунки тощо) зобов`язується надати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

07.11.2019 позивачем - ОСОБА_1 надано суду заяву №б/н від 07.11.2019, у якій позивач просить суд компенсувати судові витрати, зокрема і 12000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану згідно Акту прийому-передачі наданих правничих послуг у справі №921/124/18.

Клопотанням №б/н від 11.11.2019 (вх. №20404 від 11.11.2019), долучено докази на підтвердження сплаченого позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.

Із поданих доказів вбачається, що 28.12.2018 між Безп`ятчук С.Ф. та Адвокатом Осівом Павлом Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги №9/18 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору, Сторони домовились, що Адвокат зобов`язується забезпечити надання правничої допомоги Клієнту, а саме, захист прав Клієнта, в межах спору між Клієнтом та ПП Тернеліт 1 (чи його правонаступників за їх наявності), про стягнення вартості частки у статутному капіталі. Клієнт, в свою чергу, зобов`язується, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, оплатити надану правничу допомогу Адвокату в порядку, розмірах та строки передбачені цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору Сторони погодили, що правнича допомога знаходить своє відображення в наданні Адвокатом Клієнту наступних послуг: наступних послуг (але не виключно): ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та складення позовної заяви; підготовка та складення відзиву на позов; підготовка та складення відповіді на відзив іншого учасника справи; підготовка та складення заперечень на відповідь іншого учасника справи; представництво Клієнта безпосередньо в судових засіданнях по справі у судах першої та апеляційної інстанцій; отримання від імені Клієнта судових рішень; збір та подання доказів, подання адвокатських запитів, консультування Клієнта; підготовка та складення апеляційної скарги чи відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та складення касаційної скарги чи відзиву на касаційну скаргу.

Сторонами Договору підписано Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг від 08.11.2019 на суму 12000,00 грн (копію додано до матеріалів справи).

Вищенаведений Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг оплачений Безп`ятчук С.Ф., що підтверджується квитанцією №23652973 від 08.11.2019 на суму 12000 гривень.

Таким чином, станом на 11 листопада 2019 року розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс Позивач, складає 12000 грн.

При цьому, долучено докази понесених витрат на правничу допомогу, зокрема: Договір про надання правничої допомоги №9/18 від 28.12.2018, Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг від 08.11.2019 року на суму 12000,00 грн квитанцію №23652973 від 08.11.2019 на суму 12000 грн.

Частиною четвертою статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд дотримується позиції (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менше, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертої статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

На підтвердження наведеної позиції Верховний Суд звертається до критеріїв, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України законодавець надав суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами в порядку частини п`ятої статті 126 ГПК України.

Разом із тим обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, як це визначено частиною шостою статті 126 ГПК України.

Отже, керуючись принципом змагальності сторін у господарському судочинстві відповідно до статті 13 ГПК України, суд при здійсненні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не зменшує з власної ініціативи розмір таких витрат, оскільки обов`язок доведення їх неспівмірності у розумінні положень частини четвертої статті 126 ГПК України покладено на сторону, яка за результатами розгляду справи по суті повинна понести тягар компенсації таких витрат іншій стороні у справі, яка їх сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18.

Верховний Суд, також звертає увагу (постанова КГС ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Також,слід взяти до уваги і правову позицію викладену Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у Постанові від 22.11.2019 року справа № 902/347/18 за якою, дослівно: У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. ……

….. Отже, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, за власною ініціативою, а тому постанова суду апеляційної інстанції в частині зменшення витрат на правову допомогу має бути скасована …. .

Вказані вище правові позиції ВС враховуються судом на підставі статті 236 ГПК України відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також згідно змісту статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів за якою висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому, клопотання про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката, відповідачем - Приватним підприємством "ТЕРНЕЛІТ-1" до суду не подавалось. Заперечень на заяву про стягнення судових витрат відповідачем, також, не подано!

Таким чином, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру заявленої до стягнення суми 12000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн 00 коп. нормативно та документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг та не запереченими і не спростованими відповідачем у справі.

А тому, 12000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, суд повністю покладає на відповідача у справі - Приватне підприємство "ТЕРНЕЛІТ-1" та вони підлягають стягненню з відповідача - Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" в користь позивача: ОСОБА_1 .

3.1.3. Щодо судових витрат, сплачених заявником за проведення судової експертизи у розмірі 8580,00 грн.

Відповідно до приписів частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03 липня 2018 року задоволено заяву позивача про призначення у справі експертизи від 02/07.2018 (вх№ 13237 від 02.07.2018) частково. Призначено у справі №921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизу.

Позивач оплатив зазначені експертизи відповідно до виставлених рахунків, зокрема:

Рахунок №15415 від 03.08.2018 на суму 3432 грн оплачено квитанцією №53 від 19.10.2018 (копію додано до матеріалів справи).

Рахунок №15613 від 13.08.2018 на суму 5148 грн оплачено квитанцією №29 від 21.08.2018 (копію додано до матеріалів справи).

07.11.2019 позивачем - ОСОБА_1 надано суду заяву №б/н від 07.11.2019, у якій позивач просить суд компенсувати судові витрати за проведення оціночно-будівельної та судово-економічної експертиз.

При дослідженні обставин справи в їх сукупності, та з огляду на те, що у спорі існували питання, які потребували спеціальних знань у різних галузях дослідження, суд призначав у справі № 921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизи, проведення яких доручалося Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль).

Після здійснення досліджень по вказаних експертизах Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, висновки надано суду.

Суд, надавши оцінку поданій позивачем заяві, та наявним у справі доказам щодо проведених судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз, вважає, що понесені позивачем витрати за проведення оціночно-будівельної та судово-економічної експертиз підлягають компенсації позивачу шляхом стягнення вказаних сум із відповідача в користь позивача.

3.1.4. Щодо судових витрат, заявлених позивачем до компенсації за проведення оціночної вартості майна у розмірі 3900,00 грн.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач у наданій заяві просить компенсувати йому витрати пов`язані із проведенням оціночної експертизи ринкової вартості майна підприємства - нежитлового приміщення за адресою : м.Тернопіль, вул.Руська,34, яка оформлена згідно Висновку приватного підприємства "Тернопільська експертно-консультаційне бюро" від 11.04.2017. Одночасно надав докази по оплаті ПП ТЕК Бюро коштів в сумі 1400 грн, а саме кошти сплачені згідно Квитанції до прибуткового касового ордера від 19.07.2019 на підставі виставленого рахунку №19/07/119-001 від 19.07.2019 (копію додано до матеріалів справи) та відповідно до акту прийому-передачі робіт по доопрацюванню (актуалізації) Звіту про оцінку майна від 20.09.2019 сплачено 2500 грн.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 ГПК України).

Надавши оцінку поданим доказам щодо проведення оціночної експертизи ринкової вартості майна підприємства - нежитлового приміщення за адресою : м.Тернопіль, вул. Руська,34, та проведених робіт по доопрацюванню (актуалізації) Звіту про оцінку майна, з огляду на надані позивачем докази на підтвердження понесення таких витрат, суд дійшов висновку про відшкодування позивачу судових витрат в розмірі 3900 грн, шляхом стягнення їх з відповідача на користь позивача.

4.Висновок суду.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, надавши оцінку поданим доказам на підтвердження понесених позивачем судових витрат, а саме: 5790 грн судового збору та 24480 грн коп. інших судових витрат (на професійну правову допомогу, за проведення експертиз та вартості робіт по наданню оцінки майна), вважаючи їх належними в розумінні статей 126,129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстави для задоволення частково заяви та ухвалення додаткового рішення у справі №921/124/18.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають до стягнення з відповідача - Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1", вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль, 46009, код ЄДРПОУ 14047347 в користь позивача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_2 .

У свою чергу, заяву позивача від 26.12.2019 (вх№23649 від 26.12.2019) про стягнення з відповідача 3524 грн судового збору, суд залишає без розгляду.

Згідно частини 5 статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи вищезазначене, Керуючись положеннями статей 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244, 253, 254, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Стягнути з Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5790 грн 00 коп.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" в користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3900 грн 00 коп., сплачені за проведення аналізу ринку комерційної нерухомості м.Тернополя та вартості робіт за проведення оцінки об`єкта, на відповідача - Приватне підприємство "ТЕРНЕЛІТ-1".

3.Стягнути з Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" в користь ОСОБА_1 - 12000 грн 00 коп. витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги адвокатом.

4.Стягнути з Приватного підприємства "ТЕРНЕЛІТ-1" в користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8580 грн 00 коп., сплачені за проведення експертиз №777/18-22 та №776/18-22.

5.Заяву позивача від 26.12.2019 (вх№23649 від 26.12.2019) про стягнення з відповідача 3524 грн судового збору, залишити без розгляду.

Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Позивач (Стягувач): ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_2 ;

Відповідач (Боржник): Приватне підприємство "ТЕРНЕЛІТ-1", вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль, 46009, код ЄДРПОУ 14047347.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи, вихідні та святкові дні, повний текст додаткового рішення складено та підписано протягом робочих днів 15.01.2020 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022 .

Суддя В.Л. Гевко