Рішення

від 12.01.2020 по справі 927/990/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/990/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, вул. Гаврила Музиченка, 31, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 14321860

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНІКС», проспект Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22824865,

адреса для листування: вул. Толстого, 155, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 73 200,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Державної прикордонної служби України подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНІКС» про стягнення 73 200,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На виконання умов укладеного 01.03.2018 між Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАНІКС» (Виконавець) договору №41-18, Виконавець взяв на себе зобов`язання провести роботи по ремонту модулятора (код ДК 021:2015-50660000-9), а Замовник прийняти і оплатити роботи в кількості, асортименті, що зазначено в специфікації, що додається до даного договору і є його невід`ємною частиною. Позивач на виконання умов п.3.3. Договору виконав взяті на себе зобов`язання, та оплатив роботи по ремонту в сумі 73 200,00 грн, здійснивши попередню оплату, відповідач роботи по Договору не виконав та 07.10.2019 повернув в неробочому стані майно. Таким чином, керуючись ч.3 ст. 858 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 73 200,00 грн збитків (суму попередьої оплати), понесених внаслідок невиконання умов договору №41-18 на проведення робіт по ремонту Модулятора ПРГД 2.081.001, №0104-04.2012 року випуску.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 справа №927/990/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

За наслідками перевірки суддею позовної заяви та доданих до неї документів ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі п.1 ч.1, ч.2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачеві - Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; належним чином засвідчених копій документів, доданих в якості додатку до позовної заяви.

17.12.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків №14/9358 від 13.12.2019 разом з відповідними додатками.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.01.2020 встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов, заперечень тощо.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте в судове засідання 13.01.2020 не з`явився, причин неявки не повідомив.

08.01.2020 на електронну поштову адресу суду від позивача надійшла сканкопія заяви-клопотання № 14/119 від 08.01.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача у засіданні суду у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на відрядження. Отриманий лист не підписано електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Суд враховує, що в силу приписів пункту 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представників позивача у засіданні суду не відповідає вимогам вказаних норм кодексу, закону та положенню Інструкції.

На час розгляду справи по суті письмовий примірник клопотання позивача до суду не надійшов.

Оскільки клопотання № 14/119 від 08.01.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача у засіданні суду не скріплено електронним цифровим підписом, таке клопотання не належить до офіційних, а відтак суд відповідно не приймає його до розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати заяву, клопотання, письмові заперечення проти позову тощо.

Отже, відповідно до положень ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.03.2018 року між ТОВ «ВАНІКС» (Виконавець, відповідач у справі) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник, позивач у справі) укладено договір № 41-18 на проведення ремонтних робіт по ремонту «Модулятора» ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску (далі Договір).

Відповідно до п.1. договору Виконавець зобов`язується провести роботи по ремонту модулятора (код ДК 021:2015 - 50660000-9), а Замовник прийняти і оплатити роботи, в кількості, асортименті, що зазначено в специфікації, що додається до даного договору і є невід`ємною, незмінною частиною даного Договору після його підписання. Виконавець зобов`язується якісно провести роботи, а Замовник зобов`язується прийняти роботи та здійснити оплату в належній формі та розмірі, встановленими в Договорі строки.

Згідно з п.2 договору, роботи по ремонту модулятора повинні бути виконані відповідно до технічної документації радіолокаційної станції «Буревісник 1» та оформлені актом виконаних робіт. Виконавець надає гарантію на проведений ремонт терміном 6 місяців з моменту проведення налагоджувальних робіт.

Розділом 3 договору передбачено, що сума договору становить 73 200,00грн. Вартість робіт визначається Виконавцем та відображена в специфікації (Додаток№1). Замовник зобов`язується сплатити роботи по ремонту згідно Графіку проведення оплати ремонту модулятора (Додаток №3) протягом 3-х банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця. Визначена виконавцем вартість робіт узгоджується сторонами протоколом узгодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №2). Датою розрахунку за проведені роботи вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до п. 9.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те особами і діє до повного виконання його умов, але не пізніше 30 грудня 2018 року.

Доказів розірвання сторонами, визнання недійсним, припинення вказаного договору сторонами суду не надано.

Додатком №3 до договору №41-18 від 01.03.2018 сторони погодили перерахування Виконавцю 43 575,00 грн протягом 01-10 березня за розбір, дефектування, виготовлення печатних плат, збір та регулювання; протягом 4-10 червня перерахування 29 625,00 грн за виготовлення трансформатора високої напруги, зборку приладу, перевірку працездатності, герметичності та кінцеву перевірку.

Позивачем перераховано відповідачу 43575,00грн 06.03.2018 та 29625,00грн 19.06.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи електронними виписками про проведення платежів (а.с. 17-18).

Таким чином на виконання договору позивачем перераховано відповідачу кошти на загальну суму 73 200,00 грн.

03.12.2018 сторонами складено акт-рекламація №1 про необхідність усунення недоліків ремонту, який підписали представники ТОВ «ВАНІКС» та військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з тим, що після ремонту «Модулятор» належно не працював.

Згідно з наданою позивачем копією акту рекламації від 03.12.2018, комісією у складі представників ТОВ «ВАНІКС» та Військової частини НОМЕР_1 , ознайомившись із станом модулятора ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску, який надійшов від ТОВ «ВАНІКС» 13.06.2018, після проведення робіт по ремонту (Договір №41-18 від 01.03.2018року) зазначено, що вищезазначений виріб не придатний і підлягає ремонту на заводі виробника силами і за рахунок виробника.

Відповідно до акту передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів від 06.12.2018 модулятор ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску, блок «Бутон» №12344214-04.2012 року випуску та розподільчий блок передані в плановий/позаплановий ремонт, реконструкцію, модернізацію ТОВ «ВАНІКС» з 06.12.2018.

Відповідно до п. 6.3. Договору в разі проведення Виконавцем робіт не в повному обсязі або невідповідної якості складається двосторонній акт і такі роботи не зараховуються в виконання зобов`язань Виконавцем за цим договором і підлягають повторному виконанню в десятиденний термін.

Тобто, відповідач був зобов`язаний здійснити ремонт та реконструкцію вказаних об`єктів у строк до 16.12.2018.

Листами № 07 від 25.02.2019 та №12 від 23.03.2019 відповідач повідомляв позивача про відкладення поставки модулятора, у зв`язку з необхідністю проведення налаштування та регулювання як окремих елементів так і всієї системи в цілому та зобов`язувався здійснити таку поставку до 23.03.2019 та 23.04.2019 відповідно.

У зв`язку з недотриманням відповідачем взятих на себе зобов`язань по ремонту модулятора позивач 13.09.2019 направив на адресу відповідача лист №91/6990 з вимогою повернути сплачені кошти у сумі 73200,00грн, а також прилади передані за актом передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів від 06.12.2018.

Відповідно до наданої позивачем роздруківки з офіційної інтернет-сторінки пошуку інформації про вручення поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» лист №91/6990 від 13.09.2019 отримано відповідачем 23.09.2019.

Доказів повернення отриманих коштів, належного проведення ремонту (реконструкції та/або модернізації) модулів відповідачем суду не надано.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно вказаної вище норми, невиконання відповідачем передбачених договором робіт надає позивачу право, як замовнику, відмовитись від договору підряду та вимагати у відповідача відшкодування збитків.

За таких обставин, встановлення судом факту невиконання відповідачем передбачених умовами договору підряду робіт, та відмову позивача від договору, що має наслідком припинення спірного договору шляхом односторонньої відмови від нього, в свою чергу, дає підстави позивачу вимагати відшкодування збитків.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань здійснюється в порядку ст. 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому відшкодування збитків можливе за наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи; результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина у вчиненні правопорушення.

Умовою відповідальності за правопорушення є вина заподіювача збитків, тобто винною дією є невиконання, відмова від виконання або неналежне виконання зобов`язань. Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт наявності протиправної поведінки боржника, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом та вказувалось вище, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором № 41-18 на проведення ремонтних робіт по ремонту «Модулятора» ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску від 01.03.2018; перераховані в якості авансу кошти позивачу не повернув.

Доказів належного виконання договору, перерахування позивачу коштів (попередньої оплати) відповідачем суду не надано.

Враховуючи встановлення факту невиконання робіт передбачених договором, встановивши в діях відповідача наявність всіх обов`язкових елементів складу правопорушення, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача неповернутої попередньої оплати за договором підряду в сумі 73 200,00 грн, які за своєю правовою природою є збитками.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений за подання позовної заяви судовий збір на суму 1 921,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНІКС» (проспект Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22824865) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (вул. Гаврила Музиченка, 31, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 14321860 ) 73 200,00грн збитків та 1 921,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16 січня 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/