Рішення

від 26.12.2019 по справі 904/1653/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року Справа № 904/1653/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА ТМ", м. Херсон,

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 145062,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Логвіновської А.А., довіреність № 175-к від 16.01.2019р.;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - не з`явився.

Оскільки до Господарського суду Дніпропетровської області представник ОСОБА_1 не з`явився, судове засідання призначене на 26.12.2019 на 14 год.30 хв. в режимі відеоконференції не проводилось, про що Господарським судом Херсонської області складено відповідний акт.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: 24 липня 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА ТМ" та до ОСОБА_1 солідарне про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 312500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором від 09.11.2018р., а відповідачем-2 - зобов`язань за договором поруки №POR1541415533315 від 09.11.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019р. було зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у строк протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали суду надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

28 травня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшов лист із підтвердженням місця проживання зазначеної вище фізичної особи у місті Дніпро.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. прийнято позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" до розгляду, відкрито провадження у справі 904/1653/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019р. відкладено підготовче засідання.

01 липня 2019 року від представника ОСОБА_1 на дійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. У наданому відзиви посилається на положення статей 203, 215, 218, 236 Цивільного кодексу України. На думку відповідача -2 укладений між позивачем та ОСОБА_1 договір поруки є недійсним, оскільки не був підписаний останнім, зазначене свідчить про відсутність факту вільного волевиявлення ОСОБА_1 при укладенні зазначеного договору. За твердженням ОСОБА_1 , відповідно до приписів ч.3 ст. 203 ЦК України зазначене є підставою для визнання даного правочинну недійсним. Відповідач-2 також зазначає, що укладення Договору поруки передувало укладенню самого кредитного договору. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019р. справу 904/1653/19 порушену за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА ТМ" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 312500,00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

24 липня 2019 року зазначена вище справа надійшла до Господарського суду Херсонської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.07.2019р. суд прийняв матеріали справи № 904/1653/19 до провадження, залишив позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 21 серпня 2019 року справу прийнято до провадження, визначено розгляд справи № 904/1653/16 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 03.09.2019 суд з технічних причин відмовив представнику відповідача-2 у задоволені заяви про участь у судовому засіданні призначеного на 24 вересня 2019 року об 11:00 год. у справі 904/1653/19 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 24.09.2019р. суд продовжив строк проведення підготовного засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 24 вересня 2019 року суд задовольнив клопотання представника відповідача-2 та вирішив судові засідання у справі № 904/1653/19 проводити в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Херсонської області, зал судових засідань № 3, проведення відеоконференції доручено Господарському суду Дніпропетровської області, який знаходиться за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

22 жовтня 2019 року до Господарського суду Херсонської області з супровідним листом Господарського суду Дніпропетровської області від позивача у справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Так, у поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 145062,43грн. (з яких: 143961,20 грн. - заборгованість за кредитом, 651,69 грн. - заборгованість за процентами 449,54 грн. - пеня) та судові витрати.

06 листопада 2019 року на електрону адресу Господарського суду Херсонської області від представника відповідач-2 надійшла заява про долучення документів. Зазначена заява ухвалою від 12.11.2019р. залишена судом без розгляду, оскільки не скріплена електронним цифровим підписом, а тому не має юридичної сили та статусу офіційного документа.

Ухвалою від 12 листопада 2019 року суд продовжив строк проведення підготовчого засідання у справі № 904/1653/19 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Також вказаною ухвалою суд задовольнив заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи визначено здійснювати з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та відкладено підготовче засідання у справі.

За результатами проведення підготовчого засідання 03.12.2019 судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 904/1653/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2019р.

Ухвалою від 05 грудня 2019 року визначено cудові засідання у справі № 904/1653/19, проводити в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області та встановлено, проводити судове засідання призначене на 26.12.2019 в режимі відеоконференції.

У призначене судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. До суду повернулась копія ухвали від 03.12.2019р., яка була направлена на адресу відповідача-1 з відміткою пошти - "неправильно зазначена адреса одержувача".

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі № 904/1653/19 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, буд. 15. ( а.с. 85).

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвали суду у даній справі направлені на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-2 явки свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повернутим на адресу суду поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 03.12.2019 адресанту.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для її вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні 26.12.2019р. позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 26.12.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 09 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсушка ТМ" (надалі - клієнт або відповідач-1) і Акціонерним товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - банк або позивач) був укладений кредитний договір №б/н, за яким клієнт приєднався до Умов та правил надання послуги "КУБ" шляхом підписання анкети-заявки, з умовами кредиту - строковий договір, розмір кредиту - 375000 грн., строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.2-1.4 договору).

Умовами п. 1.5. договору встановлений порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, рівними частинами, починаючи з місяця, наступного місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в якому було надано кредит, включно з цим числом.

Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача-1, відповідно до якої позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

За умовами п. 3.2.8.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або в сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари і послуги.

Надання кредитів в рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в заяві. Для позичальників, які працюють в сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку. (п.3.2.8.3. Договору)

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91 (дев`яносто першого) дня порушення будь-якого із зобов`язань, вправі змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня з дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (п. 3.2.8.3.1.3. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").

Згідно п. 3.2.8.5.2. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що клієнт зобов`язаний оплатити щомісячні відсотки за користування кредитом відповідно до п. 3.2.8.3.2.

За умовами п. 3.2.8.3.2. вказаних Умов зазначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.8.6.2.).

При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в заяві (п.3.2.8.3.3. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1 Договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.3.2.8.10.1. договору).

Пунктом 3.2.8.11. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.3.2.8.11. Договору).

Крім того, в забезпечення вищевказаного кредитного договору, 09.11.2018р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - кредитор або позивач) і ОСОБА_1 (наділі - поручитель або відповідач-2) був укладений договір поруки №POR15415533315 (надалі - договір поруки), предметом якого, є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсушка ТМ" зобов`язань, які випливають з договору (п.1.1. договору поруки).

На виконання умов кредитного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідачеві-1 кредитні кошти в розмірі 357000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором.

В свою чергу відповідач-1 та відповідач-2 не виконали належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку з чим мають перед позивачем прострочену заборгованість у розмірі 312500,00 грн..

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду про стягнення 312500,00 грн. заборгованості.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду господарським судом.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої Палати у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.11.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсушка ТМ" через систему інтернет - клієнт - банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до заяви позичальник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" - http://privatbank.ua (а.с. 23).

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо ця форма для даного виду договір не вимагається.

Таким чином, між АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсушка ТМ" 09.11.2018р був укладений кредитний договір б/н (який за своєю правовою природою є договором приєднання): вид кредиту - строковий договір, розмір кредиту - 375000,00 грн. (відповідно до п.1.2. Заяви про приєднання), строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 1.8% в місяць від початкового розміру кредиту (в.т.ч. при достроковому погашенні кредиту), відповідальність - у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом додатково сплачується банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківський послуг.

В забезпечення кредитного договору між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" і ОСОБА_1 був укладений договір поруки №POR1541415533315 від 05.12.2018р., предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсушка ТМ" зобов`язань за угодами приєднання.

Зазначені обставини підтверджено доданим до матерів справи документами: заявою про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ", витягом з "Умов та правил надання банківський послуг", договором поруки №POR1541415533315 від 05.12.2018р., розрахунком заборгованості, виписками по рахунку ТОВ "Укрсушка ТМ", повідомленням від 18.03.2018 про існування заборгованості.

22 жовтня 2019 року до Господарського суду Херсонської області від позивача у справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідачів 145062,43 грн. заборгованості, з якої: 143961,20 грн. - заборгованість за кредитом, 651,69 грн. - заборгованість за процентами, 449,54 грн. - пеня.

Ухвалою від 12.11.2019р. суд задовольнив заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи визначено здійснювати з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стосовно твердження відповідача-2, що договір поруки не був підписаний поручителем - ОСОБА_1 , а також те. що договір поруки підписаний раніше кредитного договору, то суд зазначає наступне.

Чинний закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

Якщо договір поруки укладено на забезпечення зобов`язання, яке виникне у майбутньому, господарський суд повинен у кожному конкретному випадку враховувати конкретні обставини справи та встановити наявність чи відсутність ознак, які б вказували на те, яке саме зобов`язання забезпечене порукою, у якому обсязі та на яких умовах.

Відповідно до заяви про приєднання від 09.11.2018 (а. с. 23) ТОВ "Укрсушка ТМ" в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі статуту, приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ.

В матеріалах справи наявна інформація про підписання вказаної заяви про приєднання електронним цифровим підписом ОСОБА_2 (а.с. 24), а також про підписання договору поруки від 05.11.2018р. електронним цифровим підписом ОСОБА_1 (а. с. 35).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст.4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис", сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Пунктом 14.8. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.

Відповідно до п.14.9. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов`язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу. Національний банк України має право встановлювати обов`язкові умови договору.

Згідно з п. 18.3. ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.

Пункт 18.4. ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачає, що електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.

Вказаний договір поруки №POR1541415533315 від 05.12.2018 укладений сторонами із застосуванням електронного цифрового підпису, що підтверджується особливостями ключа відповідача, а саме: сертифікат виданий: АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , реєстраційний номер сертифіката: 0D84EDA1BB9381E8040000009EA02E00DEFEB300, дата видачі: 12.10.2018р. Вірність вказаних підписів (ЕЦП та електронної печатки) підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ ПРИВАТБАНК (АЦСК АТ КБ ПРИВАТБАНК .

Відповідачі позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 143961,20 грн. належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачами, а тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за кредитом в сумі 143961,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення з відповідачів 651,69 грн. - заборгованості за процентами та 449,54 грн. - заборгованості з пені, судом встановлено наступне.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви від 04.04.2019р., АТ КБ ПРИВАТБАНК просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА ТМ" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 312500,00 грн. із зазначенням - заборгованість за кредитом, вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за процентами та пені відсутня.

Таким чином, позивачем не заявлялись вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів сум процентів та пені.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. В даному випадку цей обов`язок відповідачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування клопотання.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Суд звертає увагу, що зменшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги пов`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то вони можуть бути пред`явлені з дотриманням, зокрема, приписів статті 173 ГПК України.

Доповнення позовних вимог новими вимогами є пред`явленням нового позову, а тому має подаватись, як окрема позовна заяву з клопотанням про об`єднання позовних вимог в одному провадженні.

На підставі виклденого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів 651,69 грн. - заборгованості за процентами та 449,54 грн. - заборгованості з пені.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА ТМ" ( 73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, буд. 15, код ЄДРПОУ 40754557) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитом у розмірі 143961,20 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2159,42 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.01.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко