Рішення

від 16.01.2020 по справі 400/3042/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 р. № 400/3042/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О. М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " Кордон", вул. Флотська, 10-Б, м. Миколаїв, 54025

до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

третя особа:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:визнання протиправним та скасування припису від 17.09.2019 № 69,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Кордон» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якій просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 17 вересня 2019 року № 69 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний припис відповідача є таким, що прийнятий не на підставі, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження не з тією метою, якою це повноваження надано; необґрунтовано; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; дискримінаційно; непропорційно; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Позивач зазначив, що відповідач не обґрунтував, які активні дії здійснював позивач щодо не допуску перевіряючих на об`єкт будівництва, а позивач не знав про намір відповідача на проведення позапланової перевірки.

Ухвалою від 24 вересня 2019 року суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О. М. відкрив провадження у адміністративній справі № 400/3042/19 та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

08 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Кордон» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 24 вересня 2019 року № 29-705/22.02-12.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незаконність та необґрунтованість зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень, з урахуванням того, що оскаржувану постанову відповідач виніс за невиконання припису від 14 серпня 2019 року № 46, який вичерпав свою дію уже на момент його отримання позивачем та взагалі не мав жодного відношення до перевірки, що проводилася відповідачем у період з 04 по 17 вересня 2019 року. Строк виконання припису відповідача від 17 вересня 2019 року № 69 тривав до 30 вересня 2019 року, з чого вбачається передчасність та протиправність оскаржуваної постанови, винесеної 24 вересня 2019 року.

У відзиві, що надійшов до суду 21 листопада 2019 року, відповідач проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в позові, з посиланням на вчинений позивачем з 04 по 17 вересня 2019 року недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки на об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . Також відповідач зазначив, що за результатами позапланової перевірки виконання позивачем припису відповідача від 14 серпня 2019 року № 46 відповідач видав припис від 17 вересня 2019 року № 69; складений відповідачем акт перевірки від 17 вересня 2019 року № 151/2019 та припис від 17 вересня 2019 року № 69 повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 09 жовтня 2019 року суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А. відкрив провадження в адміністративній справі № 400/3330/19 та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 09 жовтня 2019 року адміністративна справа № 400/3330/19 передана з метою її об`єднання в одне провадження із справою № 400/3042/19.

Ухвалою від 25 листопада 2019 року суд об`єднав адміністративні справи №400/3042/19 та № 400/3330/19 в одне провадження для спільного розгляду та постановив присвоїти об`єднаним справам загальний № 400/3042/19.

Протокольною ухвалою від 25 листопада 2019 року суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 та залучив її до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

29 листопада 2019 року позивача надав відповідь на відзив, у якому посилався на правову позицію Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 400/2866/18 та зазначив, що керівник позивача як безпосередньо 17 вересня 2019 року, так і протягом 04 - 19 вересня 2019 року жодного разу фізично не перебувала за адресою об`єкта будівництва, а тому не могла не допустити посадових осіб відповідача на зазначений об`єкт.

Протокольними ухвалами від 09 грудня 2019 року, суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про долучення до матеріалів справи фотографій об`єкта будівництва, оскільки вони не стосується предмету спору, та зобов`язав відповідача надати суду відсутні у матеріалах справи докази, на які представник відповідача посилався під час виступів у судовому засіданні 09 грудня 2019 року.

20 грудня 2019 року відповідач надав суду матеріали перевірки за період з 08 по 14 серпня 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у позовних вимогах.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, просили відмовити в позові.

на підставі клопотань сторін та відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд установив таке.

14 серпня 2019 року відповідач видав позивачу припис № 46 про усунення порушень містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб відповідача на об`єкт „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 7-а» та надати необхідні документи для проведення позапланової перевірки з терміном виконання до 28 серпня 2019 року.

Як зазначено у цьому приписі, він направлений позивачу 14 серпня 2019 року поштовим відправленням № 5400307118242 та отриманий ним 13 вересня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення цього поштового відправлення.

28 серпня 2019 року відповідач видав наказ № 327 про проведення в період з 04 по 17 вересня 2019 року позапланової перевірки виконання вимог припису від 14 серпня 2019 року № 46.

28 серпня 2019 року відповідач оформив направлення № 195 на зазначену перевірку на ім`я начальника відділу інспекційної роботи управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.

Листом від 28 серпня 2019 року № 577/22.01-23 відповідач повідомив позивачу про позапланову перевірку, яку планується провести, зазначивши, що вона буде проведена 04 вересня 2019 року о 10 годині 00 хвилин, роз`яснив права та обов`язки позивача, попередив про обов`язковість участі позивача під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Зазначений лист був направлений позивачу 29 серпня 2019 року та вручений його представнику 13 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком АТ „Укрпошта» .

17 вересня 2019 року начальник відділу інспекційної роботи управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Демидов Л. В. склав акт № 151/2019 про те, що директор ТОВ „Кордон» ОСОБА_2 та директор ТОВ „Миколаївдорпроект» Дробот В. В. не допустили посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом» за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 7-а для проведення позапланової перевірки.

17 вересня 2019 року відповідач видав позивачу припис № 69 про усунення порушень містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб відповідача на об`єкт „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 7-а» та надати необхідні документи для проведення позапланової перевірки з терміном виконання до 30 вересня 2019 року.

Як підставу видання припису зазначено недопуск позивачем у період з 04 по 17 вересня 2019 року посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на зазначений об`єкт та ненадання протягом перевірки необхідних документів, що кваліфіковано як порушення пункту першого частини третьої статті 41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту першого пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Припис отриманий позивачем 17 вересня 2019 року, про що свідчить відповідна розписка на приписі.

17 вересня 2019 року відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом» , ТОВ „Кордон» , за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 7-а, виявлено порушення абзацу першого пункту першого частини шостої статті 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та абзацу третього пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, а саме: у період з 04 по 17 вересня 2019 року позивач не допустив посадову особу відповідача на зазначений об`єкт для проведення позапланової перевірки та не надав необхідні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим не виконав вимогу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 серпня 2019 року № 46 управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.

Другий примірник протоколу позивач отримав 17 вересня 2019 року, про що свідчить відмітка на протоколі.

Постановою від 24 вересня 2019 року відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту першого частини шостої статті 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав штраф у сумі 30 105,00 грн.

Згідно з постановою, її винесенню передував розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17 вересня 2019 року № 151/2019; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 вересня 2019 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17 вересня 2019 року № 69; фотоматеріали.

Відповідно до постанови, за результатами розгляду цих матеріалів відповідач установив, що позивач у період перевірки з 04 по 17 вересня 2019 року не допустив посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 7-а» , а також протягом перевірки не надав необхідні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим не виконав вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 серпня 2019 року № 46.

Як зазначено у постанові, її примірник надіслано позивачу 25 вересня 2019 року поштовим відправленням № 5402806191042.

Спір між сторонами полягає в тому, чи мав місце з боку позивача недопуск посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва в період з 04 по 17 вересня 2019 року, оскільки саме ця обставина слугувала підставою видання відповідачем оскаржуваного позивачем припису та постанови про накладення на позивача штрафу.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Постанова № 553).

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частина третя зазначеної статті передбачає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пункти 2, 3 частини 3 статті 41 №3038-VI передбачають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення, як невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Суд установив, що листом від 28 серпня 2019 року № 577/22.01-23 відповідач повідомив позивача, що посадові особи відповідача проведуть позапланову перевірку об`єкта „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 » на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівності діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яка відбудеться 04 вересня 2019 року о 10-00 год.

Як підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, позивач отримав зазначений лист 13 вересня 2019 року, тобто після дати, зазначеної у вищезгаданому листі відповідача.

Отже, станом на 04 вересня 2019 року позивач не був повідомлений про проведення перевірки, а тому в період з 04 по 13 вересня 2019, відповідно, і не міг здійснити недопуск посадових осіб відповідача для проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 400/2866/18.

Суд зазначає, що недопущення посадових осіб органу держархбудконтролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до місць, де здійснюється будівництво об`єктів (місць будівництва об`єктів), до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, будівельного майданчика з метою його огляду та ненадання на запит органу державного архітектурно-будівельного контролю документів, які є підставою для проведення будівельних робіт тощо.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень, закріплених статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав належних, допустимих і достаніх доказів здійснення позивачем недопуску посадових осіб відповідача у період з 04 по 17 вересня 2019 року.

Ані в акті № 151/2019 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17 вересня 2019 року, ані у інших документах, наданих відповідачем суду, ані у відзиві на позовну заяву, не зазначено, у чому конкретно мав вияв недопуск посадових осіб відповідача для проведення перевірки на об`єкті контролю, за яких обставин посадова особа відповідача дійшла висновку, що позивач чинить недопуск його для проведення перевірки.

Відповідач не надав суду інформації та доказів щодо обставин кількості та дат прибуття відповідача на об`єкт контролю для проведення перевірки та обставин стверджуваного недопуску.

Відповідач не надав суду доказів, що керівник відповідача перебував за адресою здійснення контролю та чинив активні дії щодо недопуску перевіряючих на об`єкт будівництва, оскільки він не був повідомлений належним чином про здійснення державного архітектурного-будівельного контролю.

Крім того, як зазначено вище, згідно з формулюванням підстави притягнення позивача до відповідальності, наведеним в оскаржуваній постанові, штраф у сумі 30105,00 грн., накладений на відповідачем на позивача за недопуск у період перевірки з 04 по 17 вересня 2019 року посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт контролю та ненадання протягом перевірки необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим не виконані вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 серпня 2019 року № 46.

У приписі від 14 серпня 2019 року № 46 йшлося про усунення порушень містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб відповідача на об`єкт „Будівництво магазину спортивних товарів з гімнастичним та тренажерним залом за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 7-а» та надання необхідних документів для проведення позапланової перевірки з терміном виконання до 28 серпня 2019 року.

Отже, встановивши термін виконання припису - 28 серпня 2019 року, відповідач кваліфікує як його порушення дії позивача з 04 по 17 вересня 2019 року, що не відповідає вимозі розумності до рішення владних повноважень.

Також, як суд установив вище, припис від 14 серпня 2019 року № 46 отриманий позивачем 13 вересня 2019 року, тобто по спливу терміну, встановленого для його виконання.

Крім того, згідно з відміткою на приписі від 17 вересня 2019 року № 69, він був отриманий керівником позивача 17 вересня 2019 року, тобто в останній день перевірки. Відмітка на протоколі про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 17 вересня 2019 року свідчить про те, що він був вручений керівнику позивача 17 вересня 2019 року. Відповідач не навів жодних обставин щодо того, чому за фактичної присутності керівника підприємства, яка особисто розписалась в протоколі, він не скористався наданими йому повноваженнями та не провів перевірку 17 вересня 2019 року, не надав жодних доказів та обґрунтування ухилення від своїх обов`язків.

Аналіз наведених обставин у сукупності вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано дійшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні правопорушення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без дотримання принципу верховенства права.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, а вимоги позивача про визнання противоправним та скасування оскаржуваних припису та постанови підлягають до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду в сумі 3 842,00 грн., підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон» (вул. Флотська, 10-Б, м. Миколаїв, 54025, код за ЄДРПОУ: 32229155) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код за ЄДРПОУ: 41256954) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код за ЄДРПОУ: 41256954) від 17 вересня 2019 року № 69 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код за ЄДРПОУ: 41256954) від 24 вересня 2019 року № 29-705/22.02-12.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон» (вул. Флотська, 10-Б, м. Миколаїв, 54025, код за ЄДРПОУ: 32229155) судовий збір у сумі 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник