ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 січня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1889/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
суддів: Шевякова І.С., Ясиновського І.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/1889/19 за позовом ОСОБА_1 до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) у травні 2019 року звернувся до суду з позовом до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Гребінківське ОУПФ), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення колегіального органу з призначення пенсії Гребінківського ОУПФ від 27 березня 2019 року №8;
зобов`язати Гребінківське ОУПФ провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII починаючи з 1 жовтня 2017 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури області від 18 лютого 2019 року №18-86/вих19 без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що у квітні 2010 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 внесено зміни до постанови КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури та підвищено заробітну плату за аналогічною посадою, з якої позивач був звільнений. Позивачем отримано довідку прокуратури Полтавської області про заробітну плату від 18.02.19 вих.№18-186/вих.19 за аналогічною посадою та подано до пенсійного органу заяву про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії). Проте, за результатами розгляду вищевказаного звернення відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу в проведенні перерахунку пенсійної виплати, що мотивована відсутність рішення Уряду про умови та порядок здійснення такого перерахунку.
2. Рішення судів за результатами розгляду справи.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у цій справі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 23019 року у справі №440/1889/19 повернуто скаржнику без розгляду.
3. Підстави для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
20 грудня 2019 року судом одержано заяву позивача про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у цій справі за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 142-144/.
В обґрунтування даної заяви зазначив, що Конституційним Судом України ухвалене рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII. Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На переконання позивача, встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, застосованого судом при вирішенні його справи, є безумовною підставною для перегляду рішення у справі за виключними обставинами, скасування рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог з ухваленням нового судового рішення - про задоволення позову повністю.
4. Позиція відповідача.
11 січня 2020 року судом одержано відзив ГУПФ України в Полтавській області на заяву ОСОБА_1 , у якому представник відповідача просив у задоволенні заяви відмовити повністю та залишити в силі рішення суду у цій справі /а.с. 161-162/. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність визначених рішенням Уряду умов та порядку проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури, а також звертав увагу на те, що надана ОСОБА_1 разом із заявою про перерахунок пенсії інформаційна довідка про розмір заробітної плати керівника місцевої прокуратури складена у довільній формі.
5. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року відкрито провадження за виключними обставинами у цій справі. Цією ухвалою суд в порядку процесуального правонаступництва замінив відповідача у справі з Гребінківського ОУПФ на ГУПФ України в Полтавській області.
Позивач та представник відповідача у судове засідання 15 січня 2020 року не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач причин неявки уповноваженого представника у судове засідання не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.
За змістом частин першої, другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень за виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
А відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, колегія суддів визнала за можливе розглядати заяву без участі сторін чи їх представників та перейшла до її розгляду у порядку письмового провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 2010 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
19 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з огляду на збільшення окладів працівників прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 /а.с. 44/.
Разом із заявою позивач до управління подав довідку прокуратури Полтавської області від 18 лютого 2019 року №18-186/вих.19 про розмір заробітної плати керівника місцевої прокуратури Полтавської області (з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення позивача).
За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення від 27 березня 2019 року №8, яким позивачу відмовлено в перерахунку його пенсії за вислугу років з огляду на відсутність порядку проведення перерахунку пенсій такій категорії громадян, затвердженого рішенням Уряду.
Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що як на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, так і на дату розгляду справи судом Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. При цьому суд послався на приписи частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Крім того, суд зазначив, що положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII та частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
На дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1 ) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною дванадцятою цієї статті, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Частиною четвертою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ
Ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Водночас норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Колегія суддів враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Окрім того, колегія суддів враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Колегія суддів враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
А отже, дана постанова, що набрала чинності 6 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Разом з цим, виходячи з того, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у первинній редакції, якими передбачено у якості підстави для проведення перерахунку пенсії підвищення заробітної плати працівників прокуратури, у спірних відносинах мають застосовуватись лише з 13 грудня 2019 року, підстави для проведення перерахунку пенсій позивача з 1 жовтня 2017 року відсутні. Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України.
Натомість, колегія суддів, зважаючи на те, що позивач продовжує наполягати на проведенні перерахунку його пенсії, виходячи із завдань адміністративного судочинства та принципу верховенства права, враховуючи наявність підстави для перегляду рішення суду у цій справі за виключними обставинами, вважає за необхідне скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов`язавши ГУПФ України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 18 лютого 2019 року №18-86/вих19, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
При цьому колегія суддів не погоджується з доводами представника відповідача про відсутність затвердженої рішенням Уряду форми довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій працівників прокуратури та складення наданої позивачем довідки прокуратури Полтавської області від 18 лютого 2019 року №18-86/вих19 у довільній формі, адже, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні №7-р(ІІ)/2019, питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що застосування пенсійним органом суто формального підходу при вирішенні питання про перерахунок пенсійних виплат не відповідає принципу верховенства права, адже аналізуючи надані документи пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню/перерахунку пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Надана позивачем довідка прокуратури Полтавської області від 18 лютого 2019 року №18-86/вих19 складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою. Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині належить задовольнити.
Разом з тим, у задоволенні позову в іншій частині слід відмовити, оскільки станом на момент ухвалення відповідачем рішення від 27 березня 2019 року №8 підстави для проведення перерахунку пенсії позивача були відсутні, адже відповідні підстави виникли лише з 13 грудня 2019 року.
Так само, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не проведено. При цьому колегія суддів виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.
Відтак, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю другої групи.
Відповідач доказів понесення судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи до суду не надав.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/1889/19 за позовом ОСОБА_1 до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/1889/19 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 18 лютого 2019 року №18-86/вих19, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягувач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя О.О. Кукоба
суддя І.С. Шевяков
суддя І.Г. Ясиновський
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2020 |
Оприлюднено | 17.01.2020 |
Номер документу | 86951168 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.О. Кукоба
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні