Ухвала

від 15.01.2020 по справі 826/9790/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 січня 2020 року м. Київ № 826/9790/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Держспоживінспекції України, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання незаконним звільнення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

за участю :

від Держпродспоживслужби України - Фесюк О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України від 01.06.2016 № 119-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; скасовано наказ голови комісії з реорганізації Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 02.06.2016 № 137-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві з 3 червня 2016 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (ідентифікаційний код 40414833, вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151) 80089,52 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У задоволенні інших вимог - відмовлено.

30.08.2019 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому останній просить суд винести ухвалу, якою зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення від 26.12.2017 у справі № 826/9790/16 Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом ОСОБА_1 , подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 зобов`язано Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 39924774) протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/9790/16.

18.12.2019 на адресу суду від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшов звіт щодо виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/9790/16.

В указаному звіті Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зазначила, що не отримувала постанов про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 826/9790/16, у яких боржником було б зазначено Держпродспоживслужбу. Звернула увагу і на те, що накази від 01.06.2016 № 119-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 02.06.2016 № 137-к "Про звільнення ОСОБА_1 " не приймались Держпродспоживслужбою.

Представник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у судовому засіданні 15.01.2020 підтримала поданий звіт з викладених у ньому підстав.

Інші учасники, будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши звіт відповідача та матеріали справи, вислухавши пояснення представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно положень статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Зі змісту звіту, наданого Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, вбачається, що рішення суду у справі № 826/9790/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві з 3 червня 2016 року залишається невиконаним.

Обґрунтовуючи обставини, що зумовлюють невиконання Держпродспоживслужбою рішення суду, остання зазначає, що не була стороною виконавчого провадження та не приймала наказів про звільнення.

Суд зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (03680, м. Київ, вул. Горького, 174, ідентифікаційний код 37641677) - припинена.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Таким чином, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є правонаступником Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.12.2018 ВП № 56604291 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду № 826/9790/16 від 27.04.2018 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві з 3 червня 2016 року, на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Боржником у вказаному виконавчому провадженні була Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Встановлені обставини свідчать про те, що саме невиконання боржником Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів рішення суду в частині поновлення позивача на роботі стало підставою для закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є правонаступником Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, яка у свою чергу не виконала рішення суду в частині поновлення позивача на роботі, саме до Держпродспоживслужби перейшов обов`язок виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача, наведені у звіті.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ухвали суду, постановлені в межах адміністративної справи № 826/9790/16, від 07.08.2019, від 05.12.2018, від 16.05.2018, позаяк останнім не взято до уваги мотиви прийняття перелічених ухвал.

Суд акцентує увагу на тому, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. У свою чергу, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що " це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію . Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97, пункт 41). " Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.09 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

Ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Водночас затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.

Європейський суд з прав людини у пункті 46 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанець проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання (див. згадане вище рішення у справі Бурдова (N 2), п. 68).

Станом на час розгляду поданого звіту, суд враховує, що позивач, у розумінні положень Закону України "Про виконавче провадження", не може повторно пред`явити до виконання виконаний лист Окружного адміністративного суду № 826/9790/16 від 27.04.2018 про поновлення останнього на роботі, поряд з цим, наведені обставини не звільняють Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів як правонаступника Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від виконання рішення суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд визнає неприйнятними доводи відповідача та констатує, що судове рішення в адміністративній справі № 826/9790/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі - не виконано без наявності на те поважних причин.

Згідно з частинами другою, третьою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) на дату постановлення цієї ухвали керівником (т.в.о. Голови) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів значиться ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення на т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 42040,00 грн.

Згідно з частиною шостою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до частини сьомої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати звіт Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/9790/16 таким, що не підтверджує його виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

2. Накласти на т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) штраф за невиконання рішення суду у розмірі 42040,00 грн, з них:

21020,00 грн - стягнути на користь стягувача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

21020,00 грн - стягнути до Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100) стягувач - Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795, адрес: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5.

3. Ухвала суду є виконавчим документом.

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання становить: для ДСА України - три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - до 15.04.2020; для ОСОБА_1 - три роки - до 15.01.2023.

4. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

5. Зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 39924774) протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/9790/16.

6. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя СуддіВ.П. Катющенко О.А. Кармазін Т.О. Скочок