ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2020 року
Київ
справа №814/882/14
адміністративне провадження №К/9901/8150/18, К/9901/8153/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Промстан на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду на 05.11.2015 та касаційну скаргу Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду на 05.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Промстан до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ Завод Промстан подало до суду позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.12.2013 № 0002422201 про визначення грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 82844,00 грн за основним платежем та в сумі 6126,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 17.12.2013 № 0002432201 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 73053,00 грн за основним платежем та в сумі 36 527,00 грн за штрафними санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що господарські операції підтверджуються первинними документами, а висновки контролюючого органу про нереальне вчинення господарських операцій ґрунтуються на припущеннях.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 04.06.2014 позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення від 17.12.2013 № 0002422201 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 82844,00 грн за основним платежем та в сумі 6126,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 17.12.2013 № 0002432201 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 73053,00 грн за основним платежем та в сумі 36527,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Суд присудив на користь позивача судові витрати в сумі 1985,50 грн.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.11.2015 скасував постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 та задовольнив позов частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0002422201 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 12251,00 грн за основним платежем та в сумі 6126,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0002432201 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11668 грн за основним платежем та в сумі 5834 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
ТОВ Завод Промстан подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального та процесуального права: пунктам 138.2, 138.8 статті 138, пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 7, 8, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник не погоджується з оцінкою суду апеляційної інстанції первинних документів позивача, складених щодо господарських операцій з ТОВ Газфил , та зазначає, що наявність або відсутність окремих документів чи помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Позивач залучив ТОВ Газфил для виконання власних зобов`язань у зв`язку із недостатністю своїх ресурсів, що безпідставно залишив поза увагою суд апеляційної інстанції.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права в частині вирішення спору щодо господарських операцій позивача з ПП Фуджера Трейд . Посилаючись на обставини, що вказані в акті перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.12.2015 відкрив провадження за касаційною скаргою ТОВ Промстан , а ухвалою від 07.09.2016 - за касаційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.01.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.01.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на так
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Підставою для визначення за податковим повідомленням - рішенням від 17.12.2013 № 0002422201 грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 82844,00 грн за основним платежем та в сумі 6126,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та за податковим повідомленням - рішенням від 17.12.2013 № 0002432201 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 73053,00 грн за основним платежем та в сумі 36 527,00 грн за штрафними санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 03.12.2013 № 964/14-02-22-01/24786442 документальної позапланової виїзної перевірки, про порушення вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, які полягали у неправомірному віднесенні за ІІІ квартал 2011 року до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, витрати в сумі 368309,61 грн, та за серпень 2011 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 61384,94 грн за операціями з придбання робіт з монтажу металоконструкцій у ТОВ Газфил за договором від 01.07.2011 № Г-22/1, реальність яких не підтверджена. Окрім того, порушення полягали у неправомірному віднесенні за IV квартал 2012 року до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, витрат в сумі 58338 грн, та до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року податку на додану вартість в сумі 11668 грн за операціями з придбання у ПП Фуджера Трейд товару.
Висновки про нереальне вчинення господарських операцій обґрунтовані посиланням на акт від 26.03.2012 № 381/22-225/35320927 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Газфил щодо підтвердження господарських відносин з його контрагентом - ТОВ Видавництво Інпол та посиланням на акт від 16.01.2013 № 83/22-34/38225897/3 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Фуджера Трейд щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з його контрагентом - ТОВ Іст - Вест Торг . Окрім того, контролюючий орган зазначає про відсутність товарно-транспортних накладних або інших перевізних документів та актів про приймання передачі-товарів з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем від ПП Фуджера Трейд .
Аналіз пунктів 138.1, 138.2, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з урахуванням частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , свідчить, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, виписаною платником податку на додану вартість та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.
До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції. Податковий кредит з податку на додану вартість обов`язково має бути підтверджений ще й податковою накладною, виписаною платником податку на додану вартість, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що роботи, отримані позивачем від ТОВ Газфил , були реальними, використані позивачем для виконання його зобов`язань за договорами підряду з ТОВ Агропрайм Холдинг та з ТОВ Кищенці . Придбання робіт підтверджено договором на виконання робіт, актами здачі - прийняття робіт, податковою накладною, банківськими виписками, договорами підряду, додатками до договорів підряду, договорами на будівництво, виготовлення, монтаж збірних металевих конструкцій, відомістю ресурсів до локального кошторису на виготовлення, монтаж збірних металевих конструкцій, локальним кошторисом на виготовлення, монтаж збірних металевих конструкцій, підсумковими відомостями ресурсів до локального кошторису на виготовлення, монтаж збірних металевих конструкцій, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними. Придбаний позивачем у ПП Фуджера Трейд товар використаний в господарській діяльності - для виробництва профнастилу та іншої продукції власного виробництва з подальшою реалізацією. Реальність господарських операцій з придбання позивачем у ПП Фуджера Трейд товару підтверджено договором поставки, специфікацією, накладною, рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковими накладними, банківською випискою, карткою-рахунком, калькуляцією вартості виробництва продукції та видатковими накладними.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо визначення контролюючим органом грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, пов`язаного з операціями позивача з придбання робіт з монтажу металоконструкцій ТОВ Газфил , суд апеляційної інстанції не погодився з оцінкою судом першої інстанції первинних документів як таких, що підтверджують реальне вчинення господарських операцій. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів залучення ТОВ Газфил саме як субпідрядника до виконання позивачем як підрядником робіт за замовленням ТОВ Агропрайм Холдинг та ТОВ Кишенці за договорами підряду з цими замовниками, адже надані позивачем договірні ціни, локальні кошториси, відомості ресурсів до локального кошторису, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні підтверджують виконання підрядних робіт для замовників позивачем і не містять відомостей про те, що ТОВ Газфил є субпідрядником. Отже, відсутня фактична участь ТОВ Газфил у виконанні робіт з монтажу металоконструкцій - виготовлення, монтаж збірних металевих конструкцій, стінових та покрівельних панелей типу сандвіч , дощових стоків та внутрішніх перегородок за адресою: Одеська обл, Болградський р-н, с. Жовтневе, вул. Зарічна, 113, на об`єкті: Племінний репродуктор на 100 голів свиноматок , та виготовлення, монтаж збірних металевих конструкцій, стінових та металевих покриттів з профільного листа на будівництві корівника за адресою: Черкаська обл, Уманський рн, с. Добре. Виконання ТОВ Газфил будівельних робіт на цих об`єктах не підтверджується і наданими позивачем актами приймання - передачі робіт від ТОВ Газфил , Оскліьки в цих актах відсутні відомості щодо об`єкта будівництва та місця його розташування. Окрім того, згідно з договірними цінами, локальними кошторисами, підсумковими відомостями ресурсів, складеними між ТОВ ЗАВОД ПРОМСТАН та ТОВ Кишенці у період за серпень 2011 року, визначено витрати, роботи, вимір робіт, задіяні ресурси щодо бетонних робіт на об`єкті, чим спростовуються дані актів про приймання-передачу позивачем робіт з монтажу металевих конструкцій каркаса від ТОВ ГАЗФИЛ у період з 01.06.2011 (з моменту укладення договору) по серпень 2011 року (передача позивачу робіт). Отже, у первинних документах не зазначено об`єкт, на якому ТОВ ГАЗФИЛ виконувало роботи, його місце розташування, а з оформлених між ТОВ ЗАВОД ПРОМСТАН та ТОВ Агропрайм Холдинг , ТОВ Кишенці можливо встановити виконання будівельних робіт лише позивачем, будь-якої участі ТОВ ГАЗФИЛ у виконанні робіт та перебування вказаного підприємства на об`єктах цими документами не підтверджено.
Задовольняючи позов у частині позовних вимог щодо визначення контролюючим органом грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, пов`язаного з операціями позивача з придбання товару у ПП Фуджера Трейд , суд апеляційної інстанції виходив з того, що первинними документами підтверджується фактичне придбання товару, його оплата та використання в господарській діяльності. На час складання податкових та видаткових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Позивач правомірно сформував витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.
Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до встановлених цими судами на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів обставин.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного їх застосування.
Доводи, наведені в касаційних скаргах, свідчать, що ТОВ Завод Помстан не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про непідтвердження первинними документами реального вчинення господарських операцій з ТОВ Газфил , а ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - з висновком цього суду про підтвердження первинними документами реального вчинення господарських операцій з ПП Фуджера Трейд , зроблених за результатом оцінки цим судом доказів у справі. Такі доводи не спростовують правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів обставин.
Підстав для задоволення касаційних скарг суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 344, 349, 350, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Промстан та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду на 05.11.2015 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2020 |
Оприлюднено | 17.01.2020 |
Номер документу | 86955854 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні