Постанова

від 15.01.2020 по справі 5026/2590/2011

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Справа№ 5026/2590/2011

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від учасників судового процесу: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019, повний текст якої складений 27.09.2019

про відмову у задоволенні скарги Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича на постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про арешт майна боржника

у справі № 5026/2590/2011 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

до Державного підприємства Косарський спиртовий завод

про стягнення 2 265 187,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Державне підприємство Косарський спиртовий завод звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна від 20.08.2019 року у ЗВП №31902843 в частині накладення арешту згідно наказу № 06/5026/2590/2011 від 26.12.2011.

Подана скарга мотивована порушенням при винесенні оскаржуваної постанови вимог Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , Закону України Про приватизацію державного майна , оскільки за змістом вказаних законів встановлено мораторій на застосування примусової реалізації спірного майна.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019, повний текст якої складений 27.09.2019, у справі № 5026/2590/2011 у задоволенні скарги боржника - Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича за вх. № 26774/19 від 02.09.2019 на постанову УДВС ГТУЮ у Черкаській області про арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 31902843 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2011 у справі № 06/5026/2590/2011 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржувана постанова про накладення арешту не суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Не погоджуючись з ухвалою, Державне підприємство Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна від 20.08.2019, винесену відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області у ЗВП № 31902843, в частині накладення арешту згідно наказу № 06/5026/2590/2011 від 26.12.2011.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справа № 5026/2590/2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 11.11.2019 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011 з підстав п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, згідно з якою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище її не зазначено.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011, 27.11.2019 Державне підприємство Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича вдруге звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна від 20.08.2019, винесену відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області у ЗВП № 31902843, в частині накладення арешту згідно наказу № 06/5026/2590/2011 від 26.12.2011.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції заявник послався на ті ж самі обставини, що й при звернення до суду першої інстанції зі скаргою, додатково зазначивши про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки, оскільки арешт майна є складовою частиною звернення стягнення на майно.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду та витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від від 04.12.2019 справа № 5026/2590/2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 05.12.2019.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- Державному підприємству Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011;

- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.12.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011;

- призначено справу № 5026/2590/2011 до розгляду на 24.12.2019 об 11:30;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Калатай Н.Ф. у відпустці з 16.12.2019 по 26.12.2019, судове засідання призначене на 24.12.2019 не відбулось, з огляду на що ухвалою від 27.12.2019 розгляд справи призначено на 15.01.2020 о 16:00.

Станом на 20.02.2019 до суду відзивів, клопотань та інших заперечень не надходило.

Всі учасники судового процесу представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників учасників судового процесу за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.03.2012 у справі № 11/5026/267/2012 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 6 758 688,20 грн. боргу.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Черкаської області 02.04.2012 видано наказ (далі Наказ) який на даний час перебуває на виконання у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі Відділ ДВС) у зведеному виконавчому провадження № 31902843.

20.08.2019 державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про арешт майна боржника (а.с. 60-61) (далі Постанова), якою накладено арешт на майно відповідача, а саме: трактор колісний МТЗ-82, 1992 року, ДНЗ-НОМЕР_4; трактор колісний МТЗ-80, 1991 року, ДНЗ -НОМЕР_3 ; трактор колісний МТЗ-80, 1991року; ДНЗ-НОМЕР_5; трактор колісний ЮМЗ-6АКЛ, 1992 року, ДНЗ - НОМЕР_6; причіп 2ПТС 4, 1991, ДНЗ -НОМЕР_7; причіп 2ПТС4, 1991 року, ДНЗ-НОМЕР_8; причіп 2ПТС 4, 1991 року, ДНЗ-НОМЕР_9; трактор гусеничний Т-170, 1992 року, ДНЗ-НОМЕР_11; трактор гусеничний ДТ-75М, 1991 року, ДНЗ-НОМЕР_12; причіп ПСЕ-Ф-12,5Б, 1992 року, ДНЗ- НОМЕР_2 ; причіп ПСЕ-12,5А, 1978 року, ДНЗ-НОМЕР_10.

Зі змісту Постанови слідує, що на примусовому виконанні у зведеному виконавчому провадженні знаходяться виконавчі документи, що видані Господарським судом Черкаської області.

Оскільки Державне підприємство Косарський спиртовий завод було відповідачем у господарських справах та боржником у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання судових рішень у господарських справах, ухвалених за правилами лише господарського судочинства, то відповідна скарга останнього на дії державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами однієї (господарської) юрисдикції, підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18.

Звертаючись до суду з цією скаргою боржник просити визнати протиправною та скасувати Постанову в частині накладення арешту згідно Наказу, посилаючись на те, що при її винесенні порушено вимоги Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , Закону України Про приватизацію державного майна , якими встановлено мораторій на застосування примусової реалізації спірного майна.

Суд першої інстанції у задоволенні скарги відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що боржник за Наказом - Державне підприємство Косарський спиртовий завод є державним підприємством, 100% статутного капіталу якого належить державі Україна в особі Міністерства аграрної політики України.

Вказане, зокрема, підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Водночас частиною 2 ст. 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна визначено, що дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією Нафтогаз України та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач зазначає про те, що:

- з огляду на його реорганізацію шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт , майно передано на баланс останнього;

- спірне майно є основними засобами підприємства та відноситься до об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а відтак накладення арешту на таке майно суперечить Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна ;

- враховуючи, що боржник за Наказом - Косарський спиртовий завод є державним підприємством, 100% статутного капіталу якого належить державі Україна в особі Міністерства аграрної політики України, згідно з приписами Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна встановлено мораторій на застосування примусової реалізації його майна, тобто зазначена особа не має можливості, виконати рішення суду та погасити заборгованість за рахунок відчуження свого майна, оскільки це заборонено законом.

Щодо вказаних обставин слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва , що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За змістом ч.ч. 1-3, 7 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні регулюється статтею 59 Закону України Про виконавче провадження .

Зокрема, згідно п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки.

Така правова позиція викладена у постанові Верховним Судом у від 13.03.2018 у справі № 910/18299/16.

Водночас Закон України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна не встановлює жодних заборон на накладення арешту на майно державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Посилання апелянта на те, що, оскільки арешт майна є складовою частиною звернення стягнення на майно, то і арешт майна фактично є зверненням стягнення на майно, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки у ст. 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна чітко визначено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється саме відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва (а не арешт майна - примітка суду).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Постанова в оскаржуваній частині не суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна .

Стаття 339 ГПК України встановлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 342 ГПК України:

- скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

- неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду;

- якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

За приписами статті 343 ГПК України:

- за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1);

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги.

Правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011 та для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича відсутні.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити на наступному.

Правомірність винесення Відділом ДВС оспорюваної Постанови з урахуванням тих підстав, про які заявлено відповідачем у цій справі, була предметом розгляду інших скарг на дії Відділу ДВС, поданих ним у справах № 925/480/13, № 5026/2566/2011 та № 11/5026/267/2012, накази на примусове виконання рішень у яких також знаходяться на виконанні в межах зведеного виконавчого провадження № 31902843.

За наслідками розгляду вказаних скарг, ухвалами Господарського суду Черкаської області від 11.09.2019 у їх задоволення було відмовлено.

Вказані ухвали залишені без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 925/480/13, від 10.11.2019 у справі № 5026/2566/2011 та від 10.11.2019 у справі № 11/5026/267/2012.

Колегія суддів зазначає про те, що в межах кожної з вище перелічених справ відповідачем Постанова оскаржувалась в частині накладення арешту згідно наказу, який виданий саме в конкретній справі, а відтак, предмет розгляду у кожній з цих справи не може вважати тотожним, проте підстави оскарження Постанови у кожній з вказаних справ є повністю тотожними.

При розгляді вказаних вище справ суди дійшли висновку про те, що накладення арешту на майно відповідача не суперечить вимогам Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Таким чином, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому судові рішення у справах № 925/480/13, № 5026/2566/2011 та № 11/5026/267/2012 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, № 5026/2590/2011, не можуть їм суперечити.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство Косарський спиртовий завод .

Керуючись ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Косарський спиртовий завод в особі Голови комісії з припинення Облапенка Сергія Миколайовича на ухвалу ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011 залишити без змін.

3. Поновити дію ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 у справі № 5026/2590/2011.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали скарги на дії ДВС у справі № 5026/2590/2011.

Повний текст постанови складено: 16.01.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк