Постанова

від 15.01.2020 по справі 924/491/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/491/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представники учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019

(головуючий суддя Мельник О.В., судді Грязнов В.В., Розізнана І.В.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2019

(суддя Вибодовський О.Д.)

у справі №924/491/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро"

про визнання недійсним договору поруки №02/11 від 02.11.2015,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" (далі - ТОВ "Подільський господар") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" (далі - ТОВ "Вог Рітейл") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" (далі - ТОВ "Городище-Агро") про визнання недійсним договору поруки №02/11 від 02.11.2015.

1.2. Позов мотивований посиланням на обставини вчинення договору поруки директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень та відсутністю його подальшого схвалення позивачем.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 18.03.2015 між ТОВ "Вог Рітейл" (продавець) та ТОВ "Городище-Агро" (покупець) укладений генеральний договір поставки нафтопродуктів №24-ДГ/96 (далі - договір поставки), за умовами якого продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, погоджені в заявках, наданих покупцем та прийнятих до виконання продавцем, що підтверджується накладними на відпуск товару, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та сплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

2.2. 02.11.2015 між ТОВ "Вог Рітейл" (кредитор), ТОВ "Городище-Агро" (боржник) та ТОВ "Подільський господар" (поручитель) укладено договір поруки №02/11 (далі - договір поруки).

2.3. Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 договору поруки поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов`язань на загальну суму 70 000 000,00 грн згідно з генеральним договором поставки нафтопродуктів №24/ДГ/96 від 18.03.2015, укладеного між боржником та кредитором, включаючи оплату на користь кредитора нафтопродуктів, відшкодування документально підтверджених збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій.

Пунктом 1.3 договору поруки сторони погодили, що у випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) боржником зобов`язання, забезпеченого договором поруки, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язання як від боржника, так і від поручителя як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Згідно з п. 2.2 договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за генеральним договором, кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов`язковими до виконання поручителем на 7-й робочий день з дати отримання ним такої вимоги (рекомендованим листом).

Строк поруки становить 18 місяців з дати підписання сторонами договору поруки (п. 3.1 договору поруки).

Згідно з п. 6.1 договору поруки поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами генерального договору та обов`язками боржника за ним. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з тим, що на дату підписання даного договору поруки, заборгованість боржника перед кредитором за генеральним договором становить 67 152 300,32 грн. Підписанням даного договору поручитель поручається перед кредитором, в тому числі і за погашення вказаної заборгованості за генеральним договором.

2.4. Договір поруки зі сторони ТОВ "Подільський господар" підписано генеральним директором Шматлай Н.М., що діє на підставі статуту.

2.5. Відповідно до п. 7.1 статуту вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Загальні збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належить вирішення будь-яких питань з діяльності товариства, зокрема, погодження (попереднє) укладення генеральним директором/іншими членами дирекції - у випадку надання останнім таких повноважень/ (директором) господарських договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн, або договорів (угод), заяв, згод і т.п. щодо розірвання (відмови) від укладених (чинних) договорів оренди землі (земельних часток (паїв)) незалежно від сум цих угод (п.п. "м" п. 7.2 статуту).

Згідно з п. 7.10, п. 7.11 статуту у товаристві рішенням загальних зборів учасників створюється виконавчий орган: колегіальний - дирекція, на чолі з генеральним директором, або одноособовий орган - директор. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 7.12 статуту дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", іншим законодавством та цим статутом. Генеральний директор (директор) має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

За умовами п. 7.14 статуту генеральний директор (директор) товариства має право, зокрема, розпоряджатися майном товариства в межах, що визначені загальними зборами учасників товариства та цим статутом; без довіреності діяти від імені товариства, репрезентувати його у всіх установах, підприємствах, організаціях як на Україні, так само й за кордоном; укладати угоди, контракти, договори, інші правочини, які стосуються діяльності товариства, крім господарських договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн, або договорів (угод), заяв, згод і т.п. щодо розірвання (відмови) від укладених (чинних) договорів оренди землі (земельних часток (паїв)) незалежно від сум цих угод, які можуть підписуватися лише за умови їх попереднього погодження із загальними зборами учасників.

2.6. Відповідно до довідки АТ "Укрсиббанк" №63-5/266 від 22.05.2017 ТОВ "Городище-Агро" сплатило у період з 13.10.2015 по 04.04.2016 ТОВ "Вог Рітейл" за договором поставки 77 600 533,41 грн.

2.7. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2017 у справі №924/419/17 позов ТОВ "Вог Рітейл" до ТОВ "Городище-Агро", ТОВ "Подільський господар" про стягнення 7 698 795,36 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Подільський господар" на користь ТОВ "Вог Рітейл" 239 487,46 грн пені, 1 826 848,28 грн курсової різниці (солідарний боржник - ТОВ "Городище-Агро"), а також 4 603 205,15 грн 36% річних.

У рішенні зазначено, що вказані кошти стягуються з ТОВ "Подільський господар" та ТОВ "Городище-Агро" на підставі договору поставки та договору поруки.

2.8. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Подільський господар" від 10.05.2017, оформленим протоколом №10/05-2017/ПГ, вирішено зобов`язати генерального директора ТОВ "Подільський господар" врегулювати ситуацію, що склалася з ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "Городище-Агро" шляхом, але не обмежуючись розірванням договору поруки №02/11 від 02.11.2015, його оскарженням до суду, іншими мирними способами, які досягнуть бажаного результату.

2.9. Згідно з рішенням загальних зборів учасників позивача, оформленим протоколом №04/12-2017/ПГ від 07.12.2017, ОСОБА_1 звільнена з посади генерального директора товариства з 7 грудня 2017 року на підставі поданої нею заяви.

3. Стислий виклад судових рішень у справі

3.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

3.2. 07 червня 2017 року рішенням Господарського суду Хмельницької області, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, у задоволенні позову ТОВ "Подільський господар" відмовлено.

3.3. 14 березня 2018 року постановою Верховного Суду вказані судові рішення скасовано. Справу №924/491/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

3.4. 07 вересня 2018 року рішенням господарського суду Хмельницької області, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2018, у позові відмовлено.

Суди дійшли висновку про те, що договір поруки укладений директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень, однак відбулось схвалення позивачем договору поруки в розумінні ст. 241 ЦК України.

3.5. 09 квітня 2019 року постановою Верховного Суду рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Верховний Суд погодився з висновками судів, що договір поруки укладений директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень. При цьому у постанові касаційної інстанції зауважено, що з огляду на наявність посилання в договорі поруки на здійснення повноважень представником однієї зі сторін на підставі статуту, ознайомлення її контрагентів з обсягом повноважень такої особи відповідно до змісту статуту входить у межі звичайної обачності при укладенні договору. Верховний Суд врахував, що статут позивача містить конкретні обмеження щодо суми правочинів, які не вимагають дослідження іншої документації позивача тощо.

Водночас направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції, надавши преюдиціального значення обставинам, встановленим у судових рішеннях у справі №924/419/17, не з`ясували встановлення такими рішеннями факту схвалення позивачем договору поруки, прийняття його до виконання (зокрема вчинення конкретних дій на виконання договору поруки тощо).

3.6. 27 серпня 2019 року рішенням Господарського суду Хмельницької області позов задоволено. Договір поруки №02/11 від 02.11.2015 визнано недійсним.

3.7. 17 жовтня 2019 року постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Хмельницької області залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Вог Рітейл" на користь ТОВ "Подільський господар" 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

3.8. Судові рішення мотивовані тим, що п. 7.14 статуту ТОВ "Подільський господар" чітко встановлено обмеження директора на укладення договорів на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн, отже підписання директором ТОВ "Подільський господар" оспорюваного договору поруки про відповідальність на суму 70 000 000,00 грн згідно з ст. 92 ЦК України є перевищенням ним повноважень, наданих статутом. Поряд з тим, погодження укладення договору на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн, належить до компетенції загальних зборів учасників ТОВ "Подільський господар", однак будь-якого рішення щодо уповноваження директора позивача на підписання такого договору, як того вимагає статут товариства, не приймалось. Враховуючи те, що договір поруки містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, суди дійшли висновку про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень, зокрема, щодо обмежень договірної суми.

3.9. Суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що матеріалами справи не підтверджується факт схвалення ТОВ "Подільський господар" договору поруки або прийняття його до виконання, оскільки відзив та пояснення представника ТОВ "Подільський господар" у справі №924/419/17 не можуть вважатися доказами в розумінні норм ст.ст. 76-79 ГПК України. Останні є лише процесуальними документами в іншій справі, у яких висловлена відповідна правова позиція сторони.

Також на думку суду апеляційної інстанції не є підставою для висновку про виконання ТОВ "Подільський господар" договору поруки відсутність заперечення позивачем факту сплати заборгованості, у зв`язку з відсутністю умови добровільного виконання такого обов`язку, оскільки сплата відбулась у примусовому порядку на підставі рішення суду у справі №924/419/17. Апеляційним судом враховано реалізацію позивачем права на оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2017 у справі №924/419/17, що свідчить про незгоду ТОВ "Подільський господар" з прийнятим судовим рішенням.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Подільський господар" не вчиняло жодних дій, які свідчать про прийняття спірного правочину до виконання, що відповідно до приписів ст. 241 ЦК України створювало би, змінювало би чи припинило би цивільні права та обов`язки з моменту вчинення договору. Враховуючи наявність перевищення своїх повноважень генеральним директором під час укладення спірного договору поруки, беручи до уваги ознайомлення контрагентів з обсягом його повноважень та відсутність схвалення позивачем правочину будь-якими діями, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсним договору поруки.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. ТОВ "Вог Рітейл" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2019, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

4.2. На думку скаржника, порука є способом забезпечення виконання зобов`язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю, оскільки укладаючи оскаржуваний договір поруки, позивачем не взято на себе безпосередньо зобов`язання зі сплати заборгованості по основному зобов`язанню, оскільки такий обов`язок лежить на боржнику (ТОВ "Городище-Агро").

4.3. ТОВ "Вог Рітейл" звертає увагу, що на момент звернення позивача до суду з позовом про визнання договору поруки недійсним, основний розмір заборгованості по договору поставки був повністю погашений та розмір зобов`язання складався лише зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 2 066 335,74 грн. Таким чином, зобов`язання поручителя за договором поруки не перевищує суму обмеження повноважень керівника ТОВ "Подільський господар", що встановлена статутом товариства.

4.4. Судами першої та апеляційної інстанцій неправильно установлені обставини, які мають значення для справи, а саме щодо листування між сторонами. Скаржник вважає, що оскільки позивач надіслав відповідачу-1 копії установчих документів, проєкт протоколу загальних зборів учасників №02/11-15 від 02.11.2015 в період з 24 по 26 листопада 2015 року, тобто після підписання договору поруки, це підтверджує факт схвалення позивачем оспорюваного договору.

4.5. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується наявності підстав для визнання недійсним договору поруки.

5.2.2. Згідно з положеннями ст.ст. 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину може бути вчинення його особою за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності та невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. При цьому дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до ст. 92 ЦК України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.

Відповідно до вимог ст.ст. 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

При цьому обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

5.2.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що договір поруки укладений директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень, адже п. 7.14 статуту позивача встановлене обмеження щодо укладення директором товариства господарських договорів (правочинів) на суму понад 5 000 000,00 грн. Зазначені договори можуть підписуватися лише за умови їх попереднього погодження із загальними зборами учасників.

У цьому зв`язку суди правильно зауважили на тому, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статусом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Отже, судами встановлено обізнаність інших сторін договору поруки про повноваження директора позивача та їх обмеження, адже преамбула договору поруки містить посилання на те, що позивач діє в особі директора відповідно до статуту.

Крім того, з відповідними висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір поруки укладений директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень та за наявності доказів обізнаності інших сторін договору поруки про повноваження директора позивача та їх обмеження вже погодися суд касаційної інстанції у постанові від 09.04.2019.

5.2.4. Так, підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 було те, що судами не досліджено факт схвалення договору поруки позивачем як необхідної передумови для висновку про дійсність чи недійсність договору поруки.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

5.2.5. Суди правильно зазначили, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

При цьому наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.).

5.2.6. Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази щодо наступного схвалення позивачем договору поруки та прийняття його до виконання, суди встановили, що між сторонами було листування, яке відбувалося після підписання договору поруки в період з 24 по 26 листопада 2015 року, зокрема, надіслання копій документів та проєкту протоколу загальних зборів учасників №02/11-15 від 02.11.2015.

Однак, апеляційним судом встановлено, що таке листування відбувалось між ТОВ "Вог Рітейл" та корпорацією "Сварог Вест Груп" в особі директора департаменту казначейства ОСОБА_2 (зі своєї електронної скриньки), тоді як ТОВ "Подільський господар" є одним із засновників корпорації.

Водночас учасники справи не надали суду належних доказів на підтвердження представництва інтересів ТОВ "Подільський господар" саме корпорацією "Сварог Вест Груп" у цих правовідносинах, зокрема, під час укладення договору поруки. Отже, листування відбувалось із суб`єктом господарювання, який не є стороною спірних правовідносин та представництво інтересів ТОВ "Подільський господар" якого під час укладення договору поруки не підтверджено будь-якими доказами.

5.2.7. Щодо схвалення ТОВ "Подільський господар" договору поруки шляхом сплати коштів за отримані нафтопродукти, які солідарно стягнуті з позивача та відповідача-2 на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2017 у справі №924/419/17, то у цьому зв`язку суди встановили таке.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили.

Враховуючи наведені положення ГПК України щодо преюдиціальності фактів, господарські суди аналізуючи зміст судового рішення у справі №924/419/17, не встановили факту схвалення ТОВ "Подільський господар" договору поруки або прийняття його до виконання, оскільки відзив та пояснення представника ТОВ "Подільський господар" у справі №924/419/17 є лише процесуальними документами в іншій справі, у яких висловлена правова позиція сторони, та не є юридично значимими діями, направленими на схвалення правочину.

5.2.8. Також суди правильно зазначили, що не є підставою для висновку про виконання ТОВ "Подільський господар" договору поруки відсутність заперечення позивачем факту сплати заборгованості, у зв`язку з відсутністю умови добровільного виконання такого обов`язку, оскільки сплата відбулась у примусовому порядку на підставі рішення суду у справі №924/419/17. Крім того, позивачем було оскаржено рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2017 у справі №924/419/17, що свідчить про незгоду ТОВ "Подільський господар" з прийнятим судовим рішенням.

5.2.9. Стосовно посилання скаржника у п. 4.2 цієї постанови на те, що порука є способом забезпечення виконання зобов`язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю, то Верховний Суд зауважує, що враховуючи підстави заявленого позову, для правильного вирішення спору встановлення зазначених обставин не має значення, про що вже зазначалося у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у даній справі.

5.2.10. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання оспорюваного договору поруки недійсним, оскільки генеральним директором під час укладення договору поруки перевищено свої повноваження; беручи до уваги ознайомлення контрагентів з обсягом його повноважень та відсутність схвалення позивачем правочину будь-якими діями, які б свідчили про прийняття спірного правочину до виконання, що відповідно до ст. 241 ЦК України створювало би, змінювало би чи припинило би цивільні права та обов`язки з моменту вчинення договору.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог правильним. При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

8. Висновки Верховного Суду щодо застосування норми права

8.1. Відповідно до вимог ст.ст. 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

При цьому обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2019 у справі №924/491/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко