Рішення

від 13.01.2020 по справі 638/20682/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/20682/15-ц

Провадження № 2/638/2265/20

РІШЕННЯ

іменем України

13.01.2020 Дзержинський районний суд міста Харкова в складі

головуючого судді Штих Т.В.

за участю секретаря Вакула І.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про захист прав споживача шляхом визнання укладених правочинів не дійсними,-

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним з моменту укладання договір банківського рахунку № 85-275С від 25.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (код ЄДРПОУ 09807750), визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 11046120000 від 28 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (код ЄДРПОУ 09807750).

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 28.09.2006 року між ним і відповідачем був укладений кредитний договір № 11046120000. Пізніше до вказаного договору були укладені додаткові угоди: № 1 від 04.03.2009 року, № 1 від 22.02.2011 року, № б/н від 28.04.2011 року, № 2 від 26.03.2012 року. Також було укладено договір банківського рахунку № 85-275С від 25.09.2006 року з додатковою угодою № 1 від 16.07.2007 року та додатковою угодою № 2 від 21.09.2009 року. Всі тексти договорів були розроблені і запропоновані відповідачем. Відповідач укрив від позивача істотну інформацію, яка необхідна була для здійснення останнім свідомого вибору, а також щодо неякісного характеру його послуг, а саме того, що запропоновані договори не відповідають вимогам чинного законодавства. За таких умов формування волі позичальника щодо укладення спірних правочинів відбулось під впливом інформації, що не відповідала дійсності та створювала у нього помилкове уявлення про зміст, якість та ціну фінансових послуг.

Порушуючи вимоги ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів запропонував для підписання кредитний договір, якій не містив дані щодо детального розпису загальної вартості кредиту. Внаслідок цього порушення ОСОБА_1 підписав договір на умовах, які ним не погоджувались, тобто з порушенням вільного волевиявлення, внаслідок чого йому була завдана істотна шкода, яка полягала у сплаті ним прихованих від нього додаткових витрат в зв`язку з укладенням кредитного договору, які є прихованим від споживача доходом ПАТ УкрСиббанк .

У відповідності до п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджені вказаною Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168), у разі надання кредиту в іноземній валюті, банки зобов`язані під час укладання кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач, а також надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Від позивача було приховано, що виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом внесення коштів на поточний рахунок для погашення кредитних зобов`язань буде супроводжуватись стягненням комісійної винагороди банка з кожної внесеної на рахунок суми коштів, а зараховані гривневі кошти будуть перераховуватись в валюту кредиту за комерційним курсом відповідача, а не офіційним курсом НБУ. Ці витрати утворюють прихований додатковий дохід банку та відповідно приховані додаткові витрати споживача, які збільшують сукупну вартість кредиту та реальну відсоткову ставку за кредитом для споживача.

В 2015 році ПАТ УкрСиббанк звернулось до ОСОБА_1 із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитом. В ході ознайомлення з позовною заявою ПАТ УкрСиббанк та доданими до неї документами ОСОБА_1 усвідомив (дізнався) про порушення його прав з боку фінансової установи. Так при укладанні договорів та оформленні видачі грошових коштів відповідні документи щодо руху грошових коштів позивачу не надавались, отже ОСОБА_1 їх зміст не досліджував. Сума заявленої банком заборгованості явно не відповідала тим сумам, які були сплачені ОСОБА_1 в зв`язку з виконанням обов`язків за кредитним договором.

Згідно усних роз`яснень працівників банку ОСОБА_1 був впевнений, що кредит видається в гривні і має сплачуватись в гривні за курсом НБУ гривні до швейцарського франку. Саме так він і отримував кошти в банку. Валютних коштів позивач не отримував.

Із доданих до позовної заяви ПАТ УкрСиббанк документів ОСОБА_1 в 2015 році дізнався, що йому начебто були видані саме швейцарські франки.

Також позивач зазначив, що договір на відкриття поточного рахунку в іноземній валюті не відкривав, а укладав лише один договір про відкриття поточного рахунку в гривні.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення на позов. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при укладанні кредитного договору вимоги Закону України Про захист прав споживачів не порушувались. Посилання позивача на відсутність обізнаності та інформації з приводу валютних ризиків є такими, що не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним. При укладанні спірного кредитного договору позивачу були відомі усі умови кредитного договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору банківського рахунку № 85-275С від 25.09.2006 року письмові заперечення представника відповідача жодних спростувань не містять.

Крім того, відповідач заявив про порушення правил підсудності та про необхідність застосування до позову ОСОБА_1 позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

25.09.2006 року сторонами укладено договір банківського рахунку № 85-275С. Згідно п. 1.1. договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов`язані з переказом коштів з/на рахунку(ок) клієнта. Видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 2.1. вказаного договору банк відкриває клієнту рахунок(ки) на підставі поданої ним заяви встановленої форми про відкриття рахунку та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України і нормативних актів Національного банку України. При відкритті рахунку(ів) Клієнт визначає статус (вид) рахунку й валюту рахунку, про що вказує в заяві про відкриття рахунку. Номер відкритого рахунку вказується в додатку № 1 до договору. Режим функціонування рахунку(ів) Клієнта визначається законодавством України. Відкриття клієнту поточного рахунку(ів) в іноземній валюті можливе тільки за умови попереднього відкриття поточного рахунку в національній валюті, для здійснення клієнтом операцій по оплаті послуг банку згідно діючих тарифів.

Позивач заперечив факт подання ним заяви про відкриття рахунка(-ів) в іноземній валюті. Відповідач не надав суду докази факту існування відповідної заяви позивача та її змісту.

В додатку № 1 до договору банківського рахунку № 85-275С від 25.09.2006 року зазначено, що банк відкриває клієнту 1. Поточний рахунок у гривні Базовий за № НОМЕР_2 , 2. Поточний рахунок у шв. франках за № НОМЕР_2, 3. Поточний рахунок у дол. США за № НОМЕР_2, 4. Поточний рахунок у шв. франках за № НОМЕР_4, 5. Поточний рахунок у гривні за № НОМЕР_5, 6. Поточний рахунок у гривні Аукціон за № НОМЕР_6.

28.09.2006 року сторонами укладено кредитний договір № 11046120000. Згідно п. 1.1 договору банк зобов`язується надавати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 136980,00 швейцарських франків у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 555466,23 гривень за курсом НБУ на день укладання цього договору.

Згідно п. 1.2.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі - в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, але не пізніше 28.09.2017 року. Позичальник зобов`язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № НОМЕР_3 в АКБ УкрСиббанк .

Згідно п. 1.4 кредитного договору цільове призначення кредиту: споживчі потреби.

Згідно п. 1.5 кредитного договору кредит надається шляхом: зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

В додатку № 1 до кредитного договору міститься Графік погашення кредиту , в якому інформація розміщена в трьох стовбцях: №, дата , Залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом, сума (Шв. франк) . Останньою датою погашення кредиту зазначено 28.09.2017 року.

В лютому 2015 року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, в якому посилався на порушення позичальником договірних зобов`язань.

В ході розгляду справи за клопотанням позивача у справі призначалась судово-економічна експертиза. За результатами дослідження отриманих матеріалів експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Завдов`євою І.Г. складено висновок № 28 від 04.10.2018 року. Експерт прийшла до наступних висновків: 1. На підставі наданих на дослідження документів не надається за можливе розрахувати реальну процентну ставку, загальну вартість кредиту та абсолютне подорожчання кредиту для споживача ОСОБА_1 за кредитним договором 3 11046120000 від 28.09.2006 року з причин, докладно викладених в дослідницькій частині висновку. 2. Дослідженими документами відкриття ОСОБА_1 особового рахунку № НОМЕР_2 за кредитним договором від 28.09.2006 року № 11046120000 з ПАТ УкрСиббанк в доларах США або швейцарських франках не підтверджується. 3. Дослідженими документами не підтверджується документально операція з видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором від 28.09.2006 року № 11046120000 з ПАТ УкрСиббанк в сумі 129860,00 CHF. 4. Відповідно наданим документам за період з червня 2007 року по травень 2014 року загальна сума платежів, здійснених ОСОБА_1 в зв`язку з виконанням зобов`язань по кредитному договору № 11046120000 від 28.09.2006 року склала: 758709,80 грн. та 43958,00 доларів США (за курсом НБУ 256443,63 грн.)

Відповідно до положень ст. 51 Закону України Про банки та банківську діяльність для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках України і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Згідно Положення про організацію операційної діяльності в банках України № 254 від 18.06.2003 року клієнтські рахунки - це особові рахунки. За якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні та вкладні (депозитні) рахунки. Усі інші рахунки, що не належать до клієнтських є внутрішньобанківськими рахунками.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.14, 1.18, 1.23 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 року: умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком та його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї інструкції; днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі відмітки банку ; У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку; Банки та їх клієнти зобов`язані дотримуватись вимог законодавства України з питань відкриття та ведення рахунків і цієї Інструкції.

В додатку до договору банківського рахунку під одним номером вказані поточні рахунки в різних валютах, що не відповідає наведеним вимогам законодавства на час укладення договору. Крім того, відсутня заява клієнта банка (позивача) про відкриття відповідного поточного рахунку у швейцарських франках або американських доларах. Отже суд приходить до висновку, що договір банківського рахунку № 85-275С від 25.09.2006 року не відповідав вимогам законодавства, що діяло на час його укладення. Крім того, зазначення в договорі під одним і тим самим номером різних за видом рахунків, об`єктивно могло сприяти неправильному розумінню споживачем, який не є фахівцем в галузі фінансів та банківської справи, змісту узгоджених сторонами зобов`язань.

Що стосується кредитного договору, суд зазначає наступне. Зміст додатку № 1 до нього та відсутність інших додатків на час укладення кредитного договору свідчать про порушення банком (відповідачем) вимог ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, що є істотним порушенням прав споживача.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, які затверджені Постановою Правління НБУ № 280 від 17.06.2004 року рахунки типу 3739 - це транзитні рахунки за іншими розрахунками, активно -пасивні. Призначення такого типу рахунків: облік коштів за іншими рахунками для розподілу загальних сум між різними рахунками або клієнтами. За кредитом та дебетом цих рахунків проводяться суми, які надалі шляхом розподілу зараховуються на відповідні рахунки за призначенням. Тобто нормативними актами НБУ на час укладення кредитного договору не була передбачена можливість приймання банками від клієнтів готівки іноземної валюти на рахунки типу 3739, як це зазначено в кредитному договорі.

Положення пункту 1.5 кредитного договору про видачу кредиту шляхом зарахування валютних коштів на неіснуючий поточний рахунок клієнта № НОМЕР_2 , а також положення пункту 1.2.2 кредитного договору про обов`язок позичальника погашати кредит, сплачувати відсотки та пеню на рахунок № НОМЕР_3 , який не є клієнтським рахунком, є такими, що не відповідають вимогам законодавства, чинного на час укладання договору. Відповідні положення також об`єктивно могли сприяти неправильному розумінню споживачем, який не є фахівцем в галузі фінансів та банківської справи, змісту узгоджених сторонами зобов`язань.

Суд враховує також те, що відповідач не надав належну виписку по особовому рахунку клієнта (позивача) в іноземній валюті. За таких обставин відомості про рух коштів згідно наданої банком виписки за кредитним договором не можуть свідчити про те, що відповідні операції здійснювались за розпорядженням, тобто за особистим волевиявленням клієнта.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення правил підсудності при відкритті провадження у справі, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 110 ЦПК України (в редакції, чинній на час відкриття провадження) позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Суд також не погоджується з твердженнями відповідача про необхідність застосування позовної давності до позову ОСОБА_1 , оскільки перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України, від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивачем доведено належним та допустимими доказами, що про факт порушення його прав, як споживача фінансових послуг, він дізнався з позовної заяви АКБ УкрСиббанк та доданих до неї документів в 2015 році, після чого звернувся з цим позовом до суду.

На підставі ст. 42 Конституції України, ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів , ст. ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263 265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про захист прав споживача шляхом визнання укладених правочинів не дійсними - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладання договорів банківського рахунку № 85-275С від 25 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк .

Визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 11046120000 від 28 вересня 2006 року. укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апелляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлений 17 січня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк код ЄДРПОУ 09807750.

Суддя : Штих Т.В.