Ухвала

від 14.01.2020 по справі 160/3853/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3853/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРАН

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРАН до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 20 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи встановлено, що повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19 складено 30 серпня 2019 року (а.с 157-162).

Копія повного тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року отримана заявником апеляційної скарги 12 вересня 2019 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с 169).

Апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року подана відповідачем 20 грудня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого як частиною 1 так і частиною 2 статті 295 КАС України, та в апеляційній скарзі не порушено питання про поновлення такого строку.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що додане до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року до уваги не приймається, оскільки у цій справі №160/3853/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРАН до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу апеляційна скарга подана Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області саме на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, а не як зазначено в клопотанні на рішення суду першої інстанції від 18 липня 2019 року.

Більш того, матеріали адміністративної справи №160/3853/19 взагалі не містять такого рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, на яке посилається заявник апеляційної скарги у вищезазначеному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому, також, просить суд, у разі відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті справи або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Вказане клопотання обґрунтовано відсутністю достатньої суми коштів на рахунках Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та здійсненням безспірного списання коштів з рахунків останнього.

На підтвердження доводів клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідач надав довідку начальника відділу - головного бухгалтера А.В. Полякової, відповідно до якої вказано, що оплатити судовий збір в сумі 10328,17 грн. на даний час неможливо.

Дослідивши доводи клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вищевикладеного випливає те, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття останнім належних та послідовних заходів спрямованих на дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення сплати судового збору та надання суду апеляційної інстанції відповідних доказів такої сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №160/3853/19.

Щодо заявленого клопотання в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду.

Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

В даному ж випадку, на момент звернення відповідача з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції жодний строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, поданої 20 грудня 2019 року, не встановлювався, що свідчить про відсутність підстав для задоволення такого клопотання і в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подано позов про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, що свідчить про подання позову майнового характеру.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову майнового характеру у цій справі складає 6885,45 грн. (459030,00*1,5%).

Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 328,18 грн. (6885,45*150%), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу : *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору в розмірі 10 328,18 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі 160/3853/19.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19- залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору в розмірі 10 328,18 грн.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя В.В. Мельник