Ухвала

від 07.02.2020 по справі 160/3853/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/3853/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРАН

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРАН до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 20 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору в розмірі 10328,18 грн.

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року заявником апеляційної скарги отримана 24 січня 2020 року.

У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем зазначено про те, що вперше апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19 подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак остання була повернута з причин не сплати судового збору.

Мотивуючи вказану заяву відповідач зазначив і про те, що упродовж термінів, визначених судом апеляційної інстанції, на рахунках Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за КЕКВ 2800 Інші видатки були відсутні кошти для сплати судового збору, у тому числі по справі №160/3853/19.

Проаналізувавши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла таких висновків.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

З матеріалів справи встановлено, що повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19 складено 30 серпня 2019 року (а.с 157-162).

Копія повного тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року отримана заявником апеляційної скарги 12 вересня 2019 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с 169).

23 вересня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшла вперше подана відповідачем апеляційна скарга на рішення від 21 серпня 2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 10328,17 грн.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року отримана відповідачем 17 жовтня 2019 року.

25 жовтня 2019 року відповідачем на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надано до суду апеляційної інстанції заяву про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/3853/19 або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.

20 грудня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшла вдруге подана відповідачем апеляційна скарга на рішення від 21 серпня 2019 року.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги останнім у касаційному порядку оскаржена не була та є чинною, то до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Крім того, подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Також суд апеляційної інстанції зазначає про те, що не виконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання відповідача на необхідність збереження права на апеляційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України, не свідчить про наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього Законом, а у Суду - обов`язку поновлювати сторонам строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Приймаючи до уваги те, що підстави наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі №160/3853/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРАН до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова