Ухвала

від 15.01.2020 по справі 815/1/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 р. м.ОдесаСправа № 815/1/15

Головуючий І інстанції Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

при секретарі Чугунові С.О.,

за участю представника позивача - Танасогло О.М. та представника відповідача - Чілей М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року прийнятою за результатами розгляду апеляційних скарг Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДФС в Одеській області ) та заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 05.05.2015р.) по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Білгород-Дністровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2015 року ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Іллічівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ), в якому просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2014 року №0001012200 за платежем з орендної плати з юридичних осіб у сумі 441 379,06 грн., у тому числі за основним платежем 195 816,78 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями 245 562,28 грн. та прийняту на підставі цього податкового повідомлення-рішення податкову вимогу від 23.10.2014 року №3015-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення податкового органу є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року адміністративний позов ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0001012200 від 07.10.2014 року та податкову вимогу №3015-25 від 23.10.2014 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області 26.05.2015 року та заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради 10.06.2015 року подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року апеляційні скарги Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області та заступника Білгород Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради - задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду 05.05.2015 року - скасовано та прийнято нову - про відмову у задоволенні адміністративного позову ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ.

15.08.2016 року представником ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року.

В ході судового розгляду, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.01.2016 року було замінено відповідача - Білгород-Дністровську об`єднану ДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на його правонаступника - Іллічівську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року заяву ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ - задоволено. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року скасовано та прийнято нове рішення, яким апеляційні скарги Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області та заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду 05.05.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції представник Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 21.11.2016 року подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2019 року касаційну скаргу відповідача - задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 року дану справу №815/1/15 прийнято до апеляційного провадження та призначено останню до розгляду.

11.12.2019 року протокольною ухвалою 5 ААС було замінено неналежного відповідача - Іллічівську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на належного - Головне управління ДФС в Одеській області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача (заявника) підтримав свою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року та наполягав на її задоволенні.

Інші сторони, або їх представники, в судове засідання суду 2-ї інстанції не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була своєчасно та належним чином повідомлена.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року, колегія суддів, з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 17.10.2019р., приходить до висновку про наявність належних підстав для її часткового задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - Виробничо-комерційна фірма Проксіма у вигляді ТОВ зареєстрована Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської МР Одеської області 12.04.2001 року та перебувала на обліку у Білгород-Дністровській ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Іллічівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ), як платник податків з 19.04.2001 року за №1969.

28.12.2001 року між Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (Орендодавець) та Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді ТОВ (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору оренди, Орендодавець на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22.05.2001р. надає, а Орендар приймає в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 років земельну ділянку із земель водного фонду Приморської сільської ради, загальною площею 78,0337 га розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для риборозведення, сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об`єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги. Згідно з п.2.5 зазначеного договору загальна сума оренди складає 76 870,99 грн. за рік.

28.12.2001 року між Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (Орендодавець) та Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді ТОВ (Орендар) було укладено ще один договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22.05.2001р. надає, а Орендар приймає в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 років земельну ділянку із земель Приморської сільської ради, загальною площею 80 га розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об`єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги і закладів відпочинку вздовж берегу. Згідно з п.2.5 зазначеного договору загальна сума оренди складає 30 000 грн. за рік.

03.06.2008 року Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення №1508-V Про внесення змін та доповнень до договорів довгострокової оренди земельних ділянок Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді ТОВ , яким були внесені зміни до договору довгострокової оренди земельної ділянки ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ, а саме п.1.1 договору від 28.12.2001 року викладено у наступній редакції: Орендодавець на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22.05.2001 року та №1508-V від 03.06.2008 року надає, а Орендар приймає в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 45 років земельну ділянку із земель водного фонду Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 78,0337 га, розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для риборозведення, сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об`єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги. Пункт 2.5 договору оренди від 28.12.2001 року викладено у наступній редакції: сума орендної плати на рік складає 6149,85 грн.

Також, були внесені зміни і до договору довгострокової оренди земельної ділянки Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді ТОВ, а саме п.1.1 договору від 28.12.2001 року викладено у наступній редакції: Орендодавець на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22.05.2001 року та №1508-V від 03.06.2008 року надає, а Орендар приймає в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 45 років земельну ділянку із земель водного фонду Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 80 га, розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об`єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги і закладів відпочинку вздовж берегу. Пункт 2.5 договору оренди від 28.12.2001 року викладено у наступній редакції: сума орендної плати на рік складає 6304,8 грн.

24.12.2013 року Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення №661-VI Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області , яким було встановлено орендну плату за користування земельними ділянками на умовах оренди відповідно до нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №863 від 15.01.2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 780337 кв.м., що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада (за межами населених пунктів ), користувачем якої є Виробничо-комерційна фірма Проксіма у вигляді ТОВ, складає 1 771 241,72 грн.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №862 від 15.01.2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 80га складає 4 979 082, 24 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ) внесено зміни до договору оренди земельної ділянки ( 80 га ) від 28.12.2001 року та доповнено розділ 1 договору п.1.3 наступним: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 979 082,24 грн.; п.2.5 викладено у наступній редакції: сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 398 326, 58 грн. на рік.

Також, іншим рішенням Господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ) внесено зміни до договору оренди земельної ділянки ( 78,0337 га ) від 28.12.2001 року та доповнено розділ 1 договору п.1.3 наступним: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 771 241,72 грн.; п.2.5 викладено у наступній редакції: сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 141 699,34 грн. на рік.

02.06.2014 року та 26.08.2014 року Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура направила до відповідача листи №16-5358-14вих та №16-8161-14вих, відповідно, про організацію виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ) та від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ).

Далі, на підставі зазначеного та Наказу від 09.09.2014 року №517, повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 09.09.2014 року №34/22-01 співробітник Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року.

22.09.2014 року за результатами перевірки відповідач склав акт №2019/15-05-22-01-18/31411491 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ 31411491 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року , в якому встановлено порушення з боку позивача:

- п.288.1, п.288.2, п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження орендної плати у загальній сумі 196313,73 грн.;

- п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України, підприємство не подало податкову декларацію з плати за землю у урахуванням уточнень на 2014 рік.

07.10.2014 року, за наслідками перевірки позивача податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0001012200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 441 876,01 грн., у тому числі за основним платежем 196 313,73 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями 245562,28 грн.

23.10.2014 року, на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.10.2014 року №0001012200 відповідач з урахуванням переплати та нарахувань прийняв податкову вимогу №3015-25, відповідно до якої станом на 22.10.2014 року сума податкового боргу Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді ТОВ з орендної плати з юридичних осіб за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 441 379,06 грн., у тому числі за основним платежем 195 816,78 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями 245 562,28 грн.

Далі, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2016 року (справа №495/1158/15-а ) визнано незаконними дії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області при прийнятті рішення №661-VІ від 24.12.2013 року Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді . Визнано незаконним та скасовано рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №661-VІ від 24.12.2013 року Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2016 року (справа №916/455/14 ) при перегляді рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ) за нововиявленими обставинами останнє змінено та викладено резолютивну його частину в наступній редакції: Внести зміни до договору оренди земельної ділянки №б/н від 28.12.2001 року, укладений між Приморською сільською радою та ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ, зареєстрований Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №5 від 28.12.2001 року. Доповнити розділ 1 Предмет договору договору оренди земельної ділянки №б/н від 28.12.2001 року п.1.3 Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 4979082,24 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовити .

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року (справа №916/436/14 ) рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ) скасовано в частині викладення п.2.5 Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2001 року у наступній редакції: Сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 141699,34 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі . Решта рішення залишена без змін.

Вважаючи що наявні нові обставини що впливають на законність спірних рішень податкового органу, позивач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи заяву, апеляційний суд виходив з обґрунтованості та доведеності вимог та, відповідно, з наявності нововиявлених обставин, які вказують на неправомірність дій та спірних рішень відповідача.

Однак, як вже зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 17.10.2019 року, з підстав не надання апеляційним судом повної та належної юридичної оцінки доказів та обставин у справі, а також їх відповідності ознакам нововиявлених обставин, таким як наявність на час розгляду справи та необізнаність з ними заявника на час розгляду справи, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року було скасовано та направлено дану справу на перегляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Колегія суддів апеляційного суду, беручи до уваги висновки Верховного Суду викладені в постанові від 17.10.2019 року та уважно дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, вважає заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду 2-ї інстанції частково обгрунтованою, з огляду на наступне.

Як слідує зі змісту приписів ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 ст.361 КАС України визначено вичерпаний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Так, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.361 КАСУ ).

Як вбачається з матеріалів справи і вже зазначалось вище, 15.08.2016 року представником ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року (справа №815/1/15 ), якою у задоволенні адміністративного позову ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ про скасування податкового повідомлення-рішення №0001012200 від 07.10.2014 року та податкової вимоги №3015-25 від 23.10.2014 року - було відмовлено, з посиланням на те, що рішення судів, які набрали законної сили та які лягли в його основу були скасовані в частинах, що мають суттєве значення.

Так, відповідно до висновків акту перевірки №2019/15-05-22-01-18/31411491 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року , на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001012200 від 07.10.2014 року, на підставі якого, в свою чергу, було прийнято податкову вимогу №3015-25 від 23.10.2014 року, встановлені порушення з боку позивача п.288.1, п.288.2, п.288.3 ст. 288 ПК України.

Тобто, вказаною вище перевіркою фактично було встановлено заниження орендної плати позивачем та не подання податкової декларації з плати за землю у урахуванням уточнень на 2014 рік.

При цьому, у відповідності до ст.ст.269-290 ПК України, на орендну плату впливають декілька показників, серед яких є як нормативна грошова оцінка земельної ділянки, так і відповідний граничний відсоток необхідний до сплати, який, до того ж, може встановлюватись органами місцевого самоврядування.

Такі показники, станом на проведення перевірки, були встановленні рішеннями Господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ) та від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ), якими, серед іншого, були внесені зміни до договорів оренди землі (б/н від 28.12.2001 року та б/н від 28.12.2001 року ), що стосувалися збільшення розміру орендної плати, а саме до умов договорів були внесені зміни відповідно до яких прописувалась нормативно-грошова оцінка земельних ділянок ( 78,0337 га - 1 771 241,72 грн.; 80 га - 4 979 082,24 грн. ) та зазначалось, що сума орендної плати розраховується у розмірі 8% від такої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки 24.12.2013 року Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області було прийнято рішення №661-VI, яким встановлено відсоток орендної плати за користування земельними ділянками на умовах оренди відповідно до нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту.

Однак, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2016 року (справа №495/1158/15-а ), яка набрала законної сили, зазначене вище рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району №661-VІ від 24.12.2013 року Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді було визнано незаконним та скасовано.

Даний факт, в подальшому, і послугував підставою для перегляду рішень Господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ) та від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ) за нововиявленими обставинами та прийнятті постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року (справа №916/436/14 ) та рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2016 року (справа №916/455/14 ), якими, серед іншого, вже були скасовані прийняті раніше зміни до договорів оренди землі (б/н від 28.12.2001 року та б/н від 28.12.2001 року ) відповідно до яких сума орендної плати розраховувалась у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, однак сама нормативно-грошова оцінка земельних ділянок ( 78,0337 га - 1 771 241,72 грн.; 80 га - 4 979 082,24 грн. ) в кінцевому результаті у цих договорах залишилась діючою.

Таким чином, уважно дослідивши матеріали справи, судова колегія, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.10.2019 року, вважає, що оскільки показники, що впливають на орендну плату позивача (слугували для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги ), які були встановленні судовими рішеннями (справа №916/436/14 та справа №916/455/14 ), змінились в результаті скасування цих судових рішень в відповідних частинах, то, згідно ч.3 п.2 ст.361 КАС України, наявні усі законні підстави для задоволення заяви позивача від 15.08.2016 року та перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року за нововиявленими обставинами.

В свою чергу, здійснюючи перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року за нововиявленими обставинами судова колегія виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин ) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.2 ст.21 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин ) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ).

За змістом пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин ), плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, саме ПК України визначено обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

При цьому, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136. п.14.1 ст.14 ПК України ).

Як передбачено приписами п.288.1 ст.288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником ) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Відповідно пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 зазначеного Кодексу, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (пп.288.5.2 зазначеного пункту ).

В свою чергу, як передбачено п.274.1. ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 цього Кодексу.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, судова колегія зазначає, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена як попереднім Верховним Судом України, зокрема в постанові від 02.12.2014 року №21-274а14, так і діючим Верховним Судом у постанові від 17.10.2019 року по даній справі, зокрема скасовуючи ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року та направлення цієї справи на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року.

22.09.2014 року за результатами перевірки відповідач склав акт №2019/15-05-22-01-18/31411491 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ 31411491 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року , в якому встановлено порушення з боку позивача: п.288.1, п.288.2, п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України, - заниження орендної плати; п.286.4 ст.286 ПК України - не подання податкової декларації з плати за землю у урахуванням уточнень на 2014 рік.

Відповідно до висновків акту проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки від 22.09.2014 року №2019/15-05-22-01-18/31411491 відповідачем було встановлено занижене сплачення позивачем орендної плати по договорам оренди землі від 22.05.2001 року між Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (Орендодавець ) та Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді ТОВ (Орендар ), на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22.05.2001 року, земельних ділянок площею 78,0337 га та площею 80 га.

Також необхідно зазначити, що станом на момент перевірки, було чинне рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24.12.2013 року №661-VI Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області та набули законної сили рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ) та від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ), якими встановлювалась нормативно-грошова оцінка земельних ділянок за зазначеними вище договорами ( 78,0337 га - 1 771 241,72 грн.; 80 га - 4 979 082,24 грн. ) та зазначалось, що сума орендної плати розраховується у розмірі 8% від такої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі зазначеного, відповідачем і було вирахувано розмір спірних податкового-повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Разом з тим, переглядаючи дану справу за нововиявленими обставинами, судова колегія зазначає, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2016 року (справа №495/1158/15-а ), яка набрала законної сили, рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №661-VІ від 24.12.2013 року Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді було визнано незаконним та скасовано.

Ці обставини в подальшому і стали підставою для перегляду рішень Господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (справа №916/436/14 ) та від 19.03.2014 року (справа №916/455/14 ) за нововиявленими обставинами, що підтверджується постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року (справа №916/436/14 ) та рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2016 року (справа №916/455/14 ), якими, серед іншого, вже були скасовані прийняті раніше зміни до договорів оренди землі (б/н від 28.12.2001р. та б/н від 28.12.2001р. ) відповідно до яких, сума орендної плати розраховувалась у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, однак сама нормативно-грошова оцінка земельних ділянок ( 78,0337 га - 1 771 241,72 грн.; 80 га - 4 979 082,24 грн. ) в кінцевому результаті у цих договорах залишилась діючою.

Таким чином, оскільки відбулись зміни в обох договорах від 22.05.2001 року, а позивачем не надано уточнену декларацію та здійснено виплати за старими розрахунками, то відповідачем вірно встановлено порушення ПК України та, відповідно, нараховано грошові зобов`язання за спірними податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою.

Проте, як встановлено судовою колегією, розмір нарахованих грошових зобов`язань був розрахований у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, який, за нововиявленими обставинами, розраховується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 80 га - складає 4 979 082, 24 грн., а площею 78,0337 га - 1 771 241,72 грн.

Згідно акту перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року від 22.09.2014 року, були встановленні порушення по сплаті сум орендної плати за земельну ділянку площею 80 га за квітень-серпень 2014 року, а за земельну ділянку 78,0337 га - за червень-серпень 2014 року.

Як вбачається з зазначеного акту, у спірні періоди позивачем щомісячно сплачувались грошові суми у розмірі 640,97 грн. та 625,22 грн. за ділянки площею 80 га та 78,0337 га, відповідно.

Однак, за нововиявленими обставинами Виробничо-комерційна фірма Проксіма у вигляді ТОВ у спірний період щомісячно мала сплачувати суми орендної плати у розмірі 12447,71 грн. за 80 га ( 4 979 082,24 грн. * 3% : 12 міс. = 12 447,71 грн . ) та 4 428,11 грн. за 78,0337 га ( 1 771 241,72 грн. * 3% : 12 міс. = 4428,11 грн. ).

Отже, з урахуванням вже сплачених сум, у позивача за спірний період склалась недоплата сум з орендної плати на землю у розмірі 11 806,74 грн. за 80 га ( 12 447,71 - 640,97 грн. ) та 3802,89 грн. за 78,0337 га ( 4 428,11 грн. - 625,22 грн. ).

Таким чином, за основним грошовим зобов`язанням з орендної плати з юридичних осіб згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2014 року №0001012200 вірними є нарахування у розмірі 70 442,37 грн. (загальна сума недоплачених коштів по 80 га за 5 (п`ять) місяців квітень-серпень 2014 року та по 78,0337 га за 3 (три) місяці червень-серпень 2014 року (11 806,74 грн. * 5 + 3802,89 грн. * 3 = 70 442,37 грн. )), а не у розмірі 196 313,73 грн. який, в свою чергу, в надлишковій частині ( 125 871,36 грн. = 196 313,73 грн. - 70 442,37 грн. ) підлягає скасуванню.

Що ж стосується розміру штрафних санкцій згідно цього податного повідомлення-рішення №0001012200, то слід зазначити, що у відповідності до абз.1,2 п.123.1. ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст.54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Однак, оскільки змінилась сума основного грошового зобов`язання, то, відповідно, за нововиявленими обставинами штраф має бути розрахований саме з нової суми основного грошового зобов`язання (яка має бути розрахована із застосуванням 3%, а не 8% ) .

При цьому, слід звернути увагу, що у відповідності до абз.2 п.286.4. ст.286 ПК України, у разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

В свою чергу, згідно абз.1,2 пп.120.1. ст.120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків ), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, штраф згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2014 року №0001012200 має складати 17 780,61 грн. ( 70 442,37 грн. * 25% + 170 грн. ), а не 245 562,28 грн., який, в свою чергу, в надлишковій частині ( 227 781,67 грн. = 245 562,28 грн. - 17 780,61 грн. ) підлягає скасуванню.

Щодо спірної податкової вимоги від 23.10.2014 року №3015-25 у розмірі 441 379,06 грн. ( 195 818,78 грн. основного платежу та 245 562,28 грн. штрафу ), то слід зазначити, що остання базується на сумі податкового боргу ВКФ Проксіма у вигляді ТОВ станом на 22.10.2014 року, який виник зі спірного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2014 року №0001012200 на загальну суму 441 876,01 грн. ( 196 313,73 грн. основного грошового зобов`язання та 245 562,28 грн. штрафу ) із врахуванням переплати у розмірі 496,95 грн. (операція від 18.10.2014 року за кодом 311 ).

Таким чином, оскільки податкова вимога не підтверджується податковим боргом у частині скасованих апеляційним судом сум податкового повідомлення-рішення №0001012200, то, відповідно остання підлягає скасуванню в частині податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 22.10.2014 року в сумі 125 374,41 грн. ( 195 816,78 грн. - 70 442,37 грн. ) основного зобов`язання та 227 781,67 грн. ( 245 562,28 грн. - 17 780,61 грн. ) штрафу.

Також, щодо тверджень позивача (заявника ) про те, що нібито не слід брати до уваги засади застосування нижньої граничної межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі, оскільки останні не є обставинами та предметом даної справи, судова колегія зазначає наступне.

Так, дійсно, підставою для проведення перевірки за результатами якої прийнято акт податкового органу №2019/15-05-22-01-18/31411491 - стало звернення прокуратури щодо контролю виконання судових рішень господарського суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спірна перевірка була проведена з питань дотримання Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді ТОВ своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 09.09.2014 року.

А як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем фактично оскаржуються рішення прийняті за наслідками проведення такої перевірки, а не щодо правомірності чи підстав проведення останньої, а отже, оскільки позивачем були порушені норми ПК України щодо застосування нижньої граничної межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, що і встановлено спірною перевіркою, то, відповідно, такі правові позиції і обставини були прийняті до уваги судами під час розгляду цієї справи.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду 2-ї інстанції є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а судом першої інстанції було частково порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених ч.2, п.п.1,2 ч.5 ст.361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.

А відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, було скасовано, судова колегія, діючи в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, у відповідності до п.п.2 ч.4 ст.368 КАС України, вважає за необхідне задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими та, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України, скасувати рішення суду 1-ї та 2-ї інстанцій та прийняти нове - про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - скасувати.

Апеляційні скарги Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДФС в Одеській області ) та заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду 05 травня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДФС в Одеській області ) від 07.12.2014 року №0001012200 в частині визначення Виробничо-комерційній фірмі Проксіма у вигляді ТОВ основного грошового зобов`язання за платежем з орендної плати з юридичних осіб в сумі 125 871,36 грн. та 227 781,67 грн. штрафу.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Білгород-Дністровської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДФС в Одеській області ) від 23.10.2014 року №3015-25 в частині податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 22.10.2014 року в сумі 125 374,41 грн. основного зобов`язання та 227 781,67 грн. штрафу.

В задоволенні решти позовних вимог Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17.01.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко