Постанова

від 13.01.2020 по справі 480/1533/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 р. Справа № 480/1533/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Соп`яненко О.В.) від 30.09.2019 року (повний текст ухвали складено 03.10.2019 року) по справі № 480/1533/19

за позовом Управління Держпраці у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Держпраці у Сумській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар", в якому просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинити:

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатацію свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування Ха 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в діючих електроустановках; виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання балонів із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зварювальних роботи із залученням електрогазозварника ОСОБА_1 О,;

- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: технологічного устаткування деревообробної промисловості - верстат КС, 1 одиниця; фугувальний верстат, 1 одиниця; пилорама, 1 одиниця; циркулярна пила, 3 одиниці; рейсмусний станок, 1 одиниця;

- експлуатацію кабелів-подовжувачів, в кількості 3 одиниць, без інвентарних номерів; експлуатацію електроінструменту; .

- експлуатацію зварювальних імпульсних апаратів, в кількості 2 одиниць; експлуатацію автотранспорту;

- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами проведеної у серпні 2018 року перевірки у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у разі наявності на те визначених законом підстав. В свою чергу, із адміністративним позовом позивач звернувся у квітні 2019 року, тобто з пропущенням встановленого частиною 2 статті 122 КАС України строку.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Державна політика в галузі охорони праці визначена статтею 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), якою визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Вимогами статті 38 Закону України № 2694-XII визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року N 96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Згідно підпунктів 4, 16, 52 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду (п.п. 12 п. 6 Положення).

Наказом Держпраці України від 03.08.2018 № 84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Сумській області, згідно пункту 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що Управління Держпраці у Сумській області наділене повноваженнями щодо звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених норм слідує, що визначення чи дотримано позивачем строк звернення до суду із даним адміністративним позовом, необхідно встановити коли саме виникли підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення такого позову.

Як свідчать матеріали справи, у серпні 2018 року посадовими особами позивача проведено перевірку відповідача з питання дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено Акт від 31.08.2018 (а.с. 14-23).

31.08.2018 року позивачем видано припис №05-30/353 про усунення виявлених порушень (а.с. 24-30).

З метою перевірки стану виконання вимог вищевказаного припису, позивачем у період з 18.03.2019 року по 19.03.2019 року проведено позапланову перевірку відповідача, за наслідками якої складено акт від 19.03.2019 року №02-04/210, у якому зафіксовано, що порушення усунуті не в повному обсязі (а.с. 33-40).

Також, 19.03.2019 року позивачем видано припис №02-05/146 (а.с. 41-45).

Посилаючись на наявність встановлених порушень та їх не усунення відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що оскільки саме невиконання відповідачем вимогу припису №05-30/353 від 31.08.2018 руко слугувало підставою для звернення позивача із даним позовом, то строк звернення до суду слід відраховувати з 19.03.2019 року.

Із позовом позивач звернувся 26.04.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Таким чином, позивачем подано до суду даний адміністративний позов в межах тримісячного строку.

Щодо висновку суду першої інстанції та доводів відповідача стосовно того, що про наявність підстав для пред`явлення даного позову позивач дізнався у серпні 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону України №877-V, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вищевказаних положень законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення.

При цьому слід враховувати, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств за рішенням адміністративного суду є найсуворішим видом заходів реагування.

Критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Отже, як слідує із матеріалів справи, за результатами проведеної у 2018 році перевірки позивачем було вжито такий захід реагування як складення припису.

Разом з тим, 26.04.2019 року позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом у зв`язку із встановленням порушень, зафіксованих в акті перевірки від 19.03.2019 року №02-04/210.

На підставі вищевикладеного, висновки суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову є помилковими.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог процесуального права, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.312 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про передачу справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №480/1533/19 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким справу за позовом Управління Держпраці у Сумській області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Гуцал М.І.

Повний текст постанови виготовлений 17.01.2020 року