Головуючий І інстанції: О.В. Соп`яненко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2020 р. Справа № 480/1533/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2020, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 12.03.20 по справі № 480/1533/19
за позовом Управління Держпраці у Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар"
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Управління Держпраці у Сумській області, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" (далі за тексом ТОВ "Хлібодар", відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинити:
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатацію свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);
- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 адміністративний позов задоволено.
Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" (код ЄДРПОУ 32647035) заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинено:
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатацію свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);
- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що використання ТОВ "Хлібодар" свердловин для отримання води потребує дозволу позивача на використання робіт підвищеної небезпеки. Також зазначив, що судом не враховано те, що склад ПММ та АЗС не є об`єктами підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", а отже їх експлуатацію як устаткування підвищеної небезпеки не потрібно одержувати дозвіл Управління та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме робіт у вибухопожежонебезпечних зонах. Також в доводах апеляційної скарги посилається на внесення змін до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №207) та відсутність необхідності отримувати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. Крім того ТОВ "Хлібодар" зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, те що зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки є крайнім заходом покарання і повинен застосовувати у виключних випадках.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.
В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами позивача було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено Акт № 05-29/578 від 31.08.2018 (а.с. 14-23). Ним зафіксовано ряд порушень вимог законодавства.
На підставі акту 31.08.2018 винесено припис про усунення виявлених порушень (а.с. 24-30).
З метою перевірки виконання виконання раніше виданого припису управлінням проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині виконання припису № 05-30/353 від 31.08.2018. За результатами перевірки складено акт № 02-04/210 від 19.03.2019 (а.с. 33-45).
За результатами позапланової перевірки встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису № 05-30/353 від 31.08.2018 та не усунув порушення нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Серед порушень є такі, що становлять загрозу для життя та здоров`я людей, а саме:
- суб`єктом господарювання виконуються роботи підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатація свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №105/СМ/49д-18 від 15.01.2018, що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6, 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48); пункту 10 Додатку 2 до даного Порядку (пункт 1 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 1 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- суб`єктом господарювання здійснюється експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці, а саме: технологічного устаткування деревообробної промисловості - верстат КС, 1 одиниця; фугувальний верстат, 1 одиниця; пилорама, 1 одиниця; циркулярна пила, 3 одиниці; рейсмусний станок, 1 одиниця, що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6. 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107; пункту 6 Додатку 3 до даного порядку (пункт 1 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 1 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
-фахівець служби охорони праці, який зобов`язаний контролювати безпечну експлуатацію електроустановок не має 4-тої групи з електробезпеки, що є порушенням вимог підпункту НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (пункт 11 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 16 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
-суб`єктом господарювання здійснюється експлуатація кабелів-подовжувачів, в кількості З одиниць, без інвентарних номерів, яким не було проведено періодичної перевірки не рідше одного разу на 6-місяців відповідно до вимог додатку 2 таблиці № 48.2 ПТЕЕС Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів , що є порушенням вимог пункту 6.7, підпункту 6.7.36 пункту 6.7 розділу 6; підпункту 8.7.3 пункту 8.7 розділу 8 НПАОП 40.1- 1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (пункт 17 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 27 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- не проведено періодичної перевірки електроінструменту, який використовується на підприємстві, не рідше одного разу на 6 місяців, що є порушенням підпункту 6.7.24, підпункту 6.7.36 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (пункт 21 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 32 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- здійснюється експлуатація зварювальних імпульсних апаратів, в кількості 2 одиниць, які мають саморобні електродоутримувачі, що несе загрозу життю та здоров`ю працівників, та є порушенням вимог підпункту 6.7.70 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (пункт 22 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 33 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- водії транспортних засобів не проходять предрейсовий медичний огляд, що є порушенням вимог пункту 2.4 розділу 2 НПАОП 0.00-1.62-12 Правила охорони праці на автомобільному транспорті (пункт 28 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 49 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- суб`єктом господарювання виконаються роботи підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибухопожежонебезпенних зонах (склад ПММ та АЗС), що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6, 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 201 1 року № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48); пункту 6 Додатку 2 до даного Порядку (пункт 45 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 68 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- суб`єктом господарювання здійснюється експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС), що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6, 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 201 1 року № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48); пункту 7 Додатку 3 до даного Порядку (пункт 46 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 69 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- балони з киснем зберігаються без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків, що є порушенням вимог підпункту 2.32 пункту 2 розділу V НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (пункт 51 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019: пункт 75 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);
- електрогазозварнику ОСОБА_1 , який допущений до самостійної роботи, не проведено навчання та перевірку знань з НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під мас експлуатації обладнання, що працює під тиском , що є порушенням вимог пункту 3.16 розділу 3; пункту 4.1 розділу 4 НПАОП 0.004.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 53 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019: пункт 78 припису № 05-30/353 від 31.08.2018).
У зв`язку з тим, що вказані у акті порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач дійшов висновку про те, що негайній зупинці підлягають:
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатація свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках;
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання балонів із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом ;
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зварювальні роботи із залученням електрогазозварника ОСОБА_1 ;
- експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: технологічного устаткування деревообробної промисловості - верстат КС. 1 одиниця; фугувальний верстат, 1 одиниця; пилорама, 1 одиниця; циркулярна пила, 3 одиниці; рейсмусний станок, 1 одиниця ;
- експлуатація кабелів-подовжувачів, в кількості 3 одиниць, без інвентарних номерів;
- експлуатація електроінструменту;
- експлуатація зварювальних імпульсних апаратів, в кількості 2 одиниць;
- експлуатація автотранспорту;
-експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).
10.10.2019 посадовими особами позивача була проведена позапланова перевірка відповідача з питань виконання раніше виданого припису від 15.05.2019. Ним встановлено, що підприємство частково усунуло порушення, викладені у акті перевірки від 15.08.2019. Порушеннями, які залишились та створюють загрозу життю та здоров`я працівників, є:
- експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС)
- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);
- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС) (а.с. 175-179).
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Головного управління Держпраці у Сумській області, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходу реагування у вигляді зупинки робіт є обґрунтованим, оскільки певні порушення, що перелічені в акті перевірки можуть мати своїм наслідком реальну загрозу життю та здоров`ю працівників.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно зі ст. 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципі пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 38 Закону України Про охорону праці передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, серед інших, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з абз. 1 п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
У відповідності до ч. 7 ст. 7 вказаного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до пункту 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України: від 11.08.2011 №826, право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони Праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.
Це відповідає, зокрема, принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини. Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.
Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, Головне управління Держпраці у Харківській області обґрунтовувало свої вимоги тим, що за результатами перевіркиТОВ "Хлібодар" були виявлені порушення, які створюють загрозу для життя і здоров`я працівників.
З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірок позивачем встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків. Три з порушень залишились не виправленими на час розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача про відсутність необхідності отримання дозволів територіального органу Держпраці на експлуатацію свердловини під час її геологічного вивчення і розробки та на виконання робіт та експлуатацію устаткування у вибухопожежонебезпечних зонах, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Відповідно до п. п. 6,7 "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.
Дозвіл видається: Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2; територіальним органом Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.
Додатком 2 до Постанови визначено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки. До таких видів робіт віднесено буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин (пункт 10), газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (пункт 6).
Додатком 3 до Постанови визначено перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. До них віднесено обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (пункт 7 додатку).
Судом встановлено, що відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №105/СМ/49д-18 від 15.01.2018. Тобто відповідачем здійснюється експлуатація свердловин під час розробки родовищ корисних копалин (підземних вод).
Крім того, колегією суддів не приймаються доводи відповідача, що процес забору води не є геологічним вивченням і розробкою родовищ корисних копалин. Розробкою родовищ корисних копалин є їх видобування з надр землі. Підземні води відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. N 827 віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Відповідач, здійснюючи експлуатацію свердловини для видобутку підземних вод, займається саме розробкою родовища корисних копалин загальнодержавного значення. Така діяльність відповідно до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" потребує отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Сторонами у справі не заперечується, що відповідачем виконуються роботи та здійснюється експлуатація обладнання на складі паливно-мастильних матеріалів та автомобільній заправочній станції. 11.12.2015 посадовими особами відповідача складено повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, відповідно до якого потенційно небезпечний об`єкт тракторна бригада і паливно-мастильні матеріали ТОВ "Хлібодар" не належить до об`єктів підвищеної небезпеки (а.с. 65-67)
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Склад паливно-мастильних матеріалів та автозаправочна станція, як устаткування підвищеної небезпеки, призначені для експлуатації у потенційно вибухонебезпечному середовищі та об`єкт підвищеної небезпеки є різними поняттями. Сфера їх регулювання визначається різними нормативно-правовими актами: щодо устаткування підвищеної небезпеки- порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 та галущевими НПАОП, щодо об`єктів підвищеної небезпеки - Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", "Порядком ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки", "Порядком декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки".
Отже, помилковим є твердження відповідача про те, що отримання дозволу на експлуатацію складу ПММ та АЗС як устаткування підвищеної небезпеки (обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі) необхідне лише у разі ідентифікації їх як об`єкта підвищеної небезпеки.
За таких обставин, експлуатація свердловин, роботи на складі ПММ та АЗС та експлуатація обладнання на складах ПММ і АЗС є виконанням робіт та експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки.
Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачене повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходів, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
В ході судового розгляду справи, відповідачем не надано доказів усунення усіх виявлених перевірками порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, не отримано дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та здійснення експлуатації устаткування підвищеної небезпеки.
Доводи відповідача на внесення змін до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 207) та відсутність необхідності отримувати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, колегія суддів не приймає до увагу, з огляду на наступне.
Так, на момент розгляду справи в суду першої інстанції діяв "Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеої небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 330), відповідно до якого на підставі дозволу здійснюється:
-виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме експлуатація свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин (п.10 Додатку 2);
-виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (пункт 6 Додатку 2);
-експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призщначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (п.7 Додатку 3).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №207 внесено зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеої небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107, відповідно до яких на підставі декларації відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці здійснюється:
-виконання робіт підвищеної небезпеки,Ю а саме: експлуатація свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин (пункт 20 Додатку 6);
- експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, пизначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечносму середовищі (пункт 6 Додатку 7).
Отже на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення судового рішення судом першої інстанції (02.03.2020) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 330). Крім того, слід зазначити, що виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибухонебезпечних зонах (пункт 4 Додатку 2), й надалі здійснюється на підставі дозволу.
Враховуючи цільове призначення наведеного об`єкта відповідача та виявлені під час проведення перевірки порушення та їх неусунення, в колегії суддів не виникає сумнівів щодо обгрунтованості доводів позивача про наявність за цих умов загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей та співмірності заходу реагування виявленим порушенням відповідачем законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки.
Колегія суддів зазначає, що зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідачем в даному випадку не було надано до суду доказів проведення компетентною особою позивача перевірки усунення виявлених порушень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) обладнання.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог щодо застосування заходів реагування шляхом зобов`язання відповідача негайно зупинити роботи (виробництво).
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем з врахуванням усунених відповідачем порушень, подано до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, яка враховує лише неусунуті порушення, з врахуванням якої судом першої інстанції винесено оскаржуване рішення.
Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що виявлені під час перевірки порушення не усунуті належним чином, що у свою чергу свідчить про наявність законних підстав для застосування заходів реагування.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції на момент розгляду справи було правильно встановлені обставини справи, судове рішення було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311 , 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі № 480/1533/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач (підпис)В.В. Катунов Судді (підпис) (підпис) Г.Є. Бершов І.М. Ральченко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2020 |
Оприлюднено | 10.08.2020 |
Номер документу | 90844498 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Катунов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні