Рішення

від 02.03.2020 по справі 480/1533/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 р. Справа № 480/1533/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача Боброва В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивачем у серпні 2018 року була проведена планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Виявлено порушення, які становлять загрозу для життя та здоров`я людей. Видано припис про усунення порушень. З метою перевірки стану виконання вимог припису у березні 2019 року проведено позапланову перевірку. Встановлено, що порушення, які становлять загрозу для життя та здоров`я людей не усунуті. У зв`язку з виявленням таких порушень на підставі ст. 4 Закону України "Про охорону праці" та п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" просив застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду.

Уточнивши позовні вимоги, зазначив, що під час позапланової перевірки проведеної у жовтні 2019 року встановлено, що деякі з виявлених порушень відповідач виправив. Тому зменшщив позовні вимоги та просив застосувати до відповідача такі заходи реагування у сфері державного нагляду: зупинити

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатацію свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);

- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).

Відповідач із позовом не погодився. Зазначив, що склад ПММ та АЗС не є потенційно небезпечним об`єктом. Про це позивачу було надіслано відповідне повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки. Отримання окремих дозолів на використання свердловин для забору води від Держпраці законодавством не передбачено. Заходи реагування є крайнім заходом, який повинен застосовуватися у виключних випадках. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що відповідачем виконуються роботи з підвищеної небезпеки: експлуатація двох свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин відповідно до дозволу на спеціальне водокористування. При цьому дозволу на виконання таких робіт від територіального органу Держпраці у відповідача немає. Підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення, а Відповідач здійснює видобування корисних копалин, отже виконує роботи підвищеної небезпеки.

Будь які роботи, що виконуються в межах вибухопонебезпечних зон навколо складу ПММ та АЗС, є роботами підвищеної небезпеки. Обладнання складу ПММ та АЗС, призначене для зберігання та використання під час заправки автотранспорту бензином та дизельним пальним, с устаткуванням підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

У запереченнях відповідач вказував, що законодавством передбачено вимогу щодо отримання дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки не під час будь-якого використання корисних копалин, а саме під час геологічного вивчення і розробки родовищ. Користування надрами не є тотожним їх геологічному вивченню і розробці.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позовну заяву було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, справу просив розглядати без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що посадовими особами позивача було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено Акт № 05-29/578 від 31.08.2018 (а.с. 14-23). Ним зафіксовано ряд порушень вимог законодавства.

На підставі акту 31.08.2018 винесено припис про усунення виявлених порушень (а.с. 24-30).

З метою перевірки виконання виконання раніше виданого припису управлінням проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині виконання припису № 05-30/353 від 31.08.2018. За результатами перевірки складено акт № 02-04/210 від 19.03.2019 (а.с. 33-45).

За результатами позапланової перевірки встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису № 05-30/353 від 31.08.2018 та не усунув порушення нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Серед порушень є такі, що становлять загрозу для життя та здоров`я людей, а саме:

- суб`єктом господарювання виконуються роботи підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатація свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №105/СМ/49д-18 від 15.01.2018, що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6, 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48); пункту 10 Додатку 2 до даного Порядку (пункт 1 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 1 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- суб`єктом господарювання здійснюється експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці, а саме: технологічного устаткування деревообробної промисловості - верстат КС, 1 одиниця; фугувальний верстат, 1 одиниця; пилорама, 1 одиниця; циркулярна пила, 3 одиниці; рейсмусний станок, 1 одиниця, що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6. 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107; пункту 6 Додатку 3 до даного порядку (пункт 1 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 1 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

-фахівець служби охорони праці, який зобов`язаний контролювати безпечну експлуатацію електроустановок не має 4-тої групи з електробезпеки, що є порушенням вимог підпункту НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (пункт 11 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 16 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

-суб`єктом господарювання здійснюється експлуатація кабелів-подовжувачів, в кількості З одиниць, без інвентарних номерів, яким не було проведено періодичної перевірки не рідше одного разу на 6-місяців відповідно до вимог додатку 2 таблиці № 48.2 ПТЕЕС Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів , що є порушенням вимог пункту 6.7, підпункту 6.7.36 пункту 6.7 розділу 6; підпункту 8.7.3 пункту 8.7 розділу 8 НПАОП 40.1- 1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (пункт 17 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 27 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- не проведено періодичної перевірки електроінструменту, який використовується на підприємстві, не рідше одного разу на 6 місяців, що є порушенням підпункту 6.7.24, підпункту 6.7.36 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (пункт 21 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 32 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- здійснюється експлуатація зварювальних імпульсних апаратів, в кількості 2 одиниць, які мають саморобні електродоутримувачі, що несе загрозу життю та здоров`ю працівників, та є порушенням вимог підпункту 6.7.70 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (пункт 22 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 33 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- водії транспортних засобів не проходять предрейсовий медичний огляд, що є порушенням вимог пункту 2.4 розділу 2 НПАОП 0.00-1.62-12 Правила охорони праці на автомобільному транспорті (пункт 28 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 49 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- суб`єктом господарювання виконаються роботи підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибухопожежонебезпенних зонах (склад ПММ та АЗС), що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6, 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 201 1 року № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48); пункту 6 Додатку 2 до даного Порядку (пункт 45 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 68 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- суб`єктом господарювання здійснюється експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС), що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці ; пункту 6, 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 201 1 року № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48); пункту 7 Додатку 3 до даного Порядку (пункт 46 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019; пункт 69 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- балони з киснем зберігаються без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків, що є порушенням вимог підпункту 2.32 пункту 2 розділу V НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (пункт 51 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019: пункт 75 припису № 05-30/353 від 31.08.2018);

- електрогазозварнику ОСОБА_1 В ОСОБА_2 , який допущений до самостійної роботи, не проведено навчання та перевірку знань з НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під мас експлуатації обладнання, що працює під тиском , що є порушенням вимог пункту 3.16 розділу 3; пункту 4.1 розділу 4 НПАОП 0.004.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 53 розділу 5 Акта перевірки № 02-04/210 від 19.03.2019: пункт 78 припису № 05-30/353 від 31.08.2018).

У зв`язку з тим, що вказані у акті порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач дійшов висновку про те, що негайній зупинці підлягають:

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатація свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання балонів із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом ;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зварювальні роботи із залученням електрогазозварника ОСОБА_3 ;

- експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: технологічного устаткування деревообробної промисловості - верстат КС. 1 одиниця; фугувальний верстат, 1 одиниця; пилорама, 1 одиниця; циркулярна пила, 3 одиниці; рейсмусний станок, 1 одиниця ;

- експлуатація кабелів-подовжувачів, в кількості 3 одиниць, без інвентарних номерів;

- експлуатація електроінструменту;

- експлуатація зварювальних імпульсних апаратів, в кількості 2 одиниць;

- експлуатація автотранспорту;

експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).

В ході розгляду справи 10.10.2019 посадовими особами позивача була проведена позапланова перевірка відповідача з питань виконання раніше виданого припису від 15.05.2019. Ним встановлено, що підприємство частково усунуло порушення, викладені у акті перевірки від 15.08.2019. Порушеннями, які залишились та створюють загрозу життю та здоров`я працівників, є:

- експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без отримання дозволу територіального органу Держпраці, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС)

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);

- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС) (а.с. 175-179).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписами Положення про Управління Держпраці, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до пункту 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України: від 11.08.2011 №826, право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони Праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Це відповідає, зокрема, принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини. Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірок позивачем встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків. Три з порушень залишились не виправленими на час розгляду справи.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність необхідності отримання дозволів територіального органу Держпраці на експлуатацію свердловини під час її геологічного вивчення і розробки та на виконання робіт та експлуатацію устаткування у вибухопожежонебезпечних зонах.

Відповідно до ч. 3 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до п. п. 6,7 "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Дозвіл видається: Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2; територіальним органом Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Додатком 2 до Постанови визначено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки. До таких видів робіт віднесено буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин (пункт 10), газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (пункт 6).

Додатком 3 до Постанови визначено перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. До них віднесено обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (пункт 7 додатку).

Судом встановлено, що відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №105/СМ/49д-18 від 15.01.2018. Тобто відповідачем здійснюється експлуатація свердловин під час розробки родовищ корисних копалин (підземних вод).

Суд не погоджується з позицією відповідача, що процес забору води не є геологічним вивченням і розробкою родовищ корисних копалин. Розробкою родовищ корисних копалин є їх видобування з надр землі. Підземні води відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. N 827 віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Відповідач, здійснюючи експлуатацію свердловини для видобутку підземних вод, займається саме розробкою родовища корисних копалин загальнодержавного значення. Така діяльність відповідно до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" потребує отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідачем виконуються роботи та здійснюється експлуатація обладнання на складі паливно-мастильних матеріалів та автомобільній заправочній станції. 11.12.2015 посадовими особами відповідача складено повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, відповідно до якого потенційно небезпечний об`єкт тракторна бригада і паливно-мастильні матеріали ТОВ "Хлібодар" не належить до об`єктів підвищеної небезпеки (а.с. 65-67)

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Склад паливно-мастильних матеріалів та автозаправочна станція, як устаткування підвищеної небезпеки, призначені для експлуатації у потенційно вибухонебезпечному середовищі та об`єкт підвищеної небезпеки є різними поняттями. Сфера їх регулювання визначається різними нормативно-правовими актами: щодо устаткування підвищеної небезпеки- порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 та галущевими НПАОП, щодо об`єктів підвищеної небезпеки - Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", "Порядком ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки", "Порядком декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки". Таким чином, помилковим є твердження відповідача про т, що отримання дозволу на експлуатацію складу ПММ та АЗС як устаткування підвищеної небезпеки (обладнання та ахисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі) необхідне лише у рахі ідентифікації їх як об`єкта підвищеної небезпеки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що експлуатація свердловин, роботи на складі ПММ та АЗС та експлуатація обладнання на складах ПММ і АЗС є виконанням робіт та експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки. А тому суд погоджується з твердженням позивача, про необхідність отримання спеціальних дозволів на виконання таких робіт та експлуатацію обладнання.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачене повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходів, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Отже, вимоги позивача щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими.

На момент розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення усіх виявлених перевірками порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, не отримано дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та здійснення експлуатації устаткування підвищеної небезпеки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Управління Держпраці у Сумській області, з урахуванням уточнених позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки задовольнити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" (код ЄДРПОУ 32647035) заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинити:

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: експлуатацію свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, в кількості 2 одиниць, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 105/СМ/49д-18 від 15.01.2018;

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в вибухопожежонебезпечних зонах (склад ПММ та АЗС);

- експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ та АЗС).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 12.03.2020.

Суддя О.В. Соп`яненко