У Х В А Л А
17 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 1540/4866/18
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлій О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 р.. по справі № 1540/4866/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДВЕКТОР ПЛЮС" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДВЕКТОР ПЛЮС" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу.
ГУ ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.
В порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору, та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу, у зв`язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали від 06.02.2019 року.
11.12.2019 р. ГУ ДФС в Одеській області вдруге подає апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність її вимогам ст.296 КАС України, було встановлено що апеляційна скарга не відповідає п.1 ч.5 вказаної статті, а саме: пропущено строк на апеляційне оскарження, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області залишено без руху та надано відповідачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку, а також надання документу про сплату судового збору.
9 січня 2020 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшло клопотання про продовження строку та заява про поновлення процесуального строку, зі змісту якої вбачається, що під час апеляційного оскарження судового рішення вперше, ГУ ДФС в Одеській області не мало фінансової можливості виконати вимоги ухвали судді П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення без руху апеляційної скарги податкового органу у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Крім того, в клопотанні відповідач просить апеляційний суд врахувати майновий стан податкового органу, що унеможливлює на даний час сплату судового збору по даній справі, а тому останній просить відстрочити сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .
Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, суд зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування контролюючого органу з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17.
Враховуючи зазначене, підстави викладені відповідачем в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні.
Таким чином причини, зазначені відповідачем в клопотанні від 9 січня 2020 року про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку відповідачем не зазначено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження, оскільки вказані апелянтом обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2020 |
Оприлюднено | 20.01.2020 |
Номер документу | 86989206 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Димерлій О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні