Постанова

від 17.01.2020 по справі 686/15024/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2020 року

Київ

справа №686/15024/16-а

адміністративне провадження №К/9901/45841/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу № 686/15024/16-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області Гринчук Олесі Федорівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватна фірма "А і Є", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування внесення змін у Єдиний державний реєстр відомостей про приватну фірму, за касаційною скаргою Приватної фірми "А і Є" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Петричковича А.І. від 19 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е. С. від 12 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області Гринчук О.Ф. (далі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватна фірма "А і Є", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила визнати протиправними та скасувати внесення змін державним реєстратором виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області Гринчук О.Ф. 15 липня 2016 року реєстраційної дії № 1673 10500 3300 2191 до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про приватну фірму "А і Є" щодо зміни органу управління, зміни статутного або складеного капіталу, зміни складу або інформації про засновників; враховуючи збільшені позовні вимоги, просила визнати протиправними та скасувати внесення змін державним реєстратором виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області Гринчук О.Ф. 10 серпня 2016 року № 1673 10500 3400 2191 та № 1673 10700 3500 2191 до Єдиного державного реєстру щодо реєстрації змін до установчих документів приватної фірми "А і Є" та відомостей, що не пов`язані зі змінами в установчих документах приватної фірми "А і Є", а саме: щодо зміни статутного або складеного капіталу, зміни складу або інформації про засновників, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів.

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

3. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватної фірми "А і Є" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року.

4. В обґрунтування касаційної скарги Приватна фірма "А і Є", зокрема, посилається на порушення судами норм процесуального права, зазначає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. На думку скаржника, якщо реєстраційні дії здійснено на основі юридичних фактів, щодо яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть вирішуватись питання, пов`язані з державною реєстрацією, то такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У зв`язку з цим, в даній справі суди дійшли помилкового висновку про те, що державний реєстратор повинен був перевірити рішення засновників від 14 червня 2014 року на відповідність чинному законодавству.

5. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки позивач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

6. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2019 року справу повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

7. Крім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2019 року зазначено, що правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з реєстраційними діями державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу, викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/4204/18, від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 22 серпня 2018 року у справі №805/4505/16-а.

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1.2 Статуту Приватної фірми "А і Є" (в редакції від 30 квітня 2002 року) засновником фірми (надалі - "Власник") є громадянин України ОСОБА_5 .

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть (повторне) серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний актовий запис №360 у Книзі реєстрації смертей від 15 лютого 2008 року.

Після смерті ОСОБА_5 його спадкоємці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2009 року як такі, що є спадкоємцями по 1/4 частки майна ОСОБА_5 Спадкове майно складається з майнових прав Приватної фірми "А і Є".

Згідно із пунктом 4.3 Статуту Приватної фірми "А і Є" (в редакції від 30 квітня 2002 року) у разі смерті власника його майнові права переходять до спадкоємця (спадкоємців).

Отже, після смерті засновника фірми ОСОБА_5 його майнові права перейшли до чотирьох спадкоємців в рівних частках і останні набули статусу співвласників майнових прав Приватної фірми "А і Є" по 1/4 кожен.

Відповідно до пункту 5.2 Статуту Приватної фірми "А і Є" до виняткової компетенції власника належать питання прийняття рішень, яке впливає або може вплинути на майнові права власника щодо майна, закріпленого за власником, зокрема: затвердження статуту фірми, внесення до нього змін та доповнень; призначення і звільнення членів дирекції фірми; прийняття рішень про реорганізацію та припинення діяльності фірми, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 квітня 2016 року засновником (учасником) Приватної фірми "А і Є" значиться ОСОБА_5

14 липня 2016 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (власники 75% майнових прав власника (учасника) Приватної фірми "А і Є") провели збори та прийняли рішення, оформлене протоколом, щодо включення до складу власників (засновників) Приватного підприємства Приватної фірми "А і Є" ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; виключення зі складу засновників (власників) Приватної фірми "А і Є" ОСОБА_5 у зв`язку зі смертю останнього; вирішення питання щодо створення статутного капіталу Приватної фірми "А і Є", визначення часток власників та внесення змін до статуту; у зв`язку із внесенням вищевказаних змін затвердження нової редакції Статуту Приватної фірми "А і Є"; призначення особи, уповноваженої на здійснення реєстрації змін до Статуту Приватної фірми "А і Є", підписання нової редакції Статуту Приватної фірми "А і Є" та його реєстрації у встановлених законодавством органах.

Відповідно до копії Реєстраційної справи: 1_673_002191_91, для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" юридична особа приватна фірма "А і Є" (через ОСОБА_1 ) 14 липня 2016 року подала реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, рішення про внесення змін до установчих документів, нову редакцію установчих документів, копію квитанції, копію документа, що засвідчує смерть, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадщину за законом. За результатами розгляду вказаних документів відповідачем 15 липня 2016 року проведено реєстраційну дію за №1673 10500 3300 2191 та внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, три з чотирьох власників Приватної фірма "А і Є" 14 липня 2016 року провели збори, на яких, в тому числі, затвердили нову редакцію Статуту фірми.

У подальшому 02 серпня 2016 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (власники, які володіють 75% голосів (часток в статутному капіталі Приватної фірми "А і Є") провели збори та прийняли рішення, оформлене протоколом, стосовно виключення зі складу власників та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Приватної фірми "А і Є" ОСОБА_1 ; внесення змін до Розділу 5 Управління фірмою Статуту; вирішення питання про усунення з посади директора Приватної фірми "А і Є" ОСОБА_5 та з посади Комерційного директора ОСОБА_2 у зв`язку зі змінами до Статуту та призначення директора; вирішення питання про перерозподіл часток в статутному капіталі Приватної фірми "А і Є", визначення часток власників та внесення змін до статуту; внесення змін до Статуту Приватної фірми "А і Є" у зв`язку із зміною складу засновників (власників) Приватної фірми "А і Є"; вирішення питання щодо виключення зі Статуту Приватної фірми "А і Є" слів Комерційний директор ; затвердження нової редакції Статуту у зв`язку із прийнятими вище змінами; призначення особи, уповноваженої на здійснення реєстрації змін до Статуту Приватної фірми "А і Є" у встановлених законодавством органах.

10 серпня 2016 року для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" Приватна фірма "А і Є" (через Євдощука А.А.) подала реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, рішення про внесення змін до установчих документів, статут, копію квитанції, рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи.

За результатами розгляду вказаних документів відповідачем 10 серпня 2016 року проведено реєстраційні дії за №1673 10500 3400 2191 та № 1673 10700 3500 2191 та внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

9. Позивач вимоги обґрунтувала тим, що засновником Приватної фірми "А і Є" був її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 його спадкоємці: позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/4 частці майнових прав Приватної фірми "А і Є". Рішення трьох спадкоємців померлого засновника Приватної фірми "А і Є" ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про внесення змін до Єдиного державного реєстру, на підставі якого державний реєстратор Гринчук О.Ф. внесла зміни у Єдиний державний реєстр, не є рішенням уповноваженого органу Приватної фірми "А і Є", так як на момент прийняття рішень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не були учасниками (засновниками) Приватної фірми "А і Є", що підтверджується Статутом Приватної фірми "А і Є" та відомостями Єдиного державного реєстру. Зміни в статут щодо складу учасників (засновників) мають бути погоджені усіма чотирьома спадкоємцями засновника Приватної фірми "А і Є".

10. Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що для проведення реєстраційних дій 15 липня 2016 року та 10 серпня 2016 року заявником надано документи в повному обсязі. Надані документи свідчать про зміни в складі учасників юридичної особи Приватної фірми "А і Є" у зв`язку із смертю одноосібного засновника, а також про необхідність державної реєстрації вказаних змін.

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подане рішення про внесення змін до установчих документів, оформлене протоколом загальних зборів власників Приватної фірми "А і Є" від 14 липня 2016 року, суперечило вимогам пункту 2 частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а тому державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні державної реєстрації.

12. Скаржник у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення, оскільки даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, але суди попередніх інстанцій помилково вважали, що даний спір є публічно-правовим. В даному випадку існує спір про право цивільне.

13. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу в яких зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції прийняті правомірні рішення, а тому у задоволенні такої необхідно відмовити.

14. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Верховного Суду заяви про визнання касаційної скарги та просять її задовольнити.

15. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що спір у справі є публічно-правовим, оскільки у цій справі суд дає оцінку тільки діям і рішенням державного реєстратора щодо реєстраційних дій, які оскаржуються. При цьому зазначає, що питання внесення змін установчих документів Приватної фірми "А і Є" у випадку недосягнення згоди щодо цього чотирьома власниками дійсно не вирішується в порядку адміністративного судочинства, але це не є предметом цього судового розгляду.

17. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

18. Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

19. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

20. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 КАС).

22. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

23. У пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

28. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

29. Як установлено судами попередніх інстанцій, убачається із матеріалів справи та змісту позовної заяви ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, які пов`язані із зміною статутного або складеного капіталу, зміною складу або інформації про засновників Приватної фірми "А і Є", зміною керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

30. Отже, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

31. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про поширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів, оскільки такий спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

32. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/4204/18, від 05 червня 2018 року (справа № 805/4506/16-а) та 22 серпня 2018 року (справа № 805/4505/16-а).

33. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

34. Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

35. Пунктом 5 частини 1 статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

36. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

37. Отже, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

38. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

39. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

40. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 243, 341, 343, 349, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми "А і Є" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя С.М. Чиркін