Рішення

від 15.01.2020 по справі 300/2206/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. справа № 300/2206/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Копанківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Копанківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, яка полягає у відмові видати довідку про особисте селянське господарство ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання видати офіційну довідку про особисте селянське господарство ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності з даними Облікової картки об`єкта погосподарського обліку форми №1; зобов`язати Копанківську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області подати у встановлений судом строку звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням на підставі норм Земельного кодексу України та Закону України Про особисте селянське господарство зареєструвати особисте селянське господарство Друге , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та видати довідку про проведення такої реєстрації в обліку. У наданій відповідачем відповіді від 17.09.2018 року №189 проінформовано, що Особисте селянське господарство за вказаною адресою відкрито ще в 1996 році за особовим номером 685 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.1996. Однак, не видано довідки про реєстрацію особистого селянського господарства позивача про яку він просив у поданій ним заяві від 14.09.2018.

18.09.2019 позивач подав до відповідача заяву з проханням видати офіційну довідку про час та місце реєстрації особистого селянського господарства в обліку Копанківської сільської ради, однак сільською радою офіційної довідки про наявність у позивача особистого селянського господарства не надано, листом від 25.09.2018 №190 повідомлено, що особисте селянське господарство в АДРЕСА_1 відкрито ще 1996 році за особовим номером 685 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.1996 р. 28.08.2019 позивач, подав заяву до відповідача з проханням надати офіційну довідку про особисте селянське господарство ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з проханням деталізувати дані, які містяться в реєстрі обліку. На заяву відповідачем листом надано відповідь від 29.08.2019 за №178, згідно якої в черговий раз не надано довідку про особисте селянське господарство. З позиції позивача, видача довідок про особисте селянське господарство, в силу вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про особисте селянське господарство та Закону України Про доступ до публічної інформації є обов`язком відповідача. Надані відповідачем на заяви позивача відповіді, надані у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян і не містять в собі ознак офіційного документа, скріпленого печаткою органу місцевого самоврядування. Додатково зазначив, що судовими рішеннями Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, де відповідач по даній справі був стороною судового розгляду, встановлено обставини, що не потребують доказування. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі №345/1976/16-а встановлено, що за особистим селянським господарством позивача рахується 0,116 га землі по АДРЕСА_1, в тому числі під городами 0,080 га, під дворами 0,036 га, в тому числі під будівлями 0,007 га. На підставі наведеного, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови видати довідку про його особисте селянське господарство.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 15.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.12.2019 (а.с.18-20). Відповідач у відзиві зазначив, що Копанківська сільська рада на заяву позивача було надано 25.09.2018 відповідь за вихідним номером №190. Позивачу надано копію погосподарського обліку з відомостями щодо площі земель закріплених за господарством ОСОБА_1 в селі АДРЕСА_1 . Відповідач зазначив, що в Копанківській сільській раді ведеться тільки погосподарський облік кількості площі земель закріплених за кожним домогосподарством.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив таке.

14.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до Копанківської сільської ради Калуського району Івано-франківської області із заявою, в якій керуючись ст.ст.19,22,43 Конституції України, ст.33 Земельного Кодексу України, ст.4,7 Закону України Про особисте селянське господарство, просив зареєструвати Особисте селянське господарство Друге , що діє за адресою: АДРЕСА_1, в обліку Копанківської сільської ради та видати довідку про проведення такої реєстрації в обліку (а.с.9).

Копанківська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області надала позивачу відповідь листом від 17.09.2018 за №189 (а.с.10), в якій заявника проінформовано, що Особисте селянське господарство на ім`я ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_1 відкрито у 1996 році за особовим номером 685 (книга погосподарського обліку 1996-2000рр.), та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.1996 року. Повідомлено, що до ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,02 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства по адресу АДРЕСА_1 . А тому підстави зареєструвати особисте селянське господарство друге, що діє за адресою: АДРЕСА_1 немає підстав (а.с.10).

18.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу офіційної довідки про час та місце реєстрації особистого селянського господарства ОСОБА_1 в обліку Копанківської сільської ради (а.с.11).

Копанківська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області надала позивачу відповідь листом від 25.09.2018 року за №190, згідноякої повідомило позивача, що Особисте селянське господарство на ім`я ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_1 відкрито у 1996 році за особовим номером 685 (книга погосподарського обліку 1996-2000рр.), та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.1996 року. Повідомлено, що до ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,02 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства по адресу АДРЕСА_1 . Час реєстрації та місце реєстрації особистого селянського господарства на 1996 рік в погосподарському обліку і по даний час не записується (а.с.12).

28.08.2019 позивач звернувся до відповідача про видачу офіційної довідки про особисте селянське господарство ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке обліковується в Копанківській сільській раді, вказавши підставу, дату, місце та номер реєстру (а.с.13).

29.08.2019 відповідач надав відповідь за №178, відповідно до якої повідомлено, що на час оформлення ОСОБА_1 спадщини на 1996 рік в погосподарському обліку про дату, місце реєстрації особистого селянського господарства не вказувалось (а.с.14).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус сільських, селищних, міських рад визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 за №280/97-ВР (надалі по тексту також Закон №316-21/2018).

Статтею 10 Закону №316-21/2018 визначено, що ради є органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси відповідних територіальних громад та здійснюють повноваження, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля що є у комунальній власності територіальної громади села. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частини 3 та 5 статті 16 Закону №316-21/2018).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Також повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України.

Зокрема, за змістом пунктів а і б частини 1 коментованої статті Кодексу до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу

При цьому, відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Питання щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду, регламентовані також статтею 120 Земельного кодексу України.

Так, згідно частини 1 вказаної статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що до ОСОБА_1 , як до спадкоємця ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою, по АДРЕСА_1 , для обслуговування успадкованого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо розгляду заяви позивача від 28.08.2019 про видачу офіційної довідки про особисте селянське господарство ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , із зазначенням підстави, дати, місця та номеру реєстру, суд зазначає таке.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги стосується звернення щодо надання офіційної довідки про особисте селянське господарство ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України Про Інформацію , інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Закон України Про звернення громадян регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 1 Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.3 даного Закону України Про звернення громадян під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань (ст. 5 Закону України Про звернення громадян ).

Судом встановлено, що 14.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Копанківської сільської ради Калуського району із заявою з проханням на підставі норм Земельного кодексу України та Закону України Про особисте селянське господарство зареєструвати особисте селянське господарство Друге , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та видати довідку про проведення такої реєстрації в обліку.

На вказану заяву Копанківською сільською радою, за підписом сільського голови 17.09.2018 надано відповідь №189 , що особисте селянське господарство на ім`я ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_1 відкрито у 1996 році за особовим номером 685 (книга по господарського обліку 1996-2000рр.) та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28.02.1996 року. Зазначено, що відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то вразі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Вказано, що до ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,02 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства по адресу АДРЕСА_1 . Тому підстави зареєструвати особисте селянське господарство друге, що діє за адресою: АДРЕСА_1 немає підстав.

18.09.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови Копанківської сільської ради Калуського району з проханням видати офіційну довідку про час та місце реєстрації особистого селянського господарства ОСОБА_1 в обліку Копанківської сільської ради.

На вказану заяву Копанківською сільською радою, за підписом сільського голови 25.09.2018 надано відповідь №190, особисте селянське господарство на ім`я ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_1 відкрито у 1996 році за особовим номером 685 (книга по господарського обліку 1996-2000рр.) та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28.02.1996 року. Зазначено, що відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то вразі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Вказано, що до ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,02 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства по адресу АДРЕСА_1 . Час реєстрації та місце реєстрації особистого селянського господарства на 1996 рік в погосподарському обліку і по даний час не записується.

28.08.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови Копанківської сільської ради Калуського району з проханням видати офіційну довідку про особисте селянське господарство ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , яке обліковується в Копанківській сільській раді вказавши підставу, дату, місце та номер реєстру.

На вказану заяву Копанківською сільською радою, за підписом сільського голови 29.08.2019 надано відповідь №178, про те, що на час оформлення ОСОБА_1 спадщини на 1996 рік в погосподарському обліку про дату, місце реєстрації особистого селянського господарства не вказувалось.

У відповідності до ст. 15 Закону України Про звернення громадян органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно ст.20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Доказів про порушення відповідачем строків розгляду звернень позивача судом не встановлено.

Статтею 19 Закону України Про звернення громадян встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 надано письмові відповіді та інформацію на його звернення у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян , надання такої інформації у визначеній відповідачем формі не порушує скасовує чи звужує належні права позивача.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1, 2 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, обов`язковою умовою надання судом правового захисту є порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у процесуальних законах право на судовий захист передбачає можливість звернення особи до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано яким чином, оскаржувані ними дії відповідача щодо не надання інформації у формі офіційної довідки про його особисте селянське господарство, порушують його права, свободи чи інтереси та необхідність їх відновлення у порядку та спосіб визначений в позовних вимогах.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Копанківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, задоволенню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Копанківська сільська рада (код ЄДРПОУ 04356567), вул.Івасюка, 13, с.Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 773300.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.