Ухвала

від 14.01.2020 по справі 471/520/17-ц

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/520/17-ц

2/467/11/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.

за участі:

секретаря судового засідання Калайди К.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Абузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро-Юг про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 14.07.2017 року звернулась до Братського районного суду Миколаївської області з позовом до ПП Агро-Юг , в якому просила усунути перешкоди у користувані належною їй ділянкою площею 22, 1985 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кам`яно-Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області, зобов`язати ПП Агро-Юг повернути їй зазначену земельну ділянку, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка успадкована нею після смерті брата, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувала у користуванні ПП Агро-Юг на підставі договору оренди від 01.10.2008 року, строк дії якого сплинув 24.12.2016 року. Після закінчення дії договору оренди ПП Агро-Юг відмовляється повернути позивачу спірну земельну ділянку, посилаючись на існування додаткової угоди, якою строк дії договору продовжено. Проте ОСОБА_1 , як спадкоємцю, про існування зазначеної додаткової угоди нічого не відомо, тому вона вважає, що належна їй земельна ділянка використовується відповідачем безпідставно.

При зверненні з позовом позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 604,00 грн., що підтверджується довідкою керівника апарату Братського районного суду від 29.05.2019 року (т. І а.с.201), квитанція про сплату судового збору у матеріалах справи відсутня.

17.07.2017 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду.

22.11.2017 року позивач звернулась до Братського районного суду Миколаївської області з заявою про уточнення позовних вимог та просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 22,1985 га (кадастровий номер 4821481300:02:000:0435), яка розташована на території Кам`яно-Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області та належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом звільнення незаконно займаної ділянки ПП Агро-Юг ; зобов`язати ПП Агро-Юг повернути їй зазначену земельну ділянку у порядку, передбаченому законодавством. Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що строк дії укладеного між ОСОБА_4 та ПП Агро-Юг договору оренди від 01.10.2008 року сплинув 24.12.2016 року, в той час як додаткова угода від 25.12.2015 року до цього договору, якою строк дії договору продовжено до 2023 року, не була зареєстрована у встановленому порядку, відтак не є чинною та не дає підстав відповідачу використовувати спірну земельну ділянку.

16.03.2018 року позивач звернулась до Братського районного суду Миколаївської області з позовною заявою зі збільшеними позовними вимогами та просила: визнати додаткову угоду від 25.12.2015 року до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року за №040800902952, що укладено між ОСОБА_4 та ПП Агро-Юг - недійсною, усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом її звільнення ПП Агро-Юг , ; зобов`язати ПП Агро-Юг повернути їй зазначену земельну ділянку. Недійсність додаткової угоди ОСОБА_1 пов`язувала з несправжністю підпису у ній ОСОБА_4 та, відповідно, відсутністю волевиявлення спадкодавця на укладення зазначеної додаткової угоди.

До позовної заяви зі збільшеними позовними вимогами позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,00 грн. від 16.03.2018 року (том І, а.с.97).

24.05.2018 року за клопотанням представника позивача у справі призначено почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено. 27.06.2018 року провадження у справі поновлено для розгляду клопотання експерта. 30.07.2018 року за клопотанням представника позивача у справі повторно призначено почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено. 17.10.2018 року судом отримано висновок експерта, за яким підпис від імені ОСОБА_4 в графі Орендодавець у додатковій угоді від 25.12.2015 року до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року виконаний ОСОБА_4 .

Розпорядженням від 29.05.2019 року в.о. голови Братського районного суду Миколаївської області в порядку ст.31 ЦПК України справу передано для розгляду до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та вказано про необхідність оплати судового збору за всі заявлені позовні вимоги як майнового так і не майнового характеру, визначення ціни позову.

На виконання даної ухвали 14.08.2019 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 25673,42 грн., та 15.08.2019 року складено позовну заяву в новій редакції, в якій позивач змінила підставу позову та просила розірвати достроково договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року, зареєстрований 24.12.2008 року за №040800902952, що укладено між ОСОБА_4 та ПП Агро-Юг , зобов`язати ПП Агро-Юг повернути їй спірну земельну ділянку, стягнути з ПП Агро-Юг на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2016-2018 роки в сумі 69690,00 грн. Ціну позову позивачем визначено у сумі 267 342,24 грн. Позовну заяву в новій редакції та квитанцію АТ КБ ПриватБанк №0.0.1435516494.1 від 14.08.2019 року на суму 2673,42 грн. позивачем подано до суду разом з заявою від 20.08.2019 року про усунення недоліків позовної заяви.

З метою уникнення надмірного формалізму при тлумаченні правових норм, дотримання принципу верховенства права, забезпечення реального гарантування передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на судовий захист, створення рівних умов доступу до правосуддя, що передбачає здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права, судом прийняте рішення про відкриття провадження у даній цивільній справі, та ухвалою від 21.08.2019 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Під час підготовчого судового засідання судом з`ясовано позицію позивача та її представника, що вони підтримують позовні вимоги викладені саме в позовній заяві в редакції від 15.08.2019 року та не підтримують раніше заявлені позовні вимоги.

В підготовчому судовому засіданні 26.11.2019 року позивач зменшила позовні вимоги та у позовній заяві в новій редакції просить розірвати достроково договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року, зареєстрований 24.12.2008 року за №040800902952, що укладено між ОСОБА_4 та ПП Агро-Юг , зобов`язати ПП Агро-Юг повернути їй спірну земельну ділянку, стягнути з ПП Агро-Юг на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2016 рік в сумі 23230,00 грн.

18.12.2019 року підготовче провадження у справі закрите та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.01.2020 року позивач та її представник заявили про відмову від позовних вимог в частині стягнення з ПП Агро-Юг на користь ОСОБА_1 орендної плати за 2016 рік в сумі 23230,00 грн. в зв`язку з добровільною сплатою відповідачем орендної плати за 2016 рік, здійсненою 02.12.2019 року. На підставі п.3 ст.142 ЦПК України просили стягнути з ПП Агро-Юг суму сплаченого судового збору за дану вимогу.

Представник відповідача Козиревич О.С. проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення орендної плати в сумі 23230,00 грн. за 2016 рік не заперечувала, проте заперечувала проти стягнення з ПП Агро-Юг судового збору, оскільки позовні вимоги відповідачем ПП Агро-Юг були задоволені частково в сумі 19397,00 грн., без урахування податкових зобов`язань, іншу частину заявленої суми орендної плати становлять податки, які були сплачені ще у 2016 році.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно п.4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відтак, оскільки підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, справу в частині позовних вимог про стягнення орендної плати за 2016 рік в сумі 23 230,00 грн. належить закрити.

Щодо судового збору, сплаченого за дану позовну вимогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, положень ч.3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з пп.1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п 1, 2, 8, 10 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Частина 3 цієї статті встановлює, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Вимога про стягнення орендної плати за 2016 рік в сумі 23 230,00 грн. є майновою вимогою, та разом із іншими майновими вимогами увійшла до суми позовних вимог, що становлять ціну позову, заявлена була дана вимога позивачем у позовній заяві в редакції від 15.08.2019 року та того ж дня оплачена судовим збором відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк №0.0.1435516494.1 від 14.08.2019 року. Відповідно, судовий збір, сплачений за дану вимогу становить 1% від суми даної вимоги, а саме 232,30 грн. Поверненню позивачу з державного бюджету на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України підлягає 50% суми судового збору за дану вимогу, тобто 116,15 грн.

Що стосується стягнення понесених витрат з відповідача, то суд виходить з такого.

Згідно положень ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Сума орендної плати за 2016 рік була сплачена 02.12.2019 року, тобто дана позовна вимога задоволена відповідачем після пред`явлення позову, відтак наявні підстави для застосування положень ч.3 ст.142 ЦПК України. Доводи представника відповідача про задоволення позовної вимоги з відрахуванням податків, які були сплачені раніше, даних висновків суду не спростовують.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить повернути їй судовий збір, сплачений за позовну вимогу про стягнення орендної плати за 2016 рік. Документального підтвердження інших витрат позивачем суду не надано. Оскільки судом вже вирішено питання про повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даною позовною вимогою з державного бюджету, то сума понесених витрат на сплату судового збору, що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача становить також 50%, а саме 116,15 грн.

Керуючись ст. ст. 142, 255, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро-Юг про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати в частині позовних вимог про стягнення орендної плати за 2016 рік в сумі 23 230,00 грн. - закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, в зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог.

Розгляд справи в частині вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро-Юг про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки - продовжувати.

Повернути ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову за вимогу про стягнення орендної плати за 2016 рік в сумі 23 230,00 грн. відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк №0.0.1435516494.1 від 14.08.2019 року, а саме 116 (сто шістнадцять) гривень 15 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Агро-Юг , код ЄДРПОУ 32543641, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 понесені витрати у виді 50% судового збору, сплаченого при поданні позову за вимогу про стягнення орендної плати за 2016 рік в сумі 23 230,00 грн. відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк №0.0.1435516494.1 від 14.08.2019 року, а саме 116 (сто шістнадцять) гривень 15 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Арбузинського районного суду Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2020 року.

Суддя І.О.Догарєва