Рішення

від 14.01.2020 по справі 500/2427/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2427/19

14 січня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Нюні О.І.,

представника відповідача Васильчук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019, винесене Тернопільською митницею ДФС.

Позов обґрунтовано тим, що 26.08.2019 позивачем придбано у фірми Karsten Himmelreich Automobile (Німеччина, 63322, Родермарк-Урберах, вулиця Адам-Опель, 1) транспортний засіб марки OPEL , модель ZAFIRA TOURER , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , вартість якого склала 6000 євро. Розрахунок між позивачем та нерезидентом фірмою Karsten Himmelreich Automobile проведений готівкою у повному обсязі, про що останній видав рахунок-фактуру (інвойс) №19-3130 від 26.08.2019.

Автомобіль придбавався ОСОБА_1 та ввозився на територію України для особистого користування з метою вільною обігу.

10.09.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 для здійснення митного оформлення транспортного засобу подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію (МД) №UA403010/2019/013103 на ввезений транспортний засіб, у якій визначено митну вартість за основним методом, за фактурною вартістю, у розмірі 6000 євро. Одночасно із МД надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, зокрема надано рахунок-фактуру (інвойс) №19-3130 від 26.08.2019.

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації та доданих до неї документів 20.09.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001939/2, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 11550 євро, у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

У рішенні Тернопільської митниці ДФС зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. В копії митної декларації країни відправлення відсутня інформація про вартість товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України). За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР на рівні 11550 євро.

З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Позивач вказує, що рахунок-фактура №19-3130 від 26.08.2019 - це єдиний документ виданий продавцем фірмою Karsten Himmelreich Automobile і який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 6000 євро, інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу, у позивача відсутні. Розрахунок не здійснювався через фінансову установу, а готівкою, тому надати будь-які банківські платіжні документи, на необхідності подання яких наполягав відповідач, можливості не було.

Відтак, позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 24.10.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 26.11.2019 о 10.30 год.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.31-38). В обґрунтування своєї позиції вказує, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом в інтересах позивача 10.09.2019 було подано до митного оформлення МД №UA403010/2019/013103, згідно з якою митну вартість товару визначено на рівні 6000 євро. Разом з МД подано також рахунок-фактура (інвойс) № 19-3130 від 26.08.2019, декларація про походження товару № EP597517 від 18.03.2016, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/67460 від 31.08.2019 та інші документи. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю 103-1, 105-2, 106-2 із застосуванням профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 13050,00.

До митного оформлення подано рахунок-фактуру (інвойс) № 19-3130 від 26.08.2019, з якого вбачається, що продавцем транспортного засобу є юридична особа, яка зобов`язана вести бухгалтерський облік усіх здійснених нею операцій, а тому така операція мала б бути додатково підтверджена платіжними документами, як-от, квитанцією про оплату, товарним чеком, фіскальним чеком тощо.

Документи щодо підтвердження сплати коштів за транспортний засіб позивачем до митного органу не подані як до митного оформлення, так і на вимогу митниці, а тому за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 у зв`язку з тим, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість; на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами частин другої-третьої статті 53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

26.11.2019 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с. 57-60), у якій вказано, що надані позивачем документи повністю підтверджують фактурну вартість, яка сплачена за придбаний ОСОБА_1 автомобіль. Транспортний засіб ОСОБА_1 придбала за рахунком-фактурою (інвойсом) № 19-3130, була здійснена повна оплата готівкою (про це зазначено в рахунку), вказані платник, чітко вказана сплачена сума 6000 євро, марка/модель авто, його VIN, отримувач коштів та його реквізити й підпис. Позивач вважає, що оскаржуване рішенням про коригування митної вартості є протиправним, з огляду на те, що ОСОБА_1 було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару без її коригування. На думку позивача, у оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що недоліки у поданих документах впливають на митну вартість товару. У відповідача не було обгрунтованих підстав для витребування додаткових документів у декларанта. Позивач зазначає, що надав усі наявні документи, а також додаткові документи в ході консультації з митним органом.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У судових засіданнях позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Також позивач зазначила, що розрахунок було проведено готівковими коштами, будь-яких розрахункових документів продавець не видав. На підтвердження сплаченої за придбаний автомобіль суми коштів у розмірі 6000 євро продавцем фірмою Karsten Himmelreich Automobile було надано ОСОБА_1 на її звернення лист від 14.12.2019 про підтвердження покупки, який доданий до матеріалів справи.

У судових засіданнях представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судове засідання 26.11.2019 відкладалося у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про надання часу для ознайомлення з відзивом на позов та підготовкою відповіді на відзив. У судовому засіданні 10.12.2019 у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 19.12.2019 о 10.30 год. Ухвалою суду від 19.12.2019, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи було відкладено до 10.30 год 14.01.2020 у зв`язку з неподанням представником відповідача витребуваних судом додаткових доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

26.08.2019 ОСОБА_1 придбала у продавця фірми Karsten Himmelreich Automobile (Німеччина, 63322, Родермарк-Урберах, вулиця Адам-Опель, 1) транспортний засіб марки OPEL , модель ZAFIRA TOURER , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2016, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №19-3130 від 26.08.2019 (а.с.11). Згідно із зазначеним рахунком вартість придбаного позивачем автомобіля становила 6000,00 EUR (євро), що були сплачені позивачем готівкою.

31.08.2019 при перетині митного кордону України Львівською митницею ДФС було проведено митний огляд автомобіля марки OPEL, модель ZAFIRA TOURER , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209030/2019/67460 від 31.08.2019.

10.09.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу подано до Тернопільської митниці ДФС в електронній формі митну декларацію №UA403010/2019/013103 на ввезений транспортний засіб (а.с.39).

Згідно з графою 31 митної декларації №UA403010/2019/013103 до митного оформлення заявлений товар: автомобіль легковий OPEL ZAFIRA TOURER; бувший у використанні; тип: універсал; колір: синій; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1956 см. куб.; потужність: 125 кВт; номер кузова: НОМЕР_1; колісна формула 4x2; календарний рік виготовлення: 2016; модельний рік: 2016; загальна кількість місць: 5; торговельна марка: OPEL; Виробник: Adam Opel Ag Automobilfabrik . Одержувачем товару вказано ОСОБА_1 (графа 8 митної декларації).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації ціна товару зазначено 6000,00 EUR (євро), що еквівалентно 165 670,87 грн (графа 45 митної декларації).

До митної декларації №UA403010/2019/013103 від 10.09.2019 декларантом долучено наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) № 19-3130 від 26.08.2019 (а.с.11);

декларація про походження товару № ЕР597517 від 18.03.2016 (а.с.14);

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209030/2019/67460 від 31.08.2019 (а.с.87);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.03.2016 (а.с.12-13);

договір про надання послуг митного брокера № 28/08-19 від 28.08.2019;

паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 16.03.1999;

інші некласифікавані документи - сертифікат відповідності б/н від 08.03.2016;

платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1449154499.1 від 28.08.2019;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_5 від 19.10.2012.

Як вбачається із пояснень представника відповідача та витягу з автоматизованої системи митного оформлення Інспектор (а.с.40), під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA403010/2019/013103 відбулось спрацювання профілів ризику: 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби ; 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів ; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів . За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодом НОМЕР_1, валюта-EUR, вартість - 13 050,00.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом. Уповноваженій особі декларанта 10.09.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення митної вартості, які є обов`язковими при її обчислення, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось) прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.42).

На вказаний запит декларантом надано відповідачу копію митної декларації країни відправлення №MRN19DE335212560144E6 від 26.08.2019 (а.с.67-70); документ про оплату автомобіля OPEL Zafira; заключення і вартість заміни бампера, ремонт і фарбування правої задньої сторони автомобіля OPEL Zafira від 23.12.2016 (а.с.45); документ від 28.07.2018 на підтвердження проведення ремонту коробки передач на стадії пробігу 158 323 км (а.с.46).

Листом від 11.09.2019 позивач зазначає, що придбаний нею автомобіль коштував 7300 євро (нетто), але продавець знизив ціну оскільки автомобіль довго не продавався (а.с.43).

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA403010/2019/013103 від 10.09.2019 та доданих до неї документів, здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 (а.с.9), яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 11550,00 EUR (євро).

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо зійснювалось) - страхових документів. В копії митної декларації країни відправлення відсутня інформація про вартість товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР на рівні 11 550 євро (а.с.9- зворот).

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА403010/2019/00825 (а.с.10).

24.09.2019 декларантом позивача подану МД №UA403010/2019/013751 (а.с.48), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД), у графі 43 Код МВВ вказано метод визначення митної вартості, який застосовано декларантом, - 1 за основним методом, та метод визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів, - 6 резервний.

Після випуску придбаного позивачем транспортного засобу OPEL Zafira у вільний обіг ОСОБА_1 . 17.10.2019 звернулась до відповідача із заявою (а.с.66), до якої на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля додала копію митної декларації країни відправлення №MRN19DE335212560144E6 від 26.08.2019 (а.с.66).

23.10.2019 Тернопільською митницею ДФС на вказану заяву позивачки було надано відповідь, вказано, що у доданому до заяви документі (митній декларації країни відправлення №MRN19DE335212560144E6 від 26.08.2019) наявні розбіжності, а саме: в графі 46 зазначено статистичну вартість в сумі 6200 євро, що не відповідає інформації про заявлену митну вартість товару за МД №UA403010/2019/013103. Тому у митного органу відсутні підстави для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 та повернення позивачці зарезервованих в якості грошової застави коштів (а.с.65).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як встановлено судом та уже зазначалося вище, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, серед яких рахунок-фактура (інвойс) № 19-3130 від 26.08.2019 (а.с.11). З пояснень позивачки вбачається, що розрахунок проводився готівкою з продавцем фірмою Karsten Himmelreich Automobile в сумі 6000 євро, на підтвердження чого ОСОБА_1 не було надано жодних розрахункових документів, крім вказаного рахунку-фактури. А відтак, позивачка була позбавлена можливості надати Тернопільській митниці ДФС будь-які банківські документи на підтвердження проведених розрахунків. Разом з тим, фірма Karsten Himmelreich Automobile надала лист-підтвердження від 14.12.2019 про те, що сума 6000 євро за автомобіль OPEL ZAFIRA 2,0 CDTI, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата першої реєстрації: 18.03.2016 була повністю оплачена 26.08.2019 ОСОБА_1 готівкою (а.с.80-81). Відтак, надати будь-які інші банківські документи позивач не могла до митного оформлення, бо їх не існувало.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіля марки OPEL , модель ZAFIRA , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 6000 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що відсутні документи, що підтверджують сплату за товар, який підлягав митному оформленню.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У повідомленні відповідача від 10.09.2019 містилась вимога надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; транспортні (перевізні) документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, надати (за наявності) такі документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.42).

З наведеного слідує, що відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, у судовому засіданні позивачем надано лист-підтвердження фірми Karsten Himmelreich Automobile надала лист-підтвердження від 14.12.2019 про здійснення розрахунків за транспортний засіб 26.08.2019 готівкою у повному обсязі в сумі 6000 євро.

При цьому суд погоджується з позицією позивача, що оскільки розрахунок за товар відбувався в готівковій формі з фірмою Karsten Himmelreich Automobile, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами.

Дослідженням документів, які були подані декларантом до митного оформлення з МД №UA403010/2019/013103 від 10.09.2019, встановлено, що рахунок-фактура № 19-3130 від 26.08.2019 містить відомості про вартість транспортного засобу, що був об`єктом операцій купівлі-продажу (всього 6000,00 євро). А також відомості про оплату рахунку готівкою 26.08.2019 (ас.с.11 зворот). При цьому суд вважає безпідставним і твердження представника відповідача про неподання декларантом позивача жодного банківського платіжного документа на підтвердження оплати за товар, оскільки платіжний документ не є тим документом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які свідчать про митну вартість товару.

Суд звертає увагу, що банківські платіжні документи, які витребовувала митниця у позивача (декларанта) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із банківськими платіжними документами та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських платіжних документів (чеку, квитанції, платіжного доручення) не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18), який в силу частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару. При цьому відсутність інформації про вартість товару у митній декларації країни відправлення, яка подавалась декларантом до митного оформлення з МД №UA403010/2019/013103 від 10.09.2019 (а.с.44), на що звертає увагу відповідач в оскаржуваному рішенні (а.с.9 зворот, графа 33), не впливає на таку вартість товару, бо відсутність таких відомостей не ставить під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчить, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

В подальшому позивачем була подана митному органу інша митна декларація країни відправлення №MRN19DE335212560144E6 від 26.08.2019, у якій зазначено фактурну вартість в сумі 6000 євро, що відповідає інформації про заявлену митну вартість товару за МД №UA403010/2019/013103 (а.с.66, 67-70).

Крім того, відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що не надано додаткових документів. Разом з тим, додаткові документи, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, мають бути надані, якщо за умовами поставки здійснювалося страхування. Відомості про страхування транспортного засобу у спірному випадку відсутні.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 10.09.2019, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - фірмою Karsten Himmelreich Automobile товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Судом встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Тому вимога надати документи про вартість страхування автомобіля є необґрунтованою та за наведених умов не виконуваною, оскільки обов`язок застрахувати цей автомобіль у позивача був відсутній.

Також судом встановлено, що позивач не ніс додаткові витрати на транспортування придбаного автомобіля.

Неподання декларантом додатково витребуваного митницею висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідач не обґрунтував, з якою метою він витребовував у декларанта висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та які числові значення такий документ мав підтвердити чи спростувати, при тому що вартість придбання оцінюваного автомобіля підтверджена документально.

Відтак, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №809/784/16 (касаційне провадження №К/9901/17149/18) зауважив, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Щодо доводів представника відповідача про те, що у митній декларації країни відправлення №MRN19DE335212560144E6 від 26.08.2019 наявні розбіжності, а саме: в графі 46 зазначено статистичну вартість в сумі 6200 євро, що не відповідає інформації про заявлену митну вартість товару за МД №UA403010/2019/013103, суд зазначає наступне.

Статтею 368 МК України визначається вартість товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

З наведеного слідує, що з метою декларування ввезеного на територію України товару декларант подає документи на підтвердження саме фактурної, а не статистичної вартості товару. Статистична та фактурна вартість товару є відомостями, які вносяться декларантом до митної декларації (частина восьма статті 257 МК України).

У митній декларації країни відправлення №MRN19DE335212560144E6 від 26.08.2019 містяться відомості як про статистичну вартість придбаного ОСОБА_1 транспортного засобу (графа 46 - 6200 євро), так і про вартість, яка сплачена за автомобіль (графа 22 - 6000 євро) (а.с.67-70), яка відповідає інформації про заявлену позивачем у МД митну вартість товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації і надіслання запиту 10.09.2019 не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від №UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з другорядними методами. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Тернопільська митниця ДФС, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, вартість 11550 євро .

Разом з тим, суд зазначає, що під час опрацювання поданих до митного оформлення представником позивача документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару системою АСАУР було згенеровано профілі ризику - митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 13050,00 євро.

Жодних пояснень щодо коригування митної вартості придбаного ОСОБА_1 транспортного засобу у розмірі саме 11550 євро представник відповідача не надав.

Ухвалою суду від 19.12.2019, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, було витребувано у відповідача цінову інформацію обраховану згідно АСАУР 105-2, 106-2 за VIN-кодом НОМЕР_1. На виконання якої, представником відповідача було додано до матеріалів справи витяг з електронного каталогу SCHWACKE (а.с.85-86), у якому ціна ідентичного до придбаного позивачкою транспортного засобу вказана 11550 євро з ПДВ.

Суд зазначає, що при коригуванні митної вартості автомобіля Opel Zafira, рік випуску 2016, митним органом не враховано фактичний пробіг придбаного позивачем автомобіля, який згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209030/2019/67460 від 31.08.2019 при перетині митного кордону України становив 218111 км (а.с. 87-88), що впливає на митну вартість товару. В той час, як за основу для обрахунку митної вартості митним органом було взято транспортний засіб із показником одометра (пробігом) 122010 км (а.с. 85-86), який є значно меншим від придбаного позивачкою автомобіля.

Крім того, позивачка придбавала транспортний засіб Opel Zafira без сплати ПДВ, що також зменшує вартість автомобіля у порівнянні із відомостями, наданими представником відповідача з електронного каталогу SCHWACKE (а.с. 85-86). Отже, приймаючи рішення, відповідачем використано вищу ціну із врахуванням податку на додану вартість, в той же час зміст наданих позивачем для митного оформлення документів, виданих продавцем, підтверджує дані, що позивач придбав автомобіль без сплати податку на додану вартість.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі саме 11550 євро, відповідач суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18) зробив висновок, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну).

Відтак, суд вважає, що відповідач не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 11550,00 євро, що значно вища ніж та, яка зазначена в документах, поданих для митного оформлення оцінюваного транспортного засобу.

Щодо можливості визначення відповідачем митної вартості за резервним методом на підставі електронного каталогу Schwacke, то суд вважає за доцільне звернути увагу, що додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник SuperSCHWACKE - Eurotax, Швейцарія. Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Проте у даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження відповідачем не здійснювалася. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу, тривалості експлуатації, фактичного пробігу тощо, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Тобто оцінка Schwacke здійснена відповідачем без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля. Відповідач не довів, що інформація про реальний стан транспортного засобу була передана для оцінки за допомогою програмного продукту Schwacke та не обґрунтував правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 11550 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1532,35 грн, що підтверджуються квитанціями №3295 від 28.10.2019 (а.с.4) та №26522 від 21.10.2019 (а.с.5).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1532,35 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять дві грн 35 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: Тернопільська митниця ДФС (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, 46020, ідентифікаційний код юридичної особи 39420537).

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2020.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.