Постанова

від 10.03.2020 по справі 500/2427/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2427/19 пров. № А/857/2312/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сеника Р.П., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, ухвалене суддею Чепенюк О.В. у м. Тернополі о 11 год. 48 хв. у справі № 500/2427/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС (правонаступник - Галицька митниця Держмитслужби) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.09.2019 року декларант, фізична особа-підприємець Бондаренко Євген Петрович в інтересах ОСОБА_1 , подав відповідачу митну декларацію № UA403010/2019/013103, в якій до митного оформлення заявив товар: транспортний засіб - автомобіль марки Opel , модель - Zafira Tourer , номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1956 куб.см., загальна кількість місць - 5, загальна кількість дверей - 5, колісна формула - 4х2, потужність - 125 кВт, тип кузова - універсал, колір - синій, вартість - 6000 євро.

Разом із вказаною митною декларацією декларант надав відповідачу такі документи: рахунок-фактура (інвойс); декларацію про походження товару; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; договір про надання послуг митного брокера; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; інші некласифіковані документи - сертифікат відповідності; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України.

На думку позивачки, відповідач протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, визначив митну вартість товару, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідач не довів обставин, які, на його думку, свідчать про існування обґрунтованих сумнівів щодо визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару.

Позивачка вважає, що відповідач порушив її право на визначення митної вартості за ціною договору. Захист порушеного права, на думку позивачки, можливий шляхом скасування рішення про коригування митної вартості товару.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 року.

Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржила Галицька митниця Держмитслужби (правонаступник Тернопільської митниці ДФС), подавши апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову.

Таку позицію відповідач пояснює тим, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що декларант не надав всіх документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару. Як зазначив відповідач, це стосується того, що декларант не надав документа, що підтверджує оплату за придбаний транспортний засіб, а також страхові документи. Також відповідач звернув увагу на те, що в експортній декларації країни відправлення статистична вартість транспортного засобу становить 6200 євро.

Внаслідок цього, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, скоригувавши митну вартість, на підставі даних системи управління ризиками АСАУР, в сумі 11550 євро.

З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 26.08.2019 року ОСОБА_1 придбала у фірми Karsten Himmelreich Automobile (Німеччина, 63322, Родермарк-Урберах, вулиця Адам-Опель, 1) транспортний засіб - легковий автомобіль марки Opel , модель - Zafira Tourer , номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1956 куб.см., загальна кількість місць - 5, загальна кількість дверей - 5, колісна формула - 4х2, потужність - 125 кВт, тип кузова - універсал, колір - синій, за ціною - 6000 євро.

10.09.2019 року декларант, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Євген Петрович в інтересах ОСОБА_1 , подав Тернопільській митниці ДФС для митного оформлення митну декларацію № UA403010/2019/013103 на вказаний вище товар.

Разом із митною декларацією № UA403010/2019/013103 декларант надав відповідачу такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 19-3130 від 26.08.2019 року; декларацію про походження товару № ЕР597517 від 18.03.2016 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209030/2019/67460 від 31.08.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.03.2016 року; договір про надання послуг митного брокера № 28/08-19 від 28.08.2019 року; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 16.03.1999 року; інші некласифіковані документи - сертифікат відповідності від 08.03.2016 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1449154499.1 від 28.08.2019 року; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України серії ЕР № 449053 від 19.10.2012 року.

За результатами аналізу документів поданих декларантом для митного оформлення, відповідач зазначив те, що декларант надав документи, які не містять відомостей щодо всіх складових митної вартості товару. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, Тернопільська митниця ДФС 20.09.2019 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 та винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403010/2019/00825, якою відмовила у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA403010/2019/013103 від 10.09.2019 року.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 року за митною декларацією № UA403010/2019/013103 від 10.09.2019 року, відповідач, використавши інформацію за результатами спрацювання системи АСАУР, визначив митну вартість легкового автомобіля марки Opel , модель - Zafira Tourer , номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1956 куб.см., загальна кількість місць - 5, загальна кількість дверей - 5, колісна формула - 4х2, потужність - 125 кВт, тип кузова - універсал, колір - синій, у розмірі 11550 євро.

24.09.2019 року, декларант, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 , скориставшись наданим частиною 7 статті 55 МК України правом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу, подав відповідачу митну декларацію № UA403010/2019/013751, на підставі якої відповідач випустив товар, що декларує декларант у вільний обіг.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються, виключно, на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивачка під час митного оформлення надала усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачкою автомобіля.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант повинен подати: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні документи або бухгалтерські документи; страхові документи, які містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вищезазначених документів: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що до митного оформлення транспортного засобу декларант не надав документу, який підтверджує оплату вартості транспортного засобу, та у разі, якщо транспортний засіб застраховано, страхові документи. Крім того, відповідач у рішенні зазначив, що у митній декларації країни відправлення відсутня інформація про вартість товару.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару подаються до митного оформлення товару, якщо рахунок сплачено, а інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - за наявності.

Отже, банківські платіжні документи подаються при митному оформленні у випадку, якщо рахунок сплачено, а інші платіжні документи - при наявності, що свідчить про відсутність обов`язку декларанта при митному оформленні товару подавати платіжні документи, які підтверджують оплату вартості товару і таким чином засвідчувати митну вартість товару. Платіжні документи, на думку суду, є додатковими документами, які підтверджують митну вартість товару і надаються у разі їх наявності.

Водночас, дослідивши рахунок-фактуру, який поданий декларантом до митного оформлення, суд звертає увагу, що у цьому документі міститься відмітка оплачено готівкою 26.08.2019 року підпис та печатка продавця.

Отже, рахунок виставлений за транспортний засіб, який придбала позивачка та надала для митного оформлення, в сумі 6000 євро співпадає з сумою, яку заплатила позивачка.

Тим більше, у період дії гарантії згідно з розділом Х Митного кодексу України, позивачка надала лист від продавця фірми Karsten Himmelreich Automobile (Німеччина, 63322, Родермарк-Урберах, вулиця Адам-Опель, 1) в якому продавець повідомив, що вартість автомобіля марки Opel , модель - Zafira Tourer , номер кузова - НОМЕР_1 , повністю оплачена ОСОБА_4 26.08.2019 року у розмірі 6000 євро.

Страхові документи позивачкою не надано, оскільки автомобіль не застрахований.

На думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару, не обґрунтовані з посиланням на виявлені розбіжності в поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність певних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, і не дають митному органу права витребовувати додаткові документи у декларанта, тим більше визначати митну вартість транспортного засобу, відмінну від тієї, яку вказав декларант. Оскільки, митна декларація країни відправлення може бути витребувана лише у випадку наявності розбіжностей в поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутності певних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, то вимога відповідача про надання митної декларації країни відправлення є протиправною.

Тим більше, що позивачка надала митну декларацію країни відправлення Німеччини, у якій зазначено, що вартість транспортного засобу становить 6000 євро.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 року, митний орган вказав, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товару декларантом, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару не підтверджена документально. Митна вартість визначена за допомогою системи АСАУР в сумі 11550 євро.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить ні наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач, на підтвердження складових митної вартості товару, яку він визначив, надав витяг з електронного каталогу SCHWACKE німецькою мовою, без перекладу на українську мову. На думку апеляційного суду, такий доказ не є належним доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування, оскільки відповідно до статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою, якою є українська.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001939/2 від 20.09.2019 року є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року в справі № 500/2472/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник С. М. Шевчук Повний текст постанови складений 11.03.2020 року