ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року справа №2а-15257/09/0570
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання - Кобець О.А., за участю представника позивача - Матвеєва Є.О., представника відповідача - Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року в справі № 2а-15257/09/0570 (головуючий І інстанції Кониченко О.М., повний текст судового рішення складено та підписано 09 вересня 2019 року в м. Слов`янськ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас плюс до Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2008 року в сумі 1040522 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Донбас плюс (далі - заявник, товариство) звернулась до суду із заявою, в якій просило поновити строк для пред`явлення виконавчих листів від 30.07.2019 № 2а-15257/09/0570 до виконання.
На обґрунтування заяви зазначено наступне.
Судове рішення в справі № 2а-15257/09/0570 набрало законної сили 26 березня 2014 року. На його виконання 30 липня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом на підставі заяви представника позивача про видачу виконавчих листів від 16 липня 2019 року видано виконавчі листи № 2а-15257/09/0570 із строком пред`явлення виконавчих документів до виконання до 27 березня 2017 року (виконавчі листи отримані представником позивача 08 серпня 2019 року).
Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Цією ухвалою зупинено виконання судового рішення та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року до закінчення розгляду касаційної скарги податкового органу.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2019 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а судове рішення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - без змін. Також, постановою поновлено виконання судового рішення та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суд від 26 березня 2014 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року заяву задоволено, поновлено строк пред`явлення виконавчих листів до виконання.
Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Донецькій області (далі - апелянт, ГУ ДФС) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ Донбас плюс не є стягувачем в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про виконавче провадження , чинного на момент зупинення виконання судового рішення в справі № 2а-15257/09/0570, оскільки станом на 24 квітня 2014 року за видачею виконавчого листа не зверталось (т. 3 а.с. 95).
Представник ГУ ДФС в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
Згідно з матеріалами справи ТОВ Донбас Плюс звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України в Волноваському районі Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 1040522,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 1040522,00 грн шляхом перерахування зазначеної суми з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ Донбас Плюс № НОМЕР_1 у філії ПАТ ГУ ПІБ України в Донецькій області м. Донецька, МФО 334011. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Плюс судовий збір в сумі 1700,00 грн.
30 липня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі зі строком пред`явлення до виконання - 27 березня 2017 року.
Пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено принцип обов`язковості судових рішень.
За приписами ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Розділом IV КАС України визначені процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 статті 376 КАС України регламентовано, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 6 статті 12 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII регламентовано, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналогічне право особи на звернення із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлювалось ст. 24 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який був чинним на момент набрання постановою Донецького окружного адміністративного суду 26 березня 2014 року законної сили.
Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження у межах строку, визначеного чинним законодавством.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено на підставі наявних матеріалів справи, що постанова Донецького окружного адміністративного суду набрала законної сили 26 березня 2014 року, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначено до 27 березня 2017 року, тоді як виданий виконавчий лист лише 30 липня 2019 року. Обставиною, яка унеможливила своєчасне пред`явлення виконавчого листа до виконання слугувало зупинення виконання судового рішення ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року до закінчення розгляду касаційної скарги податкового органу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваній ухвалі висновок, що ТОВ Донбас Плюс пропустило строк пред`явлення до виконання виконавчого листа в справі № 2а-15257/09/0570 з поважних причин, тому такий строк підлягає поновленню.
Водночас колегія суддів спростовує доводи апелянта про відсутність у товариства права на поновлення процесуального строку з огляду на те, що станом на 24 квітня 2014 року виконавче провадження не було розпочато, а заявник не набув статусу стягувача, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року в справі № 2а-15257/09/0570 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року в справі № 2а-15257/09/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 січня 2020 року.
Повний текст судового рішення складено та підписано 20 січня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2020 |
Оприлюднено | 21.01.2020 |
Номер документу | 86995766 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні