Рішення

від 16.01.2020 по справі 914/2461/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020 справа № 914/2461/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря Толочко І.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла ЛАПАЇВКА , м. Львів

про: стягнення 12176,87 грн заборгованості за Договором №1272/16-ТЕ-21 постачання природного газу від 21.12.2015 року

За участю представників сторін:

від позивача: Старчик А.А. - адвокат (довіреність 14-195 від 17.05.2019)

від відповідача: не з`явився

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла ЛАПАЇВКА про стягнення 12176,87 грн заборгованості за Договором №1272/16-ТЕ-21 постачання природного газу від 21.12.2015 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.11.2019 справу №914/2461/19 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 03.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 24.12.2019. В судовому засіданні 24.12.2019 суд ухвалив розгляд справи по суті відкласти на 16.01.2020.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву з доказами на спростування позиції позивача не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Так, з інформації на офіційній веб-сторінці АТ Укрпошта : https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці Трекінг за номером поштового відправлення №7901412887193 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача ( 79066, м. Львів, вул. Сихівська, буд. 9, кв. 39 а) копія ухвали суду від 03.12.2019 про відкриття провадження у справі отримана ним за адресою переадресації 81113, с. Лапаївка 12.12.2019.

Cуд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає за можливе вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №1272/16-ТЕ-21 постачання природного газу від 21.12.2015 року в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12176,87 грн, з яких: 9091,54 грн - пеня, 881,24 грн - 3 % річних, 2204,09 грн - інфляційні нарахування.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву з доказами на спростування тверджень позивача не подав, про наявність поважних причин невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник), правонаступником якого є Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Приватним підприємством Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла ЛАПАЇВКА (Споживач) укладено Договір №1272/16-ТЕ-21 постачання природного газу (Договір).

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 51335,89 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями Актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 22630,85 грн, від 29.02.2016 на суму 14146,69 грн, від 31.03.2016 на суму 14558,35 грн.

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не оплатив вчасно вартість поставленого позивачем природного газу.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у разі невиконання Споживачем умов пункту 6.1. цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати вартості поставленого природного газу відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9091,54 грн пені, 881,24 грн 3 % річних та 2204,09 грн інфляційних втрат.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором №1272/16-ТЕ-21 постачання природного газу від 21.12.2015 року відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого природного газу та допустив прострочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з допущеним відповідачем простроченням в оплаті вартості поставленого природного газу позивач правомірно нарахував йому пеню відповідно до положень Договору, а також три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 9091,54 грн пені, 881,24 грн 3 % річних та 2204,09 грн інфляційних втрат.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №7010907 від 21.11.2019.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла ЛАПАЇВКА (79066, м. Львів, вул. Сихівська, буд. 9, кв. 39-А; ідентифікаційний код 30388472) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 9091,54 грн (дев`ять тисяч дев`яносто одна гривня 54 копійки) пені, 881,24 грн (вісімсот вісімдесят одна гривня 24 копійки) 3 % річних, 2204,09 грн (дві тисячі двісті чотири гривні 09 копійок) інфляційних втрат та 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.01.2020.

Суддя Кидисюк Р.А