Ухвала

від 20.01.2020 по справі 925/960/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/960/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 03.09.2019

у справі № 925/960/16

за спільною заявою Приватного підприємства "Сіам-М" (правонаступником якого є ТОВ "Прайм Фінексперт") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Егс-Трейд"

до Публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2019 Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 925/960/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.12.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16 залишено без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 27 грудня 2019 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16. Повідомлено Головне управління ДФС у Київській області про право у термін до 27 грудня 2019 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

27.12.2019 Головне управління ДФС у Київській області направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків, згідно якого просило: 1. Прийняти клопотання до розгляду; 2. Поновити пропущений процесуальний строк на касаційне оскарження; 3. Надати ГУ ДФС у Київській області достатній строк для виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду від 12.12.2019 щодо сплати судового збору; 4. У разі відмови у наданні додаткового строку для виконання вимог ухвали ГУ ДФС у Київській області просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті, з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

В якості інших підстав для поновлення строку скаржником зазначено, що ГУ ДФС у Київській області невідкладно вдруге звернулось із касаційною скаргою, а судження викладене в ухвалі Касаційного господарського суду від 12.12.2019 щодо зволікання контролюючого органу з повторним зверненням з касаційною скаргою є, на думку скаржника, помилковим.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у клопотанні неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження, з огляду на те, що, як вже зазначалось в ухвалі Верховного Суду від 12.12.2019 про залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16 без руху, згідно інформації, яку містить поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (штрих-код 0101614524643), ухвалу Верховного Суду від 30.10.2019, якою повернуто попередню касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16 скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами, вручено скаржнику - 05.11.2019, тоді як останній вдруге звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції тільки - 26.11.2019, тобто через 21 день . У вищевказаному клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником так і не зазначено поважності причин звернення повторно із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції зі значним пропуском строку на касаційне оскарження. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки, наведені в якості інших, підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/960/16 не підлягає задоволенню, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі № 925/960/16 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості продовження встановлених судом строків на усунення недоліків.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд касаційної інстанції зазначає, що пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", мотивоване тим, що скаржник не може сплатити судовий збір у строки визначені ухвалою Касаційного господарського суду, підтвердженням чого є запити ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2019 за Вих. № 7-06/7854 та від 18.12.2019 за № 7-06/7851 в яких йдеться про безспірне списання коштів з рахунків боржника.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання, з огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/960/16 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко