Рішення

від 14.01.2020 по справі 914/1969/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020р. Справа № 914/1969/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В.,

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід", м. Тернопіль

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 867 764,84 грн.

за участі представників сторін:

від позивача: Рогатин Сергій Володимирович- адвокат;

від відповідача: не з"явився.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 867 764,84 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2019 відкрито провадження по справі № 914/1969/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.10.2019. Рух справи відображено в ухвалах суду.

В призначене на 14.01.2020р. судове засідання представник позивача з"явився, надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 14.01.2020 року не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник залучений до участі у справі у господарському суді Донецької області.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд засвідчує, що строк, впродовж якого може бути розглянута дана справа по суті розпочав перебіг з 17.12.2019р. (ухвала суду від 17.12.2019р.) та закінчується 16.01.2020р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу. Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи є наявність для цього обґрунтованих причин.

Представником сторони у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене, відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, - адвоката або здійснювати самопредставництво.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

Таким чином, нез`явлення представника відповідача через неможливість забезпечення явки його уповноваженого представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи.

Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представника зазначеного учасника судового процесу, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

03.01.2020 р. Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" подано до господарського суду зустрічну позовну заяву від 27.12.2019 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" про визнання недійсним Договору від 16.11.2018 р. № 2324-ЗЭ-БуТЭС. Підставами зустрічних позовних вимог АТ "ДТЕК Західенерго" зазначає підписання Договору 16.11.2018 р. № 2324-ЗЭ-БуТЭС від імені АТ "ДТЕК Західенерго" неуповноваженою особою, що має наслідком його недійсність.

Ухвалою від 13.01.2020 року зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 03.01.2020р. вх. № 16 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" про визнання недійсним Договору від 16.11.2018 р. № 2324-ЗЭ-БуТЭС - повернуто .

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 14.01.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Аргументи позивача:

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов укладеного Договору про закупівлю товару від 16.11.2018 р. № 2324-ЗЭ-БуТЭС, у визначений строк не проведено оплату поставленого товару, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 867 764,84 грн., з яких 677 823,85 грн. основний борг, 159 020,57 грн. пені, 17 245,17 грн. інфляційних збитків, 13 675,25 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача .

Надав відзив на позовну заяву (вх. № 46669/19 від 12.11.2019 р.), зокрема вказав, що позовні вимоги позивача є безпідставними, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вимоги заявлено на підставі нечинного договору.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ .

16.11.2018 року між ТОВ ТД Ватра - Захід в особі директора Гапонюка Олександра Івановича, який діяв на підставі статуту (надалі - постачальник \ позивач), та АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора відокремленого підрозділу Бурштинська Теплова електрична станція АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО , згідно з наказом ПАТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО від 17 січня 2018 року Шмигаля Дениса Анатолійовича, який діяв на підставі довіреності № 68 від 10.07.2018 року (надалі - покупець \ відповідач) було укладеного Договір про закупівлю Товару № 2324-ЗЭ-БуТЭС .

Згідно з п. 1.1 Договору, позивач зобов`язувався поставити покупцю (відповідачу), а відповідач зобов`язувався прийняти і оплатити погоджений у специфікації товар.

Згідно з наведеною у п. 1.1 Договору специфікацією позивач та відповідач погодили поставку наступного товару (надалі - Товар): світильники та прожектори загальною вартістю 1 965 209,54 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач зобов`язувався здійснити розрахунок за товар на 60 календарний день з дати поставки товару та за умови надання постачальником (позивачем) податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Відповідно до п. 5.12 Договору, зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2 цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1 цього Договору).

Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця).

Так, позивач належним чином виконав свої обов`язки, поставив товар в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

Видаткова накладна № 546 від 16 листопада 2018 року на загальну суму 140 346,42 грн.;

Видаткова накладна № 650 від 20 грудня 2018 року на загальну суму 581 221,80 грн.;

Видаткова накладна № 55 від 01 лютого 2019 року на загальну суму 1 079 183,95 грн.;

Видаткова накладна № 69 від 11 лютого 2019 року на загальну суму 98 639,90 грн.

В загальному ТОВ ТД Ватра - Захід поставило товар на адресу покупця на загальну суму 1 899 392,07 грн.

Прийняття товару підтверджується наявністю підпису та відбитку печатки представників вантажоодержувача товару у видаткових накладних.

Відповідно до вищезазначених документів товар був отриманий Галичем Олександром Олександровичем, який згідно з умовами п. 12.13 Договору є особою, відповідальною з боку відповідача за укладання/супроводження Договору.

Проте, відповідачем оплата була проведена останнім лише частково, в сумі 1 221 568 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) гривень, 21 копійка, що підтверджується платіжними дорученнями;

- № 35154 від 14.02.2019 року на суму 140 346, 42 грн.;

- № 38828 від 21.02.2019 року на суму 581 221,80 грн.;

- № 82789 від 25.04.2019 року на суму 100 000,00 грн.;

- № 136583 від 26.07.2019 року на суму 50 000,00 грн.;

- № 407318 від 30.07.2019 року на суму 200 000,00 грн.;

- № 308234 від 30.08.2019 року на суму 150 000,00 грн.

Заборгованість за поставлену продукцію становить 677 823,85 (шістсот сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять три) гривні 85 копійок.

Пунктом 7.14 Договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару Відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день допущеного прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару.

Станом на день розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі укладено Договір про закупівлю товару від 16.11.2018 р. № 2324-ЗЭ-БуТЭС.

На виконання зобов`язань за договором позивач здійснив поставку товару в повному обсязі, що підтверджується наступними документами:

Видаткова накладна № 546 від 16 листопада 2018 року на загальну суму 140 346,42 грн.;

Видаткова накладна № 650 від 20 грудня 2018 року на загальну суму 581 221,80 грн.;

Видаткова накладна № 55 від 01 лютого 2019 року на загальну суму 1 079 183,95 грн.;

Видаткова накладна № 69 від 11 лютого 2019 року на загальну суму 98 639,90 грн.

Відповідно до вищезазначених документів товар був отриманий Галичем Олександром Олександровичем , який , згідно з п. 12.13 Договору , є особою, відповідальною з боку відповідача за укладання/супроводження Договору.

Відповідачем за поставлений товар оплатив лише частково, несплаченою залишилася сума боргу в розмірі 677 823,85 грн.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 677 823,85 грн. є підставними та підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 675,25 грн . 3% річних та 17 245,17 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Пунктом 7.14 Договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день допущеного прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару.

Згідно ч. 2 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 159 020,57 грн . - пені, з врахуванням вимог п. 7.14. Договору, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд не бере до уваги, оскільки вони не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та обєктивного зясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом даної справи, який включає суму судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмір 10 000,00 грн.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем не надано, тому суд не вбачає доцільності у покладенні таких витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 86, 129, 202, 233, 237, 240, ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 867 764,84 грн. - задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" 79026, Львівська область, м. Львів, вулиця Козельницька, буд.15, ідентифікаційний код 23269555 ) в особі Відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" ( 77112, Івано-Франківська область, м. Бурштин, ідентифікаційний код 00131541 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" ( 79026, м.Львів, вулиця Козельницька,15, код ЄДРПОУ - 23269555 ) - 867 764,84 грн. заборгованості, з яких 677 823,85 грн. основний борг, 159 020,57 грн. пені, 17 245,17 грн. інфляційних збитків, 13 675,25 грн. 3% річних, а також 13 016,48 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 20.01.2020 року.

Суддя Горецька З. В.