Постанова

від 26.05.2020 по справі 914/1969/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. Справа №914/1969/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 06.02.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/690/20 від 18.02.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 (суддя Горецька З.В., повний текст складено 20.01.2020)

у справі №914/1969/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" (надалі ТзОВ "ТД "Ватра-Захід"), м. Тернопіль

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (надалі АТ "ДТЕК Західенерго"), м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 867 764,84 грн.

за участю учасників справи:

від позивача: Рогатин С.В. - адвокат (ордер серії ВО №1003685 від 16.03.2020)

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ"ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості в розмірі 867 764,84 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 у справі №914/1969/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з АТ "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Західенерго" на користь ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" 867 764,84 грн. заборгованості, з яких: 677 823,85 грн. - основного боргу, 159 020,57 грн. - пені, 17 245,17 грн. - інфляційних збитків, 13 675,25 грн. - 3% річних, а також 13 016,48 грн. судового збору.

Приймаюче вищевказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов`язання згідно договору про закупівлю товару № 2324-ЗЭ-БуТЭС від 16.11.2018, не в повному обсязі сплатив кошти за поставлений товар, в зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 677 823,85 грн. В свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводи позивача. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням, АТ "ДТЕК Західенерго" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, невірно з`ясовано обставини справи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що договір № 2324-ЗЭ-БуТЭС є не укладеним, оскільки не містить оригіналу підпису відповідача, а містить лише кліше підпису. Окрім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що навіть якщо б договір був укладеним, то згідно з його умовами у відповідача не настало моменту виконання грошових зобов`язань, оскільки ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" не було надано АТ "ДТЕК Західенерго" рахунків на оплату та документів, що підтверджують походження товару. Також, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині стягнення пені, судом першої інстанції допущено помилку, оскільки згідно з п. 7.14 договору загальний розмір пені за прострочення строків виконання грошового зобов`язання не може перевищувати 5% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 справу №914/1969/19 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 у справі №914/1969/19, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 31.03.2020.

Позивач реалізував своє право, передбачене ч. 1 ст. 263 ГПК України, 20.03.20 на поштову адресу суду надіслав відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/1814/20 від 23.03.2020), у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, відтак, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 31.03.2020 розгляд апеляційної скарги АТ "ДТЕК Західенерго" відкладено на 05.05.2020.

05.05.2020 судове засідання по розгляду апеляційної скарги АТ "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 у справі №914/1969/19 не відбулось.

Ухвалою суду від 06.05.2020 призначено справу №914/1969/19 до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2020.

АТ "ДТЕК Західенерго" участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечило, хоча належним чином було повідомлене про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" проти доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила таке.

16.11.2018 між ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" (Постачальник) та АТ "ДТЕК Західенерго" (Покупець) було укладено Договір про закупівлю товару № 2324-ЗЭ-БуТЭС (а.с. 20-33). Відповідно до умов вказаного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, а Покупець - прийняти і оплатити погоджений у специфікації товар.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити товар в кількості, комплектності, асортименті та за ціною, погодженій у специфікації.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що сума договору становить 1 965 209,54 грн., у тому числі ПДВ 20% 327 534,92 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого товару на 60 календарний день з дати поставки товару на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010 у місце призначення поставки товару: ДТЕК Бурштинська ТЕС м. Бурштин Івано-Франківської області (п.5.2 договору).

Пунктом 5.5. договору сторони узгодили, що товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних.

При поставці товару Постачальник надає Покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні (експрес накладна, декларація) (п.5.7 договору).

Відповідно до п. 5.12 договору зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2 цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1 цього Договору) з обов`язковим підписанням документів, зазначених в п.5.5 договору та наданням всіх документів, передбачених п.5.7 договору. Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця).

Згідно з п. 11.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.02.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п.10.1, 10.2 договору).

На виконання умов договору ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" поставило АТ "ДТЕК Західенерго" товар на загальну суму 1 899 392,07 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 34-37), а саме:

- видатковою накладною № 546 від 16.11.2018 на загальну суму 140 346,42 грн.;

- видатковою накладною № 650 від 20.12.2018 на загальну суму 581 221,80 грн.;

- видатковою накладною № 55 від 01.02.2019 на загальну суму 1 079 183,95 грн.;

- видатковою накладною № 69 від 11.2.2019 на загальну суму 98 639,90 грн.

Прийняття товару підтверджується наявністю підпису та відбитку печатки представників вантажоодержувача товару у видаткових накладних.

Відповідно до вищезазначених документів, товар був отриманий ОСОБА_1 , який згідно з п. 12.13 Договору є особою, відповідальною з боку відповідача за укладання/супроводження Договору.

Проте, відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 35154 від 14.02.2019 на суму 140 346, 42 грн.;

- № 38828 від 21.02.2019 на суму 581 221,80 грн.;

- № 82789 від 25.04.2019 на суму 100 000,00 грн.;

02.07.2019 ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" звернулося до АТ "ДТЕК Західенерго" з претензією №1, в якій пропонувало відповідачу сплатити протягом 7 банківських днів з моменту отримання претензії заборгованість за поставлений на підставі Договору № 2324-ЗЭ-БуТЭС товар в сумі 1 077823,85 грн. та пеню у сумі 58 891,19 грн.

В подальшому відповідач ще тричі оплачував заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 136583 від 26.07.2019 на суму 50 000,00 грн.;

- № 407318 від 30.07.2019 на суму 200 000,00 грн.;

- № 308234 від 30.08.2019 на суму 150 000,00 грн.

Однак, заборгованість за поставлений товар не була оплачена в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 677 823,85 грн. основного боргу, пені у розмірі 159 020,57 грн., інфляційних втрат у розмірі 17 245,17 грн., 3 % річних у розмірі 13 675,25 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), яка кореспондується з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Приписами статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як зазначалося вище, між сторонами було укладено Договір про закупівлю товару від 16.11.2018 № 2324-ЗЭ-БуТЭС.

Судом встановлено, що на виконання зобов`язань за даним договором позивач здійснив поставку товару відповідачу в повному обсязі, зазначеному у вищевказаний видаткових накладних, на суму 1 899 392,07 грн.

У відповідності до 12.13 Договору зі сторони Покупця (відповідача) видаткові накладні підписані ОСОБА_1 , який, є особою, відповідальною з боку відповідача за укладання/супроводження Договору та містять відбитки печатки відповідача.

Однак, відповідач свій обов`язок з оплати вартості товару виконав не належним чином - сплативши 1 221 568,22 грн., в зв`язку з чим в останнього виник борг в розмірі 677 823,85 грн.

У пункті 5.5. договору сторони погодили, що товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначені вимоги викладені також і у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем.

З огляду на вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що видаткові накладні № 546 від 16.11.2018, № 650 від 20.12.2018, № 55 від 01.02.2019, № 69 від 11.2.2019 відповідають вимогам вищезазначених нормативних актів, є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, підписані обома сторонами господарських операцій та встановлюють факт поставки та приймання товару у відповідних обсягах.

Стосовно доводів скаржника про те, що ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" не було надано АТ "ДТЕК Західенерго" ні рахунків на оплату, ні документів, що підтверджують походження товару, а відтак, обов`язок оплати в силу умов договору не настав, колегія суддів зазначає таке.

Рахунок на оплату (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити кошти за отриманий товар.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що останні містять документи, що підтверджують походження товар, а саме: накладні на відвантаження № 104 від 31.01.2019, № 116 від 01.02.2019, № 149 від 11.02.2019 (а.с. 91-93). Вказані документи підтверджують факт отримання ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" від ТзОВ ОСП Корпорація Ватра товарів, які в подальшому були поставлені відповідачу.

Стосовно доводів скаржника про те, що договір № 2324-ЗЭ-БуТЭС є не укладеним, оскільки не містить оригіналу підпису відповідача, а містить лише кліше підпису, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати всі обов`язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги щодо підпису первинних документів визначені нормами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (далі - Наказ №88).

Згідно з пп.2.5 п.2 Наказу №88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Тобто, використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів в документообігу підприємства, не порушує законодавства України.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відповідно до ст. 204 УК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки скаржником не подано доказів, що підтверджували б визнання Договору № 2324-ЗЭ-БуТЭС недійсним, тому доводи про не укладення договору є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 677 823,85 грн. основного боргу є обґрунтованою та документально підтвердженою.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача в частині стягнення 13 675,25 грн. 3% річних та 17245,17 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 та ч.3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 7.14 Договору сторони встановили, що в разі прострочення оплати товару відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день допущеного прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 159 020,57 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок пені у відповідності до п. 7.14 Договору, приходить до висновку, що пеня повинна становити 33 891,20 грн. (677 823,85 (борг) х на 5% =33 891,20).

Окрім того, в судовому засіданні представник позивача підтвердив, що при звернення з позовною заявою ТзОВ "ТД "Ватра-Захід" було невірно нараховано пеню.

За таких обставин, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення нарахованої позивачем пені.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття судом першої інстанції невірного висновку про задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 159 020,57 грн., з огляду на що, рішення суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

За змістом ст.129 ГПК України вбачається, що у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області ТзОВ ТД Ватра-Захід сплатило 13 016,48 грн. судового збору, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 475 від 12.09.2019 (а.с. 17).

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовується рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 125 129,38 грн. пені, що становить 14,4% від ціни позову, тому судовий збір, який підлягає стягненню за подання позовної заяви становить 11 142,11 грн.

Керуючись, ст.ст. 269, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 у справі №914/1969/19 скасувати в частині стягнення пені у розмірі 125 129,47 грн. В інший частині рішення залишити без змін.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (79026, Львівська область, м. Львів, вулиця Козельницька, буд.15, ідентифікаційний код 23269555) в особі Відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (77112, Івано-Франківська область, м. Бурштин, ідентифікаційний код 00131541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" (46016, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Текстильна,44, код ЄДРПОУ - 38915439) - 742 635,47 грн. заборгованості, з яких 677 823,85 грн. основний борг, 33 891,20 грн. пені, 17 245,17 грн. інфляційних збитків, 13 675,25 грн. 3% річних, а також 11 142,11 грн. судового збору .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід" (46016, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Текстильна,44, код ЄДРПОУ - 38915439) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (79026, Львівська область, м. Львів, вулиця Козельницька, буд.15, ідентифікаційний код 23269555) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2811,55 грн.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

Б.Д. Плотніцький