Рішення

від 09.01.2020 по справі 274/2477/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/2477/19

Провадження № 2/0274/331/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Поступайло Х.О.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача - адвоката Поліщука О.Г.,

представника відповідача - Шилан Д.О. ,

представника третьої особи - адвоката Ковтуна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, треті особи без самостійних вимог: Бердичівська міська рада Житомирської області, Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивачів та заперечень відповідача, третьої особи

02 травня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просять зобов`язати відповідача в місячний строк передати до комунальної власності територіальної громади міста Бердичева в особі Бердичівської міської ради по акту приймання-передачі кімнат №№ 7, 8 (стара нумерація №№ 8, 9) секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 у яких вони мешкають.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до рішення № 5 від 01.12.1989 спільного засідання адміністрації і профкому трудового колективу виробничого об`єднання Прогрес оператору цеху № 26 ОСОБА_4 було виділено квартиру в„– 8 житловою площею 12,44 кв.м. на склад сім`ї з трьох чоловік в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_1 . На підставі житлового ордеру №150 їх сім`я у складі трьох чоловік, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 1989 році вселилась до даного гуртожитку.

Рішенням Бердичівської міської ради від 18.04.1990 №202 було вирішено виробничому об`єднанню Прогрес переобладнати частину гуртожитку по АДРЕСА_1 в будинок для малосімейних.

Станом на 01.07.1997 (період завершення проведення забудови житлових будинків заводом Прогрес ) їх сім`я перебувала в черзі під № 56 на отримання квартири.

На підставі ордеру № 59 виданого у 1997 році їх сім`ї було додатково виділено кімнату № 9 в цьому гуртожитку. Забудовником даного гуртожитку було ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес .

Впродовж майже 30 років вони є мешканцями зазначених кімнат з постійною пропискою.

20.09.2010 сімейний гуртожиток, в якому проживали та проживають на постійній основі з постійною пропискою працівники заводу Прогрес було передано по акту приймання-передачі на обслуговування ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права .

З метою приватизації кімнат гуртожитку, в яких вони проживають з 1989 року ними було порушено питання про передачу частини гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Бердичева.

Впродовж 2011-2012 років були виконані всі необхідні вимоги, передбачені чинним законодавством щодо передачі вказаних приміщень, зокрема, прийняті відповідні рішення ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , Бердичівської міської ради та Міністерства.

Зважаючи на це, Міністерство листом від 26.10.2012 №1/11-16736 повідомило ОСОБА_1 про те, що міністерством направлено листа до ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права з дорученням завершити процес передачі частин приміщень гуртожитку в комунальну власність та надати оформлені відповідно до законодавства акти приймання-передачі на затвердження до міністерства.

Листом від 27.11.2012 року №453 ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права було надано Міністерству освіти, молоді та спорту України підписаний членами комісії та скріплений печатками для підписання та затвердження в 6 оригінальних примірниках акт приймання-передачі кімнат №№7 і 8 секції №2 гуртожитку по АДРЕСА_1 на баланс міста Бердичева.

Однак, в подальшому Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України не було вчинено жодних дій стосовно розгляду порушеного питання.

05.02.2013 ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права було направлено лист № 46 до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з проханням надати інформацію щодо розгляду порушеного питання про передачу житлових приміщень. В свою чергу, Міністерством була надана коледжу відповідь листом від 21.02.2013 р. № 1/11-4015. Згідно даного листа, рішення щодо передачі в комунальну власність частини гуртожитку приймалось в 2011 році, та у зв`язку з зміною кадрового складу міністерства, акти приймання-передачі державного майна в комунальну власність не затверджено. Також позивачів було повідомлено, що акти втрачені. У зв`язку з чим міністерством запропоновано повторно надати документи для розгляду та прийняття рішення щодо зазначеної передачі.

18 березня 2013 року позивачі надіслали на адресу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також інших органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також правоохоронних органів звернення стосовно причин незатвердження актів приймання-передачі кімнат №№ 7 і 8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 . Однак, міністерство листами від 29.03.2013 року №1/11-6246, від 09.04.2013 року №1/11-6689, від 9.04.2013 року №1/11-7278 знову ж таки було повідомлено про незатвердження акту приймання-передачі, посилаючись на незрозумілі та необґрунтовані підстави стосовно змін кадрового складу міністерства, а також реорганізацію міністерства. Міністерством було запропоновано повторно подати документи для розгляду питання про передачу частини гуртожитку у комунальну власність.

Згодом, заступник міністра Дніпров О.С. листом від 07.08.2013 року № 1/11-12726 повідомив позивачів про те, що у Міністерства відсутні правові підстави на передачу кімнат гуртожитку у зв`язку тим, що в Господарському суді Житомирської області знаходиться справа про визнання банкрутом МК ВЖРЕП № 3 м. Бердичева.

В подальшому, на їх прохання завершити вказаний процес передачі житлових приміщень, Міністерство освіти і науки України своїми відповідями №1/11-1405 від 12.02.2019 року та №1/11-1693 від 20.02.2019 року повідомило сім`ю ОСОБА_1 про те, що будівля гуртожитку має статус гуртожитку для студентів, у зв`язку з чим Міністерство відмовляється передавати їх житлові приміщення у комунальну власність.

Жодних рішень та жодних документів щодо присвоєння гуртожитку статусу - гуртожиток для студентів не існує, гуртожиток є сімейним гуртожитком, а через бездіяльність відповідача, вони позбавлені можливості реалізувати своє право на приватизацію житлових приміщень, в яких вони проживають з 1989 року.

У відзиві на позовну заяву представник Міністерства освіти і науки України позовні вимоги не визнала, просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи його необгрунтованим. У відзиві (т.1 а.с.105-111) представник відповідача вказала, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права є державним закладом, засновником якого є Міністерство освіти і науки України.

Забудовником гуртожитку в АДРЕСА_1 є Бердичівський машинобудівний технікум (нині - Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права ), що підтверджено рішенням виконкому Бердичівської міської ради депутатів трудящих Про затвердження акта державної комісії про прийняття гуртожитку на 465 місць, Бердичівським машинобудівним технікумом по АДРЕСА_15 від 29.12.1973 р. № 745 (архівна копія від 19.06.2017 № 29/06-05 додана до матеріалів справи Коледжем).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України Про закріплення державного майна за ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права від 09.08.2017 р. № 1133 гуртожиток є власністю держави та закріплюється на основі права господарського відання, підпорядкованого Міністерству освіти і науки України.

01 квітня 1997 року між Бердичівським машинобудівним коледжем та ДП Прогрес-житлосервіс було укладено Угоду № 1 від 01 квітня 1997 року (далі- Угода).

Згідно з зазначеною Угодою останній є Орендатором та зобов`язується підтримувати в належному стані житлові побутові приміщення та конструктивні елементи споруд для використання під гуртожиток, в яких проживають мешканці, яким надано дозвіл (ордера) адміністрацією ДП Прогрес-житлосервіс .

Відповідно до умов Угоди, а саме: п. 2. Час орендної домовленості визначається з 1 квітня 1997 р. по 1 квітня 1999 року .

28.10.1998 ДП Прогрес-житлосервіс звернулося до Бердичівського машинобудівного коледжу з листом-проханням розірвати 01.11.1998 р. Угоду № 1 від 01 квітня 1997 року у зв`язку з неплатоспроможністю даного підприємства.

У свою чергу, враховуючи те, що гуртожиток перебував у державній власності, а ДП Прогрес-житлосервіс користувався ним протягом строку оренди, ордера видані були на орендовані приміщення, отже, ДП Прогрес-житлосервіс не мав права видавати їх на довший термін, ніж передбачено Угодою.

18 грудня 2001 року ДП Прогрес-житлосервіс звертається до Бердичівського політехнічного коледжу прийняти на обслуговування кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 , які раніше були орендовані.

У 2005 році ДП Прогрес-житлосервіс пропонувало родині ОСОБА_1 переселитися у гуртожиток від заводу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , але родина відмовилась.

03.06.2010 надійшов лист-повідомлення від ДП Прогрес-житлосервіс , що за результатами перевірки проведеної контрольним ревізійним управлінням в Житомирській області в ході перевірки даного підприємства було встановлено, що ДП Прогрес-житлосервіс не має юридичного права співпрацювати з Державним вищим навчальним закладом Бердичівський коледж промисловості, економіки та права та обслуговувати населення, яке проживає у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим ДП Прогрес-житлосервіс припиняє обслуговування мешканців зазначеного гуртожитку (лист ДП Прогрес-житлосервіс від 03.06.2010 № 55 додано до матеріалів справи Коледжом).

20 вересня 2010 року між ДП Прогрес-житлосервіс та Державним вищим навчальним закладом Бердичівський коледж промисловості, економіки та права було складено акт приймання - передачі на обслуговування приміщень гуртожитку, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 від ДП Прогрес- житлосервіс до Державного вищого навчального закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права .

11.08.2010 ДП Прогрес-житлосервіс надав список мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 в кількості 8 родин, яким було видано ордери заводом ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес .

Станом, на сьогоднішній день акт приймання-передачі кімнат № 7 та № 8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 на баланс МК ВЖРЕП № 3 Міністерством освіти і науки України не затверджено.

Враховуючи вищезазначене, у Міністерства відсутні правові підстави для передачі приміщення гуртожитку, що перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні закладів освіти, в комунальну власність з метою подальшої приватизації. Крім того, чинним законодавством передбачена пряма заборона до вчинення відповідних дій.

Представником відповідача також зазначено про пропущення позивачами строків давності звернення до суду.

Представник третьої особи без самостійних вимог Державного вищого навчального закладу "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" у поясненнях на позовну заяву (т.1 а.с.59-66) позовні вимоги не визнав. У задоволенні позовних вимог просив відмовити, вважаючи їх необґрунтованими.

Зазначив, що забудовником гуртожитку в АДРЕСА_1 є Бердичівський машинобудівний технікум (нині - Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права ), що підтверджено рішенням виконкому Бердичівської міської ради депутатів трудящих Про затвердження акта державної комісії про прийняття гуртожитку на 465 місць, Бердичівським машинобудівним технікумом по АДРЕСА_15 від 29.12.1973 р. № 745.

Гуртожиток є власністю держави, має статус для проживання студентів закладів вищої освіти та закріплюється за державним вищим навчальним закладом "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" на основі права господарського відання.

Представник звертає увагу на ту обставину, що надана позивачами копія рішення від 01.12.1989 № 5 спільного засідання адміністрації і профкому трудового колективу виробничого об`єднання Прогрес , а не засідання трудового колективу Державного вищого навчального закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , а тому надане вищевказане рішення не має ніякої правової сили, щоб стверджувати, що це є підставою вселення до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на той час та перебуває на сьогоднішній день на балансі Державного вищого навчального закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права .

Не погоджується представник з твердженням позивачів про те, що ордери № 150, № 59 видані, ВО Прогрес та ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес , є законною підставою для вселення до вищевказаного гуртожитку та отримання жилої площі в довгострокове користування, оскільки Позивачі не перебували в трудових відносинах з Державним вищим навчальним закладом Бердичівський коледж промисловості, економіки та права . А отже, ордер на жилу площу на їхнє ім`я, що є єдиною підставою для вселення в гуртожиток, відсутній, договір найму жилого приміщення не укладався.

Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права не надавав рішення про надання жилої площі в гуртожитку та не надавав спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на жилу площу в гуртожитку по АДРЕСА_1 , а отже не зрозуміло чи мешкали взагалі Позивачі в даному гуртожитку з 1989 року.

За нормами Житлового кодексу жила площа в гуртожитку надається особам, які перебувають з організацією у трудових відносинах.

Гуртожиток перебуває у державній власності, а ДП Прогрес-житлосервіс користувався ним протягом строку оренди з 01.04.1997 по 01.04.1999, тому ордера видані були на орендовані приміщення, а отже, ДП Прогрес- житлосервіс не мав права видавати їх на довший термін, ніж передбачено Угодою.

Якщо Позивачі наполягають на тому, що рішеннями було надано дозвіл на передачу кімнат № 7 та № 8 секції № 2 гуртожитку то необхідно окремо звернути увагу, що за станом на сьогоднішній день акт приймання - передачі кімнати в„– 7 та № 8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 на баланс МК ВЖРЕП № З Міністерством освіти і науки України не затверджено, а отже, не має юридичної сили.

Власником гуртожитку являється Міністерство освіти і науки України та відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповіді на відзив від 20.06.2019 (т.1 а.с.121-126) позивачі зазначають, що Міністерство так і коледж умисно ухиляються від надання інформації стосовно того чи приймались рішення про зміну статусу гуртожитку із сімейного гуртожитку на гуртожиток для проживання студентів. Станом на 1989 рік гуртожиток мав статус сімейного гуртожитку, що підтверджується численними доказами і до сьогоднішнього дня жодним органом не приймалось жодних рішень щодо зміни статусу гуртожитку, тому очевидним є факт що статус гуртожитку не змінювався.

Підтвердженням того, що частина гуртожитку перебувала у заводу Прогрес є рішення Бердичівської міської ради від 18.04.1990 №202, яким було вирішено виробничому об`єднанню Прогрес переобладнати частину гуртожитку по АДРЕСА_1 в будинок для малосімейних.

Таким чином, подальша передача частини гуртожитку разом із мешканцями на баланс коледжу та перебування гуртожитку на сьогоднішній день у господарському віддані ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права суперечить вимогам Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , а тому частина гуртожитку підлягає передачі в комунальну власність міста з можливістю приватизації нашою сім`єю кімнат, в яких ми проживаємо майже тридцять років.

Вони отримували кімнати як сім`я працівника заводу Прогрес , до відання якого належала частина сімейного гуртожитку та яким на всіх правових підставах було виділено їм житлову площу.

Крім того, твердження коледжу про те, що завод Прогрес нібито неправомірно розпоряджався приміщенням коледжу, заселяючи туди своїх працівників є безпідставним, оскільки впродовж тридцяти років такі рішення заводу ніким не оскаржувались, та є чинними.

Жодним доказом не підтверджено те, що гуртожиток призначений для тимчасового проживання. В той час, як рішення спільного засідання адміністрації і профкому трудового колективу виробничого об`єднання Прогрес , ордери на вселення, а також рішення Бердичівської міської ради від 18.04.1990 № 202 свідчать про те, що гуртожиток призначений для постійного проживання сімей працівників виробничого об`єднання Прогрес і даних документів ніхто не скасовував та не оскаржував, вони є чинними.

Щодо строку давності, то позивачі вважають його не пропущеним, оскільки не здійснення Міністерством дій щодо передачі кімнат у комунальну власність є порушенням, яке триває у часі, а про відмову у передачі кімнат на підставі того, що вони відносяться до гуртожитку для студентів їх повідомлено 12.02.2019 листом Міністерства №1/11-1405.

У запереченнях на відповідь на відзив (т.1 а.с.137-142) представник відповідача зазначив, що у позовній заяві та відповіді на відзив позивачі не наводять доказів, що рішення про переобладнання виробничим об`єднанням Прогрес частини гуртожитку по АДРЕСА_1 , було приведено в дію, відсутня будь-яка технічна документація на цей рахунок, а також в Міністерстві взагалі відсутня будь-яка інформація про існування рішення № 202 від 18.04.1990.

Враховуючи те, що гуртожиток перебував у державній власності, а ДП Прогрес-житлосервіс користувався ним протягом строку оренди, ордера видані були на орендовані приміщення, отже, родина не має правових підстав на проживання у гуртожитку.

У 2005 році ДП Прогрес-житлосервіс пропонувало родині ОСОБА_1 переселитися у гуртожиток від заводу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , але родина відмовилась про що свідчить акт від 23.08.2005 року № 295.

Представник позивача просив застосувати строки позовної давності, оскільки вважає, що позивачами вони пропущені.

30.08.2019 представником третьої особи подано письмові пояснення на відповідь на відзив та заперечення (т.1 а.с.220-225). Виклав в них пояснення аналогічні викладеним в поясненнях на позов. (т.1 а.с.59-66) Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та застосувати строк позовної давності, який позивачами пропущено.

09.09.2019 позивачами подано письмові пояснення (т.1 а.с.228-232), в яких вони заперечують пропущення строків позовної давності, та наголошують на тому, що цільове призначення гуртожитку не змінювалось з 1989 року, про що свідчить відсутність рішень з даного приводу.

22.11.2019 представник третьої особи подав додаткові пояснення (т.2 а.с.3943), де вказав, що за період існування студентського гуртожитку Коледжу, взагалі не було передбачено надання квартир, а лише надання у тимчасове користування кімнат, у яких площа для проживання становить в розмірі не менше 6 кв.метрів на одну особу.

Розмір житлової площі, вказаний в ордерах, не відповідає дійсності, а саме: кімната № 8 - 12,44 кв.м., а відповідно до плану технічного паспорта - 11,9 кв.м.; кімната № 9 -15,53 кв.м., а відповідно плану технічного паспорта - 14,1 кв.м.

Представник звертає увагу суду на те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1133 Про закріплення державного майна за ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права гуртожиток є власністю держави, має статус для проживання студентів закладів вищої освіти та закріплюється за Державним вищим навчальним закладом Бердичівський коледж промисловості, економіки та права на основі права господарського відання.

Зазначає, що у витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.02.2015 зазначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 за цільовий призначенням такі: Землі житлової та громадської забудови. Для громадських потреб (Освіти) .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

07.05.2019 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду справу прийнято до провадження судді Хуторної І.Ю., відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.06.2019 (т.1 а.с.49).

31.07.2019 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції (т.1 а.с.188).

21.08.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 13.09.2019 (т.1 а.с.196-198).

Мотивувальна частина рішення

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, оцінка аргументів сторін,

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлено такі обставини.

Відповідно до ордера № 150, виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профсоюзного комітету і комітету комсомолу ПО "Прогрес", протокол №5 від 01.12.1989 ОСОБА_4 , який працює в цеху №26, надано права на зайняття житлової площі, кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_1, кімната 8 , розміром 12,44 кв.м.. Ордер видано на сім`ю з трьох чоловік: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( т.1 а.с.15)

18.04.90 виконавчим комітетом Бердичівської міської ради народних депутатів прийнято рішення №202 яким вирішено виробничому об`єднанню "Прогрес" переобладнати частину гуртожитку по АДРЕСА_1 , в будинок для малосімейних. (т.1 а.с.30)

Відповідно до ордера № 59, виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профсоюзного комітету ВАТ "Прогрес" від 13.10.1997 ОСОБА_4 , який працює в цеху №26, надано права на зайняття житлової площі, кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_1, кімната 9 , розміром 15,53 кв.м.. Ордер видано на сім`ю з чотирьох чоловік: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ( т.1 а.с.16)

На ім`я ОСОБА_4 22.11.2011 виготовлено технічний паспорт на кімнати в„–7 , 8 , секція 2 , в житловому будинку АДРЕСА_1 , згідно якого квартира розташована на першому поверсі. Складається з кімнат житловою площею 26,0 кв.м., у тому числі: кімната 11,9 кв.м., кімната 14,1 кв.м., кухня 7,8 кв.м., коридор 7,5 кв.м. 4,1 кв.м., душова кімната 2/5 0,4 кв.м., вмивальник 2/5 2,0 кв.м., вбиральня 2/5 1,5 кв.м.. Загальна площа квартири 49,9 кв.м. (т.1 а.с.13-14).

Згідно довідки КП Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації за №858 від 17.07.2012, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно технічної документації кімната №7 є житловою (площа-11,9 кв.м.), кімната №8 є житловою (площа - 14, 1 кв.м.), кімната №9 є кухнею (площа - 7,8 кв.м.). Такі ж дані містяться в техпаспорті виготовленому на ім`я ОСОБА_4 22.11.2011 (т.2 а.с.13, 14-15).

На підставі акта від 20.09.2010, у в`язку із скрутним майновим становищем, відсутністю угоди на обслуговування гуртожитку та жителів, яким було видано ордени заводом Прогрес та 80 % з яких на ньому вже не працює, ДП Прогрес-Житлосервіс не має можливості та правових підстав в подальшому обслуговувати мешканців гуртожитку, ДП "Прогрес-житлосервіс" передало власнику приміщення ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" частину гуртожитку, по АДРЕСА_1 від (т.1 а.с.31).

19.01.11 виконавчий комітет Бердичівської міської ради рішенням №17 надав згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста трьох жилих секцій разом з кімнатами, розташованими на першому і другому поверхах гуртожитку вищого навчального закладу "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17).

18.03.2011 Бердичівська міська рада винесла рішення №120, яким затвердила рішення виконкому від 19.01.2011 №17 "Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міста". (т.1 а.с.18)

Рішенням сесії Бердичівської міської ради від 29.11.2011 №309 прийнято в комунальну власність з подальшою передачею на баланс МК ВЖРЕП №3 кімнати в гуртожитку по АДРЕСА_1 кімнати № 7 , 8, секції №2 житловою площею 26,0 кв.м. загальною площею 49,9 кв.м., балансовою вартістю 18273 грн., наймач ОСОБА_2 .. Дозволити оформити документи на приватизацію кімнат наймачам та членам сім`ї, які постійно проживають, за умови вирішення ними питання відокремлення всіх інженерних комунікацій. Відповідальність за оформлення документів з прийняття-передачі кімнат гуртожитку по АДРЕСА_1 вирішено покласти на Бердичівський коледж промисловості, економіки та права. Передачу оформити актом згідно з чинним законодавством (т.1 а.с.19-20).

З листа Міністерства освіти і науки молоді та спору України за №1/11-5016 від 20.06.11 адресованого ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" вбачається, що міністерство прийняло рішення надати дозвіл на передачу з державної власності з балансу ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" у комунальну власність міста Бердичева Житомирської області трьох секцій №2, №3, та №4 у приміщенні гуртожитку (м.Бердичів, АДРЕСА_1; гуртожиток переданий коледжу в 2010 році з балансу ДП "Прогрес-житлосервіс"), в яких проживають мешканці, що отримали ордери видані правлінням ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" з пропискою на постійній основі (т.1 а.с.21).

З листа Міністерства освіти і науки молоді та спору України за №1/11-16923 від 30.10.12 адресованого ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" вбачається, що міністерство просить закінчити процес передачі секцій № 2, № 3, № 4 у приміщенні гуртожитку (АДРЕСА_1), що знаходиться на балансі ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , та оформлені відповідно до законодавства акти приймання-передачі подати на затвердження до Міністерства (т.1 а.с.22).

27.11.2012 вих. №453 ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" направило Міністерству освіти і науки молоді та спору України акт приймання-передачі кімнат №№7 і 8 секції №2 гуртожитку, що по АДРЕСА_1 на баланс МК ВЖРЕП №3 (т.1 а.с.23).

З Акта приймання - передачі (т.1 а.с.24-27) кімнат №№7, 8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 на баланс МК ВЖРЕП № З, вбачається, що комісією пропонувалось прийняти в комунальну власність на баланс МК ВЖРЕП № 3 кімнати №№ 7 і 8 секції 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м, житловою - 26,0 кв.м. У зв`язку з передачею провести зміни в облікових документах відповідно до чинного законодавства. МК ВЖРЕП № 3 та Державному вищому навчальному закладу „Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" укласти договір про спільне утримання будинку та прибудинкових територій. Передачу здійснити після виділення об`єктів передачі в окрему інвентарну одиницю. Під час підписання акта Державний вищий навчальний заклад „Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" передає МК ВЖРЕП № 3 картки обліку проживаючих у кімнатах в„–в„– 7 і 8 секції в„–2 гуртожитку АДРЕСА_1 . Гр . ОСОБА_4 заключити договори на надання послуг з утримання будинку і прибудинкових територій, централізованого водопостачання, водовідведення і теплопостачання з Державним вищим навчальним закладом „Бердичівський коледж промисловості, економіки та права", МКП „Бердичівводоканал", КП „Бердичівтеплоенерго" та Бердичівським РЕМ.

Вказаний акт не затверджений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Листом від 05.02.2013, вих. №46 директор ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" просив Міністерство освіти і науки молоді та спорту України надати інформацію з розгляду листа від 27.11.2012 за вихідним №453 Щодо передачі у комунальну власність кімнат № 7,8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.28)

Листом за №1/11-4015 від 21.02.13 Міністерство освіти і науки молоді та спорту України повідомило ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" про те, що оскільки рішення щодо передачі в комунальну власність частини гуртожитку ( АДРЕСА_1 ) з балансу ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" приймалось в 2011 році, про що проінформовано коледж листом від 20.06.2011 №1/1-5016, та у зв`язку зі зміною кадрового складу Міністерства, акти приймання-передачі державного майна в комунальну власність не затверджено (т.1 а.с.29).

На звернення ОСОБА_1 від 22.01.2019, Міністерство освіти і науки повідомило, що на сьогоднішній день у Міністерства відсутні правові підстави для передачі приміщення гуртожитку, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні закладів освіти, в комунальну власність з метою подальшої приватизації. Міністерство не має повноважень втручатись у господарську діяльність юридичних осіб, що не перебувають у сфері його управління. Також надано відповідь про те, що станом на 01.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 рахується "будівля гуртожитку", має статус "гуртожитки для студентів вищих навчальних закладів" є державною власністю, перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та знаходиться на балансі Державного вищого навчального закладу "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (т.1 а.с.32-33, 34).

ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" листом від 05.03.2019 повідомляв ОСОБА_4 про те, що заклад підпорядковується Міністерству освіти і науки України і не є суб`єктом управління державного майна виділеного в його господарське відання, а лише балансоутримувачем (т.1 а.с.36).

Виконавчий комітет Бердичівської міської ради листом за №С-425 від 06.03.2019 повідомив ОСОБА_4 , що рішенням Бердичівської міської ради від 29.12.2011 за №309 було надано згоду на прийняття до комунальної власності міста кімнати в„–7 , 8 секції в„–2 по АДРЕСА_1 . Рішення є чинним, кімнати не передані до комунальної власності міста, а перебувають у власності Міністерства освіти і науки України (т.1 а.с.37).

ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" листом №68 від 14.12.2019 повідомляв ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішення виконкому Бердичівської міської ради депутатів трудящих від 29.12.1973 за №745 "Про затвердження акта державної комісії про прийняття гуртожитку на 465 місць, збудованого Бердичівським машинобудівним технікумом по АДРЕСА_15" забудовником гуртожитку являється Бердичівський машинобудівний технікум (нині ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права") (т.1 а.с.38).

01.04.1997 між Бердичівським машинобудівним коледжем та ДП "Прогрес"-житлосервіс" була укладена угода №1 про оренду житлових побутових приміщень та конструктивних елементів споруд для використання під гуртожиток ( Том.1 а.с.39-41).

28.10.1998 директор ДП "Прогрес-житлосервіс" листом просив розірвати угоду №1 від 01.04.1997 на оренду приміщення по АДРЕСА_1 у зв`язку з неплатоспроможністю підприємства з 01.11.1998 (том 1 а.с. 42)

ДП "Прогрес-житлосервіс" листом від 18.12.2001 за №570 просило Бердичівський політехнічний коледж прийняти на обслуговування кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 . Згідно доданого акту це кімнати 8 та 9. ОСОБА_2 на переселення не погодилась, про що поставила підпис (а.с.84-85).

ДП "Прогрес-житлосервіс" листом за №55 від 03.06.2010 інформувало Бердичівський коледж промисловості, економіки та права, про те, що перевірка КРУ в Житомирській області відбулась. Вказано на недоліки, а саме на те, що ДП "Прогрес-житлосервіс" не має права співпрацювати з коледжем та обслуговувати населення, яке проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим ДП "Прогрес-житлосервіс" припиняє обслуговування мешканців гуртожитку з 15.06.2010.. (т.1 а.с.86).

З довідки ДП "Прогрес-житлосервіс" від 27.09.2010 за №85 вбачається, що з 01.06.2010 за взаємною згодою між ДП "Прогрес-житлосервіс" та "Бердичівським коледжем промисловості, економіки та права", згідно акта приймання-передачі від 20.09.2010 обслуговування жителів гуртожитку, які проживають за адресою АДРЕСА_1 , облік та постачання електроенергії передано Бердичівському коледжу (т.1 а.с.43).

ДП "Прогрес-житлосервіс" листом від 13.06.2006 повідомив ВУВКГ про передачу будинку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.44).

З листа №23 від 17.02.2010 ДП "Прогрес-житлосервіс", який адресований Бердичівському РЕМ вбачається, що жителі гуртожитку по АДРЕСА_1 , на кожну кімнату мають індивідуальні лічильники, які стоять на обліку в РЕМ (т.1 а.с.45).

Довідка ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" від 04.09.2017, свідчить про те, що ОСОБА_4 перебуває на квартирному обліку ПАТ з-д "Прогрес" з сім`єю в складі 4 особи з 15.04.1983 в загальній черзі під №1453. Станом на 01.07.97 (період завершення проведення забудови житлових будинків заводом) номер черги був 56. на 01.09.17, номер черги 41 (т.1 а.с.46).

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №745 від 29.12.1973 затверджено представлений державною комісією акт прийняття гуртожитку на 465 місць, збудованого Бердичівським машинобудівним технікумом по АДРЕСА_15 корисною площею 4762 кв.м., в тому числі житловою площею 2729 кв.м. (т.1 а.с.72)

Наказом Міністерства освіти і науки України за №1133 від 09.08.2017, закріплено на праві господарського відання за Державним вищим навчальним закладом "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" нерухоме державне майно, в переліку якого є адреса: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.73-74).

Згідно довідки ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" в гуртожитку залишилось п`ять родин, яким було видано ордери ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес". Дві родини мають неповнолітніх дітей. Мешканці здійснюють оплату за житлові послуги та послуги теплопостачання в бухгалтерію та на розрахунковий рахунок ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" (т.1 а.с.75).

Відповідно до довідки ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості економіки та права від 22.05.2019 станом на 01.05.2019 будівля гуртожитку в АДРЕСА_1 , має статус гуртожитку для проживання студентів закладів вищої освіти, та перебуває в господарському віданні ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" (т.1 а.с.76 )..

З витягу відомостей про нерухоме майно, форма 2 б(д) станом на 01.05.2019 вбачається, що будівля гуртожитку, що розташована у АДРЕСА_1 , перебуває у державній власності, органом управління є Міністерство освіти і науки України, вказаний гуртожиток відповідно до класифікатора державного майна є гуртожитком для студентів вищих навчальних закладів. Аналогічні відомості містяться у Витязі з Єдиного реєстру об`єктів державної власності (т.1 а.с. 77, том 2 а.с. 75).

Відповідно до довідки № 126 від 20.05.2019 ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не перебували у трудових відносинах з ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" (т.1 а.с.78, 79, 80).

Відповідно до інформаційної довідки засновником ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" є Міністерство освіти і науки України (т.1 а.с.113-115).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права, земельна ділянка, площею 0,3776 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві постійного користування державному вищому навчальному закладі Бердичівський коледж промисловості, економіки та права ( а.с. 196 том 1).

Відповідно до рішення № 90 виконкому Бердичівської міської ради від 13.02.1969 року Бердичівському машинобудівному технікуму було виділено земельну ділянку, площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_15 для будівництва гуртожитку на 400 місць ( а.с. 72).

ДВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" листом від 27.12.2010 за №351 до Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, ОСОБА_7 , просив погодити передачу об`єктів соціальної інфраструктури - трьох жилих секцій №2, 3, 4 на першому і другому поверхах гуртожитку із відповідними допоміжними приміщеннями у комунальну власність територіальної громади міста Бердичева з метою їх подальшої приватизації сім`ями, які проживають в них більше 20 років, є "Ветеранами праці" і мають житлові ордери на не орендовані житлові приміщення, видані правлінням ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" з пропискою на постійній основі (т.2 а.с.3-8).

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права листом за №268 від 02.08.2012 інформує Бердичівський МРВ УМВС України в Житомирській області про невідповідність даних зазначених в ордері ВАТ "Прогрес" №59 від 13.10.1997 та даних зазначених в документації Бердичівського КП МБТІ, та необхідність внесення змін у прописці наймача ОСОБА_4 та членів його сім`ї. Кімната №9 - є кухнею (площа - 7,8 кв.м.) (т.2 а.с.12).

Виконавчий комітет Бердичівської міської ради листами повідомляв мешканців гуртожитку про те, що будівля не відноситься до комунальної власності територіальної громади міста, а знаходиться у державній власності і належить Міністерству освіти і науки України. Кімнати другої частини будівлі здані в оренду ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" для тимчасового проживання. (т.2 а.с.16, 17)

Рішенням виконкому Бердичівської міської ради депутатів трудящих від 13.02.1969 було вирішено виділити Бердичівському машинобудівному технікуму земельну ділянку площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_15 для будівництва гуртожитку на 400 місць.

21.12.1973 року Бердичівський машинобудівельний технікум просив розпорядження Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації на виготовлення технічної інвентаризації такого, що вводиться в експлуатацію гуртожитку технікуму по АДРЕСА_15 та належної до нього території.

На будівлю по АДРЕСА_15 А-5 , 1974 року виготовлено технічний паспорт. Власником та користувачем зазначено Машинобудівельний технікум. У даних про будівництво вказано: рік побудови 1974, загальна корисна площа 5189 кв.м. серед корисних площ зазначено учнівські 468 кв.м., лікувально-санітар. 59 кв.м.

АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" у довідці за №84/284 від 18.12.2019 вказав, що документи, які містять відомості про реєстрацію права власності приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 у товариства відсутні. Завод не є власником та забудовником об`єкту нерухомості (гуртожитку). Зазначена будівля не перебувала на балансі товариства, не належала йому на праві власності та на праві господарського відання. Документи, що надавали право видавати ордери на житлову площу в гуртожитку у 1989 та 1997 роках у товариства відсутні.

Згідно інформації КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 31.12.12, згідно наявних паперових носіїв, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на приміщення гуртожитку зареєстровано не було. В матеріалах інвентарної справи №7239 відсутні документи, що надавали право АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" видавати ордери на житлову площу у вказаному гуртожитку.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 127 Житлового кодексу УРСР ( далі ЖК) передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до положень статті 128 ЖК порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається, цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку ( стаття 129 ЖК)

Відповідно до статті 130 ЖК порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особливості користування жилою площею в гуртожитку, який підлягає передачі у власність територіальної громади, визначаються законом.

Закон України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності визначає основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

За положеннями статті 2 ЗУ Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності об`єктами передачі згідно із цим законом, серед іншого, є об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини).

Відповідно до положень статті 4 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених в абзаці шостому частини першої статті 2 цього Закону, та нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 4-1 Передача об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

За положеннями ч. 5 ст. 7 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Статтею 1 ЗУ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Цей Закон не поширюється на громадян, які:

1) проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв`язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв`язку з роботою (службою) за контрактом;

2) мешкають у гуртожитку без правових підстав, визначених цим Законом;

3) мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

4) потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз;

5) проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання чинності цим Законом.

Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).

Відповідно до статті 4 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.

Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.

За положеннями статті 5 Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків для цілей цього Закону встановлюються такі особливості стосовно використання жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, переданих у власність територіальних громад:

1) передача та прийняття гуртожитків, що є об`єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

2) передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником особи) або за рішенням суду;

3) прийняття гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальної громади здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради (або за рішенням виконавчого органу місцевої ради з наступним затвердженням цією радою);

4) передача гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, у власність територіальних громад здійснюється на добровільних (договірних) умовах або, у разі відмови органів управління (уповноважених осіб) власників гуртожитків від такої передачі, - за рішенням суду за поданням органу місцевого самоврядування;

5) після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом та відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого його використання, а саме:

а) залишити житловий комплекс гуртожитку у статусі гуртожитку та дозволити приватизацію його жилих і нежилих приміщень. У такому разі здійснюється приватизація приміщень гуртожитку його законними мешканцями в порядку, передбаченому цим Законом;

б) надати цілісному майновому комплексу статус "соціальне житло" та не дозволяти приватизацію його жилих приміщень. У цьому випадку приватизація житлових приміщень гуртожитку не здійснюється (у тому числі й у випадках, передбачених цим Законом), а колишнім законним мешканцям гуртожитку, за їх згодою, надається відповідне соціальне або інше житло;

в) перепрофілювати гуртожиток та використовувати цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку за іншим призначенням. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством;

г) знести цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку та вжити заходів щодо будівництва на звільненій земельній ділянці соціального житла або продажу земельної ділянки на аукціоні згідно із земельним законодавством. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством;

ґ) знести колишній гуртожиток (відповідний цілісний майновий комплекс) та вивільнити земельну ділянку з наступним її продажем на аукціоні. У цьому випадку особи, на яких поширюється дія цього Закону, підлягають переселенню в інше придатне для проживання людей житло, що належить на праві власності або на праві користування відповідній місцевій раді. Таким особам, за їх згодою, виконавчим органом місцевої ради може бути видана грошова компенсація за взяття ними (їх сім`ями) житла в оренду на певний строк (але не більше одного року). Розмір і порядок видачі зазначеної компенсації визначає кожна місцева рада самостійно відповідно до вимог чинного законодавства та виходячи із власних можливостей;

6) передача житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування;

7) приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється шляхом:

а) безоплатної їх передачі громадянам з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю;

б) продажу надлишків загальної площі жилих приміщень громадянам України, які мешкають у них і на яких поширюється дія цього Закону;

8) для приватизації житлових приміщень у гуртожитках використовуються приватизаційні папери - житлові чеки (у порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду") з урахуванням залишкової вартості усіх житлових приміщень, що підлягають приватизації у відповідному гуртожитку.

Відповідно до частини 4 статті 80 ЗУ Про освіту об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Оцінивши надані сторонами докази, суд доходить висновку про відмову в позові з таких підстав.

Позивачі, пред`являючи вимоги до Міністерства освіти і науки України, про зобов`язання у місячний строк передати до комунальної власності територіальної громади міста Бердичева в особі Бердичівської міської ради по акту приймання-передачі кімнат №№ 7, 8 (стара нумерація №№ 8, 9) секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 , у яких вони мешкають, вважали, що на них поширюється дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків щодо їх права на приватизацію наданих їм у користування кімнати у вказаному гуртожитку.

Проте суд не погоджується з такими висновками позивачів, вважає їх хибними.

Так, з наявних у справі доказів встановлено, що будівля гуртожитку, що розташована у АДРЕСА_1 перебуває у державній власності, органом управління є Міністерство освіти і науки України. Вказаний гуртожиток відповідно до класифікатора державного майна є гуртожитком для студентів вищих навчальних закладів.

Вказаний гуртожиток збудованого Бердичівським машинобудівним технікумом, правонаступником якого є Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права .

Таким чином будівля гуртожитку, що розташована у АДРЕСА_1 є майном державного закладу освіти.

Доказів на спростування цієї обставини суду не надано.

Позивачами не надано доказів, які б свідчили, що гуртожиток для студентів по АДРЕСА_1 , або ж його частина, має інший статус, зокрема саме гуртожиток сімейного типу та призначений для проживання сімей викладачів і працівників, а не є гуртожитком для проживання студентів.

Ордер № 150, виданий на підставі спільного рішення адміністрації, профсоюзного комітету і комітету комсомолу ПО "Прогрес", від 01.12.1989 та ордер № 59, виданий на підставі спільного рішення адміністрації, профсоюзного комітету ВАТ "Прогрес" від 13.10.1997 на право проживанні ОСОБА_4 та його родині у кімнатах в„– 8, та 9 у гуртожитку по АДРЕСА_1 та рішення від18.04.90 виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів про дозвіл виробничому об`єднанню "Прогрес" переобладнати частину гуртожитку по АДРЕСА_1 , в будинок для малосімейних, не свідчать беззаперечно, про статус гуртожитку, в якому вони проживають.

Крім того, з повідомлення АТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес від 18.12.2019, АТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес не є ні власником, ні забудовником об`єкта нерухомого майна ( гуртожитку) по АДРЕСА_1 . Зазначена будівля не перебувала на балансі товариства, не належала йому на праві власності та праві господарського відання. Документів, що надавали право видавати ордери на житлову площу в гуртожитку у 1989 та у 1997 роках у товариства відсутні.

Таким чином, суд вважає, що гуртожиток, розташований по АДРЕСА_1 , незважаючи на проживання там позивачів, як працівників заводу Прогрес не може бути приватизований зважаючи на пряму заборону, передбачену частиною 3 статті 1 ЗУ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та частиною 5 статті 80 ЗУ Про освіту

А отже правові підстави для передачі кімнат №№ 7, 8 (стара нумерація №№ 8, 9) секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 у комунальну власність Бердичівської міської ради відсутні.

З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позову.

Суд не наводить висновків щодо інших доводів та аргументів сторін, як таких, що не відноситься до предмета спору та не впливають на висновки суду з огляду на підстави позову.

Керуючись статтями 13, 141, 263-265, 268, 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання Міністерства освіти і науки України в місячний строк передати до комунальної власності територіальної громади міста Бердичева в особі Бердичівської міської ради кімнат №№ 7, 8, секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) проживають за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Міністерства освіти і науки України, знаходиться, за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185.

Повний текст рішення виготовлено 19.01.2020.

Головуючий: І.Ю.Хуторна